Рішення

від 27.05.2019 по справі 925/503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/503/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився (клопотання без участі);

від відповідача: Власенко І.І. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Адвокатського бюро "Молодчин і партнери" (м. Кременчук, Полтавська область) до Виконавчого комітету Смілянської міської ради (м. Сміла, Черкаська область) про стягнення 20 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. на підставі договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018 з додатковими угодами.

Попередньо позивач звертався до Господарського суду Черкаської області за видачею судового наказу про стягнення того ж боргу із відповідача, але ухвалою від 22.02.2019 судовий наказ від 04.02.2019 було скасовано (а.с. 34-36).

За правилами ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, електронною поштою направлено суду заяву від 27.05.2019 в якій просить суд розгляд справи проводити за відсутності свого представника.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, про що було надано суду відзив на позовну заяву (а.с. 46-47).

В судовому засіданні 27.05.2019 в порядку ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив

таке:

03.07.2018 між адвокатським бюро "Молодчин і партнери" (далі - Бюро, позивач по справі) та виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області (далі - Клієнт, відповідач по справі) було укладено договір № 86 про надання правової допомоги (а.с. 10-11) у відповідності до якого Бюро зобов`язалось надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надану правову допомогу у порядку, строки та на умовах визначених цим Договором ( п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору ( зі змінами згідно додаткової угоди № 2 від 23.08.2018 (а.с. 13) Бюро до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Клієнту консультації на юридичні послуги щодо юридичного супроводження та розгляду в судах всіх інстанцій (з безпосередньою участю в усіх судових засідання) в якості представника інтересів Смілянської міської ради Черкаської області в межах:

- справи № 703/3548/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Смілянської міської ради Черкаської області від 16.11.2017 № 54-17/VII та від 20.11.2017 № 55-1/VII з поновленням на посаді;

- справи № 823/2183/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Смілянської міської ради Черкаської області від 09.12.2017 № 59-4/VII та № 59-5/VII;

- справи № 823/2221/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Смілянської міської ради Черкаської області від 09.12.2017 № 59-4/VII з поновленням на посаді;

- справи № 823/2222/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Смілянської міської ради Черкаської області від 09.12.2017 № 59-4/VII з поновленням на посаді ;

- справи № 823/2223/18 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень Смілянської міської ради Черкаської області від 09.12.2017 № 59-4/VII з поновленням на посаді;

- інших справ з позовами до Смілянської міської ради про визнання протиправними та скасування її рішень, де неможлива участь посадових осіб (юридичного відділу) Виконавчого комітету Смілянської міської ради, в якості представника , у зв`язку з конфліктом інтересів;

- представляє інтереси Клієнта при юридичному супроводженні Справа в органах державної влади, на підприємства, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі в правоохоронних органах , органах прокуратури та органах державної виконавчої служби з усіх питань діяльності Клієнта.

Відповідно до п. 4.2. договору ( зі змінами згідно додаткової угоди до договору № 3 від 01.11.2018 (а.с. 14) за надані послуги Клієнт зобов`язується виплатити Бюро за :

- липень 2018 року 15000 грн. ( п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.);

- серпень 2018 року 25000 грн. ( двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.);

- вересень 2018 року 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.);

- жовтень 2018 року 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.);

- листопад 2018 року 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.);

- грудень 2018 року 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.)

Надання послуг оформлюється підписанням акту приймання - передачі наданих послуг ( п. 4.3. договору).

За правовою природою укладені між сторонами Договори є договорами про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі договору № 86 від 03.07.2018 було надано відповідачу правову допомогу в серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2018, що підтверджується актами № 1 від 01.08.2018 № 2 від 03.09.2018, № 2 від жовтня 2018, № 4 від 01 листопада 2018 року, № 5 від 05.12.2018, № 6 від 22 грудня 2018 року ( а.с. 15-19, 21). Останній акт відповідачем не підписано.

Як визнають обидві сторони, відповідач за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2018 року виконав взяті на себе за договором зобов`язання та розрахувався повністю за отримані послуги. Відповідач не виконав зобов`язання в частині розрахунку за грудень 2018 року на суму 20 000,00 грн., порушив права позивача, з чого і виник спір.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 02.01.2019 (а.с. 25) з вимогою сплатити заборгованість по акту № 6 від 22.12.2018.

Відповідач на адресу позивача направив лист № 17/01-01-12 від 14.01.2019 (а.с. 29), яким повідомив, що 10.12.2018 за вих № 26131/01-01-12 позивачу було направлено повідомлення про односторонню відмову від договору і розірвання договору № 86, а щодо акта № 6 прийому - передачі послуг за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018, то позивачу були направлені письмові заперечення.

Як пояснив представник відповідача, Акт № 6 прийому - передачі послуг від 22.12.2018 відповідач не підписав з підстав, що договір було розірвано відповідачем в односторонньому порядку, а по вказаній у акті справі № 823/2223/18 юридичні послуги не надавалися, тому підстав для сплати 20 000,00 грн. у повній сумі немає.

З приводу ціни послуг за грудень 2018 судом встановлено наступне:

Як передбачено додатковою угодою № 3 від 01.11.2018 (а.с. 14), за грудень 2018 відповідач повинен сплатити на користь позивача 20 000,00 грн. Ціну договору при цьому за згодою сторін збільшено до 120 000,00 грн.

Перелік судових справ, за якими позивач надає послуги відповідачу у вигляді консультацій та юридичних послуг і супроводження, вказано у додатковій угоді № 1 від 03.09.2018. Перелік містить також і справу № 823/2223/18.

Договір № 86 не містить умови про те, що кожна судова справа, за якими у конкретному місяці 2018 року надаються юридичні послуги, оплачується індивідуально у якійсь пропорції до загальної ціни послуг за окремий місяць.

З цього суд приходить до висновку, що узгоджена сторонами ціна послуг за місяць не ставиться в залежність від конкретної кількості справ, за якими у цьому місяці було фактично надано послуги.

Тому суд відхиляє заперечення представника відповідача про те, що оплата за грудень 2018 по Акту № 6 (а.с. 21) повинна проводитися пропорційно кількості справ, за якими послуги були фактично надано.

У відповідності до п. 4.3. Договору від 03.07.2018 надання послуг оформлюється підписанням акту приймання-передачі наданих послуг. Однак не підписання такого акту другою стороною не є перешкодою для позивача у зверненні до суду.

При цьому суд враховує також і позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.09.2018 р. по справі N 905/1926/16 про те, що вимога про зобов`язання надати акт приймання-передачі не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.

Відповідач не має заперечень проти того, що в грудні 2018 року позивач надав належним чином передбачені Договором послуги по перелічених у Акті № 6 (АЕС. 21) судових справах № 703/3548/17, 823/2183/17, 823/2221/18, 823/2222/18.

Позивач при цьому доводить, що надання послуг за Договором № 86 полягає не лише у представництві інтересів відповідача по справах в суді, а включає в себе всю роботу, яка вимагається таким захистом, навіть якщо жодне судове засідання у поточний місяць по справі не відбулося. І такі послуги по справі № 823/2223/18 були відповідачу надані (складення процесуальних документів, їх отримання з суду та ін.). Заперечень проти цього відповідач суду не подав.

Тобто, фактичне надання послуг по справах № 703/3548/17, 823/2183/17, 823/2221/18, 823/2222/18 (в чому між сторонами немає спору), навіть якщо такі послуги і не були надані у справі № 823/2223/18, вже є підставою для сплати відповідачем 20 000,00 грн. на користь позивача за грудень 2018 року повністю, як було обумовлено додатковою угодою № 3 від 01.11.2018 ( а.с. 14).

Суд також відхиляє заперечення (а.с. 27) відповідача про те, що акт № 6 прийому-передачі послуг від 22.12.2018 (а.с. 21) не містить детального переліку конкретних дій позивача в межах юридичного супроводу по кожній із перелічений в акті судових справ, а тому послуги не можна вважати наданими.

При цьому суд вказує, що умови Договору, зокрема, його п. 4.3., не містять ніяких додаткових умов щодо інформації, яка обов`язково повинна вноситися в акти приймання-передачі наданих послуг.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, акти № 1-5 прийому-передачі послуг за липень-листопад 2018 підписані сторонами без зауважень та повністю оплачені відповідачем (а.с. 15-19). При цьому всі ці акти є однотипними і також складені без будь-якої розшифровки та деталізації конкретних дій позивача (їх обсягу) по захисту прав відповідача у судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях.

Отже відповідач повинен сплатити на користь позивача узгоджену суму у розмірі 20 000,00 грн. за послуги грудня 2018 року.

У відповідності до п. 4.5. Договору № 86 сторонами передбачено, що відповідач повинен сплатити позивачу обумовлену договором ціну та перерахувати її на розрахунковий рахунок позивача згідно виписаного рахунку та акту приймання-передачі послуг, підписаного обома сторонами, протягом 10 банківських днів після отримання, за умови, що послуги виконані належним чином та в погоджений строк.

Як вже встановлено, відповідач не довів, що послуги за грудень 2018 повинні оплачуватися лише пропорційно кількості судових справ, за якими було фактично надано послуги представництва, тому за грудень 2018 кошти повинні бути сплачені у повній сумі 20 000,00 грн. Доказів неякісності надання послуг за грудень 2018 відповідач суду не подав.

Рахунок № 12 від 22.12.2018 відповідачу направлено разом із Актом № 6 супровідним листом від 22.12.2018 (а.с. 20-22) і заперечень проти неотримання рахунку відповідач су не надав.

Навіть якщо б рахунок на оплату послуг не було направлено відповідачу, то закінчення строку дії договору між сторонами 31.12.2018 і завершення зобов`язань вимагає від відповідача проведення всіх розрахунків за послугами, що були надані в межах Договору № 86.

Суд вже також навів аргументи, що непідписання акту приймання-передачі послуг відповідачем, якщо воно є неправомірним, також не є перешкодою для нестягнення цих коштів у судовому порядку, якщо фактично послуги надані належним чином та в установлений строк.

З приводу доводів відповідача про розірвання між сторонам Договору від 03.07.2018 судом встановлено наступне:

За умовами п. 5.4. та 5.5. Договору відповідач може в будь-який час з будь-якої причини (або без їх пояснення) розірвати Договір в односторонньому прядку. Одностороннє розірвання договору оформляється підписанням договору прийому-передачі послуг, що має бути направленим ініціатором розірвання договору і підписаний та скріплений печаткою (при її наявності) іншої сторони не пізніше ніж три робочих дні після його отримання.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконувати належним чином та у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, сторони погодили умовами договору можливість одностороннього розірвання договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018, однак в якості істотної умови, яка обов`язково повинна бути дотримана ініціатором розірвання, погоджено підписання при цьому обома сторонами договору прийому-передачі послуг (п. 5.5. договору).

Згідно положень ч. 1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається із наданих суду доказів, виконком Смілянської міської ради повідомив позивача про односторонню відмову та розірвання Договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018, оскільки він не відповідає вимогам п. 43 ч. 11 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Дане повідомлення оформлено листом від 10.12.2018 № 26131/01-01-п (а.с. 49).

За доводами відповідача даний лист направлено позивачу електронною поштою, про що надано копію повідомлення (а.с. 49 оборот).

Представник позивача зауважив, що даний лист було відправлено не з офіційної електронної адреси відповідача, яка зазначена на бланку виконкому Смілянської міської ради і цей електронний лист позивач не отримував.

За доводами відповідача, виконкомом Смілянської міської ради також було направлено позивачу і додаткову угоду № 4 від 14.12.2018 (а.с. 23) про домовленість сторін щодо розірвання договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018 з 14.12.2018.

Позивач на такі дії заперечив, що сама додаткова угода № 4 була вручена йому лише 02.01.2019 Новою поштою, а розірвати договір відповідач пропонує заднім числом з 14.12.2018, на що позивач не погоджується і перемовини про це сторонами не велися.

Листом від 02.01.2019 (а.с. 25) позивач повідомив відповідача про отримання додаткової угоди № 4 і вказав, що станом на час її отримання між сторонами вже скінчився строк дії договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018, розрахований до 31.12.2018, як передбачено додатковою угодою № 2 від 23.08.2018 (а.с. 13). Одночасно позивач вимагав провести оплату послуг за актом № 6 від 22.12.2018, який не підписав відповідач.

Отже виходячи з викладеного суду приходить до висновку, що у справу не надано належних і допустимих доказів того, що відповідач правомірно та у відповідності до п. 5.5. Договору № 86 оформив одностороннє розірвання договору підписанням договору прийому-передачі послуг із позивачем. Також немає належних доказів, що розірвання вказаного договору відбулося саме 14 грудня 2018 року, як прагнув це встановити відповідач.

Сторонами не надано доказів визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 01.11.2018 (а.с. 14) про встановлення ціни послуг у грудні 2018 в розмірі 20000,00 грн. Оплата цих послуг за умовами Договору № 86 не залежить від того, за скількома судовими справами фактично надані послуги у грудні 2018. Складений позивачем акт № 6 прийому-передачі послуг від 22.12.2018 (а.с. 21) відповідає умовам Договору, який не визначав ніяких особливостей щодо обов`язкового внесення певної інформації до такого акту. Попередні акти між сторонами оплачувалися та підписувалися без будь-якої розшифровки змісту наданої конкретної послуги з представництва та супроводу інтересів відповідача.

За результатами оцінки зібраних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає, що правомірність позовних вимог доведена позивачем, підстави для звільнення відповідача від обов`язку оплатити послуги по договору № 86 за грудень 2018 року відповідачем не доведені та судом не встановлені. Строк виконання зобов`язання по оплаті послуг за грудень 2018 року є таким, що настав, а тому відповідач повинен сплатити на користь позивача суму заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. на підставі договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018 за надані послуги в грудні 2018 року. Розрахунок між сторонами за позовними вимогами не проведено.

З цих підстав позов підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Смілянської міської ради (ідентифікаційний код 04061553, м. Сміла, Черкаська область, вул. Незалежності, 37) на користь Адвокатського бюро "Молодчин і партнери" (ідентифікаційний код 42135341, м. Кременчук, Полтавська область, вул. Перемоги, 7 кв. 14) -- 20 000,00 грн. заборгованості на підставі договору № 86 про надання правової допомоги від 03.07.2018 з додатковими угодами та 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 05 червня 2019

Суддя Н.М. Спаських