Рішення

від 05.06.2019 по справі 240/7457/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Житомир справа №240/7457/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Голубович Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. "Про стягнення виконавчого збору" від 23 жовтня 2018 року №52653386 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у розмірі в сумі 31 067,28 доларів США та 17 935,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення спірної постанови, оскільки жодних виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні №52653386 державним виконавцем не вчинялося. Також вказує, що розмір виконавчого збору має обраховуватись виключно з фактично стягнутої із боржника суми, проте жодного стягнення коштів із боржника здійснено не було.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

03 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду та на офіційну електронну поштову адресу суду в порядку статті 162, частини першої статті 261 КАС України надійшов відзив вих. №3401/3.2-27 від 03 червня 2019 року, відповідно до змісту якого Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області позовні вимоги (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області, відповідач) не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що державний виконавець при винесенні спірної постанови керування чинними положеннями Закону України "Про виконавче провадження", які підлягали застосуванню, а доводи позивача про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору не відповідають фактичним обставинам справи (том І, а.с. 49-55).

В судове засідання, призначене на 05 червня 2019 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача. В ході судового засідання за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення ОСОБА_4 процесуального строку звернення із позовом до суду, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 05 червня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві вих. №3401/3.2-27 від 03 червня 2019 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року у по справі №296/7939/13-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 230 254,12 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на час подання позову еквівалентно 5 882 992,77 грн заборгованості по тілу кредиту, 51 880 доларів США що згідно офіційного курсу НБУ на час подання позову еквівалентно 1 325 534 грн заборгованості по відсоткам, 4 812,15 доларів США що згідно офіційного курсу НБУ на час подання позову еквівалентно 122 950,43 грн заборгованості пені за кредитом, 2 941,73 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на час подання позову еквівалентно 75 161,20 грн заборгованості пені за відсоткам та 3 441 грн сплаченого судового збору по 1720,5 грн з кожного відповідача.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2016 року по справі №296/7939/13-ц апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року в частині вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 06 лютого 2015 року заборгованість за кредитним договором №Z012/110/446 від 27 червня 2007 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 244 515,49 доларів США, заборгованості за відсотками - 66 157,32 доларів США, пеня за кредитом - 111 307,83 грн, пеня за відсотками - 68 043,92 грн, а всього 310 672,81 доларів США та 179 351,75 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" понесені судові витрати по 1 827 грн з кожного. В решті рішення залишено без змін.

На виконання вказаного судового рішення Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист №1 від 13 вересня 2016 року по справі №296/7939/13-ц (том І а.с. 14).

За заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (том І а.с.95) 18.10.2016 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52653386 з примусового виконання виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2016 року по справі №296/7939/13-ц.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 08 червня 2018 року по справі №296/7939/13-ц замінено стягувана (кредитора) Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні №52653386 на правонаступника - ОСОБА_6 (том І а.с. 112-114).

ОСОБА_6 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області 11 жовтня 2018 року було подано заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про повернення стягувачу виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира №1 від 13 вересня 2016 року по справі №296/7939/13-ц без виконання, а відповідне виконавче провадження - припинити; не передавати на реалізацію будь-яке майно в рамках виконавчого провадження №52653386 та зняти арешт з даного майна (том І а.с. 109-111).

23 жовтня 2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. винесено:

- постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження щодо виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2016 року по справі №296/7939/13-ц (том І а.с. 115);

- постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні №52653386 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ОСОБА_7 Олександровича (том І, а.с. 116);

- постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до пункту 1 частини першої, частини третьої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Припинено арешт майна боржника, що перебуває в іпотеці стягувача (том І, а.с. 119);

- постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 31 067,28 доларів США та 17 935,16 грн (том І, а.с. 121).

Головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. направлено на адресу в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області доповідну записку, у відповідності до якої просить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№52653386 зареєструвати як виконавчий документ (том І, а.с. 61) та за постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. ВП№57508227 від 24 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання спірної постанови щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 31 067,28 доларів США та 17 935,16 грн (том І, а.с. 63).

Не погоджуючись із спірною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №1404-VIIІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови) визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Положеннями частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями частини 4-5 статті 49 Закону №1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. Витрати у зв`язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.

Перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Суд критично ставиться до доводів позивача про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору та зазначає, що відповідачем на виконання положень пункту 7 Розділу XIII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №1404-VIIІ при винесенні спірної постанови були застосовані норми Закону №1404-VIIІ, які були чинними станом на день винесення спірної постанови - 23 жовтня 2018 року.

Так, редакція статті 27 Закону №1404-VIIІ, що була чинною на момент винесення оскаржуваної постанови, не містить застережень щодо стягнення виконавчого збору виключно у випадку вчинення державним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, а також не ставить у залежність розмір виконавчого збору від фактично стягнутої в межах виконавчого провадження суми.

Щодо посилань представника позивача в судовому засіданні на те, що державний виконавець у відповідності до вимог ст.27 Закону №1404-VIIІ наділений правом стягнути судовий збір лише одночасно з постановою про відкриття такого виконавчого провадження, то суд зазначає наступне.

Так, частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIIІ передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Водночас, позивачем залишено поза увагою положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIIІ, згідно якої у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, спірна постанова була винесена відповідачем із дотриманням встановленого строку та на виконання чинних приписів частини третьої статті 40 Закону №1404-VIIІ.

При цьому, суд звертає увагу, що частина третя статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору та превалюють над загальними правилами, що встановлені частинами першою та другою статті 27 Закону №1404-VIII.

В свою чергу, правомірність стягнення частини виконавчого збору у іноземній валюті також узгоджується із положеннями статті 49 Закону №1404-VIII, якою закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що доводи позивача про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору та порушення порядку винесення спірної постанови не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідачем у відповідності до частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено протиправність постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. "Про стягнення виконавчого збору" від 23 жовтня 2018 року ВП№52653386. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору поверненню або примусовому стягненню на його користь з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 78, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: 2612111206) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900660) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та проголошено: 05 червня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова