Рішення
від 24.05.2019 по справі 209/1132/19
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/1132/19

Провадження № 2/209/848/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2019 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Господар" Аулівської селищної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати наказ КП Господар Аулівської селищної ради від 18.02.2018 року про його звільнення незаконним, поновити його на посаді виконавця робіт, стягнути з КП Господар Аулівської селищної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10000 грн., допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати.

На обґрунтування якого зазначив, що у листопаді 2017 року він був прийнятий на роботу у КП Господар Аулівської селищної ради та призначений на посаду виконавця робіт без визначення строку. На протязі всього часу своєї роботи він сумлінно виконував покладені на нього обов`язки та отримував заробітну плату. У червні 2018 року він не отримав своєї заробітної плати, це сталося, як пояснило керівництво, через скрутне становище на підприємстві. У липні 2018 року він надав керівнику власноруч написану заяву про надання щорічної основної відпустки, яка була погоджена директором підприємства, а у серпні 2018 року він повернувся з відпустки та дізнався, що він був звільнений з роботи у травні 2018 року без пояснення будь-яких причин. Лише у вересні 2018 року йому була надіслана претензія за підписом директора підприємства ОСОБА_2 , в якій його було повідомлено про звільнення з 01 травня 2018 року за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Проте жодної угоди між ним та відповідачем про припинення трудового договору не було, заяву про звільнення з роботи за угодою сторін він не писав, наказ про звільнення для ознайомлення не отримував і до теперішнього часу йому не повернута трудова книжка. На його думку, звільнення відбулося через особисту неприязнь до нього директора підприємства. Він надсилав на адресу відповідача досудову вимогу, в якій вимагав: поновити його на роботі; виплатити заборгованість по заробітній платі за період з 01 травня 2018 року по день поновлення на роботі; надати належним чином завірені накази про його прийняття на роботу та про звільнення; надати йому копію заяви про звільнення, якої він не писав; надати довідки про середній заробіток та розмір середньої заробітної плати за останні 6 місяців. Станом на час звернення до суду відповіді на досудову вимогу він так і не отримав. У зв`язку з незаконним звільненням він вже значний час (майже рік) не отримує грошових коштів, при цьому звертає увагу суду, що за весь час роботи на підприємстві він самостійно здійснював забезпечення робочого транспорту пальним для використання в робочих цілях, підприємство жодного разу не компенсувало йому ані витрати на пальне, ані витрати на амортизацію та ремонт ТЗ, він переніс нервовий зрив. Також, як зазначалося вище, до теперішнього часу йому не надано трудову книжку, через що він не має можливості офіційно працевлаштуватися. Всі його звернення, як усні так і письмові до керівництва підприємства просто ігноруються. У зв`язку із зазначеними обставинами він постійно перебуває у пригніченому стані, постійно вимушений нервувати, переносить душевні страждання після кожного конфлікту із керівництвом підприємства. Такі відверті незаконні дії зі сторони роботодавця, незаконне звільнення, відсутність коштів, ненадання особистих документів, компенсації понесених витрат, принижують його гідність та призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя. Тому, моральну шкоду, завдану йому неправомірними діями відповідача він оцінює у 10000 грн.

08 квітня 2019 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

07 травня 2019 року представником позивача була подана заява про зміну (зменшення) розміру позовних вимог, в якій вона зазначила, що у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора КП Господар Аулівської селищної ради на підставі розпорядження голови Аулівської селищної ради за № 9-ОС від 18 квітня 2019 року, вона вважає необхідним зменшити розмір позовних вимог та просить:

- визнати наказ КП Господар Аулівської селищної ради про звільнення ОСОБА_1 незаконним;

- стягнути з КП Господар Аулівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2018 року по 17 квітня 2019 року;

- стягнути з КП Господар Аулівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн;

-допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала зменшені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 18 квітня 2019 року було призначено на посаду виконуючого обов`язки директора КП Господар Аулівської селищної ради. На виконання ухвали до суду надані: наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу, довідки про середню заробітну плату та доходи ОСОБА_1 за останні 6 місяців, наказ про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 Зазначив, що заява ОСОБА_1 про звільнення за згодою сторін в матеріалах особової справи останнього відсутня. Не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просив розглянути справу за його відсутності.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позицію сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступних висновків:

В судовому засіданні встановлено, що позивач 24 листопада 2017 року був прийнятий на посаду виконавця робіт у КП Господар Аулівської селищної ради, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 6-0000000006 про прийняття на роботу від 23 листопада 2017 року (а.с. 43).

