Рішення

від 03.06.2019 по справі 433/2036/18

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2036/18

Провадження №2/433/166/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, третя особа: Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

До суду з відповідним позовом звернулась позивач, яка в обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 отримала право на земельну частку (пай) площею 13,75 в умовний кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Малоолександрівське Троїцького району Луганської області, право власності на який посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 . З вказаних земель, ОСОБА_2 отримала право власності на земельну ділянку площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державні акти на земельні ділянки: сіножаті площею 0,38 в умовних кадастрових га та пасовища площею 2,57 в умовних кадастрових га ОСОБА_2 отримати не встигла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва та право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_1 , площею 13,75 умовний кадастровий га у землях КСП Малоолександрівське Троїцького району Луганської області. Спадкоємцем майна померлої є позивач. Позивач зазначає, що незважаючи на те, що вона має окреме житло, вона постійно продовжувала підтримувати родинні стосунки, фактично проживала однією сім`єю з матір`ю та батьком, таким чином прийняла спадщину. Вони мали спільний побут, взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство, позивач доглядала за матір`ю та після її смерті здійснила поховання. ОСОБА_2 своїм заповітом від 10.07.2003 земельну ділянку, площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла позивачу. 06 жовтня 2011 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно. А право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_1 , площею 13,75 умовний кадастровий га у землях КСП Малоолександрівське Троїцького району Луганської області, залишилось не переоформленим. Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 на теперішній час втрачено. Представник позивача звертався до Троїцької державної нотаріальної контори з заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з тим, що не було надано оригінал документа, що посвідчує право на земельну частку (пай). На підставі викладеного, просить встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на вказане спадкове майно.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, суду надали заяви про розгляд справи без їх участі. На задоволенні позовних вимог наполягають.

Відповідач - Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області в судове засідання свого представника не направили, суду надали заяву про розгляд справи без участі представника.

Третя особа - Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області в судове засідання свого представника не направили, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Суду надали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом було встановлено, що факт смерті ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №4 від 10.03.2011 року (а.с. 22).

Факт родинних відносин між позивачем та її померлою матір`ю ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.1959 (а.с. 19).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020820823 від 21.08.2018, позивач уклала шлюб з ОСОБА_3 , про що свідчить зміна її прізвища (а.с. 21).

За життя ОСОБА_2 отримала право на земельну частку (пай) площею 13,75 в умовний кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Малоолександрівське Троїцького району Луганської області, право власності на який посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 (а.с. 23).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 29-12-0.81-7095/2-18 від 13.09.2018, ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державні акти на земельні ділянки: сіножаті площею 0,38 в умовних кадастрових га та пасовища площею 2,57 в умовних кадастрових га ОСОБА_2 не оформлено (а.с. 28).

ОСОБА_2 своїм заповітом від 10.07.2003 земельну ділянку, площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла позивачу. 06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно (а.с. 32).

Згідно довідки № 703 від 27.09.2018, виданої виконавчим комітетом Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2

Представник позивача звертався до Троїцької державної нотаріальної контори з заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Однак, згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №570/02-31 від 06.09.2018, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), належної ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що спадкоємцем для оформлення спадкових прав на вищевказане спадкове майно не було надано оригінал документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) (а.с. 25-27).

Факт того, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 втрачено, підтверджується витягом з газети Сельская Новь від 27.07.2018 № 30 (а.с. 34).

З наданої Троїцькою державною нотаріальною конторою інформації від 31.01.2019 року №50/01-09 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 . Троїцькою державною нотаріальною конторою Луганської області 11.05.2011 року була заведена спадкова справа за №83/2011 і на підставі заяви ОСОБА_1 , останній було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 7,9757 га, угіддя рілля, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат , від 23 червня 2005 року № 2709-IV Про міжнародне приватне право , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту спадкоємці за законом.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1 п. г ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування .

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом доведено відсутність у позивача можливості у нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, якою також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Позивач, наданими суду доказами довела, що вона має право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1223ЦК України, ст.ст. 78, 81, 131 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області (пров. Центральний, б. 6, с. Тимонове Троїцького району Луганської області, ЄДРПОУ 04337736), третя особа: Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області (кв. Молодіжний, б. 19, смт. Троїцьке Луганської області, ЄДРПОУ 05382242), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 30.11.1996, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Малоолександрівське с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя О.І. Суський

03.06.19

19.12.18