Ухвала

від 05.06.2019 по справі 910/7233/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2019Справа № 910/7233/19

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О. , розглянувши

позовну заяву Фермерського господарства БЕСКІД

до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ

про визнання договору іпотеки припиненим та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство БЕСКІД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ , у якому просить:

- визнати припиненим договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 1581/07 від 02.11.2007;

- зняти заборону відчуження нерухомого майна Фермерського господарства БЕСКІД , накладену приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П., по договору іпотеки реєстровий номер 1581/07 від 02.11.2007, реєстраційний номер обтяження 5960519 від 02.11.2007;

- вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 5960519 від 02.11.2007 про накладення заборони на відчуження нерухомого майна Фермерського господарства БЕСКІД .

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами: 02.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про іпотечний кредит № 1580/07. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 02.11.2007, між позивачем, як іпотекодавцем та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, як іпотеко держателем укладено договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 1581/07. 17.12.20112 між банком та ТОВ КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого відступлено право вимоги за кредитним договором № 1580/07 від 02.11.2007. Позивач зазначає, що оскільки основне зобов`язання за кредитним договором виконане ц повному обсязі , то у позивача перед відповідачем припинилось похідне зобов`язання у вигляді іпотеки за договором іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 1581/07 від 02.11.2007.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною другою ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Відповідачем у позовній заяві визначено юридичну особу, до якої перейшли права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, а позивачем - юридичну особу - іпотекодавця (майновий поручитель).

Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року чітко розмежував юрисдикцію судів за правилами цивільного та господарського судочинства щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, встановивши у пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України, що критерієм розмежування юрисдикції у таких спорах є суб`єктний склад основного зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Натомість, за правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною цього основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц).

Тобто, з 15 грудня 2017 року, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи-сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 906/277/18.

Оскільки предметом спору у цій справі є визнання припиненим договору іпотеки, укладеним для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа-кредитодавець і фізична особа-позичальник, такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, незважаючи на те, що сторонами спору є юридичні особи-сторони іпотечного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства та не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства БЕСКІД до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ про визнання договору іпотеки припиненим та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили 05.06.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя С.О. Турчин