Рішення

від 04.06.2019 по справі 640/10588/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10588/19

н/п 2-о/640/145/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/10588/19 (н/п 2-о/640/145/19) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 12.06.2001 р.), яка наступила 25.03.2019 р. в м АДРЕСА_1 Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Смерть відбулася в м. Донецьк, що є тимчасово окупованою територією (загальновідомий факт). Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (мати - ОСОБА_3 ), свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (зі зміною прізвища останньої), свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (матір`ю записано померлу ОСОБА_2 ). Бабуся заявника довгий час хворіла на онкологічне захворювання (в останні місяці життя IV стадією), що підтверджується довідкою міського онкологічного диспансеру м.Донецька МОЗ ДНР. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1314 та довідки про причини смерті ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від мієлобластоми правого віка з численними метастазами, що також призвело до набряку головного мозку. На території, де сталася смерть ОСОБА_2 , її родичам видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 26.03.2019 року (запис №406). Також факт смерті підтверджує договір-замовлення на організацію та проведення поховання №114, виданий ДП Ритуал у м.Донецьк та акт приймання-передачі наданих послуг до нього, свідоцтво про поховання АА 029287 на кладовищі сел.Щегловка у М.Донецьку. Метою встановлення факту смерті є необхідність отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану, в тому числі для набуття спадкових прав. Причиною неможливості одержання документів, що посвідчують факт смерті є те, що усі додані документи не можуть бути прийняті органами реєстрації актів цивільного стану, оскільки видані органами влади м.Донецьк, що є тимчасово окупованою територією. Отже, вони не створюють правових наслідків. Заявник не звертався до органів РАЦС, оскільки не має змоги надати документи, які необхідні для державної реєстрації смерті. Більше того, звернення до органів РАЦС не є обов`язковим для встановлення факту смерті особи (у разі, коли смерть особи сталася на тимчасово окупованій території, є загальновідомою та такою, що не підлягає доказуванню, неможливість отримання належних документів для реєстрації смерті). Єдиним документом для реєстрації смерті в такому випадку може бути рішення суду.

На підставі викладеного заявник ОСОБА_1 звернувася до суду з даною заявою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 27.05.2019 р. заяву прийнято до розгляду та вікрито провадження у справі.

У судове засідання заявник не з`явився, у заяві просив розглянути заяву за відсутності заявника.

Представник заінтересованої особи - Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції в Харківській області у судове засідання не з`явився, 04.06.2019 р. електронною поштою надійшли пояснення у справі за підписом начальника Харківського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області Сіренко Н.С., де зазначено, що перевіркою по Державному реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено. Просить розглядати справу за відсутності представника відділу у зв`язку з великим обсягом роботи, покладається на розсуд суду.

Посилання в частині другій статті 317 ЦПК на невідкладність розгляду справи не можна перетворювати в невідкладність задоволення або відмови у задоволені заяви в цей же день (коли була подана заява), якщо існуюча в наданих документах інформація потребує додаткової перевірки.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

У зв`язку з тим, що місто Донецьк, місце смерті ОСОБА_2 , є тимчасово окупованою територією України, визначеною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на межі зіткнення (з подальшими змінами та доповненнями) та постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VIII Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , факт її смерті не було зареєстровано в органах реєстрації актів громадянського стану, в установленому законом порядку.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. №953/5 Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції зі змінами та доповненнями, було тимчасово призупинено доступ до Державних peєстрiв та відповідно призупинена реєстрація актів цивільного стану.

07.07.1976 р. народилась ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації актів про народження 22.07.1976 р. зроблено запис за №992. Батьками дитини записані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.8).

21.09.1996 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21.09.1996 р. зроблено запис за №585. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 11.09.1997 р. зроблено відповідний запис за №501. Батьками дитини записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 (а.с.10).

Тобто, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 померла, на підтвердження чого надано лікарське свідоцтво про смерть №1314 та довідку про причину смерті (а.с.12).

Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 26.03.2019 р., виданого Київським відділом записів актів цивільного стану м.Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки (а.с. 14).

На підтвердження факту смерті заявником також надано копію договору-замовлення на організацію та проведення поховання №114, виданий ДП Ритуал у м.Донецьк, де вказано ОСОБА_2 , як померлу, та акт приймання-передачі наданих послуг до нього (а.с.15, 16).

Також надано копію свідоцтва про поховання від 27.03.2019 р. серія АА №029287 , де вказано, що ОСОБА_2 було поховано на кладовищі сел.Щегловка у м.Донецьку (а.с.17).

Місцем смерті ОСОБА_2 є місто Донецьк на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та яке на цей час має статус тимчасово окупованої території.

Згідно положення ч.3 ст.2 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях від 18.01.2018 р. №2268-VIII, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Відповідно позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі ВССУ), Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016р. №990-V-III Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території , при розгляді заяв, прийняття судом до уваги документів, виданих органами та установами (лікарняними закладами), які знаходяться на окупованій території, ВССУ зазначив, що відповідно до ст.9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 року № 1207-VII, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Висновок ЄСПЛ сформульований у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званий «намібійський виняток» , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосовано до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоді особам, які проживають на такій території.

Статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі встановити факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно п.13.Постанови пленуму Верховного суду України № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення - заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Згідно абзацу 3 пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (зі змінами), для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 20), у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Як вбачається із поданої ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів, заявник не звертався до органів реєстрації актів громадянського стану.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті його бабусі ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76 , 264 , 265 , 315 , 317 ЦПК України , ст.9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 року , ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01.07.2010 року , Законом України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту смерті - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання - АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_7 .

Заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ЄДРПОУ 23320813, місце знаходження м.Харків, вул..Сумська, буд.61.

Повне судове рішення складено 04.06.2019 р.

Суддя Чередник В.Є.