01 травня 2018 року позивача було звільнено з посади виконавця робіт у КП Господар Аулівської селищної ради за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (розпорядження) № 6/05-ОС-1 від 01 травня 2018 року (а.с. 44).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою для припинення трудового договору є угода сторін.

Як встановлено судом, згідно доказів, наявних у матеріалах справи та пояснень представника відповідача, наданих у відзиві на позов, позивач не подавав відповідачу заяву про його звільнення за згодою сторін, тож наказ № 6/05-ОС-1 від 01 травня 2018 року є незаконним.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

18 квітня 2019 року позивач був призначений на посаду виконуючого обов`язки директора КП Господар Аулівської селищної ради за умовами строкового трудового договору на 2 (два) місяці) з 18 квітня 2019 року по 17 червня 2019 року включно, що підтверджується копією розпорядження № 9-ОС від 18 квітня 2019 року голови Аулівської селищної ради Драка І.М. (а.с. 32).

Виходячи з викладеного, суд встановив, що період з 01 травня 2018 року, тобто з дня звільнення позивача, по 16 квітня 2019 року (включно) - тобто до дати, що передувала призначенню позивача на посаду в.о. директора КП Господар Аулівської селищної ради є часом вимушеного прогулу, за який позивач має право отримати середній заробіток.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при визначенні середнього заробітку слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки за вих. № 9 від 10 травня 2019 року (а.с. 45) та довідки про доходи (а.с. 46), позивачу за останні два місяці перед звільненням була нарахована наступна заробітна плата: за березень 2018 року - 3750 грн. з кількістю фактично відпрацьованих днів - 21, за квітень 2018 року - 3750 грн. з кількістю фактично відпрацьованих днів - 20. Виходячи з розрахунку: (3750 грн. + 3750 грн.) / (21 днів + 20 днів) середньоденна заробітна плата позивача становила 182,93 грн.

Згідно розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018-2019 рік, тривалість робочого часу у період з 01 травня 2018 року по 16 квітня 2019 року (включно), при п`ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становила 241 день.

Тож середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується наступним чином: 241 день * 182,93 грн. = 44086,13 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2018 року по 16 квітня 2019 року (включно) в розмірі 44086,13 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даних позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗПП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадах, встановлених законом.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що відповідачем, в результаті незаконного звільнення позивача завдано останньому моральну шкоду, проте виходячи з принципів пропорційності, розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 5-1, 36, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, ст ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства "Господар" Аулівської селищної ради (ЄДРПОУ 41502930, місцезнаходження за адресою: 52310, Дніпропетровська обл., Криничанский район, смт. Аули, вул. Івана Сірка, 48) про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати наказ Комунального підприємства "Господар" Аулівської селищної ради від 01 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним.

Стягнути з Комунального підприємства "Господар" Аулівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимущеного прогулу з 01 травня 2018 року по 16 квітня 2019 року (включно) в розмірі 44086 (сорок чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 13 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства "Господар" Аулівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 29 травня 2019 року.

Суддя К.Л. Шендрик

Дата ухвалення рішення24.05.2019
Оприлюднено05.06.2019
Номер документу82181666
СудочинствоЦивільне
Сутьпоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди

Судовий реєстр по справі —209/1132/19

Ухвала від 08.02.2021

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Ухвала від 19.01.2021

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Рішення від 24.05.2019

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Рішення від 29.05.2019

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Рішення від 24.05.2019

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Ухвала від 07.05.2019

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

Ухвала від 08.04.2019

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Шендрик К. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні