Рішення

від 28.05.2019 по справі 554/2297/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.05.2019 Справа № 554/2297/19

Провадження №2/554/1399/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 травня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

представника позивача - адвоката Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року позивач звернувся із позовом до ТОВ Енівей Плюс про захист прав споживачів, у якому просить суд визнати договір №НФ-1120 про надання послуг від 08 жовтня 2018 року та Договір №НФ-1120 про надання послуг від 08 жовтня 2018 року недійсними; стягнути з ТОВ Енівей Плюс на користь позивача вартість сплачених послуг за договором №НФ-1120 про надання послуг від 08 жовтня 2018 року у розмірі 8475,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 жовтня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 , як Замовником та відповідачем ТОВ Енівей Плюс , як Виконавцем були укладені договори № НФ-1120 про надання послуг від 08.10.2018 року та договір №НФ-1120 про надання послуг від 08.10.2018 року (однакові реквізити, однак різні за змістом), а також додаток № 1 до договору про надання послуг, за умовами яких Виконавець прийняв на себе обов`язок надати комплекс послуг пов`язаних із участю Замовника у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA та набуття статусу учасника програми, а Замовник зобов`язався прийняти зазначені послуги, оплатити їх вартість та виконати всі умови даного Договору; крім того, предметом іншого договору про надання послуг було надання виконавцем замовнику інформаційно-консультативних послуг, з метою інформування та ідентифікації замовника в ролі можливого учасника програм міжнародного обміну. Замовник бере на себе обов`язки своєчасно прийняти та сплатити вартість послуг, наданих виконавцем у рамках договору.

Права та обов`язки Замовника, а також перелік послуг, які Виконавець зобов`язався йому надати, визначені і регламентовані у розділах вказаних договорів.

Так, позивач зазначає, що 08.10.2018 року представником ТОВ Енівей Плюс йому було надано рахунок на оплату №НФ-1120 від 08.10.2018 року на суму 8475,00 грн. В подальшому 10.10.2018 року на виконання п.2.3 Договору №НФ-1120 про надання послуг від 08.10.2018 року позивач здійснив повну оплату вартості послуг за даним договором на рахунок ТОВ Енівей Плюс у розмірі 8475,00 грн., що є еквівалентом 300,00 доларів США. Відповідно до п.4.3 договору позивач надав виконавцю документ про оплату вартості послуг як підтвердження платежу, а саме квитанцію від 10.10.2018 року.

Таким чином, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором. Надалі з будь-якими вимогами про надання додаткових документів відповідач до позивача не звертався і про необхідність надання додаткових документів він позивача до відома не ставив.

11.10.2018 року представник ТОВ Енівей Плюс повідомив позивача, що з приводу його документів не було здійснено ніяких дій та його документи нікуди не відправлялись з причин того, що рахунки ТОВ Енівей Плюс заморожені вже декілька тижнів, тимчасово свою діяльність не здійснює, тому виконавець не може виконати свої зобов`язання перед замовником. Позивачу було повернуто договори, квитанцію, всі документи, які він надавав відповідачу, також пообіцяли повернути сплачені ним кошти.

Проте, на неодноразові звернення позивача щодо повернення його коштів в розмірі 8475,00 грн. та направлені на адресу відповідача письмові претензії, кошти позивачу на теперішній час не повернуто, у зв`язку з чим він звернувся за судовим захистом своїх прав.

Зазначає, що у даному випадку мала місце нечесна підприємницька діяльність з боку відповідача, зокрема діяльність в межах зазначених договорів від 08.10.2018 року, укладених між відповідачем як виконавцем послуг та позивачем як замовником, оскільки надана позивачу інформація у рамках послуг щодо можливої участі у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA та набуття статусу учасника програми, мала, на думку позивача, неправдивий характер, який вплинув на свідомий вибір позивача та призвів до укладення ним договорів із ТОВ Енівей Плюс .

Стверджує, що відповідач при укладенні договорів діяв недобросовісно, так як позивачу була надана недостовірна інформація щодо діяльності ТОВ Енівей Плюс - накладення арешту на рахунки товариства, нездійснення ним діяльності, що в подальшому виключало можливість виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто щодо умов договору та реального настання правових наслідків. Адже, якщо б позивач отримав своєчасно зазначену інформацію до укладення договорів, він би ніколи не уклав їх з відповідачем.

Зазначає, що розміщення відповідачем на сайті інформації щодо різних вакансій для студентів для роботи за кордоном, надання позивачу відповідних матеріалів щодо такої діяльності спонукали ОСОБА_1 укласти договори, при цьому відповідач заздалегідь не повідомив про арешт на його рахунках, чим свідомо вчиняв правочин всупереч інтересів позивача, чим увів споживача в оману. Тому вважає, що укладені договори слід визнати недійсними та стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 березня 2019 року зазначена позовна заява прийнята до провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі (а.с.36-37).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик як за місцезнаходженням юридичної особи, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і за адресою, зазначеною в укладеному між сторонами договорі, у тому числі й шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача у судове засідання на офіційному веб-сайті Судова влада України . Інших відомостей щодо місця знаходження відповідача немає. Однак відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву до суду не надходили.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди сторони позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд вважає можливим, розглянути справу у порядку заочного провадження, відповідно до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів позову, 08 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 (а.с.13, 14) як Замовником та відповідачем ТОВ Енівей Плюс (а.с.30-34) як Виконавцем був укладений договір № НФ-1120 про надання послуг, предметом якого є надання виконавцем замовнику інформаційно-консультативних послуг, з метою інформування та ідентифікації замовника в ролі можливого учасника програм міжнародного обміну. Замовник бере на себе обов`язки своєчасно прийняти та сплатити вартість послуг, наданих виконавцем у рамках даного договору. Пунктом 1.2 договору передбачений перелік послуг, які надає виконавець за цим договором. Права та обов`язки сторін визначені розділом 3 Договору.

Так, серед обов`язків виконавця передбачено, що останній зобов`язаний надавати вчасно та в повному обсязі послуги, передбачені п.1.2 цього договору; під час надання послуг керуватись професіоналізмом, інтересами замовника, чинним законодавством України та цим договором; попереджати замовника про неможливість надання послуг, якщо це суперечить вимогам чинного законодавства України; добросовісно виконувати умови договору (а.с.17-18).

Разом із цим, 08 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Енівей Плюс був укладений договір № НФ-1120 про надання послуг, за умовами якого Виконавець прийняв на себе обов`язок надати комплекс послуг пов`язаних із участю Замовника у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA та набуття статусу учасника програми, а Замовник зобов`язався прийняти зазначені послуги, оплатити їх вартість та виконати всі умови даного Договору (а.с.19-20).

Перелік послуг, які Виконавець зобов`язався надати визначений у розділі 2 договору. Права та обов`язки Замовника регламентовані у розділі 3 договору.

Також позивачем заповнено анкету для участі в програмі Work and Travel, яка є додатком №1 до договору про надання послуг №НФ-1120 від 08.10.2018 року (а.с.21).

Виконуючи умови договору, зокрема п.2.3, п.4.1 договору, ОСОБА_1 було здійснено оплату за послуги виконавця в розмірі 300,00 доларів США, оплату яких проведено в гривневому еквіваленті, за курсом продажу долару США, встановленого ПАТ КБ Приват Банк для юридичних осіб на дату проведення оплати замовником, а саме у розмірі 8475,00 грн., що підтверджується копією рахунку на оплату НФ-1120 від 08.10.2018 року (дійсний до 10.10.2018 року), що виписаний представником ТОВ Енівей Плюс Рачок А.О., а також відповідною квитанцією №1Р1052 від 10.10.2018 року про сплату грошових коштів у розмірі 8475,00 грн. за послуги згідно з договором від 08.10.2018 року (а.с.22, 23).

Таким чином, позивачем виконані свої зобов`язання як замовником відповідних послуг за вищевказаними договорами.

Однак, як встановлено у судовому засіданні, з боку виконавця послуги на умовах та в порядку, передбачених договором, не надавались.

Разом із тим, із позову вбачається, що 11.10.2018 року позивачу стало відомо про те, що з приводу його документів відповідачем не було здійснено ніяких дій, та його документи нікуди не відправлялись з причин того, що рахунки ТОВ Енівей Плюс вже декілька тижнів заморожені, на них накладений арешт, товариство свою діяльність тимчасово не здійснює, а тому ТОВ Енівей Плюс не може виконати свої зобов`язання перед замовником. У зв`язку з цим позивачу повернуто договори та всі документи, які він надавав відповідачу, а також пообіцяли повернути сплачені ним кошти.

Згідно з п.4.8. Договору за наявності відповідних підстав повернення платежів, та відповідно до умов цього Договору, повернення здійснюється протягом 6 (шести) місяців з моменту отримання від Замовника письмової заяви про повернення платежів та форми DS-2019.

Позивач звертався до ТОВ Енівей Плюс із письмовою претензією від 08.02.2019 року щодо повернення грошових коштів у розмірі 8475,00 грн., сплачених позивачем за договором про надання послуг (а.с.24-25).

Проте, незважаючи на звернення ОСОБА_1 до відповідача, як письмові, так і усні, з приводу повернення грошових коштів, останній ігнорував такі вимоги (а.с.26-29).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України регламентовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та відповідачем регулюються Главою 63 ЦК України, зокрема статтею 901, за умовами якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з п.17 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до положень ч.1 ст.598, ч.1 ст.604 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а також можуть бути припинені за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, відповідачем не виконуються умови укладеного між сторонами договору про надання послуг в частині повернення позивачу грошових коштів, розмір яких складає 8475,00 грн.

Як зазначає ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, відповідач при укладенні договорів діяв недобросовісно, надавши недостовірну інформацію щодо діяльності ТОВ Енівей Плюс , що вплинуло на свідомий вибір позивача та призвело до укладення ним договорів із ТОВ Енівей Плюс , та вищевказані договори не були спрямовані на настання реальних правових наслідків у вигляді надання обумовлених послуг позивачу, оскільки відповідач завчасно не повідомив позивача про наявність арешту на рахунках товариства та діяв всупереч інтересів позивача.

Суд погоджується з такими доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи у їх сукупності, та зазначає про таке.

Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Аналіз п.2 ч.1 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Частина 1 ст.6 Закону України Про захист прав споживачів передбачає право споживача на належну якість продукції: продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Пунктом 5 частини 1 ст.21 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Крім того, згідно з положеннями ч.1 ст.15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на достовірну і доступну інформацію.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Як роз`яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до п.20 зазначеної постанови правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Будь-яких конкретних правових доказів у спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

Таким чином, встановлено, що договори №НФ-1120, укладені 08.10.2018 року між позивачем та відповідачем є нікчемними, а тому слід застосувати наслідки нікчемності правочинів.

Оскільки за оскаржуваними договорами ОСОБА_1 на користь ТОВ Енівей Плюс , зокрема, за договором про надання послуг № НФ - 1120 від 08.10.2018 року сплатив 8475,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції, а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про визнання договорів недійсним та стягнення з відповідача суми платежу за послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір згідно задоволених позовних вимог в розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн. + 768,40 грн.).

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 203, 215, 216, 230, 901-905 ЦК України, ст.ст.4, 15, 19, 21 Закону України Про захист прав споживачів та керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

Визнати недійсними договори №НФ-1120 про надання послуг від 08.10.2018 року, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс (код ЄДРПОУ 40693657, місцезнаходження за адресою: вул.Інститутська, буд.25, м.Київ, 01021) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Октябрським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області 05 червня 2015 року, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) вартість сплачених послуг за договором №НФ-1120 про надання послуг від 08.10.2018 року, а саме грошові кошти у розмірі 8475 грн. 00 коп. (вісім тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс (код ЄДРПОУ 40693657, місцезнаходження за адресою: вул.Інститутська, буд.25, м.Київ, 01021) на користь держави судовий збір в розмірі 1536 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Октябрським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області 05 червня 2015 року, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 );

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс , код ЄДРПОУ 40693657, місцезнаходження за адресою: вул.Інститутська, буд.25, м.Київ, 01021.

Повне судове рішення складено 03 червня 2019 року.

Суддя Г.В. Андрієнко