Рішення

від 03.06.2019 по справі 640/1234/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2019 року № 640/1234/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Паб-Пивоварня до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Паб-Пивоварня (далі - позивач, ТОВ Паб-Пивоварня ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03.01.2019 №КВ 1914/1508/НД/П/ТД/ФС-10 про накладення штрафу уповноваженими особами за порушення законодавства про працю у розмірі 372 300,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування, а також порядок розгляду справи про накладення штрафу, що призвело до безпідставного накладення на позивача штрафу оскаржуваною постановою.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що інспекційне відвідування не було проведено у зв`язку з ненадання позивачем документів, про що було складено відповідний акт, на підставі якого в подальшому прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №4941 від 17.12.2018 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.12.2018 №1914 посадовими особами Управлінням Держпраці 19.12.2018 здійснено вихід на адресу ТОВ ПАБ-Пивоварня для здійснення інспекційного відвідування з питань дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин.

Головним державним інспектором ГУ Держпраці у Київській області Тищенко Людмилою В`ячеславівною 19.12.2018 складено вимогу про надання документів, якою зобов`язано позивача у строк до 12 год. 00 хв. 20 грудня 2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: довідку про реєстрацію в органах статистики; наказу про призначення керівника; особову картку форми П-2 керівника Товариства; колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; штатні розписи; особові справи всіх працівників Товариства (в т.ч. заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС, особові картки ф П-2); посадові інструкції працівників; книги обліку та руху трудових книжок; трудові книжки; розрахунково-платіжні відомості про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати; табелі робочого часу; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів; графік відпусток; журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці; копії договорів ЦПХ, які було укладено; пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.

Згідно пояснень сторін, посадовими особами відповідача було здійснено спробу вручення даної вимоги керівнику ТОВ Паб-Пивоварня ОСОБА_1 , однак остання відмовилась від отримання даної вимоги, посилаючись на те, що зі змісту вимоги слідує, що документи мають бути надані лише у разі їх відсутності на підприємстві на час перевірки та, як наслідок, неможливості проведення інспекційного відвідування. Позивач вказав на те, що не перешкоджав відповідачу в ознайомленні з оригіналами усіх перелічених у вимозі документів.

В свою чергу відповідач зазначив, що у встановлений у вимозі строк позивач документи не надав, у зв`язку із чим 20.12.2018 Управлінням Держпраці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ 1914/1508/НД, в якому зазначено наступне: інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненадання для ознайомлення /завірених об`єктом відвідування копій (необхідне підкреслити) книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування (необхідне підкреслити) письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: до інспекційного відвідування не допущений, документ щодо оформлення трудових відносин з працівниками не надано.

В акті у відповідних пунктах не підкреслено які саме документи не були надані до інспекційного відвідування.

Листом від 26.12.2018 №4312/19/19139 позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу о 10:45 год. 03.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, 10, каб. 303.

03.01.2019 за результатом розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, винено постанову від 03.01.2019 №КВ 1914/1508/НД/П/ТД/ФС-10 про накладення штрафу уповноваженими особами, якою за порушення законодавства про працю на ТОВ Паб-Пивоварня накладено штраф у сумі 372 300,00 грн.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало ненадання необхідних документів для здійснення інспекційного відвідування згідно вимоги №1914 від 19.12.2018 в порушення вимог абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Вважаючи, що під час здійснення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача допущено порушення процедури його проведення та, як наслідок, прийнято протиправну постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №96) Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України, частинами 2-7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення врегульований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (надалі Порядок №509).

Згідно цього Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються посадовими особами Держпраці на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю.

Отже, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за статтею 265 КЗпП України є акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені частиною другою статті 265 КЗпП України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, який набрав чинності 16 травня 2017 року (на далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 16 Порядку №295, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, з урахуванням положень абзаців 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Отже, відповідно до наведених норм, однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, є створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 Порядку № 295.

Створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод.

Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом 6 частини 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Зі змісту складеного відповідачем акта про неможливість проведення інспекційного відвідування слідує, що ТОВ Паб-Пивоварня не допущено посадових осіб відповідача до інспекційного відвідування та не надано документи щодо оформлення трудових відносин із працівниками.

Разом з тим, позивач посилався на те, що посадові особи Управління Держпраці прибули 19.12.2018 20:24 год. за місцезнаходженням ТОВ Паб-Пивоварня з метою проведення інспекційного відвідування, тобто після закінчення робочого дня керівника позивача (відповідно до затверджених у товаристві правил внутрішнього трудового розпорядку для адміністрації закладу, до якої належить директор, встановлено режим роботи з 10.00 до 19.00 години), на підтвердження чого надав CD-диск зі знімками з камер відеоспостереження, згідно яких інспектори Управління Держпраці прибули за адресою позивача о 20:24 год.

Слід зазначити, що у акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.12.2018 №КВ 1914/1508/НД відповідачем вказано, що спроба проведення інспекційного відвідування здійснена 19.12.2018 о 19:00 год. При цьому в акті зазначено про здійснення фіксування порушення засобами фото- та відеотехніки. Однак, відповідачем не надано доказів того, що інспекційне відвідування здійснене саме о 19:00 год. 19.12.2018.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Положеннями частини 11 статті 4 названого Закону встановлено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

ТОВ Паб-Пивоварня надало до суду копію положення про внутрішній трудовий розпорядок, яким визначений режим роботи для працівників адміністрації з 10:00 год до 19:00 год. Тобто, посадові особи Управління Держпраці прибули за адресою ТОВ Паб-Пивоварня у неробочий час керівника товариства, що є порушенням положень частин 3, 11 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно пояснень позивача, директор ТОВ Паб-Пивоварня ОСОБА_1 повернулась на робоче місце після дзвінка адміністратора із повідомленням про здійснення інспекційного відвідування Управлінням Держпраці, однак посадові особи відповідача не вимагали надання будь-якої інформації та/або документів необхідних для проведення інспекційного відвідування. Позивач зазначив, що директору для підписання було передано вимогу про надання документів, які, відповідно до пояснень інспектора праці ОСОБА_2 , мали бути надані безпосередньо до Головного управління Держпраці у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Вавілових, 10 до 12.00 годин 20.12.2018, тобто вже наступного дня.

Позивач зазначив, що ознайомившись із вказаною вимогою керівник виявила, що вказані у вимозі документи мають бути надані лише у разі їх відсутності на підприємстві на час перевірки, та як наслідок, неможливості проведення інспекційного відвідування, при цьому, про те, що запитуванні документи мали бути надані безпосередньо за адресою місцезнаходження відповідача, у вимозі не вказано, у зв`язку із чим директор відмовилась в отриманні та підписанні даної вимоги. Позивач зазначив, що усі необхідні документи були наявні на момент інспекційного відвідування, однак посадові особи відповідача їх не витребовували, а просили надати їх саме до приміщення Управління Держпраці.

Позивач вказав на те, що не перешкоджав відповідачу в ознайомленні із документами, необхідними для проведення перевірки, однак посадові особи попри тривалість перевірки у 10 робочих днів з 18 по 28 грудня 2018 року більше не прибули за адресою товариства для проведення інспекційного відвідування. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Відповідно до положень пункту 18 Порядку №295, у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Тобто, виходячи в вказаного пункту, вимога про надання документів, надсилається об`єкту відвідування одночасно з копією акта про неможливість проведення інспекційного відвідування. Втім, матеріалами справи встановлено, що вимогу відповідачем винесено 19.12.2018, а акт про неможливість проведення інспекційного відвідування складений 20.12.2018.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 3, 6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Повідомлення про розгляд справи про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю, передбаченого абзацом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України о 10.45 годині 03.01.2019 було направлено відповідачем 30.12.2019 та надійшло на адресу ТОВ Паб-Пивоварня 03.01.2019 о 14:14 год., тобто після завершення розгляду справи про накладення штрафу, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Укрпошти. Таким чином, позивач був позбавлений взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Отже, повідомлення про розгляд справи про складення штрафу було направлено відповідачем з порушенням строку, визначеного пунктом 6 Порядку №509, та в порушення вимог пункту 7 цього Порядку справа про накладення штрафу розглянута без участі позивача, оскільки останній був неналежним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду.

Встановлені судом вищезазначені обставини в сукупності вказують на те, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та не доведено під час розгляду справи факту недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, що в свою чергу свідчить про протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ 1914/1508/НД/П/ТД/ФС-10 від 03.01.2019, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Паб-Пивоварня задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 03.01.2019 №КВ 1914/1508/НД/П/ТД/ФС-10 про накладення штрафу уповноваженими особами.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Паб-Пивоварня (код 39292913, адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4) сплачений ним судовий збір у розмірі 5584,50 грн. (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій