Рішення

від 03.06.2019 по справі 520/4254/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 р. № 520/4254/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у призначенні їй пенсії за вислугою років.

Ухвалою від 02.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що станом на час звернення позивача, вона не мала достатнього стажу роботи для призначення їй пенсії відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, у тому числі:

- з 14.07.1997р. призначена на посаду стажиста помічника прокурора Краснокутського району Харківської області;

- з 31.10.1997р. переведена на посаду стажиста прокуратури Фрунзенського району м. Харкова;

- з 04.06.1998р. переведена на посаду помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова;

- з 04.12.1998р. переведена на посаду слідчого прокуратури Фрунзенського району м. Харкова;

- з 17.02.2000р. переведена на посаду помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ;

- з 20.11.2000р. переведена на посаду старшого помічника прокурора Близнюківського району;

- з 17.05.2002р. переведена на посаду старшого помічника прокурора Комінтернівського району;

- з 28.03.2003р. переведена на посаду помічника прокурора Комінтернівського району;

- з 19.07.2007р. призначена на посаду прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судовий рішень управління представництва, захисту інтересів громадян, та держави в суді прокуратури Харківської області;

- з 28.08.2009р. переведена на посаду помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова;

- з 25.07.2011р. переведена на посаду старшого помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ;

- з 05.06.2012р. призначена на посаду старшого прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ;

- з 25.08.2015р. переведена на посаду прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ;

-з 15.12.2015р. призначена на посаду прокурора Харківської місцевої прокуратури №3.

Відповідні відомості містяться у трудовій книжці та станом на 10.09.2018р. вислуга років на посадах прокурорсько - слідчих працівників склала 21 рік 1 місяць 26 днів.

Позивач також у періоді з 01.09.1992 року по 30.06.1997 року навчалась на денному факультеті № 2 (господарсько - правовий) НЮА України ім.Я.Мудрого, відтак, з посиланням на ч.6 ст. 86 Закону України Про прокуратуру зазначала, що до її стажу роботи підлягає включенню 2 роки 5 місяців 0 днів ( половина строку навчання).

Таким чином, як вказувала позивач, вона має достатньо спеціального стажу в органах прокуратури, що дає право на вислугу років.

Позивач звернулась до відповідача з заявою від 10.09.2018 року про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України Про прокуратуру .

Рішенням відповідача № 341 від 18.09.2018 року позивачу відмовлено у призначені пенсії за вислугу років.

Рішення вмотивоване тим, що до стажу роботи неможливо зарахувати періоди роботи позивача на посадах, які не віднесені до переліку, що визначений ст.15 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, на думку відповідача стаж роботи позивача на посадах прокурорів складає 8 років 04 місяці 16 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

Позивач, отримала вказане рішення 31.10.2018 року про що свідчить її підпис та не погодившись з ним, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд вказує, що виходячи з дати, коли позивач дізналась про порушення своїх прав та дати звернення до суду з позовом вбачається, що позивачем дотримано строк звернення до суду, що визначений ч.2 ст. 122 КАС України.

По суті позову суд зазначає наступне.

На час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

В свою чергу, статтею 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

Так, відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Згідно з частиною 6 вказаної статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, серед іншого, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Статтею 15 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої). Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття вислуги років, що дає право на пенсію і стажу роботи на прокурорських посадах . При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.

Тобто, за вищенаведених положень Закону № 1697-VII, робота стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів зараховуються саме до вислуги років, що дає право на пенсію, натомість не відносяться до спеціального стажу - стажу роботи на прокурорських посадах, оскільки не визначені статтею 15 цього Закону.

Проте, суд вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, належить застосовувати також норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Під час роботи позивача на цих посадах чинними були положення Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року, статтею 56 якого було надано роз`яснення поняття прокурор , а саме: під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п`ятій і сьомій статті 46, статті 46-1, статті 46-2, 46-3, 46-4, частині першій статті 47, статтях 48, 48-1, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

Отже, застосовуючи у сукупності норми Закону № 1697-VII та Закону № 1789-ХІІ спірні періоди роботи позивача на посадах, перелічених у частині 6 статті 86 Закону № 1697-VII належить зарахувати до стажу позивача, який дає їй право на пенсію.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 22 листопада 2018 року (справа №428/11348/16-а), які було враховано судом при розгляді справи № 520/4254/19 на виконання ч.5 ст. 242 КАС України.

Крім того, в силу вищеназваної ч.6 статті 86 Закону № 1697-VII до відповідного стажу також підлягає зарахуванню половина строку навчання на денному факультеті № 2 (господарсько - правовий) НЮА України ім. Я.Мудрого ( 2 роки 5 місяців 0 днів).

Підсумовуючи наведене та аналізуючи докази, що містяться у справі, суд вказує, що станом на день звернення до відповідача - 10.09.2018 року з заявою про призначення пенсії загальний стаж позивача і спеціальний був достатнім.

Отже позивач в повній мірі підпадає під нормативне визначення частини 1 статті 86 Закону № 1697-VII, відтак спірне рішення відповідача № 341 від 18.09.2018 року підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, в даній частині у задоволенні позову суд відмовляє, оскільки задоволенні вказаної частин не є належним способом захисту порушених прав позивача.

Щодо зобов`язальної частини позову, такий, як спосіб відновлення порушених прав позивача підлягає частковому задоволенню та суд у своїх відповідних висновках виходить з наступного.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати певні періоди до стажу роботи, позивач помилився у кількості днів стажу, зазначивши, що її вислуга років складає 23 роки 6 місяців 28 днів, у тому числі на посадах прокурорів 21 рік 1 місяць 28 днів ,водночас розглядом справи встановлено, що зазначені показники складають 23 роки 6 місяців 26 днів, у тому числі на посадах прокурорів 21 рік 1 місяць 26 днів.

Відтак, позов у відповідній частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи 23 роки 6 місяців 26 днів ( станом на 10.09.2018 року), з них на посадах прокурорів, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" 21 рік 1 місяць 26 днів, а саме періоди роботи: з 14.07.1997 року по 30.10.1997 року на посаді стажиста помічника прокурора Краснокутського району Харківської області; з 31.10.1997 року по 03.06.1998 року на посаді стажиста прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 04.06.1998 року по 03.12.1998 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова; з 04.12.1998 року по 16.02.2000 року на посаді слідчого прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 17.02.2000 року по 19.11.2000 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ; з 20.11.2000 року по 16.05.2002 року на посаді старшого помічника прокурора Близнюківського району; з 17.05.2002 року по 27.03.2003 року на посаді старшого помічника прокурора Комінтернівського району; з 28.03.2003 року по 18.07.2007 року на посаді помічника прокурора Комінтернівського району; з 19.07.2007 року по 27.08.2009 року на посаді прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судовий рішень управління представництва, захисту інтересів громадян, та держави в суді прокуратури Харківської області; з 28.08.2009 року по 24.07.2011 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова; з 25.07.2011 року по 04.06.2012 року на посаді старшого помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ; з 05.06.2012 року по 24.08.2015 року на посаді старшого прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ; з 25.08.2015 року по 14.12.2015 року на посаді прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 15.12.2015р. на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури №3.

Щодо зобов`язання відповідача призначити та виплачувати в повному обсязі пенсію позивачу з 10.09.2018 року з розрахунку 60 відсотків від розміру заробітної плати без обмежень

максимального розміру згідно довідки, виданої прокуратурою Харківської області від 07.09.2018 року №18-343, за вислугою років відповідно ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, суд вказує наступне.

Згідно з ч.2 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно довідки, виданої прокуратурою Харківської області від 07.09.2018 року №18-343 судом встановлено, що заробітна плата позивача станом на 01.09.2018 року містить в собі такі складові: посадовий оклад - 5660 гривень, надбавка за класний чин (молодший радник юстиції) 2000 грн., надбавка за вислугу років ( 40%) - 2264 грн. та загалом становить 9924 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Підсумовуючи викладене, позов у даній частині підлягає частковому задоволенню у наступний спосіб та шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу з 10.09.2018 року пенсію за вислугою років з розрахунку 60% від розміру заробітної плати згідно довідки , виданої прокуратурою Харківської області від 07.09.2018 року №18-343 відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та здійснити відповідні виплати.

В частині виплат пенсії без обмежень максимального розміру суд вказує, що 01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI за яким, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаний закон є чинним, неконституційним не визнано, суду не надано доказів, що розмір пенсії позивача буде обмежено виходячи з 60% від її заробітної плати, натомість вочевидь зрозуміло, що вказаний закон, у даному випадку не застосовується, оскільки розмір пенсії позивача буде меншим десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, у даній частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо прохання позивача негайного виконання рішення в частині припинення неправомірних дій відповідача та усунення допущених ним порушень, суд вказує, що наведене позивачем формулювання не узгоджується з приписами ст. 371 КАС України.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність рішенням № 341 від 18.09.2018 року, складеного відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ41248021) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 341 від 18.09.2018 року, яке складено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи 23 роки 6 місяців 26 днів ( станом на 10.09.2018 року), з них на посадах прокурорів, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" 21 рік 1 місяць 26 днів, а саме періоди роботи: з 14.07.1997 року по 30.10.1997 року на посаді стажиста помічника прокурора Краснокутського району Харківської області; з 31.10.1997 року по 03.06.1998 року на посаді стажиста прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 04.06.1998 року по 03.12.1998 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова; з 04.12.1998 року по 16.02.2000 року на посаді слідчого прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 17.02.2000 року по 19.11.2000 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ; з 20.11.2000 року по 16.05.2002 року на посаді старшого помічника прокурора Близнюківського району; з 17.05.2002 року по 27.03.2003 року на посаді старшого помічника прокурора Комінтернівського району; з 28.03.2003 року по 18.07.2007 року на посаді помічника прокурора Комінтернівського району; з 19.07.2007 року по 27.08.2009 року на посаді прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судовий рішень управління представництва, захисту інтересів громадян, та держави в суді прокуратури Харківської області; з 28.08.2009 року по 24.07.2011 року на посаді помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова; з 25.07.2011 року по 04.06.2012 року на посаді старшого помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ; з 05.06.2012 року по 24.08.2015 року на посаді старшого прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ; з 25.08.2015 року по 14.12.2015 року на посаді прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова; з 15.12.2015р. на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури №3.

Зобов`язати Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 з 10.09.2018 року пенсію за вислугою років з розрахунку 60% від розміру заробітної плати згідно довідки , виданої прокуратурою Харківської області від 07.09.2018 року №18-343 відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та здійснити відповідні виплати.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ41248021) судові витрати у розмірі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04 червня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.