Рішення

від 31.05.2019 по справі 640/4546/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2019 року № 640/4546/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" до 1. Державної фіскальної служби України (04953, м. Київ, Львівська площа, 8), 2. Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" (далі - ТОВ НВФ Купол , позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 2) про:

- -визнання протиправним та скасування рішення № 947690/40265879 від 09.10.2018 р. Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 20.11.2017 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ НВФ Купол на підставі договору поставки здійснило ТОВ Будкиїв 2006 товар, факт здійснення чого підтверджується видатковою накладною та рахунком на оплату. Після здійснення Покупцем оплати за поставлений ТОВ НВФ Купол товар, останнім було складено податкову накладну № 19 від 20.11.2017 p. та надіслано її до відповідача для реєстрації.

Втім, за результатами обробки реєстрації вказану податкову накладну зупинено, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

В подальшому, за результатами наданих позивачем пояснень, головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відповідача прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивач також зазначає, що відповідачем було порушено порядок зупинення реєстрації податкової накладної, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення, та необхідності його скасування, а також зобов`язання вчинити дії по реєстрації податкової накладної № 19 від 20.11.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

Станом на час вирішення справи, відповідачами відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2017 p. між ТОВ НВФ Купол (Продавець) та ТОВ Будкиїв 2006 (Покупець) укладено договір поставки № 10/04-17, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар (блок газобетонний 300х200 D400; блок газобетонний 400х250 D400; клей для блоку (зима) 25 кг.), відповідно до виставленого рахунку.

20.11.2017 р. ТОВ НВФ Купол виставив ТОВ Будкиїв 2006 рахунок на оплату № 411 від 20.11.2017 р. на суму 64 986, 78 грн. в т.ч. ПДВ.

Оплату за отриманий товар ТОВ Будкиїв 2006 здійснило оплату в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1070 від 20.11.2017 року.

20.11.2017 р. ТОВ НВФ Купол передав ТОВ Будкиїв 2006 придбаний товар, що підтверджується видатковою накладною № 274 від 20.11.2017 р.

12.12.2017 року ТОВ НВФ Купол направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну від 20.11.2017 №19.

Згідно квитанції № J1490901, вказана податкова накладна прийнята, але реєстрацію по ній зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3214. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05 жовтня 2018 року ТОВ НВФ Купол на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до контролюючого органу було направлено повідомлення № 18 щодо подання пояснень та копій документів щодо накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

09 жовтня 2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 947690/40265879 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття такого рішення стало ненаданням платником податку: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із вищенаведеним, ТОВ НВФ Купол звернулося з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанцій № J1490901 до податкової накладної від 20.11.2017 року № 19 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність даної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (далі - Критерії № 567).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції № 1 конкретного та чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції № J1490901 зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв № 567.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначеного в Квитанції № 1 ( виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД ), слід зазначити, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в п. 6 Критеріїв № 567.

ДФС також не надано відзив на позовну заяву з відповідними поясненнями, який саме критерій оцінки ступеня ризиків застосовано в даному випадку.

За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень ДФС щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та про необґрунтованість зупинення реєстрації Податкових накладних.

Слід також зазначити, що п. 6 Критеріїв № 567 містить у собі визначення трьох різних критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях № J1490901 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв № 567.

Суд також зауважує, що визначення фіскальним органом у Квитанції № J1490901 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622 (далі - Вичерпний перелік документів № 567).

Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу змісту наведених норм видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанції № J1490901 по податковій накладній встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, у вказаній Квитанції фіскальним органом, в порушення вимог пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв № 567 містить визначення трьох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Вичерпним переліком документів № 567 (п. 1 Вичерпного переліку документів № 567 містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

У порядку, визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 статті 201 ПК України, позивачем направлено відповідачу копії документів та пояснення до зазначених господарських операцій та Податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача 2 № 947690/40265879 від 09.10.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.11.2017 року № 19 не містить конкретної інформації стосовно причин та підстав прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: не надання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію Податкових накладних.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 190), установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Поряд з цим, підставами, відповідно до п. 2 Постанови № 190, для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення комісії ДФС повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення про відмову в реєстрації Податкових накладних.

Господарські операції, за результатами яких видана податкова накладна, має, за висновком суду, реальний характер. В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент - ТОВ Будкиїв 2006 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ Будкиїв 2006 , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 19 від 20.11.2017 року.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, а також зважаючи на те, що платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною № 19 від 20.11.2017 року, у реєстрації якої відмовлено, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 947690/40265879 від 09.10.2018 року є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 20.11.2017 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол", суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податковою накладною № 19 від 20.11.2017 року виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, що у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення № 947690/40265879 від 09.10.2018 року податкова накладна № 19 від 20.11.2017 року фактично не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, тому така накладна не може вважатись прийнятою та зареєстрованою (операційним днем), коли вона була надіслана до контролюючого органу, навіть враховуючи скасування оскаржуваного рішення про відмову в її реєстрації в ЄРПН.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну позивача № 19 від 20.11.2017 року, датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку до складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. До складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Враховуючи, що відповідачем 2 у даній справі є Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, до складу якої входять посадові особи Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, то судові витрати слід присудити саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Таким чином, беручи до уваги положення Порядку від 21 лютого 2018 р. № 117 в контексті ч. 1 ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" (код ЄДРПОУ 40265879, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 947690/40265879 від 09.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, 04953, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" (код ЄДРПОУ 40265879, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) № 19 від 20.11.2017 року датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" (код ЄДРПОУ 40265879, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 29439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень, 50 копійок).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-Виробнича Фірма "Купол" (код ЄДРПОУ 40265879, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04953, м. Київ, Львівська площа, 8) у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень, 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко