Постанова

від 03.06.2019 по справі 926/317/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2019 р. Справа № 926/317/16

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) - Чайка С.В.

від відповідача (скаржника) - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Хотинської районної спілки споживчих товариств, б/н та б/д

та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни, б/н від 25 лютого 2019 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року (підписане 07.02.2019 року), суддя Дутка В.В.

за заявою Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року

у справі №926/317/16

за позовом Хотинської районної спілки споживчих товариств, м. Хотин Чернівецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни, м. Хотин Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 11 168,75 грн.

в с т а н о в и в :

26 лютого 2016 року Хотинська районна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни про стягнення заборгованості в сумі 11 168,75 грн., з яких: 7 500 грн. - орендна плата за договором №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року за період з 01 вересня 2015 року по лютий 2016 року включно та 3 668,75 грн. - пеня.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни на користь Хотинської районної спілки споживчих товариств 7 500 грн. - боргу, 845,17 грн. - пені та 1 029,69 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 2 823,58 грн. - пені) суд відмовив.

На виконання рішення 12 квітня 2016 року місцевим господарським судом видано наказ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2016 року у справі №926/317/16 рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року у справі №926/317/16 відмовлено у задоволенні заяви ФОП Попової Світлани Сергіївни від 12 грудня 2017 року про визнання наказу Господарського суду Чернівецької області від 12 квітня 2016 року у справі №926/317/16 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі №926/317/16 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №926/317/16 за касаційною скаргою ФОП Попової С.С .

10 травня 2018 року ФОП Попова С.С. звернулась до Господарського суду Чернівецької області з заявою (б/н від 10.05.2018 року) про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 за нововиявленими обставинами. Разом з тим, подала суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2018 року у справі №926/317/16 відмовлено у задоволенні заяви ФОП Попової Світлани Сергіївни від 10 травня 2018 року про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а останню - залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №926/317/16 апеляційну скаргу ФОП Попової С.С. задоволено, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2018 року у справі №926/317/16 скасовано, поновлено ФОП Поповій С.С . строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16, справу направлено на розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 задоволено заяву ФОП Попової Світлани Сергіївни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16. Вказане рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Хотинської районної спілки споживчих товариств до ФОП Попової Світлани Сергіївни про стягнення заборгованості в сумі 11 168,75 грн. Поряд з тим, присуджено до стягнення з Хотинської районної спілки споживчих товариств на користь ФОП Попової Світлани Сергіївни судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у розмірі 1 544,54 грн. Крім того, присуджено до стягнення з Хотинської районної спілки споживчих товариств у дохід державного бюджету України судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у розмірі 522,46 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі №926/808/17 задоволено позов ФОП Попової Світлани Сергіївни та визнано недійсним договір №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року, укладений між Хотинською районною спілкою споживчих товариств та Фізичною-особою підприємцем Поповою Світланою Сергіївною, який слугував підставою позову у цій справі (№926/317/16) про стягнення орендної плати за договором та пені. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача орендної плати за договором №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року. З огляду на наведене, приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16, суд зазначає, що на підставі положень ст.ст.320, 325 ГПК України рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, суд здійснив розподіл такого за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, при цьому, в іншій частині клопотання заявника про стягнення з позивача судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2018 року (справа №926/317/16), від 04 січня 2018 року (справа №926/317/16), на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року (справа №926/317/16) та 100 грн. - погашення боргу згідно наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2016 року у справі №926/317/16 дійшов висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, обидві сторони звернулись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Позивач - Хотинська районна спілка споживчих товариств у апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16, а заяву ФОП Попової С .С. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 - залишити без задоволення. Зокрема, зазначає, що судом порушено положення ч.5 ст.36 ГПК України, якою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Крім того, вказує що судом безпідставно відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розглянуто таку без його участі. Посилається на постанову Верховного Суду України від 13 січня 2004 року у справі №7/85/4/68-81, зокрема, щодо неможливості проведення між сторонами реституції, оскільки використання торгівельного місця мало місце і відновити сторони в первісне положення практично не можливо. Поряд з цим, зазначає, що відповідач фактично користувався орендованим торгівельним місцем та частково сплачував орендну плату. Щодо визнання договору оренди недійсним, то вважає, що таке може мати місце лише на майбутнє (арк. арк. справи 29-31 том ІІІ).

Відповідач (заявник) - Фізична особа-підприємець Попова Світлана Сергіївна оскаржує рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 лише в частині розподілу судового збору, а саме: щодо відмови суду першої інстанції у стягненні з позивача на користь відповідача судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2018 року, від 04 січня 2018 року у справі №926/317/16, на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 та 100 грн. - погашення боргу згідно наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2016 року у справі №926/317/16. У апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний суд стягнути з позивача на користь відповідача 5 039,80 грн. - судового збору (арк. арк. справи 8-10 том ІІІ). Аналогічне прохання викладено відповідачем і у клопотанні (б/н від 25 лютого 2019 року) (арк. арк. справи 15-16 том ІІІ).

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Попової С. С . (вих.№7 від 11 квітня 2019 року) позивач просить суд залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 в частині відмови у задоволенні клопотання ФОП Попової С.С . щодо стягненні судового збору - без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни та Хотинської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 прийнято до спільного розгляду. Справу №926/317/16 призначено до розгляду в судовому засіданні на 20 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 03 червня 2019 року, з підстав, вказаних в ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив такі задоволити: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16, а заяву ФОП Попової С .С . про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 - залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Поряд з тим, 10 травня 2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 07 травня 2019 року) про розгляд справи без його участі. Одночасно, відповідач просив суд стягнути з позивача 5 039,80 грн. - судового збору, в решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Оскільки, явка представника відповідача не визнавалась обов`язковою, зважаючи на клопотання останнього, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга Хотинської районної спілки споживчих товариств підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2015 року між Хотинською районною спілкою споживчих товариств (в тексті договору - наймодавець) та фізичною особою-підприємцем Поповою Світланою Сергіївною (в тексті договору - наймач) укладено договір №9 найму (оренди) торгівельного місця, відповідно до умов якого, наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове, строкове, платне користування торгівельне місце (в тексті договору - об`єкт найму), яке розташоване в торговому центрі за адресою: м. Хотин, вул. Олімпійська, 77.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 Договору загальна площа об`єкта найму становить 14 кв. м. Торгівельне місце передається в тимчасове платне користування для зайняття підприємницькою діяльністю - торгівля промисловими товарами.

Вступ наймача у користування об`єктом найму настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі, який є обов`язковим додатком до цього договору (п.2 Договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.5 Договору розмір плати за користування об`єктом найму враховуючи площу об`єкту найму складає 1 250 грн . Плата за користування об`єктом найму сплачується в готівковій формі наперед не пізніше 5 числа кожного місяця .

Згідно з п.4.1.2 Договору наймач зобов`язаний своєчасно, не пізніше 5 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об`єктом найму.

Договір №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року діє з 02 січня 2015 року по 02 січня 2016 року (п.6.5 Договору).

У п.6.10 Договору сторони погодили, що у випадку відсутності заперечень наймодавця та наймача про припинення договору протягом одного місяця до його закінчення, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Об`єкт оренди передано наймачу за актом приймання-передачі об`єкту оренди від 02 січня 2015 року.

В матеріалах справи знаходяться докази оплати Поповою С.С. орендної плати, зокрема за січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року, що підтверджується прибутковими касовими ордерами: №22 від 06 січня 2015 року на суму 1 250 грн., №70 від 06 лютого 2015 року на суму 1 250 грн., №111 від 06 березня 2015 року на суму 1 250 грн., №164 від 17 квітня 2015 року на суму 1 318,75 грн. (1 250 грн. - орендна плата та 68,75 грн. - пеня), №199 від 12 травня 2015 року на суму 1 000 грн., №203 від 15 травня 2015 року на суму 290 грн. (250 грн. - орендна плата та 40 грн. - пеня), а також виписки з рахунку Хотинської районної спілки споживчих товариств за 23 липня 2015 року, з якої вбачається оплата Поповою С.С. оренди в розмірі 1 250 грн. - 23 липня 2015 року, за 29 липня 2015 року - оплата 1 250 грн., та за 26 серпня 2015 року - оплата 1 250 грн.

Слід зазначити, що відповідачем не доведено, що вказані оплати проведено на виконання будь-якого іншого договору, а не договору №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року.

Враховуючи відсутність подальшої оплати орендної плати, у лютому 2016 року Хотинська районна спілка споживчих товариств звернулась до суду з цим позовом про стягнення з ФОП Попової Світлани Сергіївни заборгованості в сумі 11 168,75 грн., з яких: 7 500 грн. - орендна плата за договором №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року за період з 01 вересня 2015 року по лютий 2016 року включно та 3 668,75 грн. - пеня.

В заяві-запереченні від 09 березня 2016 року (арк. справи 44 том І), адресованій до суду першої інстанції, відповідач підтвердив факт оплати орендної плати за 2015 рік на рахунок Хотинської райспоживспілки в загальній сумі 10 108,75 грн., що узгоджується з поданими позивачем доказами оплати. Одночасно у вказаній заяві відповідач зазначає, що на договорі №9 найму (оренди) торгівельного місця від 02 січня 2015 року зазначений не його підпис.

У зв`язку з наведеним ФОП Попова С.С. звернулась до суду з окремим позовом про визнання недійсним вказаного вище договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі №926/808/17 рішення Господарського суду Чернівецької області від 05 травня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ФОП Попової С.С. задоволено: визнано недійсним договір №9 від 02 січня 2015 року найму (оренди) торгівельного місця, укладений між Хотинською районною спілкою споживчих товариств та ФОП Поповою С.С .

В касаційному порядку постанова апеляційного суду не переглядалась та набрала законної сили.

У травні 2018 року ФОП Попова С .С. звернулась до Господарського суду Чернівецької області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 за нововиявленими обставинами. Як нововиявлену обставину зазначає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі №926/808/17, якою визнано недійсним договір оренди №9 від 02 січня 2015 року, у зв`язку з чим, просить переглянути рішення суду першої інстанції у цій справі за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні позову про стягнення з неї орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Як на нововиявлену обставину, ФОП Попова С.С. у своїй заяві посилається на визнання недійсним договору оренди №9 від 02 січня 2015 року постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі №926/808/17.

Одним із загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та наявних правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов`язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які мають на меті забезпечити принцип правової визначеності.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на правову оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існуваннянововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач ще під час розгляду справи в суді першої інстанції у 2016 році посилався на те, що підпис на спірному договорі належить не Поповій С.С. , однак, не заперечив часткову оплату за договором, у зв`язку з чим, місцевий господарський суд у рішенні від 29 березня 2016 року дійшов висновку про наявність між сторонами договірних правовідносин, зважаючи на ті докази, що містяться у матеріалах справи (зокрема, і докази часткової оплати орендної плати з боку відповідача). Судом встановлено фактичне користування відповідачем об`єктом оренди - торговельним місцем, яке розташоване в торговому центрі за адресою: м. Хотин, вул. Олімпійська, 77 та часткову оплату за надані послуги оренди (з січня по серпень 2015 року), що підтверджується доказами, які знаходяться у матеріалах справи (прибуткові касові ордери: №22 від 06 січня 2015 року на суму 1 250 грн., №70 від 06 лютого 2015 року на суму 1 250 грн., №111 від 06 березня 2015 року на суму 1 250 грн., №164 від 17 квітня 2015 року на суму 1 318,75 грн. (1 250 грн. - орендна плата та 68,75 грн. - пеня), №199 від 12 травня 2015 року на суму 1 000 грн., №203 від 15 травня 2015 року на суму 290 грн. (250 грн. - орендна плата та 40 грн. - пеня), а також виписки з рахунку Хотинської районної спілки споживчих товариств за 23 липня 2015 року, з якої вбачається оплата Поповою С.С. оренди в розмірі 1 250 грн. - 23 липня 2015 року, за 29 липня 2015 року - оплата 1 250 грн., та за 26 серпня 2015 року - оплата 1 250 грн.) (арк. справи 28-36 том І).

Також у матеріалах справи міститься акт обстеження, складений 04 лютого 2016 року комісією в складі: головного бухгалтера ОСОБА_9 ., бухгалтера ОСОБА_1, продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , відповідно до якого станом на 04 лютого 2016 року 15 год. 00 хв. товар знаходиться на орендованому торговому місці орендодавця Попової С.С. (арк. справи 22 том І).

Поряд з тим, у матеріалах справи знаходиться довідка Хотинської районної спілки споживчих товариств №1 від 04 січня 2016 року, відповідно до якої борг орендаря - Попової С .С. за період з вересня по грудень включно 2015 року становить 6 768,75 грн. На вказаній довідці міститься відмітка про отримання 10 лютого 2016 року претензії на суму 6 768,75 грн. Пелехатим В.І. для передачі Поповій Світлані Сергіївні , яка згідно договору орендує торгове місце по вул. Олімпійській, 77 у м. Хотин (арк. справи 16 том І).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: копії постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі №926/808/17, Пелехатий В.І. представляв інтереси ФОП Попової Світлани Сергіївни у вказаній справі на підставі довіреності №16 від 15.03.2017 року . Копія такої довіреності знаходиться і в матеріалах справи (арк. 196 том І). Також вказаний представник підписав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги ФОП Попової С.С. на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року (арк. справи 12 том ІІ).

У постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі №3-1143гс15 ( http://reestr.court.gov.ua/Review/54630884 ) викладено наступний правовий висновок: За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК). Із правової природи такого зобов`язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст.216 ЦК, оскільки використання майна - річ безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов`язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов`язання за цим договором. .

Згідно з частиною першою ст.236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким із моменту його вчинення.

Разом із тим частиною третьою статті 207 ГК передбачено, що виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Отже, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє. У майбутньому можуть бути припинені виключно права та обов`язки сторін за тим недійсним правочином, за яким ці права та обов`язки передбачалися на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним з моменту укладення, а зобов`язання за цим договором - припинятися на майбутнє (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/24847/14 (3-912гс16) ( http://reestr.court.gov.ua/Review/63880300 ) та такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №924/778/17 ( http://reestr.court.gov.ua/Review/79718991 ).

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі Правєдная проти Росії №69529/01 та п.46 рішення від 06.12.2005 року у справі Попов проти Молдови №2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі Брумареску проти Румунії від 28.10.1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п.51 - 52 рішення Суду у справі Рябих проти Росії від 24.06.2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 Агротехсервіс проти України ; п.п. 42-44 рішення Суду у справі Желтяков проти України від 09.06.2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп.27 - 34 рішення Суду у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004).

Поряд з тим, відповідно до ч.3 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Беручи до уваги все наведене вище, з огляду на обставини, встановлені судом при розгляді справи та докази, що знаходяться у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ФОП Попової С.С. (б/н від 10.05.2018 року) про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 за нововиявленими обставинами, та залишення вказаного рішення без змін.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Хотинської районної спілки споживчих товариств, скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16, відмову в задоволенні заяви ФОП Попової С.С. (б/н від 10.05.2018 року) про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 за нововиявленими обставинами та залишення вказаного рішення без змін.

Поряд з цим, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 100,50 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Щодо апеляційної скарги ФОП Попової С.С. , колегія суддів зазначає наступне:

Відповідач оскаржив рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 в частині розподілу судового збору, а саме: щодо відмови суду першої інстанції у стягненні з позивача на користь відповідача судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15 травня 2018 року, від 04 січня 2018 року у справі №926/317/16, на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 та 100 грн. - погашення боргу згідно наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2016 року у справі №926/317/16. У апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний суд стягнути з позивача на користь відповідача 5 039,80 грн. - судового збору.

З огляду на скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16, відмову в задоволенні заяви ФОП Попової С.С. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 та залишення останнього без змін, вказані в апеляційній скарзі суми, в силу положень ст.129 ГПК України, не підлягають відшкодуванню відповідачу, у зв`язку з чим, колегія суддів вирішила апеляційну скаргу ФОП Попової С. С. залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 277, 281, 282, 325 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Хотинської районної спілки споживчих товариств задоволити.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2019 року у справі №926/317/16 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни про перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 за нововиявленими обставинами.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2016 року у справі №926/317/16 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Хотинської районної спілки споживчих товариств (60000, Чернівецька область, Хотинський район, місто Хотин, вул. Свято-Покровська, 40А, ідентифікаційний код 01774459) 3 100,50 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Попової Світлани Сергіївни залишити без задоволення.

На виконання постанови Господарському суду Чернівецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №926/317/16 повернути до Господарського суду Чернівецької області .

Повну постанову складено 06 червня 2019 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.