Рішення
від 17.05.2019 по справі 679/1476/18
НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/73/2019

Справа № 679/1476/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

секретаря судового засідання Федорчук Л.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 .

представників відповідача Картавих С.М., Веселовського С.С.

представника третьої особи Лизун А.С.

представника третьої особи Казанцева Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин за правилами загального позовного провадження, в режимі відео конференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Ліки природи , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 про визнання електронних торгів з продажу нежитлового приміщення недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта проведення електронних торгів від 29.11.2018,-

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, про визнання електронних торгів з продажу нежитлового приміщення недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів.

В обґрунтування позову вказала, що ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року, з метою забезпечення виконання рішення суду про поділ спільної сумісної власності подружжя, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , зокрема, на нежитлове приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року затверджено укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мирову угоду, якою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/2 частка нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , прим АДРЕСА_3 .

16 жовтня 2018 року відбулися електронні торги, на яких відбувся продаж нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 місто АДРЕСА_1 , лот № 304642.

Вказане майно було реалізоване у межах виконавчого провадження №55866190 по стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США.

Вважає, що продаж належного їй вищезазначеного нерухомого майна, на електронних торгах 16 жовтня 2018 року, без її участі та згоди, є грубим порушенням її права та законних інтересів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Зупинено продаж арештованого майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16 серпня 2007 року серія НОМЕР_1 ).

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Представником третьої особи ДП СЕТАМ Міністерства юстиції України подано відзив на позов (вх. №6139 від 11 грудня 2018 року), у якому просив відмовити в задоволенні позову вказавши, що електронні торги були проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить визнати електронні торги із продажу нежитлового приміщення, загальною площею 65.4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (номер лота НОМЕР_2 ) недійсними, скасувати протокол №362926 проведення електронних торгів від 16 жовтня 2018 року і акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Візічканич Т.В.

Крім того просила залучити до участі у справі як співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Ліки природи" яке стало переможцем проведених торгів.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 січня 2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Ліки природи , ОСОБА_5 , залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У судовому засіданні представник позивача зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просив його задовольнити.

Представник Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю і заперечив щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Вказав, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що відбулось порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; права і законні інтереси позивача порушенні. У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представники відповідача ТОВ Ліки природи позовні вимоги не визнали повністю і заперечили щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Оскільки продаж спірного нерухомого майна відбувся в належній формі, порушення Порядку та Закону України Про виконавче провадження не відбулось, позивачем не доведено яким саме чином порушено її права і законні інтереси, а тому підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні. У зв`язку з цим просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_6 В.І. в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи та наявні у ній докази, судом встановлено фактичні обставин справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила реалізації арештованого майна визначено Законом України Про виконавче провадження та Порядком реалізації арештованого майна в редакції, чинній на момент реалізації нерухомого майна.

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 48 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні (списані коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного в частині восьмій статті 56 цього Закону здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів - це є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочином.

Так, судом встановлено, що державним виконавцем Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в ході виконавчого провадження №55866190 по стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США було реалізовано майно, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства Спеціалізоване підприємство Сетам за № 362926 від 16 жовтня 2018 року відбулись електронні торги, на яких продано нежитлове приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за суму 650076,00 грн.

Відповідно до акту проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 року затвердженого начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Ліки природи .

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Оскаржувані протокол №362926 та акт від 29 листопада 2018 року за своєю суттю є укладеним на публічних торгах договором купівлі-продажу, а тому на дані правовідносини поширюються положення ЦК України щодо недійсності правочинів.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України.

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження , до призначення електронних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, предметом доказування при вирішенні спору про визнання торгів недійсними є обставини порушення встановлених законодавством правил проведення електронних торгів, факт впливу виявлених порушень на результати торгів та факт порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_4 12 липня 2007 року, тобто під час шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 ,(а.с.12) а тому є їх спільною власністю.

Відповідно до ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.08.2018 1/2 частина нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.14-16)

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , зокрема, на нежитлове приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9-10)

Вказана ухвала виконана Рахівським районним відділом ДВС ГТУЮ в Закарпатській області шляхом внесення відомостей в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.(а.с.19-23)

Відповідно до мотивувальної частини ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_3 не є стороною договірних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і немає доказів, що кошти взяті в борг витрачені в інтересах їх сім`ї.(а.с.115)

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом МЮУ 29 вересня 2016 року № 2831/5 арештоване майно - це рухоме або нерухоме майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; лот - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах або торгах за фіксованою ціною; електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб - сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Виходячи із системного аналізу наведених положень закону на електронних торгах здійснюється продаж арештованого майна боржника, в рамках виконавчого провадження. Проте, на час проведення електронних торгів ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року, з метою забезпечення виконання рішення суду про поділ спільної сумісної власності подружжя, було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , зокрема, на нежитлове приміщення, загальною площею 65.4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого проведені торги не відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, а тому проведені електронні торги, результати яких оформлено протоколом № 362926 від 16 жовтня 2018 року підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року 1/2 частина нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 , яка не є боржником по виконавчому провадженню № 55866190.

Відповідно до ч.3 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Той факт, що ні державний виконавець, ні ДП Сетам не були обізнані у арешті майна яке було реалізовано, не може слугувати підставою для висновку про законність підстав реалізації майна особи яка на час проведення торгів не була боржником, що порушила права позивача як власника майна.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу можна позбавити її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності слід дотримуватися справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити, оскільки під час проведення електронних торгів порушено її права.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідачів слід стягнути 6500,76 грн. судового збору.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216, 321, 328, 655, ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, ст.ст. 48,61 ЗУ Про виконавче провадження , ст. ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Ліки природи , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 про визнання електронних торгів з продажу нежитлового приміщення недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта проведення електронних торгів від 29 листопада 2018 - задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги із продажу нежитлового приміщення, загальною площею 65,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер лота НОМЕР_2 ) проведені 16 жовтня 2018 року Державним підприємством СЕТАМ Міністерства юстиції України та оформлені протоколом проведення електронних торгів №362926.

Скасувати протокол проведення електронних торгів №362926 від 16.10.2018 та акт проведення електронних торгів від 29 листопада 2018, затверджений начальником Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Стягнути з Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Ліки природи солідарно на користь ОСОБА_3 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 76 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04 червня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ЄДРПОУ 34460960, юридична адреса: 90400, м. Хуст, вул. Поперечна, 2.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ліки природи , місце знаходження: 29000, вул. Зарічанська 14А, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 38100103.

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, місце знаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, буд.4-6, код ЄДРПОУ 39958500.

Третя особа: ОСОБА_5 , паспорт серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Головуючий Р.М. Стасюк

Дата ухвалення рішення17.05.2019
Оприлюднено05.06.2019

Судовий реєстр по справі —679/1476/18

Ухвала від 30.01.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Стасюк Р. М.

Постанова від 13.09.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 29.08.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 28.05.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 27.05.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 13.03.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 12.03.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 25.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 06.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 06.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні