Рішення

від 03.06.2019 по справі 622/488/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/488/19

Провадження № 2-а/622/4/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

за участі секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної служби у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції (73034, м. Херсон, пр.-т Адмірала Селявіна, 128) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

В С Т А Н О В И В :

07 травня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить: визнати незаконною та скасувати постанову інспектора 4 роти Управління патрульної служби у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції у справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2019 року сер.НК № 155062, якою її визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності, та накладено штраф у розмірі 425 гривень, закривши провадження по справі. З метою з`ясування обставин події правопорушення, з`ясування правильності оформлення оскаржуваної постанови, просила витребувати у відповідача матеріали зазначеної справи в повному обсязі.

Ухвалою судді від 08.05.2019 року було відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 03.06.2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 27.04.2019 року вона отримала по пошті постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 155062 від 18.04.2019 року, відповідно до якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 121 КУпАП. При цьому в зазначеній постанові дуже нерозбірливо вказано особу, яка її склала, а також місце, час та суть адміністративного правопорушення. При цьому позивач дійсно в час зазначений у постанові перебувала у місті Херсоні, де керувала належним їй автомобілем, її дійсно зупиняв інспектор ДПС, на вимогу якого вона надала документи та повідомила свої анкетні дані, проте ні постанова, ні протокол про адміністративне правопорушення у її присутності не складався, будь-які пояснення нею не надавалися, та жодні документи не підписувалися. Після перевірки документів інспектор їх повернув їй, та вона рушила далі у справах.

Відтак позивач вважала, що в дійсності вона не скоїла жодного адміністративного правопорушення, в яких її обвинувачують, у зв`язку з чим вважала постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП, оскільки вона не була присутньою при складанні вказаної постанови, не була ознайомлена з нею під підпис, а також не була ознайомлена з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутні свідки, які б могли підтвердити факт скоєння зазначених правопорушень, інспектором не аргументована сума накладеного штрафу тощо.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала через канцелярію суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення судової повістки, заперечень до суду не надавав як і витребуваних судом матеріалів, на підставі яких було складено оспорювану постанову.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 квітня 2019 року інспектором 4 роти Управління патрульної поліції у Херсонській області ОСОБА_2 (нерозбірливий почерк) винесено постанову серії НК №155062, в якій ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 6 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень. Проте в тесті постанови у розділі обставини правопорушення взагалі неможливо розібрати обставини і суть правопорушень, у вчиненні яких було обвинувачено ОСОБА_1

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Нормами ст. 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП України).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 18.04.2019 року Правил дорожнього руху України. Крім того, неможливо розібрати, які саме правила дорожнього руху були порушені, тільки зазначено, що скоєні адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.

При цьому оспорювана постанова не містить підпису ОСОБА_1 , замість підпису можливої правопорушниці текст постанови містить (наскільки вдалося розібрати суду) відмітку про відмову від підпису.

Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, що приймалися відповідачем до уваги при її винесенні, таким чином вказані обставини, виходячи з диспозиції ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст.122 КУпАП, виключали можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цими нормами КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самих правопорушень. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч. 2 ст.122 КУпАП України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 251, 280 КУпАП України, в зв`язку з чим, постанова серії НК № 155062 від 18.04.2019 року по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП України, про притягнення її до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. підлягає скасуванню.

Водночас, щодо позовних вимог в частині визнання дій відповідача по притягненню до адміністративної відповідальності протиправними, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема стаття 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, відповідач, як уповноважена особа, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак надав неналежну оцінку обставинам події, а також не дотримався процедури збирання та оформлення доказів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав скасування прийнятого ним рішення.

Отже, належним способом захисту прав позивача, у даному випадку, суд вважає саме скасування протиправного рішення, водночас не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання дій відповідача по притягненню до адміністративної відповідальності протиправними.

Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора 4 роти Управління патрульної служби у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції у справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2019 року серії НК № 155062, якою до ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 та ч. 2 ст. 122 КпАП України, провадження по справі закрити.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : Шабас О. С.