Рішення

від 04.06.2019 по справі 904/5095/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019м. ДніпроСправа № 904/5095/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ"

до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС"

про стягнення 1764000,00грн. попередньої оплати; про поверненння безпідставно набутого майна

та

за зустрічним позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС"

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ"

про стягнення 1182528,97грн., з яких 756000,00грн. основного боргу; 403414,02грн. пені; 23114,95грн. трьох відсотків річних (договір №12/12-16 від 12.12.2016)

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Галька Н.О., ордер №084398 від 17.12.2018, адвокат;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кузьменко В.М., наказ №4 від 29.10.2009, директор.

СУТЬ СПОРУ:

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (далі - відповідач) в якій просить суд:

- стягнути з відповідача 1764000,00грн. попередньої оплати;

- зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме кришку циліндра 5Д49.78 спч (8 штук), муфту рухому 55-305В (1 штука), хрестовину малу (2 штуки), хрестовину велику (3 штуки), шестерню осьову 5.35.10.002 (3 штуки), втулку циліндра 6Д.49.36 спч-2 (2 штуки), сукупна вартість якого становить 681320,00грн.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 36679,80грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст первісної позовної заяви та узагальнення її доводів.

12.12.2016 між позивачем (далі - позивач, замовник) та відповідачем (далі - відповідач, виконавець) укладено договір №12/12-16 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послуги з капітального ремонту тепловозу ТГМ-6а №1340 (далі - послуги), який перебуває на балансі Київ-Петрівської філії, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором, прийняти послуги та оплатити їх.

Строк надання послуг - 90 календарних днів з дати фактичної передачі тепловозу ТГМ-6а №1340 (далі - об`єкт) в ремонт за актом приймання-передачі (пункт 1.2 договору).

Згідно Планової калькуляції на виконання капітального ремонту тепловозу серії ТГМ-6а №1340 вартість ремонту складає 2520000,00грн., у тому числі ПДВ - 42000,00грн.

12.01.2017 об`єкт передано виконавцю зі складанням відповідного Акту приймання-передачі об`єкта в ремонт, а також Акту передачі документації тепловозу ТГМ-6 №1340 Київ-Петрівської філії позивача.

16.03.2017 замовником отримано лист №16/03-13-40, в якому виконавець стверджує, що під час проведення робіт виявлено несправні комплектуючі та запасні частини, які виходять за межі переліку планової калькуляції , серед яких втулка циліндра, кришка циліндра, великий та малий карданні вали, редуктор приводу генератора, осьова шестерня, гіромеханічний редуктор, муфта рухома та інші. Крім того, вказано, що у зв`язку з відсутністю зазначених деталей подальше ведення ремонтних робіт є неможливим та просить вирішити питання щодо подальшого погодження дій та прийняття рішення про поставку вказаних запасних частин.

З метою вжиття заходів на виконання листа від 16.03.2017 за вих.№16/03-13-40, 24.03.2017 комісійно за участю представників обох сторін складено Акт дефектовки локомотива ТГМ6-а №1340, в якому за результатами проведеного розбирання тепловоза встановлено ряд несправностей деталей, серед яких тріщина та надмірна корозія втулки циліндра, тріщини кришки циліндра, понаднормовий знос хрестовин малого та великого карданного валу, тріщини колісних пар, понаднормовий знос муфти рухомої та інші.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що в ході ремонту тепловоза виникла необхідність в заміні ряду деталей та запасних частин, не передбачених калькуляцією вартості наданих послуг до даного договору.

Позивач стверджує, що виявлені в ході ремонту необхідні для заміни деталі придбані замовником та передані виконавцю без укладання додаткових угод та без складання додаткових калькуляцій до договору, що суперечить положенням укладеного між сторонами договору та породжує за своєю суттю позадоговірні відносини між виконавцем та замовником.

Замовник самостійно здійснив закупку запасних частин у ТОВ "Українська паливно-енергетична група" для їх подальшої передачі виконавцю, що підтверджується відповідними видатковими накладними, платіжними дорученнями та актами приймання-передачі товару, а саме:

1. Закупка кришки циліндра 5Д49.78 спч (8шт), муфти рухомої 55-305В (1шт.), хрестовини малої (2 шт.), хрестовини великої (3шт) на загальну суму 497120,00грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000121 від 12.04.2017 на суму 498220,00грн.; платіжним дорученням №1706 від 07.06.2017 на суму 498220,00грн. Позивач зазначає, що закуплений по вказаним документам додатково до перелічених деталей ремінь клиновий виконавцеві не передавався; вартість ременя складає 1100,00грн. Отже, вартість деталей, які передано виконавцю складає 497120,00грн. (498220,00грн. за виключенням вартості ременя, сума якого становить 1100,00грн.); Акт приймання-передачі товару від 04.05.2017.

2. Закупка шестерні осьової 5.35.10.002 (3шт) на загальну суму 162600,00грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000271 від 09.06.2017 на суму 162600,00грн.; платіжним дорученням №2654 від 07.07.2017 на суму 162600,00грн.; Актом приймання-передачі товару від 30.06.2017.

3. Закупка втулки циліндра 6Д.49.36 спч-2 (2шт.) на загальну суму 21600,00грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000307 від 22.06.2017 на суму 21600,00грн.; платіжним дорученням №1 від 14.07.2017 на суму 21600,00грн.; Актом приймання-передачі товару від 27.06.2017.

Позивач вказав, що подальше використання переданих виконавцю деталей для ремонту визначеного договором об`єкту не підтверджено.

Правовою підставою позову визначено статтю 1212 Цивільного кодексу України, посилаючись на яку позивач вказує, що зазначене вище майно, не передбачене договором, але закуплене і передане замовником виконавцю, підлягає поверненню позивачу, а саме кришка циліндра 5Д49.78 спч (8шт.), муфта рухома 55-305В (1шт.), хрестовина мала (2шт.), хрестовина велика (3шт.), шестерня осьова 5.35.10.002 (3шт.), фтулка циліндра 6Д.49.36 спч-2 (2шт).

Сукупна вартість необхідного для повернення майна становить 681320,00грн.

Відповідно до виставленого виконавцем рахунку-фактури №040 від 18.08.2017 на суму 756000,00грн., замовником здійснено перший етап оплати на підставі пункту 4.3.1 договору, що підтверджується платіжним дорученням №6538 від 18.10.2017 на суму 500000,00грн. та платіжним дорученням №6561 від 19.10.2017 на суму 256000,00грн.

12.12.2017 проведена комісійна перевірка локомотива ТГМ-6а №1340, в ході якої виявлено 66 пунктів зауважень до роботи виконавця, що підтверджується Актом перевірки від 12.12.2017.

12.01.2018 виконавець направив замовнику лист №12/01-1340 в якому підтверджує, що усунув несправності, виявлені комісійною перевіркою від 12.12.2017.

31.01.2018 проведено повторну комісійну перевірку на предмет усунення попередніх недоліків, в ході якої встановлено, що виявлені раніше недоліки належним чином не усунуто, що підтверджується Актом перевірки від 30.01.2018.

Замовником здійснено проплату другого етапу виконання робіт на суму 1008000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №10708 від 27.03.2018 на суму 504000,00грн. та платіжним дорученням №10709 від 27.03.2018 на суму 504000,00грн.

23.05.2018 проведено випробування тепловозу ТГМ6-а №1340, під час якого в черговий раз виявлено ряд зауважень та несправностей, оформлених Актом від 23.05.2018, які унеможливлюють здійснення подальшої його експлуатації.

31.05.2018 повторно проведено випробування тепловозу ТГМ6-а №1340, під час якого встановлено, що виявлені під час попереднього випробування від 23.05.2018 несправності не усунуто, що підтверджується Актом від 31.05.2018.

17.08.2018 проведено комісійний огляд тепловозу ТГМ6-а №1340, під час якого зафіксовано ряд зауважень та недоліків як при перевірці оформлення технічної документації на тепловоз, так і при експлуатаційних випробуваннях, що підтверджується Актом від 17.08.2018.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав капітальний ремонт об`єкта.

04.09.2018 позивачем на адресу відповідача надіслано лист-вимогу №4491, яким повідомлено про односторонню відмову позивача від договору та вимогою протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання листа повернути позивачу попередню оплату у розмірі 1764000,00грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5095/18 визначено суддю Мельниченко Ірину Федорівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018.

Ухвалою від 19.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 17.12.2018.

12.12.2018 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача сплачених авансових платежів у повному обсязі.

Короткий зміст заперечень відповідача за первісним позовом та узагальнення його доводів.

Відповідач вказує, що під час надання послуг позивач системно порушував умови договору, затримуючи оплати, визначені договором та строки прийняття робіт.

Відповідач зазначає, що 20.02.2017 позивача листом, направленим на електронну пошту, проінформовано про неможливість проведення ремонту у зв`язку з виявленням неузгоджених дефектів та про необхідність складання та підписання акту дефектовки локомотиву для прибуття комісії та узгодження додаткових робіт і запасних частин, що не увійшли до первинної калькуляції, відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 договору.

Відповідач зауважує, що представник позивача прибув для складання акту лише 24.03.2017, тобто через 30 (тридцять) днів з дня повідомлення.

Позивач 04.05.2017, 27.06.2017 та 30.06.2017, відповідно до акту дефектовки надав необхідні для виконання послуг з ремонту запасні частини, які прийнято за актами прийому-передачі і які в подальшому, за твердженням відповідача, використано під час проведення ремонту.

Відповідач зробив висновок, що запасні частини у повному обсязі надано лише через 3 місяці від дня, коли позивачу стало відомо про необхідність їх надання.

18.10.2017 відповідно до платіжного доручення №6538 на рахунок відповідача зараховано 500000,00грн. в рахунок авансової оплати послуг.

19.10.2017 відповідно до платіжного доручення №6561 на рахунок відповідача зараховано 256000,00грн. в рахунок авансової оплати послуг.

Відповідач дійшов висновку, що прострочення здійснення попередньої оплати за замовлені послуги становить майже 9 (дев`ять) місяців.

13.11.2017 на адресу позивача направлено лист про необхідність направлення на адресу відповідача представників позивача для складання акту виконаних робіт по ремонту локомотиву.

21.11.2017 позивач витребував у відповідача документи, необхідні для складання акту прийому з ремонту тепловоза, які є невід`ємною частиною договору та були в наявності як у позивача, так і у відповідача. Вказані дії відповідач розцінив, як такі, що спрямовані на затягування процесу прийняття локомотиву з ремонту.

22.11.2017 зазначені документи, як вказує відповідач, передано позивачу з метою уникнення конфлікту та економії часу.

06.12.2017 позивач надав факсограму, якою визначив 12.12.2017 днем прийому виконаних робіт.

12.12.2017 комісійно складено акт попереднього огляду тепловоза, яким визначено зауваження до виконаних робіт.

12.01.2018 на адресу позивача направлено листа, яким зазначено, що всі недоліки, які зазначено в акті від 12.12.2017 усунуто та можливо призначити комісію по прийому виконаних робіт.

19.01.2018 у відповідь на лист позивачем направлено повідомлення, яким визначено дату прийняття робіт - 30.01.2018.

30.01.2018 складено акт про усунення раніше виявлених недоліків, але акт прийому не було підписано через відсутність повноважень у представників позивача та відсутність акумулятивної батареї, яку мав надати позивач.

13.03.2018 акт комісійного приймання тепловозу ТГМ 6а №1340 між сторонами підписано без зауважень.

26.03.2018 тепловоз передано представникам позивача та між сторонами підписано акт прийому-передачі тепловоза 1340 без зауважень.

30.03.2018 відповідно до ЗД накладної, тепловоз, після ремонту та прийомки його позивачем направлено останньому.

Відповідач констатує, що відповідно до накладної та фотокарток, які викладено в мережі Інтернет на сторінці у фейсбук, локомотив введено в експлуатацію, а отже позивач його експлуатує весь час з дня отримання з ремонту.

Відповідно до платіжних доручень №10708 та №10709 від 27.03.2018 на рахунок відповідача загалом надійшло 1008000,00грн.

Заборгованість становить 756000,00грн.

29.03.2018 відповідачем позивачу надано рахунок №008 на оплату транспортування відремонтованого локомотиву до станції Київ-Петрівка.

30.03.2018 рахунок №008 оплачено позивачем.

05.04.2018 відремонтований локомотив прибув до станції Київ-Петрівка, що підтверджується випискою УЗ.

05.04.2018 о 17год. 30хв. локомотив забрав позивач.

Відповідач наголошує, що після підписання акту приймання-передачі локомотиву з ремонту та початку його експлуатації від відповідача не надходило повідомлення стосовно неможливості введення його в експлуатацію до кінця травня 2018 року.

Відповідач посилається на пункт 4.9 затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 №261 "Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу" введення в експлуатацію електро- та дизель-поїздів має бути проведено протягом 4 днів з дня прибуття в депо, тобто, за розрахунком відповідача, до 09.04.2018.

03.05.2018 та 19.06.2018 на адресу позивача відповідачем направлено листи з повідомлення про можливість забрати, зняті та замінені під час проведення ремонту запасні частини та утворений в процесі ремонту металобрухт.

Посилаючись на пункт 4.3.3 договору відповідач дійшов висновку, що остаточний строк по оплаті ремонту настав 16.04.2018.

08.08.2018 запасні частини, які знято та замінено під час проведення ремонту відповідно до акту прийому-передачі передано представнику позивача.

23.05.2018 та 31.05.2018 відповідачем, у відповідності до пункту 2.2 договору та поданих позивачем повідомлень, виконано гарантійні ремонти зазначеного локомотиву, що включали маневрові роботи з виїздом на станцію УЗ з 14 завантаженими вагонами, аналогічні маневри проводилися 05.09.2018 та 06.09.2018.

Щодо вимоги про повернення безпідставно набутого майна відповідач посилаючись на пункти 3.4 та 3.5 договору зазначив, що замовник відмовився укладати додаткову угоду та підвищувати ціну договору, тому надав запасні частини, які і було використано при виконанні робіт.

Замінені запасні частини (металобрухт) прийнято замовником на підставі акту прийому-передачі від 08.08.2018.

12.12.2018 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява в якій просить суд стягнути з позивача 923500,60грн., з яких 756000,00грн. основного боргу; 167500,60грн. пені на підставі договору №12/12-16 від 12.12.2016.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 13852,51грн., відповідач просить суд покласти на позивача.

Ухвалою від 13.12.2018 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 17.12.2018 підготовче засідання відкладено на 03.01.2019.

21.12.2018 виявлені судом недоліки усунуто.

Ухвалою від 22.12.2018 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 03.01.2019.

Ухвалою від 03.01.2019 підготовче засідання відкладено на 14.01.2019.

14.01.2019 від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду підготовчого провадження.

Ухвалою від 14.01.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 (тридцять) календарних днів; підготовче засідання відкладено на 05.02.2019.

23.01.2019 від відповідача надійшло клопотання від 17.01.2019 за вих.№б/н в якому просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

05.02.2019 від позивача надійшло клопотання від 04.02.2019 за вих.№б/н в якому просить суд викликати та допитати в якості експерта Львівської філії Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна Болжеларського Ярослава ОСОБА_1 . Ухвалою від 11.02.2019 в задоволенні даного клопотання відмовлено.

05.02.2019 від позивача надійшов відзив на зустрічний позов в якому просить суд задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних.

Ухвалою від 05.02.2019 підготовче засідання відкладено на 11.02.2019.

12.02.2019 від відповідача надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом.

12.02.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення підтвердження отримання відзиву та висновку від 31.12.2018. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.02.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.02.2019.

18.02.2019 від позивача надійшло клопотання в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України в якому просить провести врегулювання спору за участю судді.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.02.2019 оголошено перерву з 16год 41хв. до 16год. 55хв. 18.02.2019.

Ухвалою від 18.02.2019 клопотання позивача про врегулювання спору за участю судді задоволено; ухвалено провести процедуру врегулювання спору у справі №904/5095/18 за участю судді; спільну нараду за участю сторін (їх повноважних представників) в межах процедури врегулювання спору за участю судді вирішено провести 12.03.2019; провадження у справі № 904/5095/18 зупинити до припинення врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 12.03.2019 оголошено перерву в межах строку проведення врегулювання спору у справі №904/5095/18; спільну нараду за участю сторін (їх повноважних представників) в межах процедури врегулювання спору за участю судді вирішено провести 20.03.2019.

20.03.2019 від позивача надійшло клопотання в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України від 20.03.2019 за вих.№б/н про припинення врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 20.03.2019 врегулювання спору за участю судді припинено; провадження у справі поновлено; ухвалено справу передати для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату від 22.03.2019 №287 у зв`язку з припиненням врегулювання спору за участю судді Мельниченко І.Ф., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/5095/18 по вх.№4-5021/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5095/18 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019.

Ухвалою від 27.03.2019 справу №904/5095/18 прийнято до розгляду; учасників процесу повідомлено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Вирішено повторно провести підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 25.04.2019.

22.04.2019 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення сум за договором зі змінами в якій просить суд стягнути 1182528,97грн., з яких 756000,00грн. основного боргу; 403414,02грн. пені; 23114,95грн. трьох відсотків річних.

Судовий збір у розмірі 17737,93грн. відповідач просить суд покласти на позивача.

Короткий зміст зустрічна позовної заяви та узагальнення її доводів.

26.03.2018 тепловоз передано представникам відповідача за зустрічним позовом і між сторонами підписано акт прийому-передачі тепловоза ТГМ6а №1340 без зауважень.

30.03.2018, відповідно до ЗД накладної тепловоз, після ремонту та прийомки його відповідачем за зустрічним позовом, направлено відповідачу за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що на цьому етапі договірні обов`язки з боку останнього виконано у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.2 договору, виконавець послуг надає гарантію на виконаний ремонт, граничний термін якого складає 12 місяців з дня вводу об`єкту ремонту в експлуатацію.

Платіжними дорученнями №10708 та №10709 від 27.03.2018 на рахунок позивача за зустрічним позовом сплачено відповідачем за зустрічним позовом 1008000,00грн. Заборгованість відповідача за зустрічним позовом за надані позивачем за зустрічним позовом послуги після оплати рахунків складає 756000,00грн.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що після фактичного вводу локомотиву в експлуатацію та по цей час відповідач за зустрічним позовом необґрунтовано відмовляється підписати акт введення в експлуатацію локомотива, хоча, за твердженням позивача за зустрічним позовом, експлуатує його у повній мірі.

Оскільки введення в експлуатацію локомотиву, отриманого з ремонту залежить від волі відповідача за зустрічним позовом і саме його дій щодо введення в експлуатацію відремонтованого об`єкту, то днем здачі позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом об`єкту з ремонту та введення його в експлуатацію для цілей визначення дати виконання обов`язків зі сплати за послуги, на думку відповідача за зустрічним позовом, слід вважати 16.04.2018.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період з 23.02.2017 по 25.04.2019 у розмірі 403414,02грн.;

- три відсотки річних за період з 23.02.2017 по 25.04.2019 у розмірі 23114,95грн.

Ухвалою від 25.04.2019 прийнято зустрічну позовну заяву зі змінами до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 25.04.2019 підготовче засідання відкладено на 20.05.2019.

20.05.2019 від відповідача за зустрічним позовом отримано клопотання від 20.05.2019 за вих.№б/н в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України в якому просить суд застосувати строк позовної давності до правовідносин, які виникли між сторонами за договором від 12.12.2016 №12/12-16 щодо послуг з капітального ремонту тепловозу ТГМ-ба №1340 в частині нарахування штрафних санкцій (пені).

20.05.2019 від позивача за зустрічним позовом отримано клопотання від 20.05.2019 за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи фото-скрін з сайту залізничників від 17.05.2019 про роботу тепловоза ТГМ6а №1340 та фото-скрін Trainpix. Ухвалою від 20.05.2019 докази додані до клопотання від 20.05.2019 за вих.№б/н господарський суд долучив до матеріалів справи, однак до розгляду не прийняв.

Ухвалою від 20.05.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 04.06.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, замовник) та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, виконавець) укладено договір №12/12-16 від 12.12.2016 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послуги з капітального ремонту тепловозу ТГМ-6а №1340 (далі - об`єкт, послуги), який перебуває на балансі Київ-Петрівської філії, а замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором, прийняти послуги та оплатити їх (пункт 1.1 договору).

Ціну договору визначено розділом ІІІ, а саме ціна договору згідно Планової калькуляції на виконання капітального ремонту тепловоза серії ТГМ-6а №1340 складає 2520000,00грн., у тому числі ПДВ - 420000,00грн. (пункт 3.1 договору).

Строк. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (пункт 11.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися зокрема на ремонт речі з переданням її результату замовникові (частини 1,2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.3 договору визначено, що передача об`єкту замовником виконавцю здійснюється на підставі Акту передання-прийняття об`єкту, який підписується уповноваженими особами замовника та виконавця.

Між сторонами складено Акт передачі-приймання обладнання в ремонт, яким засвідчено, що 12.01.2017 здійснено спільне приймання-передача тепловоза ТГМ 6а №1340; 1980 року випуску; який перебуває на балансі Київ-Петровського філіалу.

Сторонами в Акті передачі-приймання обладнання в ремонт зазначено, що на тепловозі відсутні:

1. Акумуляторна батарея;

2. Система АЛСН (в наявності ЕПК);

3. Система зв`язку (радіостанція).

Позивач визнає факт отримання від відповідача листа за вих.№16/03-1340 від 16.03.2017 в якому повідомлено про виявлення несправних комплектуючих та запасних частин, які виходять за межі планової калькуляції та які вимагають подальшого узгодження видів робіт та їх обсягу.

24.03.2017 комісійно складено Акт дефектовки локомотива ТГМ-6а №1340 яким встановлено несправність деяких деталей на підставі вимірів та технічних умов після проведення розбирання тепловоза.

04.05.2017 , 27.06.2017 та 30.06.2017 сторонами підписано Акти приймання-передачі запасних частин позивачем відповідачу для встановлення на тепловоз ТГМ-6а №1340, з метою заміни несправних.

12.12.2017 під час комісійної перевірки локомотива ТГМ-6а №1340 власності Київ-Петрівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЩТ" встановлено зауваження , вказані обставини оформлено Актом від 12.12.2017.

Позивачем визнано отримання листа відповідача від 12.01.2018 за вих.№12//01-1340 яким повідомлено, що ремонтні роботи проводилися згідно правил проведення ремонту в обсязі КР-1, додаткового Акту дефектовки та планової калькуляції. Відповідач повідомив, що тепловоз ТГМ6а №1340 після проведення поїзних іспитів та усунення встановлених зауважень готовий до відправки.

30.01.2018 здійснено огляд усунення недоліків виявлених в ході комісійної перевірки 12.12.2017, про що складено Акт від 30.01.2018.

13.03.2018 комісійно проведено огляд тепловоза ТГМ-6а №1340 та встановлено, що капітальний ремонт тепловоза виконано згідно договору №12/12-16 від 12.12.2016 та калькуляції до нього; дефекти встановлені в процесі експлуатації тепловозу ТГМ6а №1340 будуть усунені згідно розділу ІІ п.п.2.2, 2.4 розділу VI п.6.1.11 договору №12/12-16 від 12.12.2016, що підтверджується Актом комісійного приймання тепловоза ТГМ6а №1340 після виконаного ремонту в обсязі капітального ремонту.

26.03.2018 здійснено спільне приймання-передачу тепловоза ТГМ 6а №1340; 1980 року випуску; який знаходиться на балансі Київ-Петровського філіалу представниками замовника.

Встановлено, що тепловоз ТГМ6а №1340 передається представникам замовника в холодному стані, готовий до транспортування, вузли та агрегати в комплекті. Технічна документація прийнята по акту, що підтверджується Актом приймання-передачі обладнання після проведеного ремонту від 26.03.2018.

26.03.2018 сторонами складено Акт приймання-передачі технічної документації на тепловоз ТГМ6а №1340.

Відповідачем виписано рахунок №008 від 29.03.2018 на суму 43680,00грн. за послуги з підготовки до відправки та компенсація витрат, пов`язаних з транспортуванням тепловоза ТГМ 6А №1340 до станції Київ-Петрівка, який оплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №11005 від 30.03.2018 на суму 43680,00грн.

05.04.2018 відремонтований локомотив прибув до станції Київ-Петрівка, що підтверджується випискою УЗ.

05.04.2018 о 17год. 30хв. локомотив забрав позивач.

23.05.2018 Київ-Петровською філією складено Акт від 23.05.2018 яким встановлено, що 23.05.2018 у локомотивному депо при випробуванні тепловозу ТГМ6а №1340 перед введення його в експлуатацію виявлено зауваження та несправності по 10 (десяти) позиціям. Крім того, вказано, що силами відповідача 23.05.2018 усунено несправності по пунктам № 4, 7.

31.05.2018 Київ-Петровською філією складено Акт від 31.05.2018 яким встановлено, що 31.05.2018 у локомотивному депо при випробуванні тепловозу ТГМ6а №1340 перед введення його в експлуатацію виявлено зауваження та несправності по 10 (десяти) позиціям. Крім того, вказано, що силами відповідача 23.05.2018 усунено несправності по пунктам №1,5,6,9.

08.08.2018 складено Акт приймання-передачі металобрухту утвореного після проведеного капітального ремонту тепловоза ТГМ 6а №1340.

17.08.2018 складено Акт Комісійного огляду тепловозу ТГМ6а-1340 Київ-Петрівської філії та виявлено недоліки капітального ремонту проведеного відповідачем.

04.09.2018 позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 04.09.2018 за вих.№449 яким відмовився від договору та вимагав протягом п`яти днів з моменту отримання вказаного листа повернути сплачену попередню оплату у розмірі 70% від загальної вартості робіт. В якості доказу направлення долучено до матеріалів справи фіскальний чек від 04.09.2018; накладну №0209076253818 від 04.09.2018; опис вкладень у цінний лист.

06.09.2018 складено Акт яким встановлено усунення виявлених зауважень на тепловозі ТГМ6а №1340 згідно акту комісійного огляду від 17.08.2018.

Щодо первісних позовних вимог.

Правовою підставою позову визначено зокрема статтю 849 Цивільного кодексу України, що додатково підтверджується змістом листа-вимоги від 04.09.2018 за вих.№449 про відмову від позову та повернення попередньої оплати.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже , з наведеної норми випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання підрядником свого зобов`язання зі своєчасного виконання робіт. А у разі настання таких наслідків замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Господарським судом встановлено, що 26.03.2018 здійснено спільне приймання-передачу тепловоза ТГМ 6а №1340; 1980 року випуску; який знаходиться на балансі Київ-Петровського філіалу представниками замовника. Встановлено, що тепловоз ТГМ6а №1340 передається представникам замовника в холодному стані, готовий до транспортування, вузли та агрегати в комплекті. Технічна документація прийнята по акту, що підтверджується Актом приймання-передачі обладнання після проведеного ремонту від 26.03.2018.

26.03.2018 сторонами складено Акт приймання-передачі технічної документації на тепловоз ТГМ6а №1340. Відповідачем виписано рахунок №008 від 29.03.2018 на суму 43680,00грн. за послуги з підготовки до відправки та компенсація витрат, пов`язаних з транспортуванням тепловоза ТГМ 6А №1340 до станції Київ-Петрівка, який оплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №11005 від 30.03.2018 на суму 43680,00грн.

05.04.2018 відремонтований локомотив прибув до станції Київ-Петрівка, що підтверджується випискою УЗ.

05.04.2018 о 17год. 30хв. локомотив забрав позивач.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, матеріали справи свідчать про виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором.

Господарський суд бере до уваги положення пункту 5.3 договору, яким визначено, що передача об`єкту замовником виконавцю здійснюється на підставі Акту передання-прийняття об`єкту, який підписується уповноваженими особами замовника та виконавця. Прийняття об`єкту від виконавця замовником здійснюється на підставі Акту передання-прийняття об`єкту форми ОЗ-2, який підписується уповноваженими особами виконавця та замовника.

Позивачем передано відповідачу за Актом передачі-приймання обладнання в ремонт від 12.01.2017 тепловоз ТГМ 6а №1340; 1980 року випуску; який перебуває на балансі Київ-Петровського філіалу.

Відповідачем передано позивачу за Актом приймання-передачі обладнання після проведеного ремонту від 26.03.2018 тепловоз ТГМ6а №1340.

Логічним є висновок, що станом на час вирішення спору тепловоз ТГМ6а №1340 знаходиться у позивача.

Пунктом 5.5 договору визначено, що при наявності зауважень або виявлення недоліків замовником при прийомі об`єкту з ремонту, сторонами складається двосторонній Акт, в якому перераховуються виявлені недоліки та вказуються угоджені між сторонами терміни їх усунення. Усунення недоліків виконується у строки погоджені сторонами за рахунок виконавця.

17.08.2018 складено Акт Комісійного огляду тепловозу ТГМ6а-1340 Київ-Петрівської філії та виявлено недоліки капітального ремонту проведеного відповідачем. Крім того, господарський суд звертає увагу, що строк усунення виявлених Актом недоліків не визначено.

Недоліки виявлені Актом Комісійного огляду тепловозу ТГМ6а-1340 Київ-Петрівської філії від 17.08.2018 усунуто, що підтверджується Актом від 06.09.2018, яким встановлено усунення виявлених зауважень на тепловозі ТГМ6а №1340 згідно акту комісійного огляду від 17.08.2018.

Господарський суд проаналізувавши фактичні обставини справи дійшов висновку, що зобов`язання відповідача перед позивачем припинилося виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, підстави для відмови від договору, з огляду на положення статті 849 Цивільного кодексу України, відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи на обґрунтування позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 1764000,00грн., господарський суд визнав зазначені вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Актом від 08.08.2018 приймання-передачі металобрухту утвореного після проведеного капітального ремонту тепловоза ТГМ6а №1340 підтверджується прийняття позивачем металобрухту, який утворився після капітального ремонту тепловоза ТГМ6а №1340 згідно договору від 12.12.2016 №12/12-16.

Таким чином, Акт від 08.08.2018 підтверджує безпідставність позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу кришку циліндра 5Д49.78 спч (8 штук), муфту рухому 55-305В (1 штука), хрестовину малу (2 штуки), хрестовину велику (3 штуки), шестерню осьову 5.35.10.002 (3 штуки), втулку циліндра 6Д.49.36 спч-2 (2 штуки), сукупна вартість яких становить 681320,00грн.

Крім того , загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою , передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частин 1 та 2 статті 205, частини 1 статті 207, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

В даному випадку вказані позивачем комплектуючі передані відповідачу для продовження ремонту, який є предметом укладеного між сторонами договору.

Відтак, відповідач не збагатився за рахунок позивача, а вчиняв дії, з метою належного виконання покладених на нього зобов`язань за договором.

Крім того, передача спірного майна відбулася в не заборонений цивільним законодавством спосіб і з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши матеріали справи та доводи на обґрунтування позовної вимоги про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно, а саме кришку циліндра 5Д49.78 спч (8 штук), муфту рухому 55-305В (1 штука), хрестовину малу (2 штуки), хрестовину велику (3 штуки), шестерню осьову 5.35.10.002 (3 штуки), втулку циліндра 6Д.49.36 спч-2 (2 штуки), сукупна вартість якого становить 681320,00грн., господарський суд визнав заявлену позовну вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати за первісним позовом. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на позивача.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Пунктом 4.3.3 договору визначено, що остаточний розрахунок за надані послуги у розмірі 30% від вартості ремонту, що становить 756000,00грн., в тому числі ПДВ - 126000,00грн. замовник сплачує виконавцю на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту прийняття наданих послуг та введення Київ-Петрівською філією об`єкту в експлуатацію, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Предметом зустрічних позовних вимог є залишок заборгованості у розмірі 756000,00грн. від загальної вартості ремонту.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем недоліки виявлені Актом Комісійного огляду тепловозу ТГМ6а-1340 Київ-Петрівської філії від 17.08.2018 усунуто 06.09.2018, що підтверджується Актом .

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відтак, датою повного та належного виконання позивачем за зустрічним позовом зобов`язань за укладеним між сторонами договором господарський суд визнає 06.09.2018.

Пунктом 4.9 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу визначено, що введення локомотивів та пасажирських вагонів в експлуатацію має бути проведене Виконавцем спільно із Замовником протягом трьох робочих днів, а електро- та дизель-поїздів - протягом чотирьох робочих днів з дня прибуття в депо.

Об`єкти вважаються відремонтованими тільки після усунення всіх дефектів (пункт 4.7 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу).

Таким чином, враховуючи положення пунктів 4.7 та 4.9 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу господарський суд дійшов висновку, що спірний тепловоз мав бути введений в експлуатацію до 12.09.2019.

Строк встановлений для остаточного розрахунку за надані послуги є таким, що настав 19.09.2018.

Доказів оплати робіт в сумі 756000,00грн. відповідач за зустрічним позовом не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 756000,00грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до підпункту 7.2.2 договору на вимогу виконавця замовник у разі несвоєчасної остаточної оплати за послуги, обумовленої цим договором, зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період невиконання зобов`язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості.

Позивач нарахував пеню за період з 23.02.2017 по 25.04.2019 у розмірі 403414,02грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; звернувся до суду з клопотанням про застосування до вимог стягнення штрафних санкцій позовної давності.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його таким, що містить помилки.

Здійснивши власний перерахунок пені за період з 20.09.2018 по 19.03.2019 господарський суд визнав обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом у розмірі 167024,22грн.

Господарський суд констатує, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено більший, ніж шість місяців період часу, за який нараховується пеня, так як умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності.

Поняття позовної давності унормовано главою 19 Цивільного кодексу України.

Норми про позовну давність мають імперативний характер.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність (скорочена). Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

За змістом статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Разом із тим відповідно до частин 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проаналізувавши фактичні обставини справи господарський суд констатує, що позивач за зустрічним позовом звернувся до суду в межах строку позовної давності, отже підстави для його застосування відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три відсотки річних за період з 23.02.2017 по 25.04.2019 у розмірі 23114,95грн.

Відповідач контррозрахунок трьох відсотків річних не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі13918,68грн.

Господарський суд власний перерахунок трьох відсотків річних зробив за період з 20.09.2018 по 25.04.2019.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 8766,09грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісних позовних вимог ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (02092, м.Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04737111) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (50012, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ДИШИНСЬКОГО, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30644095) про стягнення 1764000,00грн. попередньої оплати та про повернення безпідставно набутого майна відмовити у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (50012, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ДИШИНСЬКОГО, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30644095) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (02092, м.Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04737111) стягнення 1182528,97грн., з яких 756000,00грн. основного боргу; 403414,02грн. пені; 23114,95грн. трьох відсотків річних (договір №12/12-16 від 12.12.2016) задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (02092, м.Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04737111) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (50012, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ДИШИНСЬКОГО, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30644095) 756000,00грн. (сімсот п`ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.) основного боргу; 167024,22грн. (сто шістдесят сім тисяч двадцять чотири грн. 22 коп.) пені; 13918,68грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять грн. 68 коп.) трьох відсотків річних; 8766,09грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят шість грн. 09 коп.) судового збору.

В решті зустрічних позовних вимог , а саме в частині стягнення з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (02092, м.Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04737111) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "АВЕКС" (50012, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ДИШИНСЬКОГО, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30644095) 236389,80грн. пені; 9196,27грн. трьох відсотків річних відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 05.06.2019

Суддя І.В. Петренко