Рішення

від 04.06.2019 по справі 909/378/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/378/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Галичина", вул. Микулинецька Бічна, буд.10, м.Тернопіль,46009

до відповідача: Фізична особа-підприємець Пристач Тарас Іванович АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 78 230 грн. 98 к.

представники сторін не з`явилися

установив: На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Галичина" до Фізичної особа-підприємця Пристач Тараса Івановича про стягнення 78230,98грн.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 19.04.2019 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення сторін про відкриття провадження у вказаній справі. Відповідна ухвала суду від 19.04.19 про відкриття провадження у справі надсилалася рекомендованим листом на адреси сторін, які є офіційними адресами їх місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: адреса позивача - вул. Микулинецька Бічна, буд.10, АДРЕСА_2 .Тернопіль,46009; адреса відповідача - АДРЕСА_3 , буд.12 АДРЕСА_4 1, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

Однак, від відповідача на адресу суду повернулась ухвала суду від 19.04.2019 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, від 14.05.2019року про відкладення розгляду справи із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№ 8181 від 03.05.19, вх.№9688 від 23.05.19.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

14.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер-Галичина" (продавець) та Фізичною особою-підприємецем Пристачем Тарасом Івановичем (покупець) укладено договір поставки № 66 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець збов"язаний передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язаний прийняти і своєчасно здійснити оплату наступного товару: відходи ABS-пластику, відходи полістиролу

В розділі п.5.4 договору укладеного між сторонами передбачено, що розрахунки за отриманий товар здійснюється на умовах 100% переоплати.

Виконуючи свої зобов`язання по договору , 30.11.2018р. відповідачем здійснено передоплату в сумі 165000,00 грн.

19.12.2018р. позивачем здійснено поставку товару на суму 322830,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.12.2018 №РН-0000050.

28.12.2018 відповідачем сплачено 400000,00 грн., а 24.01.2019р. відповідачем сплачено 50000,00 грн.

22.02.2019 позивач направив відповідачу претензію. Проте, вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Отже, всупереч чинному законодавству та умовам договору відповідач своїм зобов`язання по договору не виконав, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 67830,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки в розмірі 78230,98 грн., з яких: 67830,00 грн. - основна заборгованість, пеня - 6438,86 грн., 3% річних - 736,00 грн., інфляційні втрати - 3226,112 грн., є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 525,526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Галичина" до Фізичної особи-підприємеця Пристача Тараса Івановича про стягнення заборгованості в сумі 78 230 грн. 98 к. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємеця Пристача Тараса Івановича ( АДРЕСА_5 Шопена, буд.12/1, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, код ЄДРПОУ 2723522057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Галичина",(вул. Микулинецька Бічна, буд.10, м.Тернопіль,46009, код ЄДРПОУ 39883178) заборгованість в розмірі 78230,98 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять грн. 98 коп.), з яких: 67830,00 грн. (шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять грн. 00 коп.) - основна заборгованість, пеня - 6438,86 грн. (шість тисяч чотириста тридцять вісім грн. 86 коп.), 3% річних - 736,00 грн. (сімсот тридцять шість грн. 00 коп.), інфляційні втрати - 3226,12 грн. (три тисячі двісті двадцять шість грн. 12 коп.) та 1921,00 грн. (тисячу дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2019

Суддя Шкіндер П.А.