Рішення

від 31.05.2019 по справі 389/922/19

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2019

Провадження №2/389/230/19

ЄУН 389/922/19

Рішення

іменем України

31 травня 2019 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка Кіровоградської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на нежитлову будівлю, що складається з кафе А1, А2, А3, а, площею 174,3 кв. м., вбиральні Б, літнього кафе В, площею 96,2 кв. АДРЕСА_1 ., АДРЕСА_2 на земельних ділянках: площею 0,0919 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 13.12.2010 за №011038600258; площею 0,1183 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 21.10.2011 за №351060001000065.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 17.10.2008 між нею та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що складається з кафе А1, А2, А3, а площею 174,3 кв. м., вбиральні Б, літнього кафе В площею 96,2 кв. м. Також, між ними укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 919,3 кв. м. При цьому, нею продавцю ОСОБА_2 сплачено грошові кошти в розмірі 10000 грн., того ж дня їй передано придбане майно, згідно з актом прийому-передачі. Продавець ОСОБА_2 свого обов`язку щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна не виконала. Тому, відповідно до чинного на той час Закону України Про третейські суди та ОСОБА_3 діючого Центрально-регіонального третейського суду при асоціації Арбітраж , вона звернулася до вказаного суду, рішенням якого від 22.10.2008 за нею визнано право власності на вказане майно. На підставі зазначеного рішення від 22.10.2008 Знам`янським міжміським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації здійснено державну реєстрацію її права власності на нежитлові будівлі. Щодо земельної ділянки площею 0,0919 га з кадастровим номером НОМЕР_1 їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 . Земельну ділянку площею 0,1183 га з кадастровим номером НОМЕР_3 вона придбала в Знам`янської міської ради Кіровоградської області за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 15.03.2011, у зв`язку з чим їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 . З часу придбання майна вона безперервно добросовісно володіє та користується ним, підтримує приміщення в належному санітарному та технічному стані, за її власні кошти в приміщеннях та ззовні виконаний ремонт. На даний час виникла потреба в реєстрації майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, їй у цьому відмовлено, оскільки третейські суди не є судами загальної юрисдикції, а реєстрація їх рішень не передбачена Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Викладені обставини змусили її звернутися до суду з даною позовною заявою.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, при цьому представник позивача подав заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити та розглядати справу за його та позивача відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, але надіслала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила справу розглядати за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Постійно діючого Центрально-регіонального третейського суду при асоціації Арбітраж від 22.10.2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 17.10.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, що складається з: кафе А1, А2, А3, а, площею 174,3 кв. м., вбиральні Б, літнього кафе В, площею 96,2 кв. м., розташованих на земельній ділянці площею 2102,1 кв. м., з яких: 1182,8 кв. м. на підставі рішення Знам`янської міської ради від 26.04.2007 №246, від 10.10.2008 №746; 919,3 кв. м. на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , зареєстрованого за №010837100037, 17.10.2008, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 919,30 кв. м., яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , зареєстрованого за №010837100037, 17.10.2008, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 126 (а.с.11-12).

На підставі рішення Постійно діючого Центрально-регіонального третейського суду при асоціації Арбітраж від 22.10.2008 Знам`янським міжміським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації 24.11.2008 прийнято рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - кафе по АДРЕСА_2 , що встановлено з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2008 та реєстраційного посвідчення від 24.11.2008 (а.с.13, 14).

З технічного паспорту, виготовленого станом на 05.03.2008, на нежитлову будівлю - кафе по АДРЕСА_2 вбачається, що нежитлова будівля складається з кафе А1, А2, А3, а, загальною площею 174,3 кв. м., вбиральні Б, літнього кафе В площею 96,2 кв. м. Попереднім власником з 03.10.2008 зазначена ОСОБА_2 , а нинішнім власником з 22.10.2008 вказана ОСОБА_1 (а.с.15-25).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 13.12.2010 за №011038600258 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0919 га з кадастровим номером НОМЕР_1 . Даний державний акт видано на підставі рішення від 17.11.2008 №06/136-2008 Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та рішення від 22.10.2008 №06/136-2008 Постійно діючого Центрально-регіонального третейського суду при асоціації Арбітраж (а.с.26).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 21.10.2011 за №351060001000065 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1183 га з кадастровим номером НОМЕР_3 . Даний державний акт видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.03.2011 №121 Знам`янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області (а.с.27).

Викладені вище обставини також підтверджують досліджені під час розгляду справи матеріали інвентаризаційної справи на нежитлову будівлю - кафе по АДРЕСА_2 , які, крім іншого, містять виконавчий лист Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.11.2008, виданого на підставі рішення Постійно діючого Центрально-регіонального третейського суду при асоціації Арбітраж від 22.10.2008.

У листі від 18.03.2019 №42/13.03-04 державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області повідомив ОСОБА_1 про те, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, регулюються, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Підставою для державної реєстрації, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 вказаного Закону, є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Третейські суди не є судами загальної юрисдикції. З огляду на викладене, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися безпосередньо до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства для визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с.28).

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.4 ст.3 ЦПК України,провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України Про третейські суди (в редакції, що була чинна станом на 22.10.2008 - дата прийняття рішення Постійно діючим Центрально-регіональним третейським судом при асоціації Арбітраж ), виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

За змістом ст.2 Закону України Про третейські суди (в редакції, що була чинна станом на 22.10.2008), компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Таким чином, з матеріалів цивільної справи та матеріалів інвентаризаційної справи встановлено, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - кафе по АДРЕСА_2 була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Систему судоустрою, відповідно до ч.3 ст.17 Закону України Про судоустрій і статус суддів , складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Відповідно до ч.1 ст129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України Про третейські суди (в редакції, що була чинна станом на 22.10.2008), рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду (ст.50 Закону України Про третейські суди (в редакції, що була чинна станом на 22.10.2008).

Тож, третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, а тому вони не здійснюють правосуддя, а їх рішення не є актами правосуддя.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, відповідно до Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 №10-1387/0/4-12 Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування , вбачається, що відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-ІУ, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Тож, здійснення державної реєстрації права власності на майно в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Згідно з ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За змістом ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, якщо це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.41, 58 Конституції України , ст.ст.5, 15, 16, 321, 392 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.ст.76-81, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , право власності на нежитлову будівлю, що складається з кафе А1, А2, А3, а, площею 174,3 кв. м., вбиральні Б, літнього кафе В, площею 96,2 кв. м., АДРЕСА_4 АДРЕСА_2 на земельних ділянках: площею 0,0919 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 13.12.2010 за №011038600258; площею 0,1183 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 21.10.2011 за №351060001000065.

Судові витрати віднести на рахунок позивачки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 05.06.2019.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва