Рішення

від 11.04.2019 по справі 757/18961/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18961/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Яблонська В.І.,

справа № 757/18961/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: народний депутат України ОСОБА_2

відповідач 2: Державне підприємство Парламентський канал Рада

відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до народного депутата України ОСОБА_2, Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , Товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

представник позивача ОСОБА_4

представник відповідача 1: ОСОБА_5 .

представник відповідача 2: ОСОБА_21

представник відповідача 3: ОСОБА_22

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до народного депутата України ОСОБА_2, ДП Парламентський телеканал Рада , ТОВ Українські медійні системи про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

30 липня 2018 року позивачем подана уточнена позовна заява (т. 1 а.с. 127-132), відповідно до якої просив:

1. визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року народним депутатом України ОСОБА_2 під час виступу з трибуни на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України, а саме:

Шановні громадяни України, свій виступ я хочу присвятити Міністерству молоді та спорту України, а саме про той безлад, про те зловживання, та про те відверте беззаконня, яке вчиняє перший заступник Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 . Уявіть собі, ця людина - один з очільників центрального органу, який виділяє державні кошти, і він же очолює громадську організацію, яка ці кошти отримує і потім витрачає. Цей конфлікт інтересів призвів до того, що зі 100 % бюджетних коштів, які витрачаються на, виділяються на олімпійські види спорту, 68% на легку, важку атлетику. Все, що залишилось, - на інші олімпійські види спорту, а таких не один десяток .

ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, і в мене є цьому підтвердження, документальне, забирає кошти, вже виділені кошти, з одних видів спорту і віддає легкій атлетиці, причому забирає він кошти з тих видів спорту, де є олімпійські чемпіони, призери Олімпійських ігор, і не дивлячись на те, що фінансування легкої атлетики з кожним роком зростає, спортсмени цих грошей не бачать, вони до них не доходять. В мене питання. ОСОБА_1 , а куди діваються ті кошти, які ви забираєте у видів спорту і віддаєте іншим видам спорту легкої атлетики, президентом Федерації якої ви є. А, і ці питання не лише у мене, а й у Рахункової палати, яка зробила аналіз робити, і в них дуже багато питань, що стосуються витрат бюджетних коштів міністерством

Щодо закупівель та тендерів, які проходять в міністерстві. Компанію, яка постійно виграє тендери в міністерстві, Віва-атлетика очолює брат першого заступника міністра молоді та спорту ОСОБА_1 ОСОБА_20 . Причому, не дивлячись на те, що грубо порушуючи технічні умови тендерів .

2. зобов`язати народного депутата України ОСОБА_2 на найближчому ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час виступу з трибуни на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України, шляхом оголошення з трибуни Верховної Ради України резолютивної частини рішення суду.

3. визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року в прямому ефірі телеканалу Рада ДП Парламентський телеканал Рада , з аналогічним змістом.

4. зобов`язати ДП Парламентський телеканал Рада під час найближчого ранкового пленарного засідання Верховної Ради України з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час трансляції на телеканалі Рада ДП Парламентський телеканал Рада виступу народного депутата України ОСОБА_2 з трибуни на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України, шляхом прямої трансляції телеканалом Рада ДП Парламентський телеканал Рада оголошення народним депутатом України ОСОБА_2 з трибуни резолютивної частини рішення суду.

5. визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18:33 у статті ТОВ Українські медійні системи під назвою: Нардеп-чемпіон ОСОБА_2 вимагає від МВС, НАБУ та НАЗК розслідувати зловживання заступника міністра спорту на веб-сайті https://glavcom.ua Товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

Народний депутат від Радикальної партії, заступник глави комітету з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та. туризму Верховної Ради ОСОБА_13 сьогодні з трибуни парламенту повідомив про безлад, зловживання та відверте беззаконня, яке вчиняє перший заступник міністра молоді та спорту України ОСОБА_1 .

Ця людина - один з очільників державного органу, який виділяє державні кошти, і він же очолює громадську організацію, яка ці кошти отримує і потім витрачає. Цей конфлікт інтересів призвів до того, що зі 100% бюджетних коштів, які виділяються на олімпійські види спорту 68% ідуть на легку і важку атлетику, все інше, що залишилось - на інші види спорту, а їх не один десяток

ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, і у мене є документальне підтвердження, забирає вже виділені кошти іншим видам спорту і віддає легкій атлетиці. Причому забирає він кошти з тих видів спорту, де є олімпійські чемпіони, призери Олімпійських ігор. Не дивлячись на те, що фінансування легкої атлетики кожного разу зростає, спортсмени цих грошей не бачать, вони до них не доходять. У мене питання: ОСОБА_1 , а куди діваються ці кошти? Це питання турбує не лише мене, а й Рахункову палату , - зазначив депутат .

6. зобов`язати ТОВ Українські медійні системи протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 у статті ТОВ Українські медійні системи під назвою: Нардеп-чемпіон ОСОБА_2 вимагає від МВС, НАБУ та НАЗК розслідувати зловживання заступника міністра спорту , що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18:33 на веб-сайті https://glavcom.ua за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом розміщення на веб-сайті Товариство з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи https://glavcom.uа вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком Спростування .

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана інформація містить недостовірні відомості, які ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, поширена інформація носить стверджувальний характер та є негативною, оскільки створює негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих та вказує на причетність позивача до вчинення кримінального правопорушення, чим порушує презумпцію невинуватості.

Ухвалою суду від 25 травня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 3 липня 2018 року (т. 1 а.с. 91).

11 жовтня 2018 року від відповідача 3 ТОВ Українські медійні системи надійшов відзив на позов (т. 2 а.с. 11-115), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, так як відповідно до ст. 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 вказаного Закону редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб. Враховуючи, що інформація, яку просить спростувати позивач, була поширена народним депутатом України ОСОБА_2 під час засідання Верховної Ради України, що транслювалось в прямому ефірі, то ТОВ Українські медійні системи не несе відповідальність за поширення інформації. Крім того, просили врахувати, що позивач є публічною особо, а тому критика його діяльності є значно ширшою порівняно з пересічними громадянами.

11 жовтня 2018 року від відповідача 1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позов (т. 2 а.с. 23-30), відповідно до якого позивач є публічною особою, у зв`язку з чим межа критики його діяльності значно ширшою щодо пересічного громадянина. Виступ відповідача стосувався оцінки діяльності Уряду, члени якого були присутні на засіданні Верховної Ради, та у зв`язку з чим народні депутати мали можливість критикувати їх діяльність, ставити їм запитання. Відповідач не стверджував будь-які обставини свого виступу, оскільки в кінці виступу зазначив про необхідність направити відповідні депутатські звернення до компетентних органів з приводу перевірки висловленої інформації.

Від представника відповідача 2 ДП Парламентський канал Рада надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність (т. 2 а.с. 82).

22 жовтня 2018 року у справі проведено підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 21 січня 2019 року (т. 2 а.с. 87)

Від позивача 12 листопада 2018 року надійшла відповідь на відзив відповідача 3 ТОВ Українські медійні системи (т. 2 а.с. 97-108), відповідно до якої підстав для звільнення від відповідальності товариства немає і воно також несе цивільно-правову відповідальність перед позивачем за поширення відповідачем ОСОБА_2 недостовірної інформації щодо позивача.

9 січня 2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на позов (т. 2 а.с. 126-133), які за змістом є аналогічними даним вдізиву.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві та письмових запереченнях.

Представники відповідачів ДП Парламентський телеканал Рада , ТОВ Українські медійні системи до судового засідання не з`явились. Тому, суд розглянув справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За положеннями ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народним депутатом України ОСОБА_2 під час виступу з трибуни на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України була поширена інформація про позивача ОСОБА_1 , а саме:

Шановні громадяни України, свій виступ я хочу присвятити Міністерству молоді та спорту України, а саме про той безлад, про те зловживання, та про те відверте беззаконня, яке вчиняє перший заступник Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 . Уявіть собі, ця людина - один з очільників центрального органу, який виділяє державні кошти, і він же очолює громадську організацію, яка ці кошти отримує і потім витрачає. Цей конфлікт інтересів призвів до того, що зі 100 % бюджетних коштів, які витрачаються на, виділяються на олімпійські види спорту, 68% на легку, важку атлетику. Все, що залишилось, - на інші олімпійські види спорту, а таких не один десяток .

ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, і в мене є цьому підтвердження, документальне, забирає кошти, вже виділені кошти, з одних видів спорту і віддає легкій атлетиці, причому забирає він кошти з тих видів спорту, де є олімпійські чемпіони, призери Олімпійських ігор, і не дивлячись на те, що фінансування легкої атлетики з кожним роком зростає, спортсмени цих грошей не бачать, вони до них не доходять. В мене питання. ОСОБА_1 , а куди діваються ті кошти, які ви забираєте у видів спорту і віддаєте іншим видам спорту легкої атлетики, президентом Федерації якої ви є. А, і ці питання не лише у мене, а й у Рахункової палати, яка зробила аналіз робити, і в них дуже багато питань, що стосуються витрат бюджетних коштів міністерством

Щодо закупівель та тендерів, які проходять в міністерстві. Компанію, яка постійно виграє тендери в міністерстві, Віва-атлетика очолює брат першого заступника міністра молоді та спорту ОСОБА_1 ОСОБА_20 . Причому, не дивлячись на те, що грубо порушуючи технічні умови тендерів .

При цьому, інформація аналогічного змісту була також розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року в прямому ефірі телеканалу Рада ДП Парламентський телеканал Рада та ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18:33 у статті ТОВ Українські медійні системи під назвою: Нардеп-чемпіон ОСОБА_2 вимагає від МВС, НАБУ та НАЗК розслідувати зловживання заступника міністра спорту на веб-сайті https://glavcom.ua Товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту поширеної інформації можна дійти висновку, що інформація, поширена народним депутатом України ОСОБА_2 містить і фактичні дані, і є оціночним судженням з допустимою у демократичному суспільстві критикою фізичних осіб, що є одним з проявів виконання ним обов`язків народного депутата України, оскільки позивач є публічною особою, межа допустимої діяльності та дій якого є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Суд дійшов до такого висновку, виходячи з такого.

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації від 12 лютого 2004 року, Комітет Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Резолюцією Ради Європи 1165 1998 року про право на приватність передбачено, що публічні фігури - це особи, які займають державні посади і/чи використовують державний ресурс, а також усі ті, хто відіграє певну роль у громадському житті, чи то в галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи будь-якій іншій сфері.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є публічною фігурою, оскільки він обіймає посаду заступника Міністра молоді і спорту України - керівника апарату (т. 1 а.с. 28).

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе. Тобто з цього рішення вбачається, що навіть образлива форма висловлювання не перешкоджає віднесенню його до оціночного судження.

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування .

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження .

Судом встановлено, що поширення відповідачем інформації про позивача ОСОБА_1 мало місце на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України ІНФОРМАЦІЯ_1 року, під час заслуховування членів Уряду щодо його діяльності та грунтувалася на відомостях, отриманих під час здійснення відповідачем своєї депутатської діяльності (звернень громадян, відповідей, на депутатське звернення та запити, тощо).

Так, з оглянуто під час судового розгляду СD-диску вбачається, що виступ ОСОБА_13 , фракція Радикальної партії ОСОБА_14 , розпочався з наступного: Шановні громадяни свій виступ я хочу присвятити Міністерству молоді та спорту України, а саме про той безлад, про те зловживання і про те відверте беззаконня, яке вчиняє перший заступник Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 .

Під беззаконням розуміється порушення норм чинного законодавства України, зокрема положень Закону України Про запобігання та протидію корупції , Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 41-01/9730/18 від 13.03.2018 року (т. 2 а.с. 45), у відповідь на депутатське звернення ОСОБА_2 від 14.06.2017 року № 160 (т. 2 а.с. 46-48) за результатами проведеної роботи встановлено наступне: ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника Міністра молоді та спорту України, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, які виразились у розгляді та погодженні документів, що безпосередньо стосуються очолюваної ним спортивної федерації, чим порушив встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У зв`язку з цим, уповноваженою особою НАЗК складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до ст. 221, 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлено на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.

Станом на час виступу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року справа про адміністративне правопорушення (№ 757/12699/18-п, суддя Білоцерківець О.А.) відносно ОСОБА_1 за поданням матеріалів справи НАЗК Печерським районним судом не розглянута. Постанова у ній прийнята лише 7 листопада 2018 року та провадження за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (стверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/77904146).

Крім цього, відповідно до даних постанови Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року (т. 2 а.с. 49-50) ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, допустив порушення вимог пункту 2 розділу ХІІІ прикінцевих положень Закону України Про запобігання корупції , та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 Про початок роботи системи та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, а саме несвоєчасно подав декларацію осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2015 рік без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вказаною постановою відносно позивача провадження у справі закрите з нереабілітуючих підстав - за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Щодо твердження ОСОБА_2 . Уявіть собі, ця людина - один з очільників центрального органу, який виділяє кошти і він же, очолює громадську організацію, яка ці кошти отримує і потім витрачає , то воно є фактичним судженням, яке відповідає дійсності.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду першого заступника Міністерства молодіжної політики та спорту, а також є керівником Громадської спілки Федерація легкої атлетики України , код ЄДРПОУ 14292236 (т. 2 а.с. 51-55).

Вказана громадська спілка бере участь у експерименті щодо безпосереднього використання бюджетних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про проведення експерименту щодо залучення Міністерством молоді та спорту національних спортивних федерацій з окремих олімпійських видів спорту до організації і проведення спортивних заходів та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 695 і від 29 лютого 2012 р. № 152 від 5 серпня 2015 р. № 573 (т. 2 а.с. 56-60).

Отже, вказана інформація є фактичним твердженням, відповідає дійсності та спростуванню не підлягає.

Інформація відповідача ОСОБА_2 Цей конфлікт інтересів призвів до того, що зі 100% бюджетних коштів, які виділяються на олімпійські види спорту 68 % - на легку, важку атлетику, а все що залишилось - на інші олімпійські види спорту, а таких - не один десяток також є фактичним судженням, яке відповідає дійсності, виходячи з такого.

У звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді та спорту України на підготовку резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у міжнародних змаганнях, затвердженого Рішенням Рахункової плати від 19.12.2017 року № 26-4 зазначено, що для видів спорту, які відносяться до 1 групи (важка і легка атлетика, стрибки у воду), спрямовується 68 % коштів, виділених з державного бюджету на організацію та проведення спортивних заходів з олімпійських видів спорту. Для видів спорту, які віднесено до ІІІ групи (баскетбол, хокей з шайбою), - 10%. При розподілі коштів також ураховуються результати спортсменів з відповідних видів спорту на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи (т. 2 а.с. 61-63).

Отже, поширена інформація відповідає дійсності.

Інформація такого змісту: Ідемо далі. ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, і у мене є цьому підтвердження (документальне) забирає кошти - вже виділені кошти - в одних видів спорту і віддає їх легкій атлетиці. При чому забирає він кошти з тих видів спорту, де є олімпійські чемпіони, призери Олімпійських ігор .

З матеріалів справи вбачається, що джерелом зазначеної інформації є доповідні записки на ім`я Першого заступника Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 (ним же і погоджені) (т. 2 а.с. 64-65).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що фраза зловживаючи службовим становищем не свідчить про вчинення позивачем кримінального правопорушення за ознаками ст. 364 Кримінального кодексу України - Зловживання владою або службовим становищем , як про це вказує позивач у позовній заяві, у зв`язку з чим він в оточуючих асоціюється з особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Таке твердження є маніпулятивним, так як, відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 41-01/9730/18 від 13.03.2018 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника Міністра молоді та спорту України, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, які виразились у розгляді та погодженні документів, що безпосередньо стосуються очолюваної ним спортивної федерації, чим порушив встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У зв`язку з цим, уповноваженою особою НАЗК складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до ст. ст. 221, 257 КУпАП.

Такі дії є адміністративним правопорушенням та регламентуються положеннями КУпАП та Законом України Про запобігання корупції .

Фраза зловживаючи службовим становищем , з огляду на характер публічного виступу, є вираженням його суб`єктивної думки і погляду на факти, як такі, що, очевидно, можуть бути зловживанням свого становища, порушенням законодавства та, безумовно, вимагають його реагування як народного депутата України та перевірки компетентними на те органами.

Отже, ОСОБА_2 не було здійснено прямої вказівки на те, що позивачем вчинено кримінальне правопорушення чи що позивач має якесь відношення до вчинення такого кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 364 КК України. Навпаки відповідач висловлював своє суб`єктивне ставлення до фактів, які викладені в офіційних джерелах, зокрема, листі Національного агентства з питань запобігання корупції №41-01/9730/18 від 13.03.2018 року, а тому презумпцію невинуватості, як зазначає позивач, порушено не було.

Тому, вказана інформація спростуванню не підлягає.

Інформація такого змісту: І, не дивлячись на те, що фінансування легкої атлетики з кожним роком зростає, спортсмени цих грошей не бачать - вони до них не доходять. В мене питання: ОСОБА_1 , а куди діваються ті кошти, які Ви забираєте у видів спорту і віддаєте їх іншим видам спорту - легкої атлетики, президентом Федерації якої Ви є? І це питання не лише у мене, а ще й у Рахункової палати, яка зробила аналіз роботи і в них дуже багато питань, що стосуються витрат бюджетних коштів Міністерством є фактичним судженням, яке відповідає дійсності, оскільки підтверджується актом Державної аудиторської служби України № 03-21/5 від 10.04.2017 року щодо ревізії використання бюджетних коштів, виділених у межах експерименту громадській спілці Федерація легкої атлетики України на організацію і проведення спортивних заходів за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 рр., у висновку якого зазначено недотримання Федерацією легкої атлетики України пунктів 5,12 (т. 2 а.с. 66).

У зв`язку з чим, вказана інформація спростуванню не підлягає.

Інформація такого змісту Далі, щодо закупівель та тендерів, які проходять в Міністерстві. Компанію, яка постійно виграє тендери в Міністерстві - Віва Атлетика - очолює брат першого заступника Міністра молоді та спорту ОСОБА_1 - ОСОБА_20 . При чому, не дивлячись на те, що грубо порушуються умови тендерів направлена на перевірку до компетентних органів.

Товариство з обмеженою відповідальність Атлетика Віва (код ЄДРПОУ 39845698) очолює ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 142-146).

Проте засновником такого Товариства є Громадська спілка Федерація легкої атлетики України , керівником якої є позивач, перший заступник Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 .

З приводу такого потенційного конфлікту інтересів народним депутатом ОСОБА_2 було направлено ряд депутатських звернень для подальшого встановлення об`єктивної істини та звітування перед виборцями (т. 2 а.с. 71-72).

З оглянутого в судовому засіданні CD-диску вбачається, що виступ ОСОБА_2 закінчується фразою такого змісту: Я хочу, щоб мій виступ був як звернення від Апарату ВРУ до МВС, НАБУ, НАЗК щоб вони провели необхідні заходи і надали правову оцінку тим діям і тому свавіллю, яке відбувається в Міністерстві молоді та спорту України .

Таке висловлювання свідчить, що відповідач як народний депутат України висловив свою суб`єктивну думку і погляд на наведені у зверненні факти, як такі, що можуть бути порушенням законодавства, вимагають його реагування як народного депутата України та перевірки компетентними на те органами.

Суд також бере до уваги, що відповідач ОСОБА_2 є народним депутатом України, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму, а також Головою підкомітету з питань фізичної культури та спорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про статус народного депутата України народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність проведення перевірок додержання законів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об`єднаннями громадян, розташованими на території України, чи їх посадовими особами, про проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких розслідуваннях в порядку, встановленому законом.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону народний депутат зобов`язаний, серед іншого, інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік.

Як вбачається зі змісту поширеної інформації, відповідачем народним депутатом України ОСОБА_13 в межах визначених законом повноважень з трибуни Верховної Ради України була оголошена інформація, про яку він дізнався зі звернення громадян, яке надійшло до нього у зв`язку зі здійсненням повноважень народного депутата України, а також зі змісту відповідей на депутатські звернення. В подальшому така інформація була направлена правоохоронним та іншим органах в межах їх компетенції для перевірки та вжиття дій, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Разом з тим, поширена інформація про позивача не носить негативний характер, виходячи з наведених обставин, у зв`язку з чим порушує право позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації не порушене.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 вказаного Закону редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи, що інформація, яку просить спростувати позивач, була поширена народним депутатом України ОСОБА_2 під час засідання Верховної Ради України, що транслювалось в прямому ефірі, та її дослівним відтворенням, така інформація не є недостовірною, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог і щодо ТОВ Українські медійні системи , оскільки останнє не несе відповідальність за поширення інформації, у тому числі ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 297, 299, 277 ЦК України, ст. 1, 30 Закону України Про інформацію та ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до народного депутата України ОСОБА_2 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , Товариства з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач 1: народний депутат України ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Відповідач 2: Державне підприємство Парламентський канал Рада : 01008, м. Київ, вул. Садова, 3-А, код ЄДРПОУ 21708430

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю Українські медійні системи : 01103, м. Київ, вул. Німанська, 7, кв. 24, код ЄДРПОУ 36677393

Суддя О.В.Батрин