Рішення

від 04.06.2019 по справі 904/1377/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1377/19 За позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 56 197,65 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУ Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" заборгованість у розмірі 56 197,65 грн., з яких 19 076,89 грн. - проценти нараховані на підставі п.3.3-3.4 договору про надання гарантії та 37 120,76 грн. пені, нарахованої на підставі п. 9.3, 9.31 договору про надання гарантії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання гарантії №4508/ЮГ-17 від 06 липня 2017 року в частині повної та своєчасної оплати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує на неправомірність стягнення відсотків та пені, оскільки передбачені договором проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником. Законодавством передбачено можливість змінювати розмір процентів, а не спосіб їх обчислення, як це зроблено позивачем. За своєю правовою природою, визначені договором 35% річних від суми боргу, які нараховуються з дня виникнення зобов`язання за кожен день прострочення охоплюються визначенням пені. Тобто, фактично позивач нараховує відповідачу два рази пеню, що не відповідає положенням чинного законодавства, тому в частині стягнення відсотків позивачу слід відмовити. Також відповідач вказує на помилку позивача при визначення розміру основної суми заборгованості, у зв`язку з чим завищується розмір позовних вимог. Крім того, відповідач зауважує з приводу нарахованої пені, а саме перевищення шестимісячного періоду нарахування пені, завищення ставки нарахування пені та заявляє про пропуск позовної давності щодо стягнення пені.

20 травня 2019 року від позивача до господарського суду надійшли пояснення по справі (відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості) щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. Позивач погоджується з правовою позицією відповідача та визнає помилкове нарахування пені, у зв`язку із чим просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" заборгованість у розмірі 38 087,18 грн., з яких 19 076,89 грн. - проценти нараховані на підставі п.3.3-3.4 договору про надання гарантії та 19 010,29 грн. пені, нарахованої на підставі п. 9.3, 9.31 договору про надання гарантії за період з 29.01.2018 по 05.03.2019. Також, позивач зазначає, що 24.04.2019 отримав відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 позивачу встановлено строк протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву. У зв`язку з виробничої завантаженістю, позивач не мав фізичної можливості подати відповідь у визначений судом строк, а тому на підставі ст. 42 ГПК України, позивач надає суду пояснення по справі (за результатами розгляду відзиву).

21 травня 2019 року від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

29 травня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" до господарського суду надійшли заперечення на пояснення по справі (відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості), відповідно до яких відповідач просить не приймати до розгляду подані позивачем пояснення по справі (відповідь на відзив на позовну заяву).

У судове засідання позивач не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

03.06.2019 відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулося з позовом до господарського суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" заборгованості щодо часткового відшкодування суми гарантійного платежу за Договором гарантії № 4508/ЮГ-17 від 06.07.2017 р. в розмірі 49 612 грн. 15 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2018 (суддя Манько Г.В.) відкрито провадження у справі №904/533/18.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 у справі №904/533/18 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 у справі №904/533/18 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у розмірі 49 612 грн. 15 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 у справі №904/533/18 встановлено наступне.

06.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" укладено Договір про надання гарантії № 4508/ЮГ-17, який відповідно до п. 1.1. регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору (надалі - гарантія, або гарантійне зобов`язання) з метою забезпечення неналежного виконання постачальником умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти, що буде укладений, згідно оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-05-26-001592-b, між Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" (Покупець) та Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАРТУС ГРУП" (постачальник) (надалі - основне зобов`язання). Гарантійним випадком є невиконання поставки постачальником перед покупцем своїх обов`язків, пов`язаних з виконанням умов Основного зобов`язання, а саме: - не виконання поставки: "ДК 021:2015 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (Шини легкові, легковажні та камери ) Лот № 1".

П. 1.2. Договору визначено, що надана в межах цього Договору гарантія є безумовною та безвідкличною та вступає в силу з моменту розміщення грошового покриття постачальником в розмірі суми гарантії на відповідних рахунках банку-гаранта.

Згідно п. 2.1. Договору сума і валюта гарантії: 48 745,42 грн. ( код валюти платежу 980) (надалі гарантійна сума).

Умовами п. 2.2 Договору передбачений строк дії гарантії з 06.07.2017 по 31.12.2017.

П. 3.1 Договору передбачено, що комісія за надання (авізування) гарантії в сумі 1 300 грн. сплачується Постачальником одноразово в день надання Гарантії, на рахунок Банку Гаранта.

Відповідно до п. 3.3. Договору у випадку здійснення Банком-гарантом на користь Покупця платежу за гарантією ( надалі - гарантійний платіж ), Постачальник протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує Банку-гаранту суму гарантійного платежу та сплачує Банку-гаранту проценти із розрахунку 35 % річних.

Згідно п. 3.4 Договору проценти, передбачені п. 3.3 Договору, нараховуються починаючи з дати здійснення Гарантійного платежу до дати його відшкодування Банку-Гаранту за фактичний строк користування грошовими коштами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування Банком-Гарантом процентів здійснюється у валюті кредиту. День здійснення Гарантійного платежу та день відшкодування його суми постачальником в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день.

Умовами п. 3.6 Договору передбачено, що якщо постачальник не відшкодовує Банку-Гаранту суму Гарантійного платежу та відсотки за користування грошовими коштами в строки, вказані в п. п. 3.3-3.5, цього Договору. постачальник доручає Банку-гаранту здійснювати договірне списання на користь Банка ОСОБА_1 з усіх рахунків постачальника, відкритих у Банку-Гаранта та його філіях, коштів в сумах, які мають бути сплачені відповідно до пунктів 3.3 - 3.5 цього Договору постачальником, штрафні санкції передбачені Договором, а також, інші-понесені Банком-Гарантом витрати пов`язані з виконанням ним своїх зобов`язань у зв`язку з цим Договором.

П. 5.2 Договору передбачено, що у разі дотримання Сторонами всіх необхідних формальностей та відсутності підстав для відмови, здійснити платежі по виконанню зобов`язань Постачальником за наданою Гарантією в межах гарантійної суми та в строки, передбачені наданою Гарантією, після одержання від покупця письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії гарантійної суми, яка підлягає сплаті Банком-Гарантом, платіжних реквізитів Покупця, та надання доказів (оригінали або належним чином засвідчені копії) невиконання Постачальником Основного зобов`язання. Вимога за Гарантією може бути пред`явлена Покупцем Банку-Гаранту протягом терміну дії Гарантії.

Відповідно до п. 6.3. Договору обов`язок Постачальника полягає в тому, що у випадку здійснення Банком-гарантом гарантійного платежу по гарантії відшкодувати Банку-гаранту суму гарантійного платежу не пізніше наступного робочого дня з дати його здійснення Банком-гарантом та проценти за фактичних термін користування грошовими коштами, згідно п. п. 3.3. -3.5. цього Договору за рахунок власних коштів та/або за рахунок кредитних коштів для чого укласти з Банком-гарантом протягом двох робочих днів з дати здійснення Банком-гарантом гарантійного платежу по гарантії кредитний договір на суму гарантійного платежу на умовах банку.

Згідно п. 9.3. Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Постачальником будь-якого грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, зокрема у випадку прострочення його виконання від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно, Постачальник сплачує банку - гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору, Позивачем надано ПАТ "Укрпошта" гарантію виконання № 4508 від 06.07.2017.

Згідно вказаної гарантії вимога Бенефіціара про сплату Банком-Гарантом грошової суми за цією Гарантією повинна бути надана Банку-Гаранту у письмовій формі та містити письмові докази та письмові повідомлення про те, що Постачальник згідно Основного зобов`язання порушив з його вини строки виконання робіт, передбачених договором про закупівлю. Банк-Гарант розглядає вимогу по Гарантії протягом 3-х днів з дати її отримання. Термін сплати грошових коштів відбувається протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від Покупця.

ПАТ "Укрпошта" на адресу позивача направлено вимогу від 13.12.2017, з якої вбачається, що переможцем торгів стало товариство з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп", з яким Замовником було укладено договір № ВГ10/07-2017 від 07.07.2017. Однак, порушуючи умови договору, постачальник до даного часу не поставив Покупцю частину Товару. Вказану вимогу отримано ПАТ "КБ "Глобус" 18.12.2017.

У зв`язку з затримкою сплати за гарантією, Бенефіціаром - ПАТ «Укрпошта» було надіслано повторну вимогу від 10.01.2018 № 421-056 про сплату за гарантією, в якій мітиться посилання на вказану вище вимогу № 421-2160 від 13.12.2017.

Згідно меморіального ордеру № 3102 від 19.01.2018 ПАТ "КБ "Глобус" на адресу ПАТ "Укрпошта" було перераховано 48 745 грн. 42 коп. з призначенням платежу - сплата коштів по банківській гарантії згідно вимоги від 13.12.2017.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, приймаючи рішення зі спору у справі №904/1377/19, господарський суд взяв до уваги обставини встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 у справі №904/533/18, яка набрала законної сили.

З матеріалів справи убачається, що 05.03.2019 на рахунок позивача № НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус" з Жовтоводського міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області зараховано 51 374,15грн. (копія виписки в матеріалах справи, а.с. 20-21).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 у справі №904/533/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" на користь Банку стягнуто: заборгованість за гарантією у розмірі 48745,42грн., заборгованість по процентам у розмірі 467,42грн. та пеню у розмірі 399,31грн. за період з 19.01.2018 по 28.01.2018.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" 56 197,65 грн., з яких:

19 076,89 грн. - проценти, нараховані на підставі п.3.3-3.4 договору про надання гарантії за період користування з 29.01.2018 по 05.03.2019 у розмірі 35%;

37120,76 грн. пені, нарахованої на підставі п. 9.3, 9.31 договору про надання гарантії за загальний період з 29.01.2018 по 05.03.2019.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правові відносини сторін виникли на підставі договору про надання гарантії №4508/ЮГ-17 від 06.07.

Гарантія надана в межах цього договору, відповідно до пункту 1.2, є безумовною та безвідкличною; гарантійний платіж здійснено 19.01.2018. Датою відшкодування гарантійного платежу банку-гаранту є 05.03.2019.

Обов`язок відшкодувати проценти за фактичний термін користування грошовими коштами, згідно п.п.3.3.-3.5. договору закріплено пунктом 6.3 договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту наведеного слідує, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Обов`язок відшкодувати проценти за фактичний термін користування грошовими коштами, згідно п.п.3.3.-3.5. договору закріплено пунктом 6.3 договору.

З аналізу положень пунктів 3.3, 3.4 договору можна дійти висновку, що сторони на власний розсуд та при вільному волевиявленні дійшли згоди збільшити передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України розмір процентів до 35%.

Таким чином, доводи відповідача про те, що за своєю природою 35% річних від суми боргу, які нараховуються з дня виникнення зобов`язання за кожен день прострочення охоплюються визначенням пені, є помилковими.

Здійснивши перерахунок заявленої суми процентів у розмірі 35%, суд зазначає, що правильним періодом для нарахування процентів у даній справі є період з 29.01.2018 по 04 .03.2019, враховуючи, що відповідно до положень пункту 3.4 договору, день здійснення гарантійного платежу та день відшкодування його суми постачальником в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день.

За розрахунком суду проценти у розмірі 35% на суму гарантійного платежу (основного зобов`язання) 48745,42грн. за 400дн. прострочки складають 18 696,87грн. (48745,42грн. х 35% х 400).

Позивач, обчислюючи проценти за спірний період, помилково нараховує проценти і на стягнуті за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду проценти у розмірі 467,42грн. та пеню у розмірі 399,31грн.

Слід зазначити, що проценти у розмірі 35%, які встановлені договором, нараховуютсья лише на основне зобов`язання, яке не було виконане.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 у справі №904/533/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" на користь Банку стягнуто пені у розмірі 399,31грн. за період з 19.01.2018 по 28.01.2018.

У даній справі позивач продовжив нарахування пені, починаючи з 29.01.2018 по 05.03.2019, застосувавши при цьому в період з 18.02.2018 по 05.03.2019 облікову ставку у розмірі 70%, що не відповідає вищенаведеним положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

З урахуванням обмежень, встановлених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк для нарахування пені сплив 19.07.2018.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявляє про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів, і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Разом із тим відповідно до частин 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Господарський суд не визнає діями, які свідчать про визнання боргу примусове стягнення з відповідача заборгованості, так як воля відповідача була відсутня.

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення пені у період 29.01.2018 по 31.03.2018 (позивач звернувся до суду згідно поштової відмітки 01.04.2018) сплив, що є підставою для відмови в частині стягнення пені за вказаний період.

Пеня підлягає стягненню за період з 01.04.2018 по 18.07.2018 у сумі 4 957,34грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 23654,21грн., з яких проценти у розмірі 35% у розмірі 18696,87грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 4 957,34грн.

В задоволенні вимоги в частині стягнення процентів у розмірі 380,02грн. та пені у розмірі 32163,42грн. - відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 808,57грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" про стягнення 56197,65 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартус Груп" (52201, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, провулок Стовби О., будинок 5; ідентифікаційний код 40919359) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м.Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 23654 (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн.21коп., з яких проценти у розмірі 35% у розмірі 18696 (вісімнадцять тисяч шістсот дев`яносто шість)грн.87коп., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 4 957 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) грн.34коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 808 (вісімсот вісім)грн.57коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог в частині стягнення процентів у розмірі 380 (триста вісімдесят) грн.02коп. та пені у розмірі 32163 (тридцять дві тисячі сто шістдесят три) грн.42коп. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.06.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва