Рішення

від 04.06.2019 по справі 907/184/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2019 м. Ужгород Справа № 907/184/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/184/19

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «РОМСАТ» , м. Київ до приватного підприємства «Альфа Груп» , м. Хуст про стягнення суми 125322,52грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «РОМСАТ» , м. Київ звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 125322,52 грн. заборгованості по оплаті за придбану продукцію за договорами поставки №030706 від 07.03.2017 та за №RM-042401 від 24.04.2017, у тому числі 65883,35грн. основного боргу та 42681,34грн. пені за несвоєчасний розрахунок, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 42 Конституції України, ст.ст.16, 525-527, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 218, 220 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасності оплати придбаного товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару, чим порушив вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за поставлений товар, яка станом на момент звернення до суду з даним позовом складає суму 65883,35 грн. Крім того, за порушення строків оплати за поставлений товар позивачем у період з 01.09.2017 по 28.03.2019 року нараховано пеню у розмірі 42681,34 грн., яку просить суд стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/184/19, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 15.05.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 04.04.2019 була надіслана відповідачу 05.04.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 90400, м.Хуст, вул. Борканюка, буд.40 та, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8850100881953 отримана відповідачем.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю кНауково-виробниче об`еднання

Ромсат (далі -ТОВ НВО Ромсат ) та Приватним підприємством Альфа Груп (далі - ПП Альфа Груп ) було укладено договір поставки № 030706 від 07 березня 2017 р. та договір поставки №RM-042401 від 24 квітня 2017 р., згідно умов п.1.1 яких зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, здійснити поставку товару, визначеного у п. 1.2. цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Предметом поставки за вищевказаними договорами є телекомунікаційне обладнання та матеріали.

Пунктом 4.3 договору поставки № 030706 від 07 березня 2017 р. визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до Покупця в момент отримання товару покупцем і підписання сторонами відповідних документів про прийом-передачу товару вказаних у пункті 4.2 даного договору. уповноваженими представниками сторін-накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 3.1-3.4 договору поставки № 030706 від 07 березня 2017 р. обумовлено, що Ціна одиниці Товару визначена в Специфікації та може бути змінена або відкоригована в

порядку, передбаченому Специфікацією, що є невід`ємною частиною даного Договору. В ціну Товару входить вартість тари, упаковки й маркування, якщо інше не визначене в Специфікації. Оплата Товару г:овинна бути здійснена Покупцем в строк і в порядку, вказаному у Специфікації. Оплата Товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом переказу Покупцем грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором щодо поставки товару 14 вересня 2017 року позивачем поставлено товар згідно видаткової накладної на підставі виписаного ТОВ НВО Ромсат рахунку-фактури №RM-0904036 від 04.09.2019 на сплату за товар Пачкорд зовнішний FTTH, MDU 216 Зовнішній настінний оптичний бокс на 2 кабельні вводи, 16 виводів від пігейли, внутрішній консоль на загальну суму 9322,26 грн., що підтверджується видатковою накладною №RM-0914003 від 14 вересня 2017 року. Товар було отримано за уповноваженою особою відповідача за Довіреністю ПП Альфа Груп №24 від 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 .

Також, 14 вересня 2017 року на підставі виписаного ТОВ НВО Ромсат рахунку-фактури №RM-0905007 від 05.09.2017 року на сплату за товар Оптичний мережевий юніт GPON PU-G510, 110/1 00/1 000М ТХ, 1 PON у кількості 100 штук на загальну суму 41 871,60 грн. ТОВ НВО Ромсат поставило вищевказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №RM-0914004 від 14 вересня 2017 року. Товар було отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреністю ПП Альфа Груп №25 від 13 вересня 2017 року Шпериком Денисом Михайловичем.

Вказані видаткові накладні скріплені печатками та підписами обох сторін - позивача та відповідача.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки №RM-042401 від 24 квітня 2017 р. 15 вересня 2017 року на підставі виписаного рахунку-фактури №RM-0914053 від 14.09.2017 року на сплату за товар Затискач натяжний Н-3 для підвісу кабелів круглої конструкції типу ADSS у кількості 200 штук на загальну суму 1 891,20 грн. ТОВ НВО Ромсат поставило вищевказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №RM-0915005 від 15 вересня 2017 року. Товар було отримано уповноваженим представником відповідача за Довіреністю ПП Альфа Груп №26 від 14 вересня 2017 року ОСОБА_1 .

13 жовтня 2017 року на підставі виписаного рахунку-фактури №RM-10110373 від 11.10.2017 року на сплату за товар Монтажна стрічка F2007 (201) у кількості 2 одиниці, Скрепа ОСОБА_2 ) для монтажної стрічки шириною 20 мм у кількості 5 одиниць, волоконно-оптичний кабель АСІ у кількості 3000 м на загальну суму 12 798,29 грн. ТОВ НВО Ромсат поставило вищевказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №RM-1013002 від 13 жовтня 2017 року Товар було отримано уповноваженим представником відповідача за Довіреністю ПП Альфа Груп №27 від 12 жовтня 2017 року Шпериком Денисом Михайловичем.

Вказані видаткові накладні скріплені печатками та підписами обох сторін - позивача та відповідача.

Згідно п.3.1 та п.3.2 договору поставки №RM-042401 від 24 квітня 2017 р. загальна вартість Товару за цим Договором становить 83 865,60 гривень, що є еквівалентом 3120,00 дол. США визначеного згідно міжбанківського курсу продажу долару США до гривні, який станом на момент підписання даного Договору, 24 квітня 2017 року становить 26,88 гривень за 1долар США згідно міжбанківського курсу продажі . Зазначена в цьому пункті Договору загальна вартість Товару не є остаточною і може змінюватися залежно від зміни міжбанківського курсу продажі долара США/гривня. Остаточна вартість Товару зазначається у видатковій накладній.

Покупець здійснює оплату Товару в національній валюті України - гривні шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку та на умовах, зазначених у пунктах 3.3-3.8 даного договору: 20000,00 грн. - з 01.05.2017 по 31.05.2017, 20000,00 грн. - з 01.06.2017 по 30.06.2017, 20000,00 грн. - з 01.07.2017 по 31.07.2017. кінцева оплата по договору, що складає 83865,60 грн., разом до сплати 23865,60 грн. - з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року.

Позивач в позовній заяві зазначає., що з урахуванням внесенням частково платежів за поставлений товар, у відповідача виникла та рахується заборгованість у сумі 65883,35 грн. грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і е особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як постачальник, поставив відповідачу як покупцю товар на загальну суму 65883,35 грн., за доводами позивача, у останнього утворився борг на вказану суму.

Також, позивач, керуючись п.6.3 договору та ст.625 ЦК України просить суд стягнути, крім основної суми заборгованості суму 42681,34 грн. грн. - пені.

Позивач звертався до відповідача з метою досудового урегулювання конфлікту з листами-претензіями з вимогою сплатити заборгованість (лист щодо оплати боргу за поставлений товар від 16.04.2018 за№№203/18 та претензію від 23.11.2018 р. за №267І18, однак вказані залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено усну угодою купівлі-продажу товару, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної №RM-0914003 від 14 вересня 2017 року на суму 9233,26 грн., №RM-0914004 від 14 вересня 2017 року на суму 41871, 06 грн., №RM-0915005 від 15 вересня 2017 року на суму 1891,20 грн., №RM-1013002 від 13 жовтня 2017 року, внаслідок чого у приватного підприємства «Альфа Груп» , м. Хуст виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «РОМСАТ» , м. Київ у розмірі 65883,35 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.1. Договорів поставки за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цими договорами сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 3.3. договорів поставки передбачено, що оплату товару покупець повинен здійснити порядку та в строки , визначені в специфікації. Вказаних специфікацій позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин е вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) в грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення покупець, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу продавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

3гідно п. п. 6.3-6.4 договорів за порушення строку поставки Товару до 10 (десяти) робочих днів, передбаченого п. 3.4. цього Договору, у повному обсязі або його частини, Постачальник зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості Товару, поставка якого прострочена, за кожен календарний день прострочення, але загальний розмір неустойки не може перевищувати 5 % від вартості Товару, поставка якого прострочена. За порушення строку оплати Товару, передбаченого п. 3.3. цього Договору, Покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у час прострочення від вартості Товару, оплата якого прострочена, за кожен банківський день прострочення.

Суд, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку пені у період з 01.09.2017 року по 28.03.2019 року на суму 42681,34 грн. дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленої суми пені, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. При цьому, суд зауважує, що позивачем під час розрахунку суми штрафних санкцій (пені) порушено вимоги ч.6 ст.236 Господарського кодексу України, а також помилково визначено момент виникнення прострочення, період прострочення та суму заборгованості, на яку нараховуються штрафні санкції (пеня), з урахуванням фактичних поставок, згідно видаткової накладної №RM-0914003 від 14 вересня 2017 року на суму 9233,26 грн., №RM-0914004 від 14 вересня 2017 року на суму 41871, 06 грн., №RM-0915005 від 15 вересня 2017 року на суму 1891,20 грн., №RM-1013002 від 13 жовтня 2017 року та загальної суми заборгованості.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені з врахуванням підтверджених матеріалами справи поставок, здійснених позивачем на виконання умов договорів поставки, відповідач по справі повинен сплатити на користь Позивача, крім основної суми боргу, штрафні санкції в розмірі 9282,49 грн. - пені, за прострочення оплати товару, згідно видаткової накладної №RM-0914003 від 14 вересня 2017 року на суму 9233,26 грн., №RM-0914004 від 14 вересня 2017 року на суму 41871, 06 грн., №RM-0915005 від 15 вересня 2017 року на суму 1891,20 грн., №RM-1013002 від 13 жовтня 2017 року.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила правочин.

Тобто, даною статтею Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, за яким боржник несе відповідальність за порушення зобов`язання за наявності його вини. Випадки, в яких боржник взагалі не несе відповідальності, визначені, зокрема, статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України, та пов`язані з невиконанням зобов`язання через випадок чи непереборну силу тощо.

Натомість, визначення наявності чи відсутності вини боржника в розумінні статі 614 Цивільного кодексу України здійснюється саме через доведення боржником та з`ясування судом тих обставин, що боржником було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у частково, а саме в сумі 75165,84 грн. заборгованості по оплаті за придбану продукцію за договорами поставки №030706 від 07.03.2017 та за №RM-042401 від 24.04.2017, у тому числі 65883,35 грн. основного боргу та 9282,49 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, за поставлений товар за вказаними договорами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,0 покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Альфа Груп» , м. Хуст (90400, м.Хуст, вул. Борканюка, буд.40, код ЄДУПОУ 34460944) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «РОМСАТ» , (04214, м Київ, пр-т. Оболонський, буд. 32-б, код ЄДРПОУ 39689490) заборгованість за поставлений товар за договором поставки №030706 від 07.03.2017 та за договором поставки №RM-042401 від 24.04.2017 року в сумі 75165,84 грн.. (сімдесят п`ять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 84 копійок), в т.ч.65883,35 грн. - основного боргу та 9282,49 грн. - пені, а також суму 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійки) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.06.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі