Рішення

від 23.05.2019 по справі 341/1660/16-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1660/16-ц

Номер провадження 2/341/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Юсип І.М.

з участю секретарів судового засідання Король І.Л.,Матейко О.С.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача Раврика І.Д.

представника співвідповідача Чемеринської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галичі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , співвідповідач Галицька міська рада, Виконавчий комітет Галицької міської ради про усунення перешкод в користування дорогою загального користування, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради № 121 від 28.05.2002 р. в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою земельного користування.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог: про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів Виконавчий комітет Галицької міської ради та Галицьку міську раду, усунення перешкод в користування дорогою загального користування, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради № 121 від 28.05.2002 р. в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю.

Ухвалою суду від 26.04.2017 р. до участі у справі залучено співвідповідачів - виконавчий комітет Галицької міської ради та Галицьку міську раду.

Позовні вимоги мотивує тим, що з дня свого народження і по даний час проживає в будинковолодінні, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Неподалік його житлового будинку відповідач збудував собі певне нерухоме майно. Вулиця С . Бандери є досить протяжною, проходить попри його господарство, попри господарство відповідача, а також вздовж території Ветеринарної лікарні, і в кінці впирається в урочище "Батюхів", де є ряд землевласників та землекористувачів, в тому числі і він, де мають земельні ділянки сільськогосподарського призначення. ОСОБА_3 розпочав вчиняти дії, які перешкоджають не тільки йому, а й іншим громадянам та ветеринарній лікарні, користуватися дорогою загального користування, а саме, вулицею С. Бандери. Відповідач неподалік ветеринарної лікарні встановив огорожу, перекопав вул. С. Бандери, насипав щебінь, чим перешкоджає йому користуватися дорогою загального значення. Він звернувся до головного районного архітектора про отримання викопіровки з Генерального плану м. Галича у вищевказаному місці. Крім цього, по даній справі була проведена судово земельно-технічна експертиза, де згідно висновку за №046/ЗТ-16 від 27.03.2017 р. встановлено, що "Міська вулиця Степана Бандери (дорога) її північна сторона м. Галича (неподалік ветеринарної лікарні), відповідає викопіровці Генерального плану забудови та розвитку м. Галича Галицької міської ради та є дорогою загального користування у відповідності до вказаного Генерального плану, на якій відповідач вчинив певні дії (перекопав дорогу і насипав гравій та яку з невідомих причин передано у приватні власність)". Просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові. Окрім того представник зазначив, що висновком експерта стверджується, що "При дослідженні 23.12.2016 р. виявлено перешкоди користування міської дороги по вул С. Бандери, астановлено огорожу, перекопано траншею, насипано щебінь, чим повністю перекрито проїзд по вулиці всіх жителів м. Галича і, позивача позбавлено можливості повноцінного проїзду та використання існуючої під`їзної дороги, обов`язковість існування якої передбачено архітектурними нармами та ДБН України та вказано на Генеральному плані забудови та розвитку міста Галича". Генеральний план забудови та розвитку м. Галича, на якому передбачено вищевказану проїздну дорогу загального користування, в силу положень ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", саме він є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Просив позов позивача задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заперечив щодо позовних вимог і зазначив, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , загальною площею 0,100 га., по АДРЕСА_1 . Дану земельну ділянку зареєстрував відділ Держгеокадастру в Галицькому районі і, документом що посвідчує право власності є Державний акт від 08.08.2002 р. Так, як ця земельна ділянка знаходиться у приватній власності, то це означає, що в межі її не входить територія АДРЕСА_1 , оскільки вулиці не підлягають приватизації та є коммунальною власністю. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських бідувель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , вищезазначена земельна ділянка межує із АДРЕСА_4 і, жодним чином не зачіпає її межі, про які стверджує позивач. Відповідно до Державного акту про право власності на землю від 08.08.2002 р. його земельна ділянка межує із однієї сторони із земельною ділянкою ОСОБА_7 , а з інших сторін із землями Галицької міської ради і, жодним чином не порушує охоронювані законом права позивача. ОСОБА_1 звертався із скаргою на його дії безпосередньо до Галицької міської ради, тобто до органу місцевого самоврядування, у віддані якого знаходяться усі вулиці міста Галича . За результатами обстеження комісії від 13.09.2016 р. у складі голови депутатської земельної комісії Галицької міської ради, депутата Галицької міської ради та завідувача земельним відділом міської ради встановлено, що межі земельної ділянки, яка перебуває у його власності відповідають державному акту на право власності на землю, зареєстрованого 08.08.2002 р. за №615. Також зазначає, що до урочища "Батюків" існує два проїзди відповідно до схеми. Крім того, у викопіровці з генплану м. Галича, яка була надана позивачем не можливо встановити місцезнаходження земельної ділянки, яка йому належить на праві власності та не зрозуміло де проходить вул. С. Бандери, а також не зазначено станом на яку дату було зроблено дану викопіровку. Сама ж копія не завірена належним чином. Інших доказів того, що він чинить перешкоди позивачу у користуванні вулицею С . Бандери в м. Галичі матеріали справи не містять.

Окрім цього, звернувся із заявою про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що у 2002 р. йому виділена земельна ділянка Рішенням виконавчого комітету Галицької міської ради за №121 від 28.05.2002 р. йому передано у власність земельну ділянку загальною площею 0, 3079 га для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівельних споруд та виданий 08.08.2002 р. Галицькою міською радою видано Державний акт на право приватної власності на землю за №027460. Після отримання правовстановлюючих документів на землю, почав відкрито будувати будинок та огороджувати свою земельну ділянку. Тому позивач, який проживає неподалік його земельної ділянки, ще в серпні 2002 р. міг дізнатися про порушення свого права.

Строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради за №121 від 28.05.2002 р. в частині передачі йому земельної ділянки загальною площею 0, 3079 га для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівельних споруд та визнання недійсним, виданий на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Галицької міської ради Державний акт на право приватної власності на землю за №027460 виданий 08.08.2002 р. сплив 09.08.2005 р. натомість, позивач звернувся до суду із вимогами лише 25.04.2017 р., тобто із спливом строку позовної давності. Крім того з акту комісії міської ради за № 022-21/02 від 05.05.2017 р., видно,що комісія обстежила земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності і, встановлено, що земельна ділянка, яка є його власністю, не належить до дороги загального користування, та що він не чинить перешкоди в користуванні дорогою жителям м. Галича. Просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради за №121 від 28.08.2002 р. в частині передачі йому земельної ділянки загальною площею 0, 3079 га. для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівельних споруд та визнання недійсним, виданий на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Галицької міської ради Державний акт на право приватної власності на землю за №027460 виданий 08.08.2002 р. Галицькою міською радою на його ім`я.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Раврик І.Д. суду пояснив, що відповідач веде своє господарство з дотриманням норм чинного законодавства. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом про прав на землю та відповідними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, межі земельної ділянки чітко зазначені в технічній документації на землю та підтверджуються даними з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка має індивідуальний кадастровий номер, усі роботи пов`язані з огорожею своєї ділянки здійснюються тільки на власній території, не порушуючи при цьому права інших громадян, в тому числі права позивача. Крім цього зазначив, що відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 261 цього ж Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позивач міг ще в 2002-2005 рр. дізнатися про порушення свого, як він вважає права шляхом витребування відповідної інформації від виконавчого комітету Галицької міської ради. Просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача.

Представник Галицької міської ради, виконавчого комітету Галицької міської ради в судовому засіданні заперечила щодо позову позивача та суду показала, що порядок припинення права на землю регулюються главою 22 ЗК України. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 цього ж Кодексу. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Зазначений перелік є вичерпним. Однак, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено. Вважає, що позивач в судовому засіданні не навів належних доказів для задоволення його позову. Окрім цього, неправдивими є покази позивача про те, що він дізнався про приватизацію відповідачем спірної земельної ділянки в судовому засіданні. Дані про наявність у відповідача державного акта на право приватної власності на землю вказані в Акті обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 за №02.2-21/06 від 13.09.2016 р. складеному за заявою позивача. Також, 21.04.2003 р. позивач у складі жителів вул. С. Бандери звертався до міської ради про облаштування польової дороги, про що прийнято рішення міської ради 23.04.2003 р.

Відповідно до ситуаційного плану (АС3) законопроектна дорога, вулиця Степана Бандери проходить з північної сторони земельної ділянки відповідача і ділянки, яка відведена для обслуговування приміщень районної ветлікарні. З викопіювань генерального плану м. Галича від 1980 р. (АС55) і від 1984 р. (АС7) розташування польової дороги, яка веде до урочища "Батюхів" не є сталим. В даний час існує дорога із перехідним покриттям, яка веде як до урочища "Батюхів" так і до будинків на вул. С. Бандери, де зокрема і проживає позивач. Це також відображено і в додатках 1-7 до Висновку за №046/ЗТ-16 судової земельно-технічної експертизи від 27.03.2017 р., а також на фотознімках від 05.05.2017 р. здійснених під час обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , за заявою відповідача. Просила відмовити в задоволені позовних вимог позивача.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 суду показав, що під час візуального огляду об`єкту дослідження по АДРЕСА_1 розглянуто особливості місцевого рельєфу, границі облаштування під`їзної дороги - вулиці міста, передану у приватні власність присадибної і господарської земельних ділянок, розглянуто площі дійсного землекористування ОСОБА_3 , місцезнаходження, конфігурація та границі землекористування, що передано йому у власність відповідно до рішень Галицької міської ради. При дослідженні було виявлено перешкоди використання частини міської дороги вулиці С. Бандери в м. Галичі площею:Sп.дор.2=442,0 м.2, що перекрито відповідачем, якому видано на спірну земельну ділянку Державний акт на право приватної власності (неподалік ветеринарної лікарні) на земельну ділянку ОСГ площею 0,2079 га., чим позбавлено всіх жителів міста та позивача можливості повноцінного проїзду, використання існуючої під`їзної дороги, обов`язковість існування якої передбачено архітектурними нормами та ДБН України та вказано на Генеральному плані забудови м. Галича. Будь-які зменшення мінімально допустимих площ проїзду не припустимі, як із сторони ДБН архітектурних вимог, пожаробезпечних так і з санітарних вимог чинного законодавста, а також передача цієї площі існуючої вулиці окремим громадянам для ведення ОСГ чи ОЖБ.

Міська вулиця С. Бандери (дорога) північна сторона м. Галич (неподалік ветеринарної лікарні), відповідає викопіровці Генерального плану забудови Галицької міської ради та є дорогою загального користування у відповідності до генерального плану м. Галича, на якій відповідач вчинив певні дії, а саме, перекопав дорогу та насипав гравій. При дослідженні було виявлено перешкоди використання міської дороги вулиці с. Бандери, встановлено огорожу, перекопано траншею, висипано щебінь, чим повністю перекрито проїзд по вулиці, тому жителів м. Галича та позивача позбавлено можливості повноцінного проїзду та використання існуючої під`їзної дороги, обов`язковість існування якої передбачено архітектурними нормами та ДБН України . Міською радою рішень по відміні - скасуванню дороги, її звуженні чи передачі у приватну (одноосібну) власність ОСОБА_3 не приймалось, зміни до генерального плану міста, не вносились. На даний час виявлено облаштування тимчасового проїзду на території ветлікарні, що в значній мірі ускладнює рух по цій вулиці С. Бандери легкового транспорту та повністю унеможливлює зараз рух пожарної, спеціальної та сільськогосподарської техніки.

З рецензією Міністерства Юстиції України на висновок вищевказаної судової земельно-технічної експертизи ознайомлений. У вступній частині у висновку не було вказано строку дії його свідоцтва, оскільки раніше такі відомості не вказувались, хоча згідно інструкції мав би вказати. Однак, строк дії свідоцтва не вплинув на висновок експертизи. При проведенні дослідження не були використані координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, які були визначені при розроблені документації із землеустрою на підставі якої виготовлено державний акт на правуо власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та координати червоних ліній, які є межами вулично-дорожньої мережі населених пунктів, так як вважав, що не має необхідності. Дана спірна земельна ділянка є дорогою. Ним в присутності сторін по справі було ідентифіковано земельні ділянки, проведено контрольний переобмір довжини меж наявного землекористування сторін, вислухано пояснення сторін. Однак, при переобмірі встановлено збільшення площі дійсного землекористування відповідача, від 0,2300 га до 0,3079 га, саме на цю площу відповідач представив Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, в якому вказано розміри, що не відповідають Схемі забудови земельної ділянки (згідно з документами на землекористування) від 24.06.2016 р. та кадастровому плану Держгеокадастру в Галицькому районі за 2016 р. ділянка ОСГ.

Згідно Ухвали суду від 15.02.2018 р. по справі проведена повторна судова земельно-технічна експертиза.

В судовому засіданні експерт Максимчин А.Д. пояснив, що 17.05.2018 р. він прибув на місце знаходження об`єкту дослідження, що знаходиться по АДРЕСА_3 . Даний огляд проводився в присутності позивача та відповідача, а також спеціалістів ТОВ "Гектар ІФ". ОСОБА_12 викопав траншеї та висипав гравій на своїй земельній ділянці,тобто в межах його земельної ділянки. ОСОБА_13 має можливість користуватися дорогою загального користування в т.ч. і малогабаритним транспортом. Окрім того зазначив,що при проведенні експертизи йому не було відомо про зміни які вносились до Генерального плану а брав за основу генеральний план за 1980 рік який мається в матеріалах справи і тому зробив такий висновок.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, експертів, дослідивши здобуті письмові докази, приймаючи рішення по суті спору, суд враховує наступне.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням та співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Статтею 1063 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1 , загальною площею 0,100 га., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3079 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення виконкому Галицької міської ради народних депутатів за №121від 28.05.2002 р. (а.с.20). При виготовлені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3079 га., встановлені обмеження та сервітути на земельну ділянку, погоджені з інженером, землевласником (землекористувачем) та міським головою. З копії акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 01.07.2016 р. видно, що межі земельних ділянок, які знаходяться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 3079 га., наданої ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка в кількості три штуки. Власник земельних ділянок претензій щодо меж та конфігурації земельних ділянок не має. Власниками користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено (а.с.39). Копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2601852862016 стверджується, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,100 га. кадастровий номер НОМЕР_2 , дана земельна ділянка зареєстрована відділом Держгеокадастру в Галицькому районі (а.с.40). Окрім цього, копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2601852872016 стверджується, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2079 га. кадастровий номер НОМЕР_3 , дана земельна ділянка зареєстрована відділом Держгеокадастру в Галицькому районі 26.07.2016 р (а.с.42). Відповідно до копій відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,1 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а земельна ділянка площею 0,2079 га, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с.43-44). З копії акту від 13.09.2016 р. в складі комісії голови депутатської земельної комісії, депутатів міської ради, завідувача земельним відділом міської ради за заявою ОСОБА_1 встановлено, що межі земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_3 відповідають державному акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого 08.08.2002 р. за № 615. На частину дороги завезено старе, демонтоване асфальтне покриття для покращення якості грунтової дороги (а.с.45).

Висновком судово земельно-технічної експертизи за № 046/ЗТ-16 від 27.03.2017 р. встановлено, що ділянка - для будівництва і обслуговування жилих та господарських споруд ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , використовуються за цільовим призначенням площею 1000,0 кв.м., що передано у приватну власність. При переобмірі встановлено збільшення площі дійсного землекористування відповідача від 0,2300 га. до 0, 3079 га,саме на цю площу ОСОБА_3 представив Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, в якому зазначені розміри, що не відповідають Схемі забудови земельної ділянки від 24.06.2016 р. та кадастровому плану Держгеокадастру у Галицькому районі за 2016 р., ділянка ОСГ. При дослідженні також виявлено перешкоди використання частини міської дороги вулиці С. Бандери в м. Галичі площею: Sп.дор.2=442,0м2, що перекрито відповідачем, якому видано на спірну земельну ділянку Державний акт на право приватної власності, на земельну ділянку ОСГ площею =0,2079 га., чим позбавлено жителів міста та позивача можливості повноцінного проїзду, використання існуючої під`їзної дороги, обов`язковість існування якої передбачено архітектурними нормами та ДБН України та вказано на Генеральному плані забудови м. Галича. Також виявлено перешкоди використання міської дороги вулиці С. Бандери, встановлено огорожу, перекопано траншею, насипано щебінь, повністю перекрито проїзд по вулиці для всіх жителів міста Галича і позивача позбавлено можливості повноцінного проїзду та використання існуючої під`їзної дороги, обов`язковість існування якої передбачено архітектурними нормами та ДБН України та вказано на ген.плані забудови та розвитку міста Галича. Міська вулиця С. Бандери (дорога) її північна сторона м. Галич відповідає викопіровці Генерального плану забудови та розвитку м. Галича Галицької міської ради та є дорогою загального користування у відповідності до вказаного Генерального плану, на якій відповідач вчинив певні дії (а.с.73-79). З копії заяви від 20.10.1994 р. видно, що ОСОБА_3 звертався із заявою до міської ради про виділення йому земельної ділянки площею 0, 23 га. по АДРЕСА_4 між ветеринарною лікарнею і садибою ОСОБА_7 під будівництво майстерні по ремонту та обслуговуванню легкових автомобілів (а.с.96) і відповідно до рішення міської ради за № 175 від 25.10.1994 р. виділено земельну ділянку площею 0,23 га. малому підприємству по технічному обслуговуванню і ремонту легкових автомобілів під будівництво станції технічного обслуговування і ремонту легкових автомобілів (а.с.95).

З пояснень ОСОБА_3 щодо об`єктивності висновку за № 046/ЗТ-16 судової земельно-технічної експертизи експертом ОСОБА_9 , видно, що останній при вирішенні справи по суті просить критично підійти до оцінки висновку № 046/ЗТ-16 судової земельно-технічної експертизи від 27.03.2017 р. на відповідність даного доказу вимогами належності, допустимості, об`єктивності та узгодженості з іншими доказами у їх сукупності з урахуванням зауважень, зазначених в вищевказаних письмових поясненнях (а.с.129-137). З копії акту комісії міської ради за № 02.2-21/02 від 05.05.2017 р. видно,що за заявою ОСОБА_3 обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка перебуває у власності заявника відповідного до державного акту НОМЕР_4 зареєстрованого за № 615 від 08.08.2002 р. (а.с.138). Згідно копії рішення від 23.04.2003 р. вирішено вилучити з користування ветеринарної лікарні земельну ділянку розміром 780 кв.м. на облаштування польової дороги для проїзду на поля урочища "Батюхів" (а.с.165). Копією заяви жителів м. Галича - ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 видно, що останні 21.04. 2003 р. звертались до міського голови про виділення земельної ділянки для облаштування польової дороги (а.с.166). З листа Галицької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 21.04.2003 р. за № 36, видно що вони не заперечують відчужити земельну ділянку в кількості 780 кв. м. для облаштування польової дороги для жителів м. Галича по вул. С. Бандери (а.с.167). Копією акту за № 02.2-21/06 від 13.09.2016 р. за заявою ОСОБА_1 в присутності власника земельної ділянки ОСОБА_3 обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Комісія встановила, що межі земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_3 відповідають державному акту на право приватної власності на землю (а.с.168).

Крім того в судовому засіданні оглянуто проект забудови земельної ділянки ОСОБА_3 та схему розміщення ділянки в плані населеного пункту в м 1:2000 на підставі рішення виконкому Галицької міської ради за №201 від 24.11.2010 р., де загальна площа складає 1622.00 м2. (а.с.182).

З висновку судового експерта Максимчина А.Д. за № 003/01-19 від 01.02.2019 р. видно, що на викопіровці з генплану м. Галич розробленого в 1980 р. від траси до ветеринарної лікарні, присадибних ділянок та городів дорога позначена умовним знаком грунтова дорога. Дана дорога є міською дорогою загального користування у відповідності до Генерального плану забудови та розвитку м. Галича. Між двоповерховою будівлею ОСОБА_3 та опорою повітряної лінії електропередач 0,4 кВ можливо побачити частину грунтової дороги, по якій раніше було транспортне сполучення, але на даний момент вона перекопана та на ній насипано гравій. У зв`язку з чим грунтова дорога, по якій проїжджає транспорт на даний момент знаходиться під опорою повітряної лінії електропередачи 0,4 кВ та двоповерховим корпусом ветеринарної лікарні.

Існуюча міська вулиця С. Бандери не відповідає позначеній дорозі на викопіровці. Дорога з викопіровки з генплану м. Галич проходить з півночі на південь від р. Колодна та змінює напрямок на південий захід між присадибними ділянками та територією ветеринарної лікарні, а існуюча міська вулиця С. Бандери міста Галича проходить з півночі на південь від р. Колодна, повертає на південний схід перед земельними ділянками ОСОБА_3 та змінює напрямок на південний захід між опорою повітряної лінії електропередач 0,4 кВ та двоповерховим корпусом ветеринарної лікарні. Частина дороги між двоповерховою будівлею ОСОБА_3 та опорою повітряної лінії електропередачи 0,4 кВ, на якій ОСОБА_3 вчинив певні дії, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 , є дорогою загального користування у відповідності до вказаного Генерального плану.

ОСОБА_1 має можливість безперешкодно проїжджати по наявному шляху автомобільним транспортом до місця свого проживання, АДРЕСА_2 після р. Колодна , по двох напрямках: першому - між присадибними ділянками поліпшена щебенем та гравієм грунтова дорога, другий- грунтова дорога між присадибними ділянками та ветеринарною лікарнею.

Також, при обстеженні об`єктів в натурі (на місцевості) та дослідивши План (схему) земельних ділянок АДРЕСА_3, було встановлено, що фактичне землекористування земельними ділянками загальною площею 0,100 га, та загальною площею 0,2079 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_3 на праві власності, відповідає правовстановлюючим документам на землю та документації із землеустрою. Межі земельних ділянок загальною площею 0,100 га та загальною площею 0,2079 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_3 на праві власності накладаються з межами вулиці С. Бандери у м. Галичі. Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2 з межами АДРЕСА_4 складає 0,0093 га. Площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 з межами АДРЕСА_4 складає 0,0749 га.

ОСОБА_3 в місці розташування земельних ділянок загальною площею 0,100 га, та загальною площею 0,2079 га, своїми діями, такими як: перекопана дорога довжиною 5,38 м., насипаний гравій, чинить перешкоди в користуванні жителям м. Галича дорогою по вул. С. Бандери.

Частиною 2 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримувалися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ст.12, ч.ч. 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (п. а ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Згідно з ст.189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично оцінює та не бере до уваги висновок № 046/ЗТ-16 судової земельно-технічної експертизи судового експерта Кавецького В.А., оскільки копією рецензії Міністерства Юстиції України на висновок судової земельно-технічної експертизи від 27.03.2017 р. за № 046/ЗТ-16 виконаний судовим експертом Кавецьким В.А. стверджується, що представлений висновок експертизи містить окремі невідповідності в частині його оформлення, а проведенні дослідження є недостатньо повними та обґрунтованими, що не відповідає п.2.2. Інструкції №53/5. Встановити чи могли виявлені недоліки вплинути на результати експертизи можливо тільки за умови проведення повного дослідження, яке в межах рецензування висновків не проводиться (а.с.174-176).

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що підстав для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради № 121 від 28.05.2002 р. в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користування дорогою загального користування не має. Позивачем та його представником не доведено факту порушеного права та законних інтересів позивача, тому в позові слід відмовити.

На підставі ст.ст. 3,5,391ЦК України, ст.ст. 83, 103, 152 ч.2, 158,189, 212 ЗК України, та керуючись ст.ст. 4,19,77,78,82,247,258,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 співвідповідач Галицька міська рада, Виконавчий комітет Галицької міської ради про усунення перешкод в користування дорогою загального користування, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради № 121 від 28.05.2002 р. в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2019 року.

Суддя:І. М. Юсип