Рішення

від 03.06.2019 по справі 826/11333/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2019 року № 826/11333/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне підприємство Писарівський спиртзавод , про стягнення заборгованості в розмірі 919 476,81 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв`язку із тим, що Державне підприємство Писарівський спиртзавод , яке підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України, має заборгованість у вигляді податкового боргу перед Позивачем на загальну суму 919 479,81 грн. В зв`язку із несплатою заборгованості, вважає, що існують підстави для стягнення з відповідача податкового боргу у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 відкрито провадження по справі, призначене підготовче засідання.

У судовому засіданні 27.03.2019 року, за згодою сторін, суд перейшов до письмового провадження по справі.

Відповідач подав відзив на позов, у якому вказав про відсутність підстав для стягнення з Мінагрополітики України податкового боргу Державного підприємства Писарівський спиртзавод , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що податковим органом було використано вичерпний перелік дій, визначених законодавством щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу з державного підприємства, передбачені ст. 96 Податкового Кодексу України.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог, до суду не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державне підприємство Писарівський спиртзавод (далі - ДП Писарівський спиртзавод ) (код ЄДРПОУ 00412040) засновано на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України. ДП Писарівський спиртзавод перебуває на обліку, як платник податків в Подільскій ОДПІ ГУ ДФС (Кодемське відділення) з 26.07.1994 року.

Згідно п. 3.3. Статуту ДП Писарівський спиртзавод , його майно є державною власністю і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання.

Відчуження майна, що є державною власністю і закріпленого за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном на конкурентних засадах.

Відповідно до Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ДП Писарівський спиртзавод (код ЄДРПОУ 00412040) включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Судом встановлено, що відповідно до довідки-розрахунку та інтегрованої картки платника станом на 19.09.2017 року за відповідачем рахується загальна заборгованість у розмірі 919 479,81 грн.

Як зазначено у позовній заяві, спірна сума податкового боргу виникла у зв`язку із несплатою третьою особою податку на доходи фізичних осіб,рентної плати за спеціальне використання води, податку на додану вартість, по виноробній продукції, комунальному податку, земельному податку з юридичних осіб, та частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, та у зв`язку із нарахуванням пені за несвоєчасну сплату суми податкового зобов`язання.

Факт наявності у ДП Писарівський спиртзавод суми податкового боргу сторонами не заперечуються.

В зв`язку з несплатою заборгованості підприємством, податковим органом було винесено податкову вимогу № 1/58 від 08.12.2010 року, яку було вручено особисто під розпис.

25.10.2016 року листом за № 1226 Кодимське відділення Котовської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області звернулось з листом до Мінагрополітики про вирішення питання щодо погашення податкового боргу та про надання інформації про керівника ДП Писарівський спиртзавод .

16 листопада 2016 року Мінагрополітики надано відповідь податковому органу № 37-27-1-15/18545, зі змісту якого вбачається, що орган управління опрацьовує питання про призначення керівника, яким будуть вжиті заходи щодо погашення податкового боргу підприємства перед Котовською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області звернулось з листом до Мінагрополітики щодо проведення інвентаризації на ДП Писарівський спиртзавод від 14.02.2017 року № 795/9/15-32-40-01-15, в якому було повідомлено про податкову заборгованість підприємства в сумі 860,2 тис грн та про відсутність умов праці.

28 березня 2018 року Мінагрополітики надано відповідь податковому органу листом № 37-27-15/8255, зі змісту якого вбачається, що орган управління опрацьовує питання призначення керівника підприємства, яким будуть вжиті заходи щодо погашення податкового боргу.

Як зазначає позивач, стягнення податкового боргу з Державного підприємства Писарівський спиртзавод здійснювалось у судовому порядку. На підтвердження цього факту до позову надана постанова Одеського Окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року у справі № 815/3524/14 за позовом Балтської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного підприємства Писарівський спиртзавод про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 666 204,62 грн, якою позов задоволений у повному обсязі.

Кодимським відділенням Котовської ОДПІ направлено інкасові доручення до банківських установ про стягнення з ДП Писарівський спиртзавод суми заборгованості за судовими рішеннями, однак, вони повернуті без виконання.

Інших дій щодо стягнення податкового боргу позивачем на здійснювалися.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає наступне.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, відповідно пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пункт 87.5 статті 87 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п`ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що процедура погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначена ст. 96 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Пункт 96.3 статті 96 Податкового кодексу України встановлює, що відповідь щодо прийняття одного із зазначеного у пункті 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З наведених норм вбачається, що положення пунктів 96.2 та 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, якими встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, підлягають застосуванню лише після вчинення податковим органом заходів, передбачених статтею 95 цього Кодексу, а саме у разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

В свою чергу, право на звернення до суду про стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, яке має податковий борг, виникає у контролюючого органу лише у разі неотримання відповіді органу управління або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем не були надані докази про вжиття вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Мінагрополітики України про стягнення сум податкового боргу ДП Писарівський спиртзавод та звернення з відповідним позовом.

Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу ДП Писарівський спртзавод з Мінагрополітики України позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22статті 95 Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Досліджуючи наявність правових підстав для стягнення податкового боргу ДП Писарівський спиртзавод за рахунок Мінагрополітики України, суд керується наступним.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина перша статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У справі не міститься доказів відсутності у ДП Писарівський спиртзавод іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім того, позивач не надав доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу ДП Писарівський спиртзавод , а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Наведене у свою чергу свідчить про недоведеність вжиття позивачем всіх вичерпних заходів з погашення податкового боргу ДП Писарівський спиртзавод за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Мінагрополітики України податкового боргу підприємства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області про стягнення за рахунок коштів Мінагрополітики податкового боргу Державного підприємства Писарівський спиртзавод у розмірі 919 479,81 грн. нормативно та документально не підтверджується.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що позивачем достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до суду надано не було.

Водночас відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку та їх правомірність.

На думку суду, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ГУ ДФС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Головному управління ДФС у Полтавській області відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293,295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя Н.Г. Вєкуа