Рішення

від 03.06.2019 по справі 910/3665/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2019Справа № 910/3665/19 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ВІН ХХІ" Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" про стягнення 308 470,47 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУД ВІН ХХІ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в сумі 202 993, 78 грн, пені в сумі 28 263, 41 грн, 3% річних в сумі 15 015, 98 грн, інфляційних втрат в розмірі 62 197, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором підряду № 30/06-06 від 30.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.04.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивачем в порушення умов договору підряду № 30/06-06 від 30.06.2015 не надано виконавчої документації, яка б давала відповідачу змогу остаточно прийняти у позивача роботи та визначити їх вартість, що відповідно є підставою для припинення розрахунків. Також відповідач просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача в частині стягнення пені.

26.04.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що підписання відповідачем актів за формою КБ-2в та розрахунки за виконані роботи свідчить про завершення робіт та прийняття їх відповідачем, що є підставою для здійснення розрахунків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю СОЛСТРОЙ (за договором - Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АПС-Київ (за договором - Підрядник), укладено договір підряду № 30/06-06 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Генпідрядник передає, а Підрядник приймає на себе виконання всього комплексу будівельних робіт на об`єкті: Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперпика 7 в Шевченківському р-ну м. Києва в подальшому - Об`єкт, згідно робочої документації, та ДБН України а саме:

- постачання та монтаж металопластикових вікон, дверей, підвіконня та відливів обсягом 2666,47 м2 на 2 секції, у відповідності з Додатком №1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Замовником будівництва Об`єкту є Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд на підставі ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ № 22/07-06 від 22 липня 2013 р. на виконання робіт з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними паркінгом по вул. Коперника 7 в Шевченківському р-ну м. Києва.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору визначено, що початком робіт є 07 липня 2015 року, а закінченням 31 серпня 2015 року.

При цьому, п. 2.3 Договору передбачено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником будівництва (дата підписання ген підрядної форми КБ-2в, КБ-3). Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою Генпідрядника.

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у разі виникнення обставин непереборної сили, тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього Договору (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт - договірна ціна, визначена сторонами відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д1.1-1-2013) та іншими діючими нормативними документами, зазначена у додатку №1 до цього Договору і становить: 4 850 161,20 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

В разі зміни обсягу та переліку робіт, зазначених у цьому Договорі, або з інших підстав - за письмовою згодою замовника будівництва - договірна ціна коригується виключно шляхом укладання сторонами Додаткової угоди до цього Договору (п. 3.2 Договору).

Згідно із п. 3.3 Договору ціна договору може бути збільшена тільки шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору і на підставах визначених цим Договором, лише у випадку погодження збільшення договірної ціни замовником будівництва об`єкту.

За умовами п. 3.5. Договору, Підрядник сплачує щомісячно Генпідряднику за послуги генпідряду кошти в розмірі 2.5 % від договірної вартості виконаних робіт, що зазначена у ф. КБ-3.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки здійснюються щомісячно за фактично виконані роботи згідно форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по встановленій формі КБ-3, після отримання коштів від замовника об`єкту будівництва.

Генпідрядник проводить оплату прийнятих робіт протягом 15-ти (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3, після отримання коштів від Замовника об`єкта будівництва. Оплата за виконані роботи Підрядником здійснюється Генпідрядником у розмірі 95% від кожного оформленого акту виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), після отримання коштів від замовника об`єкту будівництва. П`ять відсотків від вартості виконаних робіт залишаються в гарантійному фонді будівництва на руках Замовника. Накопичені за період будівництва 5% перерахувань до гарантійного фонду залишаються на рахунку замовника та перераховуються підряднику Генпідрядником в строк до 15 банківських днів після закінчення підрядником робіт, передбачених до виконання цим Договором та Додатками до нього, за умови отримання коштів гарантійного фонду від замовника об`єкту будівництва (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору, у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Генпідрядник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Згідно із п. 4.4 Договору розрахунок за виконані роботи, передбачені даним Договором, Генпідрядник здійснює тільки після завершення робіт та надання підрядником документації, що підтверджує якість використаних матеріалів, передачі виконавчої документації у повному обсязі.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що фактично виконані Підрядником обсяги робіт оформляються актами приймання по формі КБ-2в і довідкою по формі КБ-3, які надаються Підрядником до 25 числа кожного місяця. Генпідрядник підписує їх протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою, або надає відмову у прийнятті робіт.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору, Підрядник зобов`язаний якісно виконувати передбачені цим Договором роботи відповідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, і здати вказані роботи в терміни, у відповідності із положеннями цього договору.

Згідно із п. 6.3.12 Договору, Підрядник зобов`язаний здати виконані роботи згідно з будівельними нормами і правилами Генпідряднику та Замовнику будівництва, шляхом підписання акту про прийняття повністю виконаного комплексу робіт, передбаченого даним договором.

Підпунктом 6.3.22. Договору Сторонами узгоджено, що будь-яка інша Сторона, за письмовою згодою Генпідрядника залучена Підрядником до виконання робіт за цим Договором є залученою Підрядником, а не Генпідрядником, що жодне з положень цього Договору не передбачає перехід відповідальності від Підрядника до Генпідрядника по відношенню до Робіт, виконаних за цим Договором.

Також відповідно до п. п. 7.1.19. Договору, у випадку порушення Підрядником зобов`язання викладеного у п.6.3.23 цього Договору - Генпідрядник має право припинити розрахунки із Підрядником за роботи, виконані за цим Договором до часу виконання субпідрядником зобов`язання викладеного у п.6.3.23 цього Договору, без застосування до Генпідрядника санкцій визначених цим Договором та діючим законодавством стосовно затримки здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 10.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними зобов`язань.

29.01.2016 між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до змісту п. 1 якої, у зв`язку із зміною комплектації блоків віконних з металопластика (С123-93) Сторони прийшли до згоди про збільшення Договірної ціни за м2, зазначеної у Додатку №1 до Договору підряду №30/06-06 від 30.06.15р. і змінити ціну 1432,83грн за м2 на ціну 1455,48грн. за м2 без ПДВ з початку дії Договору.

При цьому, пунктом 2 даної Додаткової угоди №1 Сторони визначили, що із дати підписання цієї Додаткової угоди №1 договірна ціна, вказана в п.3.1. Договору збільшується на 60 060,50 грн. та становить: грн. 4 910 221,70 грн. в т. ч. ПДВ.

Також, пунктом 3 Додаткової угоди №1 Сторони погодились викласти пункт 2.2. Договору викласти у наступній редакції: 2.1. Закінчення робіт 31 березня 2016р. .

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За вимогами 180 ГК України, договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. При цьому, Сторони досягли всіх вказаних суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. 837, 846, 854, 887 ЦК України договір вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175, 319, 321 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також статтею 838 ЦК України унормовано, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в матеріалах справи містяться копії актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в разом із довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за липень 2015 року від 31.07.2015 на загальну суму 2 518 018,04 грн., за серпень 2015 року від 31.08.2015 на загальну суму 1 126 450,22 грн., за листопад 2015 року, від 30.11.2015 на загальну суму 309 476,21 грн., за грудень 2015 року від 30.12.2015 на загальну суму 18 847,45 грн.

Між тим, як вбачається з умов зазначеної вище додаткової угоди № 1 від 29.01.2016 до Договору, Сторонами погоджено коригування вартості робіт, виконаних в липні, серпні, листопаді 2015 року згідно на загальну суму 60 060,50 грн.

При цьому, в матеріалах справи міститься акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 31.08.2016 на суму 27 023,21 грн., а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за серпень 2016 року від 31.08.2016 на суму 87 083,71 грн. з початку року по звітній місяць включно (у тому числі за звітній місяць 27 023,21 грн.), у якій окрім іншого Сторонами погоджено, що загальна вартість виконаних робіт становить 4 059 875,64 грн. та сума утримання гарантійного фонду в розмірі 5 % становить 202 993,78 грн.

При цьому позивач вказує на те, що відповідачем сплачено грошові кошти за фактично виконану роботу згідно вимог п. 4.1, 4.2 Договору відповідно до платіжних доручень № 3868 від 14.08.2015 на суму 929 166,69 грн., № 4070 від 28.08.2015 на суму 1 000 000,00 грн., № 4307 від 14.09.2015 на суму 400 000,00 грн., № 4788 від 13.10.2015 на суму 1 041 966,46 грн., № 5448 від 10.12.2015 на суму 181 692,71 грн., № 5500 від 17.12.2015 на суму 104 572,79 грн., № 50 від 12.01.2016 на суму 5 433,89 грн., № 197 від 25.01.2016 на суму 12 000,00 грн.,

№ 358 від 16.02.2016 на суму 55 555,96 грн. та № 2158 від 14.09.2016 на суму 24 996,47 грн.

Поряд із тим, відповідачем на виконання умов Договору було надано позивачу послуги генпідряду на загальну суму 101 496,69 грн., що підтверджується актами надання послуг № 325 від 31.07.2015 на суму 62 950,45 грн., № 409 від 31.08.2015 на суму 28 161,25 грн., № 609 від 30.11.2015 на суму 7 736,90 грн. та №632 від 31.12.2015 на суму 471,10 грн., №7 від 31.01.2016 на суму 1 501,41 грн. та №172 від 31.08.2016 на суму 675,58 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками та копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, зазначена сума була зарахована сторонами шляхом взаємозаліку, що підтверджується протоколами погашення взаємної заборгованості від 31.07.2015 на суму 62 950,45 грн., від 31.08.2015 на суму 91 111,70 грн., від 30.11.2015 на суму 7 736,90 грн. та від 31.12.2015 на суму 471,10 грн. та від 31.01.2016 на суму 1 501,41 грн. та від 31.08.2016 на суму 675,58 грн.

Таким чином, слід дійти висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання з виконання робіт на загальну суму 4 059 875,63 грн. а відповідач, у свою чергу, здійснив оплату вартості виконаних робіт в сумі 3 856 881,85 грн. та водночас - не здійснив повернення на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 5 % від вартості виконаних робіт перерахувань до гарантійного фонду, що складає 202 993,78 грн. враховуючи той факт, що роботи за Договором позивачем закінчено та прийнято відповідачем 31.08.2016, з п. урахуванням умов п. 4.2. Договору, строк для сплати коштів гарантійного фонду відповідачем позивачеві сплив 21.09.2016, а відтак, із вказаної дати відповідачем порушується зобов`язання щодо перерахування позивачеві коштів гарантійного фонду за Договором в сумі 202 993,78 грн.

Стосовно посилань відповідача про те, що зупинення ним виконання свого грошового зобов`язання обумовлено з тим, що позивач не виконав обов`язку з передачі відповідачеві повного комплексу виконаних робіт, а також виконавчої документації, яка б давала відповідачу змогу остаточно прийняти у позивача роботи та визначити їх вартість, суд зазначає, що підставою оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт, виходячи з правової природи договору підряду (ст. 837 ЦК України), є, власне, виконання робіт, а не передання документів, що підтверджують процес здійсненого виконання робіт.

Поряд із тим, суд зазначає, що умовами п. 6.3.23 Договору не встановлено виключного переліку документів, які надаються генпідряднику на дату завершення робіт, зокрема, посилання на норми ДБН, що зазначене у даному пункті, жодним чином не конкретизує, які саме документи надаються генпідряднику.

При цьому, умовами Договору також не передбачено особливої процедури передачі генпідряднику виконавчої документації, а тому посилання відповідача на п. п. 7.1.19 Договору по суті, є зловживанням генпідрядником своїми правами щодо вимоги документів, перелік яких чітко не визначений, з метою невиконання обов`язку щодо їх оплати.

Також, суд наголошує на тому, що розділом 6 Договору сторонами погоджено порядок здійснення контролю за якістю виконаних робіт, матеріалів, устаткування.

Зокрема, згідно п. п. 6.2.1, 6.2.2 Договору встановлено, що генпідрядник має право безперешкодного доступу до робіт підрядника для здійснення контролю і технічного нагляду за відповідністю якості, обсягу виконаних робіт проекту, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам, технічним умовам і, при виявленні недоліків, приймати рішення про їх усунення або зупинення робіт. Вимагати проведення випробування систем, перевірки якості прихованих робіт, що не неприйняті ним.

Отже, генпідрядник не був позбавлений можливості здійснювати контроль за виконанням підрядником робіт протягом всього періоду їх виконання, в тому числі, не був позбавлений права вимагати необхідну документацію в порядку, визначеному умовами Договору.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача щодо своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення суми грошових коштів в розмірі 5 % від вартості виконаних робіт перерахувань до гарантійного фонду, що складає 202 993,78 грн., за захистом яких позивач звернувся до суду - порушені відповідачем, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 202 993, 78 грн. є обґрунтованою та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 15 015,98 грн. та інфляційні витрати в сумі 62 197,30 грн. за загальний період з 21.09.2016 по 11.03.2019, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення основного боргу (коштів гарантійного фонду) в сумі 202 993,78 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 3 % річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Щодо наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд зауважує, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Разом із тим, позивачем при розрахунку інфляційних втрат враховано сукупний індекс інфляції за вересень 2016 року в сумі 1 096,17 грн., хоча термін для сплати коштів гарантійного фонду відповідачем позивачеві сплив 21.09.2016, тобто термін порушення відповідачем основного зобов`язання розпочався 22.09.2016 та відповідно - сукупний індекс інфляції за вересень 2016 року не підлягає врахуванню при розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 62 197,30 грн. за загальний період з 21.09.2016 по 11.03.2019 (з вересня 2016 року по лютий 2019 року) є обґрунтованими частково - на суму 61 101,13 грн., за розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов Договору та вимог законодавства (без врахування урахування сукупного індексу інфляції за вересень 2016 року), у зв`язку із чим позов у частині стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково на суму 61 101,13 грн.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань оплати основного боргу (коштів гарантійного фонду) в сумі 202 993,78 грн. позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню на загальну суму 28 263,41 грн. за період з 22.09.2016 по 21.03.2017.

Відповідно до п. п. 7.2.1. Договору, за несвоєчасну оплату належним чином виконаних будівельно-монтажних робіт, Генпідрядник виплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, при умові надходження коштів від Замовника. Якщо Замовник не розрахувався з Генпідрядником за виконані роботи, пеня у відповідності з п.7.2.1. не нараховується.

Разом із тим, відповідачем у своєму відзиві заявлено вимогу про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно з положеннями статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною п`ятою статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як роз`яснено у пункті 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Отже, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені, яка нарахована за останній день періоду можливого нарахування, тобто за 21.03.2017, сплинув 21.03.2018.

Натомість, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з розглядуваним позовом 25.03.2019, тобто з пропуском строку позовної давності за вимогами про стягнення пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимоги відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у зв`язку із чим відповідні позовні вимоги про стягнення пені в сумі 28 263, 41 грн. задоволенню не підлягають.

Поряд із тим, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6 000,00 грн.

Так, 04.03.2019 між позивачем (за договором - Клієнт) та адвокатом Валєєвою Мариною Володимирівною (за договором - Адвокат) було укладено договір про надання правової до умов якого (п. 1. Договору) Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на захист прав та представництво інтересів Клієнта у питаннях, що виникли з договору підряду № 30/06-06 від 30.06.2015р., укладеного між Клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СОЛСТРОЙ .

Розмір та порядок сплати гонорара, порядок відшкодування фактичних витрат Адвоката, пов`язаних виконанням цього договору, узгоджується сторонами протоколом узгодження гонорару та відшкодування фактичних витрат (п. 7 Договору про надання правової допомоги).

Так, відповідно до протоколу узгодження гонорару від 04.03.2019 (п. 1. протоколу), Гонорар Адвоката за надання Клієнту юридичної допомоги у питаннях, що виникли з договору підряду № 30/06-06 від 30.06.2015р., укладеного між Клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СОЛСТРОЙ складає 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

За приписами ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Факт понесення позивачем вказаних вище витрат на правову допомогу адвоката підтверджується прибутковим касовим ордером № 2 від 04.03.2019 на суму 6 000,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати, в тому числі - витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 629, 837, 846, 854, 887 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230, 231, 319, 321 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ВІН ХХІ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1-А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 30210582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ВІН ХХІ" (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Овочева 1 А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 34016825) основний борг в сумі 202 993,78 грн., 3% річних в сумі 15 015,98 грн., перерахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 61 101,13 грн., судовий збір в сумі 4 186, 67 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5 428,43 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ВІН ХХІ" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.06.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко