ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
м. Київ
05.06.2019Справа № 910/7185/19
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Науково-виробничої фірми "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИЦЬКА, будинок 20А)
до Приватне підприємство "ВІНТЕРМ" (03142, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА КРИМСЬКОГО, будинок 4 А)
про стягнення 11412,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Науково-виробнича фірма "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватне підприємство "ВІНТЕРМ" про стягнення 11412,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі - продажу № 63 від 01.02.2019 року в частині своєчасної поставки товару у відповідності до умов договору та здійсненої позивачем оплати в сумі 10820,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нарахована пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Зокрема, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Так, засвідчення копії документа, або копій документів складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Копія документа - документ, що відтворює інформацію іншого документа і всі його зовнішні ознаки чи їх частину.
Однак, в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем до позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені належним чином, а саме копії містять тільки відтиск печатки позивача та відмітку "з оригіналом згідно", проте не містять дати, підпису особи, яка засвідчує копії, та її даних.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти зазначені копії в якості належних доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; не зауважено, що такі відомості щодо учасників справи позивачу не відомі.
Також відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.
Дослідивши позовні матеріали справи судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі - продажу № 3 від 01.02.2019 року.
Проте, зазначаючи в тексті позовної заяви про наявність у відповідача заборгованості договором в сумі 11 412,29 грн., до складу якої входить основний борг та пеня за несвоєчасну поставку товару, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути 11412,29 грн. єдиною сумою, не зазначаючи при цьому окремо щодо кожної суми з включених до загальної суми позову вимог.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12 р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.
Натомість незазначення позивачем в позовній заяві чіткого змісту самих позовних вимог (в розрізі окремих заявлених до стягнення сум), нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву Науково-виробничої фірми "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю без руху.
2. Встановити Науково-виробничій фірмі "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Науково-виробничій фірмі "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви, яка буде містити окреме зазначення заявлених до стягнення сум, що входять до складу суми позову 11 412,29 грн. (основна заборгованість, пеня);
- подання до суду всіх доданих до позовної заяви документів, засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства;
- подання до суду письмової заяви із зазначенням офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; чи обґрунтованими доводами про те, що такі відомості щодо учасників справи позивачу не відомі;
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набрала законної сили 05.06.2019 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2019 |
Оприлюднено | 07.06.2019 |
Номер документу | 82220186 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні