Рішення

від 30.05.2019 по справі 917/473/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 Справа № 917/473/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м.Полтава, вул.С.Поділ, 5, ідент. код 00131819

до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня "Правобережна", 39608, м.Кременчук, вул. Генерала Манагарова, 7, ідент. код 01204294

про стягнення 21900, 30 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: Щіпець А.Г., дов.№ 10-74/6328 від 19.04.2019 року

від відповідача: не з"явились

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до суду з позовом до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня" "Правобережна" про стягнення заборгованості у розмірі 21900,30 грн., в тому числі: (активна електроенергія) пеня в сумі 995,90 грн. та в сумі 20806,83 грн.; 3 % річних в сумі 87,43 грн.; (реактивна електроенергія) пеня в сумі 9,33 грн.; 3 % річних в сумі 0,81 грн. за неналежне виконання умов Договору про постачання електричної енергії № 14 від 03.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 25.04.2019.

25.04.2019 року в судовому засіданні представникам сторін оголошено перерву до 30.05.2019 року.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх.№4638 від 06.05.2019 року, арк. спр. 92-93), в якому просить позовні вимоги задовольнити частково, зменшивши розмір пені.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, направив суду клопотання (вх.№ 4637 від 06.05.2019 року) про розгляд справи без його участі (арк. спр.98).

Присутній в судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, встановив:

03.02.2014 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено Договір № 14 про постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 378,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об`єктів і засобів комерційного обліку", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3., п. 2.3.4. Договору).

Згідно п. 1 додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 8-00 годин 17-го числа попереднього місяця до 8-00 годин такого ж числа поточного місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктом 2 додатку № 2 встановлено, що споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ

В п. 2. додатку № 3 до Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об`єктів і засобів комерційного обліку" зазначено, що споживач 17-го числа кожного місяця о 08-00 годині самостійно фіксує покази засобів обліку, відповідно до Переліку об`єктів і засобів комерційного обліку , та належним чином оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових засобів обліку.

Пунктом 4 додатку № 3 передбачено особисте надання належним чином оформленої відомості споживачем (його уповноваженим представником) за адресою філії постачальника до 14-00 години звітного числа, та оформлення актів прийняття - передавання товарної продукції, отримання рахунків.

Відповідно до п. 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше першого листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу ).

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року, оформлюється додатком № 1 і направляється на погодження споживачу рекомендованим листом, або вручається уповноваженій особі споживача під підпис.

Сторони домовились, що дані додатку № 1 вважаються погодженими з дати його направлення споживачеві постачальником.

Пункт 5.2. Договору визначає, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1. цього Договору обсягів.

У відповідності до п. 4.2.1. Договору та згідно п. 10 додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених пунктом 2.3.3., 2.3.4. Договору, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати електричної енергії виконував не належним чином.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21900,30 грн., в тому числі: (активна електроенергія) пеня в сумі 995,90 грн. та в сумі 20806,83 грн.; 3 % річних в сумі 87,43 грн.; (реактивна електроенергія) пеня в сумі 9,33 грн.; 3 % річних в сумі 0,81 грн. (детальний розрахунок залучений до матеріалів справи).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України(далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд, при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст.ст.546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Також в п. 10 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасне внесення платежів за оплату та передоплату активної електроенергії та оплату реактивної електроенергії, з якої:

за порушення термінів оплати по активній електричній енергії Відповідачу нараховано:

-995,90 грн. пені за зобовязаннями квітня та серпня 2018 року;

- 20806,83 грн. пені за зобов`язаннями по попередній оплаті електроенергії за період з березня по серпень 2018 р. включно ;

- 3 % річних в розмірі 87,43 грн. за зобов`язаннями квітня та серпня 2018 року.

За порушення термінів оплати спожитої реактивної електричної енергії встановлених Договором Відповідачу нараховано:

-пеню в розмірі 9,33 грн.;

- 3 % річних в розмірі 0,81 грн.

Перевіривши правильність розрахунку, суд встановив, що вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне внесення платежів за оплату та передоплату активної електроенергії та оплату реактивної електроенергії є обґрунтованими.

При цьому судом враховано правомірність нарахування позивачем пені на передоплату активної електроенергії з огляду на те, що зобов"язання відповідача здійснювати попередню оплату в розмірі 100% від заявленого (договірного) електроспоживання, передбачено умовами Договору, а саме Додатком № 2 до нього Порядок розрахунків.

Доказів внесення змін в Договір у встановленому порядку надано суду не було.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Еліт".

Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованої пені на 50%, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 50%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі (активна електроенергія) 497,95 грн. та 10403,42 грн.; ( реактивна електроенергія) 4,67 грн.

При цьому, судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення (активна електроенергія) пені в сумі 497,95 грн. та в сумі 10403,42 грн.; 3 % річних в сумі 87,43 грн.; (реактивна електроенергія) пені в сумі 4,67 грн.; 3 % річних в сумі 0,81 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача (без урахування зменшення судом розміру пені).

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня "Правобережна" (39608, м.Кременчук, вул. Генерала Манагарова, 7, ідент. код 01204294) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"( 36022, м.Полтава, вул.С.Поділ, 5, ідент. код 00131819) 10994,28 грн., з них: 10901,37 пеня, 87,43 грн. - 3% річних (активна електроенергія), 4,67 грн. пеня, 0,81 грн. - 3% річних (реактивна електроенергія), та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04.06.2019 року

Суддя Іванко Л.А.