Рішення

від 03.06.2019 по справі 910/3263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2019Справа № 910/3263/19

За позовомПублічного акціонерного товариства Банк Богуслав доТовариства з обмеженою відповідальністю Іволга Зед в особі Голови комісії з припинення Степанюка Петра Сидоровича прозобов`язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Пилюченок І.Г. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Банк Богуслав (надалі - Банк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Іволга Зед в особі Голови комісії з припинення Степанюка Петра Сидоровича (надалі - Товариство ) про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача включити кредиторські вимоги позивача у розмірі 15 405 205,97 грн., які виникли на підставі кредитного договору №15/01-КР-17/2016 від 25.08.2016, до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 15.04.2019.

Підготовче засідання 15.04.2019 було відкладено на 03.06.2019 у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 13.05.2019 на юридичну адресу Товариства, яка повернулася до суду із зазначенням причини повернення адресат вибув .

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 13.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи по суті, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повного та всебічного розгляду даної справи.

В судовому засіданні 03.06.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2016 між Банком та Товариством (позичальник) був укладений кредитний договір №15/01-КР-17/2016 (надалі - Кредитний договір ), відповідно до п. 1.1 якого банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі - 15 000 000,00 грн., в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 27% річних.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору термін повернення позичальником кредиту - 07.10.2016 або термін, встановлений у відповідності з. п. п. 4.3., 4.4. цього Договору.

У пункті 6.1 Кредитного договору передбачено з-поміж інших обов`язок позичальника повернути Банку кредит в термін повернення кредиту, своєчасно сплачувати Банку суму нарахованих Банком процентів в порядку, передбаченому цим Договором, сплатити Банку штрафні санкції у розмірі, строки, у випадку та порядку, що передбачені цим Договором, та відшкодувати збитки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що свої договірні зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти, проте, в свою чергу відповідач порушив умови Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості відповідача як позичальника за Кредитним договором становить 15 405 205,97 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14 998 000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 407 205,97 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у повернення кредиту та сплати відсотків у зазначеному позивачем розмірі відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а відтак, суд приходить до висновку про її обґрунтованість.

Водночас, як встановлено судом з відомостей зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 22.02.2018 було внесено рішення засновників (учасників) Товариства про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З приписів ст. 112 Цивільного кодексу України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

Як встановлено судом, комісією з припинення (ліквідації) від 22.02.2018 встановлено строк для пред`явлення кредиторських вимог - 25.04.2018.

Так, 25.04.2018 позивачем на адресу Товариства, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19, направлено заяву кредитора про грошові вимоги №279/02 від 25.04.2018 з проханням визнати грошові вимоги позивача до відповідача в сумі 15 405 205,97 грн. та включити вказані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів Товариства, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 25.04.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, 25.04.2018 аналогічна заява була направлена безпосередньо на адресу ліквідатора Товариства, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 25.04.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Укрпошти, вказані заяви були отримані за адресою направлення, однак, докази їх розгляду та вирішення відповідачем в порядку ч. 6 статті 105 Цивільного кодексу України в матеріалах справи відсутні.

Отже, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено права позивача шляхом ухилення від розгляду його кредиторських вимог, що дало право позивачу звернутися із відповідним позовом до ліквідаційної комісії.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в розмірі 15 405 205,97 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14 998 000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 407 205,97 грн., до проміжного ліквідаційного балансу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Іволга Зед (01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19; ідентифікаційний код 34442559) в особі Голови комісії з припинення Степанюка Петра Сидоровича включити в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Іволга Зед кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав (04080, м. Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81; ідентифікаційний код 34540113) в сумі 15 405 205,97 грн. Видати наказ.

3. Стягнути Товариство з обмеженою відповідальністю Іволга Зед (01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19; ідентифікаційний код 34442559) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Богуслав (04080, м. Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81; ідентифікаційний код 34540113) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.06.2019.

Суддя В.П. Босий