Постанова

від 04.06.2019 по справі 520/198/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/659/19

Номер справи місцевого суду: 520/198/19

Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Черевко П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік., стягнуто судовий збір у розмірі 384, 20 грн, -

встановив:

23.12.2018 року о 01 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6 р/н НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Небесної сотні, 10, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, нестійка хода, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, вказавши, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а сам наполягав на його проходженні, при цьому у інспекторів патрульної поліції був відсутній прилад Драгер.

Захисник - адвокат Пошали К.С. в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 просила закрити, оскільки згідно пояснень останнього він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а згідно пояснень свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні у ОСОБА_1 були відсутні явні ознаки алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його попросили бути свідком при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Надані письмові пояснення, які наявні в матеріалах адміністративної справи від писав особисто. Явних ознак стану сп`яніння у ОСОБА_1 він не помітив.

Свідок ОСОБА_4 в судове засіданні не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується складеною телефонограмою.

Інспектор патрульної поліції в судове засідання також не з`явився, з метою виклику останнього в судове засідання судом направлявся лист до Управління патрульної поліції в Одеській області.

Постановою Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік., стягнуто судовий збір у розмірі 384, 20 грн.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року та закрити провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, прийнявши до уваги доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , викладені ним в апеляційній скарзі та дослідивши матеріали справи вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року без змін.

Відповідно до п.1 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №154938 від 23.12.2018 року,

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння,

- усними поясненнями свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні, який підтвердив факт надання ним раніше письмових пояснень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №154938 від 23.12.2018 року, останній був підписаний ОСОБА_1 , будь-які зауваження чи заперечення в частині відсутності приладу для проходження тесту на стан сп`яніння, або ж в частині того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні на окремому аркуші в якості додатку ОСОБА_1 зазначено та долучено не було. В свою чергу свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 в частині того, що він сам наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння не підтвердив.

З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд обґрунтовано вважав за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

В зв`язку з викладеним, прихожу до висновку, що постанова районного суду є законною і обґрунтованою. Підстав для скасування чи зміни постанови не встановлено, а апеляційна скарга за викладених обставин повинна бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного й керуючись ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року року - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік., стягнуто судовий збір у розмірі 384, 20 грн. - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду: П.М. Черевко