Рішення

від 06.06.2019 по справі 914/653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 Справа № 914/653/19

Суддя Манюк П. Т., встановив при розгляді матеріалів

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Комета - СДЕ , м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський локомотивний завод , м. Львів

про стягнення 171 600, 04 грн заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комета - СДЕ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівський локомотивний завод про стягнення 171 600, 04 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.04.2019 було відкрито провадження у справі № 914/653/19 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін. Вказаною ухвалою відповідача було зобов`язано подати відзив на позовну заяву, а позивача - відповідь на відзив (за наявності), у строки встановлені ухвалою.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 12.04.2019 була надіслана сторонам у справі та вручена представнику позивача 25.04.2019 та представнику відповідача - 19.04.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, на вимогу ухвали суду, відзив на позовну заяву не подав. Також, від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.05.2019 на адресу господарського суду від представника позивача надійшов лист, згідно якого останній повідомив про часткову оплату відповідачем основного боргу на суму 45 000 грн, зокрема, після подачі позову до суду, відповідачем було оплачено 20 000 грн, згідно платіжних доручень від 17.04.2019 № 1971 на суму 15 000 грн та від 23.04.2019 № 2215 на суму 5 000 грн.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку що справа № 914/653/19, у відповідності до вимог статей 165, 248 ГПК України, може бути розглянута за наявними матеріалами.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Комета - СДЕ в обґрунтування пред`явленого позову зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки від 12.11.2018 № ВЗК-206/18 та на підставі замовлення відповідача, ним було поставлено останньому товар - зарядні пристрої для електрокарів, на суму 190 800 грн.

За умовами п. 4.1. укладеного між сторонами договору поставки, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Позивач зазначив, що у зв`язку із неоплатою відповідачем за поставлений товар, ним було надіслано на адресу відповідача претензію-вимогу про оплату 190 800 грн заборгованості. Після отримання вимоги, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар в розмірі 25 000 грн, заборгувавши позивачу 165 800 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду із вимогами про стягнення з відповідача 165 800 грн - основної заборгованості та нарахованих на суму боргу 4 091, 18 грн - пені, 681, 86 грн - 3 % річних та 954, 00 грн - інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень на вимогу суду не надав, позовні вимоги не заперечив, доказів повної оплати заборгованості не представив.

Обставини справи встановлені судом.

Між ТзОВ Комета - СДЕ (позивач, за договором - постачальник) та ПАТ Львівський локомотивний завод (відповідач, за договором - замовник) було укладено договір поставки від 12.11.2018 № ВЗК-206/18 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

У пункті 1.2. договору визначено найменування (номенклатура, асортимент) товару: зарядні пристрої для електрокарів. Кількість товарів: згідно специфікації № 1.

За умовами п.п. 5.1. - 5.3. договору, поставка товарів здійснюється партіями, не пізніше 20 календарних днів з дня отримання постачальником заявки замовника. При поставці товару оформлення товарно-транспортної накладної є обов`язковим. Місце поставки (передачі) товарів: м. Львів, вул. Залізнична, 1-А, склад замовника. Умови поставки СРТ згідно ІНКОТЕРМС-2010.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 190 800, 00 грн.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару, але не раніше реєстрації податкової накладної (п. 4.1. договору).

Як вбачається із матеріалів, долучених до справи, сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору поставки, у якій визначено найменування товару - зарядна станція 80В - 400 А/ч (аналог Випрямляч типу ЕКП 80/60) в кількості 10 штук на суму 190 800 грн.

На виконання умов договору, на підставі заявки відповідача від 15.11.2018 № 3368, позивач поставив відповідачу товар, визначений специфікацією № 1 на суму 190 800 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника Ночной експрес № 19515441.79216 від 07.12.2018. Як вбачається з долученої позивачем роздруківки із сайту перевізника nexpress.com.ua/ru/ne-track-cargo, відповідачем було отримано товар 18.12.2018. Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару від 07.12.2018 № 693 на суму 190 800 грн.

26.12.2018 ТОВ Комета-СДЕ зареєструвало в системі ЄРПН на отримувача вищевказаного товару - ПАТ Львівський локомотивний завод податкову накладну № 15, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної (копія якої міститься в матеріалах справи).

Відповідач своє зобов`язання за договором щодо оплати за поставлений товар не виконав, в результаті чого позивач, з метою мирного врегулювання спору, надіслав йому претензію-вимогу від 05.03.2019 № 050319 про оплату заборгованості за товар на суму 190 800 грн.

Після пред`явлення позивачем претензії відповідач здійснив часткову оплату за поставлений йому товар на суму 45 000 грн, згідно платіжних доручень від 21.03.2019 № 1406 на суму 20 000 грн, від 02.04.2019 № 1601 на суму 5 000 грн, від 17.04.2019 № 1971 на суму 15 000 грн та від 23.04.2019 № 2215 на суму 5 000 грн (копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи). Суд звертає увагу, що частина оплати заборгованості на суму 20 000 грн була здійснена відповідачем після звернення позивача з цим позовом до суду.

Норми права та мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідач доводів позовної заяви не спростував, доказів повної оплати заборгованості не представив.

Суд зазначає, що наведеними обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на суму 190 800 грн. Також, в матеріалах справи містяться докази реєстрації позивачем податкової накладної на отримувача товару - ПАТ Львівський локомотивний завод , що є обов`язковою умовою, відповідно до п. 4.1. договору, для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару. Відповідачем не представлено жодних заперечень щодо отримання вказаного товару чи доказів висловлення претензій з приводу якості, кількості чи ціни поставленого позивачем товару. А здійснена відповідачем часткова оплата за товар додатково підтверджує належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо поставки товару.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на долучені позивачем до матеріалів справи докази часткової оплати заборгованості відповідачем на суму 20 000 грн, після пред`явлення позову до суду, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення вказаної суми.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума основного боргу в розмірі 145 800 грн.

Щодо стягнення пені.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 7.3. договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі зазначених у п. 7.3. договору умов, у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4 091,18 грн за період з 18.02.2019 по 03.04.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що вказані нарахування проведено вірно, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Таким чином, суд дійшов висновку, що сума пені в розмірі 4 091,18 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати за товар, визначеного у п. 4.1. договору, позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 954, 00 грн - інфляційних втрат (за період лютий - березень 2019 року) та 681, 86 грн - 3 % річних (за період з 18.02.2019 по 03.04.2019).

Суд, перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 954, 00 грн та 3 % річних у розмірі 681, 86 грн.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення основного боргу на суму 20 000, 00 грн та відсутність заперечень щодо позову зі сторони відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 145 800, 00 грн - основного боргу, 4 091,18 грн - пені, 954, 00 грн - інфляційних втрат та 681, 86 грн - 3 % річних.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 20 000, 00 грн основного боргу - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівський локомотивний завод (79018, Львівська область, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 1А, код ЄДРПОУ 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комета - СДЕ (49000, м. Дніпро, вул. Гладкова, буд. 21, кв. 69, код ЄДРПОУ 33669903) суму в розмірі 154 177, 99 грн, з яких:

- 145 800, 00 грн - основного боргу;

- 4 091,18 грн - пені;

- 954, 00 грн - інфляційних втрат;

- 681, 86 грн - 3 % річних;

- 2 650, 95 грн судового збору .

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя Манюк П.Т.