Рішення

від 12.07.2007 по справі 11/356/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/356/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" липня 2007 р.                                                 Справа №  11/356/07

  м. Миколаїв

За позовом:  Акціонерного товариства відкритого типу “Гілея”

(Миколаївська обл.., м.Первомайськ, бульв.Миру, 4)

до 1 відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислове підприємство “Софіївка Нова” (55253, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Софіївка)

до 2 відповідача: Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірка”

(26540, Кіровоградська обл.., Голованівський р-н, с.Красногірка)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кузнєцов І.Є. –дов. №3457 від 14.02.2006р.

від відповідача:

Суть спору: стягнення з 1-го відповідача 19,62 грн. штрафу та стягнення з 2-го відповідача 10909,66 грн. боргу та 2554,23 грн. пені

22.06.2007р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог відносно 2-го відповідача, в якій він просить стягнути з А/ф ТОВ “Красногірка” 10909,66грн. боргу за поставлені ТМЦ, 2867,01 грн. пені за прострочку оплати ТМЦ та процентів згідно п.4.4 Договору та 1775533,98 грн. пені за недопоставку цукрових буряків згідно п.4.3 Договору.

Згідно відмітки 2-го відповідача на заяві, останній повідомлений про склад збільшених позовних вимог.

Судом справа розглядається в обсязі збільшених позовних вимог.

1-й відповідач у відзиві позовні вимоги визнав, заявив клопотання  про розгляд справи без його участі.

2-й відповідач відзив на позов не надав.

В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи,  суд –

в с т а н о в и в:

10.11.2005р. між АТВТ “Гілея” (позивач у справі) та ТОВ “Агропромислове підприємство “Софіївка Нова” (1-й відповідач) було укладено договір №77 про надання маркетингових послуг, на виконання умов якого останнім було надано звіт про проведені маркетингові дослідження сільськогосподарських підприємств у сфері вирощування та збуту цукрового буряку на території Кіровоградської та  Одеської областей від 25.11.2005р., яким були визначені сільськогосподарські підприємства, які надали згоду на розгляд пропозицій щодо поставки цукрового буряку врожаю 2006 року на АТВТ “Гілея”.

На підставі вказаного звіту, 04.05.2006р. між АТВТ “Гілея”  та Агрофірмою “Красногірка” (2-й відповідач) було укладено договір №320/св по вирощуванню та постачанню цукрових буряків, згідно якого виробник (2-й відповідач у справі) зобов'язався забезпечити своєчасне та якісне виконання комплексу робіт по вирощуванню та збиранню цукрових буряків та в строк до 01.11.2006р. передати у власність позивача 1200 тон цукрового буряку в заліковій вазі (п.2.4 Договору).

В свою чергу позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар, на умовах передбачених договором.

Згідно п.3.1 Договору, ціна товару при базисній цукристості (16%) становить 195,0 грн. за одну тонну (з ПДВ) в заліковій вазі.

Відповідно до п.3.2 Договору, у разі відхилення рівня цукристості товару від базисного, ціна товару коригується у відповідності до коефіцієнтів передбачених у Постанові КМУ №868 від 02.06.2000р.

Позивачем в якості передплати за цукровий буряк було перераховано 2-му відповідачу 10000,0 грн. по пл.. дорученню №861 від 19.05.2006р.

2-й відповідач на виконання умов договору поставив позивачу лише 193,889 тонни цукрових буряків, що підтверджено доданою до позовної заяви видатковою накладною №1197 від 27.12.2006р.

Згідно проведеного розрахунку вартості отриманих цукрових буряків, з урахуванням цукристості, вартість поставленого відповідачем цукрового буряка сторони погодили у сумі  37801,86 грн.

З врахуванням сплаченої позивачем суми передплати, залишок боргу позивача перед 2-м відповідачем за поставлений цукровий буряк склав 27801,86 грн. (37801,86 грн. –10000,0 грн.).

Пунктом 2.11 Договору сторони передбачили, що завод вправі здійснити поставку товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) необхідних виробнику для вирощування цукрових буряків (насіння, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, мінеральні добрива тощо). Найменування, кількість та ціна ТМЦ визначається сторонами додатково та вказується в накладних на відпуск. Поставка ТМЦ виробнику здійснюється на умовах товарного кредиту. Згідно п.2.12 Договору, за користування товарним кредитом виробник сплачує заводу 24% річних від вартості отриманих але неоплачених ТМЦ, які нараховуються з наступного дня після фактичної передачі ТМЦ і до повної їх оплати виробником або проведення зарахування однорідних вимог за заявою однієї сторони.

Позивачем по накладній №306 від 04.05.2006р. були поставлені добрива на суму 5632,44 грн. та по накладній №309 від 04.05.2006р. –дизельне пальне на суму 31140,6 грн.

Таким чином, позивачем було здійснено поставку ТМЦ на загальну суму 36773,04 грн., що не заперечується 2-м відповідачем.

У відповідності до п.2.12 Договору, позивачем були нараховані проценти за користування товарним кредитом за період з 05.05.2006р. по 28.02.2007р. у сумі 9131,19 грн.

На виконання п.2.9 Договору, 2-й відповідач здійснив доставку продукції на бурякоприймальний пункт позивача, вартість якої склала 7192,71 грн., що підтверджується актом здачі-приймання №97 від  28.11.2006р.

23.04.2007р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про зарахування однорідних грошових вимог, в якій вартість поставленого відповідачем буряка у сумі 37801,86 грн. та 7192,71 грн., які становлять  вартість послуг з перевезення, були зараховані в рахунок погашення заборгованості за поставлені позивачем ТМЦ на суму 36773,04 грн., відсотків за користування товарним кредитом у сумі 9131,19 грн. та суми передплати у розмірі 10000,0 грн. Внаслідок чого, залишок боргу 2-го відповідача за поставлені ТМЦ склав 10909,66 грн. (36773,04 грн. + 9131,19 грн. + 10000,0 грн.) - 37801,86 грн. - 7192,71 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.

Суд вважає, що позові вимоги в частині стягнення боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.4.4 Договору, позивачем нарахована пеня за прострочку оплати вартості ТМЦ та процентів за користування товарним кредитом у сумі 2554,23 грн. (за період з21.11.2006р. по 28.02.2007р., виходячи з  суми боргу –46773,0 грн.) та у сумі 312,78 грн. (за період з 01.03.2007р. по 30.04.2007р., виходячи з  залишку боргу –10909,66 грн.).

Всього розмір пені становить 2867,01 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування пені за період з 21.11.2006р. по 28.02.2007р. зроблено виходячи з суми боргу 46773,0 грн., до складу якого позивачем враховано сплачені ним 2-му відповідачу 10000,0 грн. передплати.  

Згідно з визначенням наданим у п.1.11.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94р. (надалі Закон), товарний кредит –це товари,  які передаються резидентом або нерезидентом у  власність  юридичним  чи  фізичним  особам  на умовах  угоди,  що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.  Товарний кредит   передбачає  передання  права  власності  на товари (результати робіт,  послуг) покупцю  (замовнику)  у  момент підписання  договору  або  в  момент  фізичного  отримання товарів (робіт,  послуг) таким покупцем (замовником),  незалежно від  часу погашення заборгованості.

Надання у кредит грошових коштів, згідно п.1.11.1. Закону  визначено, як фінансовий кредит. Зазначена операція може здійснюватись банківськими установами, або небанківськими   фінансовими установами з дотриманням правил, визначених Національним банком України та Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку, сторони у Договорі передбачили надання виконавцю саме товарного кредиту. Тому, суд вважає безпідставним нарахування позивачем процентів за користування грошовими коштами у сумі 10000,0 грн.

Ти більше, що у платіжному дорученні №861 від 19.05.2006р. про перерахування 10000,0 грн., вказано призначення платежу: “За цукровий буряк згідно рахунку №7 від 04.05.2006р.”.

Тобто вказана суду самим позивачем визначена не як кредит, а як передплата за цукровий буряк.

За таких обставин, уточнений судом розмір пені за прострочку оплати вартості ТМЦ та процентів за користування товарним кредитом за період з 21.11.2006р. по 28.02.2007р., який підлягає стягненню становить 2084,23 грн., а загальна сума пені –2397,01 грн. (2084,23  грн. + 312,78).

На підставі п.4.3 Договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2006р. по 01.05.2007р. у сумі 1775533,98 грн., за порушення п.2.4 Договору, а саме недопоставку  цукрового буряку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення ст.526 ЦК України, свої зобов'язання по договору виконав не належним чином, а саме: поставив позивачу лише 193,889 тонни замість 1200 тонн цукрових буряків, тобто недопоставка склала 1006,111 тонн на загальну суму 196191,65 грн. (1006,111 тонн х 195,0 грн.).

Пункт 4.3 Договору передбачає, що у разі  порушення умов передбачених п.2.4 Договору, виробник незалежно від наявності вини (умислу або необережності), сплачує заводу пеню у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги, що невиконання умов договору з боку відповідача завдало збитків позивачу по справі, оскільки останній не здійснив переробку  продукції, яку мав поставити відповідач, а відповідно і не отримав плануємого доходу.

Крім того, позивач та відповідач є переробниками сільськогосподарської продукції, економічні інтереси яких повинні бути враховані в повному обсязі, як учасників договору, так і учасників господарських відносин на ринку готової продукції, тобто з урахування залежності позивача від виконання сільгоспвиробником умов договору, оскільки невиконання умов договору останнім зводить нанівець економічну діяльність заводу, що в подальшому, неминуче зачіпає інтереси споживачів готової продукції.

Однак, враховуючи, що відповідач є сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є вирощування сільськогосподарської продукції, приймаючи до уваги державну направленість на підтримку вітчизняних сільгоспвиробників, суд, керуючись п.3 ст.83 ГПК України,  вважає за можливе зменшити розмір стягуваної з відповідача пені до 300000,0 грн.

Відповідно до п.10.3 Договору №77 від 10.11.2005р. про надання маркетингових послуг укладеному між АТВТ “Гілея” та ТОВ “Агропромислове підприємство “Софіївка Нова”, у разі невиконання ІІІ особами договорів, які будуть укладені внаслідок отриманих замовником маркетингових досліджень, виконавець несе солідарну з ІІІ особами відповідальність, яка обмежується сумою, що становить 0,01% від вартості невиконаної частини договору.

Позивачем розмір штрафу визначено, виходячи з наступного розрахунку:   196191,65 грн. х 0,01% = 19,62 грн.

Суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірка”, 26540, Кіровоградська обл.., Голованівський р-н, с.Красногірка (р/р 260092392 в ОДА АППБ «Аваль», МФО 323538, код ЄДРПОУ 05527284) на користь Акціонерного товариства відкритого типу  “Гілея”, 55204, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Бульвар Миру, 4 (р/р 26001010300233 в ТОВ “Укрпромбанк” м.Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 00372173) 10909,66 грн. боргу за поставлені ТМЦ, 2397,01 грн. пені за прострочку оплати ТМЦ та процентів за користування товарним кредитом, 300000,0 грн. пені за недопоставку цукрових буряків, 133,8 грн. держмита та 117,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислове підприємство “Софіївка Нова” (55253, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Софіївка (р/р 260074266 в МОД АППБ «Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 31210295) на користь Акціонерного товариства відкритого типу  “Гілея”, 55204, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Бульвар Миру, 4 (р/р 26001010300233 в ТОВ “Укрпромбанк” м.Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 00372173) 19,62 грн. штрафу, 0,2 грн. держмита та 0,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірка”, 26540, Кіровоградська обл.., Голованівський р-н, с.Красногірка (р/р 260092392 в ОДА АППБ «Аваль», МФО 323538, код ЄДРПОУ 05527284) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ  - 23626096) 17888,41 грн. держмита.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка