Рішення

від 05.06.2019 по справі 620/943/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/943/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області (далі - Іванівська СР) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.02.2019 №429/7 "Про відмову у задоволенні скарги Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 15.01.2019 №88 без розгляду її по суті".

Свої позовні вимоги мотивує тим, що чинним законодавством не встановлений порядок засвідчення копії згідно копії, а оскільки, у позивача був відсутній оригінал наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.06.2018, який було додано до скарги, то він правомірно не засвідчив копію даного наказу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Також встановлено відповідачу 15-денний термін з дня вручення ухвали суду від 08.04.2019 для подання відзиву на позов. Ухвалою від 06.05.2019 продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов по справі за позовом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Міністерства юстиції України до 16.05.2019.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому з вимогами не погодився та вказав, що відповідно до ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено право скаржника обирати той перелік документів, який він вважає за потрібне додати до скарги та підтвердити факт порушення його прав, а з іншого боку - обов`язок засвідчити належним чином копії всіх документів, які він додає до скарги, у встановленому законом порядку. З огляду на вказане, вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій просив провести перевірку правомірності прийнятого рішення державним реєстратором Беляєвою Катериною Андріївною Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та скасувати рішення від 11.01.2019 №45017257 (скарга отримана відповідачем 23.01.2019).

До вказаної скарги були додані наступні документи: Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 7425584000:07: 000:5028 ; копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.06.2018 №25-4096/14-18-сг; копія акту приймання-передачі від 05.06.2018, підписаного Іванівською сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 7425584000:07:000:5028.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2019 №429/7 "Про відмову у задоволенні скарги Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 15.01.2019 №88 без розгляду її по суті" було відмовлено у задоволенні зазначеної скарги без розгляду її по суті у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: не всі додані до скарги копії документів засвідчені в установленому порядку.

Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952) та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 цієї статті визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.5 ст.37 Закону №1952 скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

А отже, вимоги до оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, що подається особою, яка вважає, що її права порушено, передбачені пунктами 1-6 ч.5 ст.37 Закону №1952-IV, тоді як абзац 8 ч.5 цієї статті визначає, зокрема, вимоги до оформлення доданих до скарги копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003, у пункті 5.27 якого вказано, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Стандарту він поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи, тощо, створювані в результаті діяльності:

- органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;

- підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності.

Дійсно, як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 25.01.2019 по справі №826/2376/18 за приписами ч.5 ст.37 Закону №1952-IV вимога про додання до скарги копій документів, які підтверджують факт порушення прав скаржника, не носить обов`язкового характеру, оскільки такі засвідчені копії додаються до скарги лише за їх наявності.

Втім попри те, що скаржник має право обирати той перелік документів, який він вважає за необхідне додати до скарги та підтвердити факт порушення його прав, він також має імперативний обов`язок засвідчити копії всіх доданих ним документів в установленому законом порядку.

В даному випадку, відсутність у позивача оригіналу наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.06.2018, про що ним зазначено в позові, та не можливість засвідчення копії згідно копії, не позбавляло його можливості звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за належним чином засвідченою копією наказу та надати його відповідачу.

Так, п.2 Порядку №1128 визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

При цьому згідно п.5 Порядку №1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.

Тому, відповідно до п.7 Порядку №1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

А отже, дослідивши зміст матеріалів скарги, на думку суду, Комісією було правомірно встановлено, що при оформленні скарги, позивачем було порушено визначені ч.5 ст.37 Закону №1952 вимоги, оскільки наказ Держгеокадастру від 05.06.2018 не було засвідчено в установленому законом порядку та сформовано відповідний висновок, на основі якого прийнято оскаржуваний наказ відповідача від 12.02.2019 №429/7.

Частина 8 ст.37 Закону №1952-IV визначає, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України і жодним чином не порушував прав позивача, а тому наказ від 12.02.2019 №429/7 "Про відмову у задоволенні скарги Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 15.01.2019 №88 без розгляду її по суті" скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області (вул.Дружби, 33-б, с.Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562, код 04412751).

Відповідач - Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001, код 00015622).

Повне рішення суду складено 05.06.2019.

Суддя Л.О. Житняк