Ухвала

від 03.06.2019 по справі 1740/2408/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2019 року

Київ

справа №1740/2408/18

адміністративне провадження №К/9901/14841/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі № 1740/2408/18 за позовом Підприємства "ІНФОСИСТЕМА-2" - товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Підприємство "ІНФОСИСТЕМА-2" - товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.09.2018 №091 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 07.09.2018 №091 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

23.05.2019 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла зазначена касаційна скарга.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.09.2018 №091 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, у даній справі суб`єкт владних повноважень зазначає про те що за результатами проведення перевірки характеристик продукції, як уповноваженим на це органом, на виконання вимог ст. 29, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" було прийнято спірне рішення від 07.09.2018 №091 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Згідно з вказаним рішенням позивачу було встановлено обмеження надання продукції (ваги електронні торгові ТМ "Промприлад") на ринку, шляхом усунення формальної невідповідності згідно вимог п. 10, п.14, п.43, п.44, п.46, п.48-52 Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів. Вважає таке рішення правомірним, оскільки прийняте в межах наданих йому повноважень та на основі вимог чинного законодавства. Зокрема вказує на те, що суб`єкт господарювання не має права не допустити до проведення планового заходу державного ринкового нагляду у разі неотримання повідомлення про такий захід, оскільки такого права йому чинне законодавство не надає та не зобов`язує орган , що здійснює державний ринковий нагляд повідомляти суб`єкта господарювання про планову перевірку за десять днів. Наголошує на тому, що продукція позивача не відповідала вимогам Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №190 (Старий технічний регламент) за аналогічних підстав, які зазначені і в новому технічному регламенті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1062 (Новий технічний регламент), а саме: на продукції не зазначено найменування виробника та поштова адреса, не нанесено знак відповідності технічним регламентам та додаткове метрологічне маркування, які супроводжуються ідентифікаційним номером призначеного органу. У зв`язку з тим, що Старий технічний регламент втратив чинність, вказана продукція має бути приведена у відповідність з вимогами Нового технічного регламенту.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про безпідставність встановлених в акті перевірки порушень, що призвело до прийняття протиправного рішення.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Верховний Суд приходить до висновку про наявність законних підстав вважати дану справу такою, що є незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі № 1740/2408/18 за позовом Підприємства "ІНФОСИСТЕМА-2" - товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій