Рішення

від 27.05.2019 по справі 916/290/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. Справа № 916/290/19 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Загарія О.Д ОСОБА_1 згідно ордеру серії ЧЦ №36107 від 07.03.2019р.

відповідача: не з`явився,

розглянувши справу №916/290/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке» (22865, Вінницька область, Немирівський район, смт.Ситківці, вул.Мандролька, 19) до Фірми «Укрконтракт» у вигляді ТОВ (65026, м.Одеса, пл.Грецька,3/4, офіс 602) про стягнення 2090315,90грн., із яких 1932858грн. основного боргу, 22832,77грн. три відсотки річних, 27584,38грн. пені, 107040,75грн. втрат від інфляції,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду :

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 09.11.2018р. між ТОВ Ситковецьке та Фірмою «Укрконтракт» у вигляді ТОВ було укладено договір поставки №09/09-0314, за яким позивач поставив відповідачу ріпак урожаю 2018 року у кількості 150 тон на суму 2032858грн. Відповідач за отриманий товар здійснив лише часткову оплату в сумі 100000грн., у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1932858грн., на яку позивачем, з врахуванням уточненого розрахунку штрафних санкцій, нараховано 22832,77грн. три відсотки річних, 27584,38грн. пені, 107040,75грн. втрат від інфляції.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, правом на подання відзиву не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, за умови ще й того, що ухвали по справі надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 25.03.2019р.

Ухвалою Господарського суду від 25.02.19р. відкрито провадження по справі №916/290/19р., постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 25.03.19р. об 11год.00 хв.

Ухвалою суду від 14.03.2019р. призначено підготовче судове засідання у справі на 25.03.2019р. о 15год.30хв., задоволено клопотання ТОВ «Ситковецьке» від 12.03.2019р. за вх.№2-1096/19 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 25.03.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 15.04.2019р. о 13год.45хв.

Ухвалою суду від 15.04.2019р. закрито підготовче провадження по справі №916/290/19, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26.04.2019р. о 14год.30хв.

У судовому засіданні 26.04.2019р. оголошено протокольну перерву до 27.05.2019р. о 15год.30хв.

Клопотання позивача від 02.04.2019р. за вх.№6346/19 про долучення доказів до справи було судом задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи :

09.10.2018р. між ТОВ Ситковецьке (продавець) та Фірмою «Укрконтракт» у вигляді ТОВ було укладено договір поставки №09/09-0314, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар ріпак урожаю 2018 року, насипом, у відповідності до умов договору. Сторони беззаперечно погоджуються, що кількість та якість товару остаточно визначається в пункті поставки товару, відповідно до умов п.5.1. 5.4. цього договору. Кількість товару визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичній кількості товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість товару визначена на вагах на складі покупця, які сертифіковані та опломбовані згідно чинного законодавства України. Продавець зобов`язується поставити загалом 150(+/-5%) (сто п`ятдесят) метричних тон, згідно графіку поставок за п. 5.2. цього договору (п.п.1.1., 2.2., 3.1., 3.2. договору).

Ціна товару з ПДВ за цим договором складає: 13000грн., загальна вартість по цьому договору товару складає з ПДВ: 1965000грн., згідно, з п. 3.2. договору. Загальну вартість договору складає загальна сума ціни товару, поставленого за договором протягом його дії (п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р.).

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. товар поставляється автотранспортом на умовах ЕХW відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 і умовами цього договору, доставка здійснюється до м. Одеси, надалі пункт поставки. Пункт поставки може змінюватися при розбіжності показників якості товару. Право власності, та всі ризики пов`язані з товаром, переходять від продавця до покупця в момент підписання покупцем накладної за якою передається товар, при поставці товару. Продавець зобов`язується відвантажити весь об`єм товару у строк до 24.10.2018р.

Згідно п.6.1. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару за повну партію продукції, у кількості, зазначеній у п.3.2., по факту його отримання у повному обсязі, зазначеному у договорі, після отримання документів, зазначених у п.6.3. даного договору.

У п.6.3. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. сторони визначили, що після підтвердження здійснення відвантаження товару продавець зобов`язується надати покупцеві наступну документацію (засвідчені підписом та печаткою продавця) стосовно товару по цьому договору: оригінал видаткової накладної та рахунку на повну партію товару згідно фактичної кількості товару, що була визначена у пункті поставки; засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції, про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН; засвідчену копію довідки про включення продавця до ЄДРПОУ/Витягу з ЄДРПОУ.); витяг з реєстру платників податку на додану вартість (форма №2-ВР); засвідчену копію останньої зареєстрованої редакції статуту продавця (повністю) зі змінами (якщо такі є); засвідчену копію довідки про наявність у продавця статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку (у разі, якщо продавець є платником фіксованого сільськогосподарського податку); засвідчену копію заповненої форми державного статистичного спостереження №4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018року -(річна) з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми та №29-сг (меліорація) Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 2017 року (річна) з відмітками органу державної статистики про прийняття цих форм (у раз і, якщо продавець відповідно до чинного законодавства України зобов`язаний подавати органу державної статистики таку форму); справка на вміст ГМО надається при необхідності за побажанням покупця; засвідчену копію паспорта особи, що має повноваження на підписання договору; банківські та поштові реквізити продавця.

Згідно п.8.3. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. у разі порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,01% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.11.6. договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. він діє до 31.12.2018р.

На виконання умов договору №09/09-0314 від 09.10.2018р. за видатковою накладною №СТ-0000043 від 23.10.2018р., згідно довіреності №22 від 17.10.2018р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар ріпак у кількості 155180т, на загальну суму 2032858грн.

Зроблена позивачем виписка по особовому рахунку за 05.11.2018р. вказує на те, що 02.11.2018р. відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару у сумі 100000грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків .

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір поставки №09/09-0314 від 09.10.2018р., видаткова накладна №СТ-0000043 від 23.10.2018р., згідно довіреності №22 від 17.10.2018р., зроблена позивачем виписка по особовому рахунку за 05.11.2018р. щодо часткової оплати відповідачем товару, свідчать про поставку відповідачу товару, його отримання останнім, проведення часткової оплати, та за відсутності доказів повної оплати відповідачем товару судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1932858грн., яка судом підлягає стягненню в повній мірі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем строку повної оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 27584,38грн. пені за період з 24.10.2018р. по 15.03.2019р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив наявність у ньому помилок: так сума заборгованості 2032858грн. проіснувала 12 днів, з огляду на її часткове погашення 06.11.2018р., у зв`язку з чим обрахунок позивачем із неї пені за 14 днів є хибним; сума заборгованості 1932858грн. існувала в період з 06.11.2018р. до 15.03.2019р., що складає 131 день, а не 129, як порахував позивач. За результатами самостійного перерахунку судом пені, встановлено, що її сума складає 27759,86грн., однак, так як позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 27584,38грн., то задоволенню судом підлягає позовна вимога про стягнення пені саме в цій сумі.

Також, позивачем, у зв`язку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого товару, нараховано до стягнення з відповідача 22832,77грн. три проценти річних за період з 24.10.2018р. по 15.03.2019р., 107040,75грн. індексу інфляції за період з жовтня 2018р. по лютий 2019р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Здійснивши перерахунок розрахованих позивачем трьох процентів річних, суд встановив його помилковість, яка полягає у тому, що сума заборгованості 2032858грн. проіснувала 12 днів, з огляду на її часткове погашення 06.11.2018р., а не 14, як зазначає позивач, сума заборгованості 1932858грн. існувала в період з 06.11.2018р. до 15.03.2019р., що складає 131 день, а не 129, як порахував позивач. За розрахунком суду із застосуванням належних періодів прострочення сума трьох процентів річних складає 22816,33грн.

Також припустився позивач помилки при розрахунку суми втрат від інфляції, порахувавши інфляцію за жовтень із суми 2032858грн., тоді як ця сума проіснувала 7 днів у жовтні та 6 днів у листопаді, у зв`язку з чим із даної суми не можуть бути обраховані втрати від інфляції.

За розрахунком суду сума втрат від інфляції за період з листопада 2018р. по лютий 2019р. із суми 1932858грн. складає 106562,71грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 31713,64грн. З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.04.2019р. за вх.№6347/19, якою зменшено суму позову до 2090315,90грн., у позивача наявне право на повернення йому з державного бюджету 358,92грн., але після подання платником до суду відповідного клопотання. Внаслідок часткового задоволення судом позову позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 31347,30грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке» (22865, Вінницька область, Немирівський район, смт.Ситківці, вул.Мандролька, 19, код ЄДРПОУ 33845116) до Фірми «Укрконтракт» у вигляді ТОВ (65026, м.Одеса, пл. Грецька,3/4, офіс 602, 21031795) про стягнення 2114242,74грн.

2. Стягнути з Фірми «Укрконтракт» у вигляді ТОВ (65026, м.Одеса, пл. Грецька,3/4, офіс 602, 21031795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке» (22865, Вінницька область, Немирівський район, смт.Ситківці, вул. Мандролька, 19, код ЄДРПОУ 33845116) 1932858 (один мільйон дев`ятсот тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн. основного боргу, 106562 (сто шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 22816 (двадцять дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 33коп. три проценти річних, 27584 (двадцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 38 коп. пені, 31347 (тридцять одну тисячу триста сорок сім) грн. 30коп. судового збору.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке» (22865, Вінницька область, Немирівський район, смт.Ситківці, вул. Мандролька, 19, код ЄДРПОУ 33845116) у задоволенні решті частини позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 червня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук