Рішення

від 27.05.2019 по справі 927/142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2019 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/142/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПОН , вул. Глинки, б.7, м. Дніпро, 49000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР , проспект Перемоги, 93, м. Чернігів, 14000

про стягнення 227303грн.45коп.,

у присутності представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача: Литвина А.М. - адвоката (довіреність від 21.08.2018).

В судовому засіданні 27.05.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 227303грн.45коп. боргу за товар.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №339/10 від 05.10.2017 та додатку №31/01 від 29.01.2018 до даного договору по видатковим накладним №102 від 20.03.2018, №103 від 21.03.2018, №104 від 21.03.2018, №105 від 21.03.2018, №106 від 22.03.2018, №107 від 22.03.2018, №108 від 22.03.2018, №109 від 22.03.2018 позивачем передано відповідачу соняшник загальною вартістю 2273032грн.80коп. За повідомленням позивача, відповідач здійснив лише часткову оплату вартості переданого товару на загальну суму 2045729грн.35коп., в зв`язку з чим, за твердженням позивача, станом на момент подання позову за відповідачем обліковується борг в заявленому до стягнення розмірі, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2019 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме - протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400043076711 вищевказана ухвала суду від 28.02.2019 вручена відповідачу 01.03.2019.

Враховуючи, що ухвала суду від 28.02.2019 отримана відповідачем 01.03.2019, тому останнім днем подання до суду відзиву є 18.03.2019, оскільки останній день строку (16.03.2019) припав на вихідний день (суботу), а тому за правилами ч.4 ст.116 Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку в даному випадку є перший після нього робочий день.

У вказаний строк відповідач відзив не надав, доказів наявності поважних причин його ненадання суду не представив.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

17 квітня 2019 року судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, яка занесена до протоколу судового засідання від 17.04.2019.

13 травня 2019 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 27.05.2019 о 14год.00хв.

Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений в порядку, встановленому ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 13.05.2019.

Позивач в судове засідання не з`явився.

22 травня 2019 року від позивача надійшло клопотання, в якому він повідомив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просив провести розгляд справи по суті, призначений на 27.05.2019 о 14год.00хв., на підставі наявних у справі доказів без участі представника позивача у зв`язку з неможливістю відрядити представника через територіальну віддаленість та його зайнятість у виробничих процесах.

Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Таким правом учасники справи користуються на власний розсуд, окрім випадків, коли явка учасника справи визнана судом обов`язковою і він зобов`язаний з`явитись в судове засідання за викликом суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що явка позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, правом на участь у судовому засіданні позивач не скористався, відсутність позивача в засіданні не перешкоджає розгляду справи, а тому з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи по суті у відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи відповідача, з`ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕПОН (позивач у справі, продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір №339/10 (далі за текстом - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов`язався поставити покупцю зернові культури у терміни, визначені цим договором, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти зернові культури (товар) і сплатити їхню вартість в розмірі, порядку та терміни, що визначені цим договором.

Згідно із п.1.2. договору поставка товару здійснюється партіями. Асортимент, кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної партії товару, який постачається згідно даного договору, визначаються у додаткових угодах, специфікаціях та інших додатках, які є невід`ємною частиною договору.

В матеріалах справи міститься додаток №31/01 від 29.01.2018, в якому визначено найменування, кількість, якість, ціну, умови та термін поставки та порядок оплати товару.

Зокрема, відповідно до п.1 додатку №31/01 від 29.01.2018 позивач взяв на себе зобов`язання поставити відповідачу соняшник в кількості 1800т, ціною за 1т з ПДВ - 11100грн.00коп., загальною вартістю з ПДВ 19980000грн.00коп.

В п.3 додатку №31/01 від 29.01.2018 сторонами узгоджено показники якості соняшнику: вологість не більше -8,0%, смітна домішка не більше -3,0%, зернова домішка не більше -15,0%, масова доля олії у перерах. на абс. суху речовину -45,0% не менше, інші показники відповідно до ДСТУ.

При цьому сторони домовились, якщо у випадку поставки товару з показниками якості, що перевищують показники п.3., доведення до кондиції проводиться за наступними розцінками: сушіння за 1тн/% з 9-до 12% -15,00грн.; очищення за 1тн./% -7,50грн., у разі невідповідності вмісту олії у перерахунку на суху речовину нижче 45%, ціна буде знижена на 190,00грн. на 1тн/%.

Товар поставляється і ціна відповідно погоджена сторонами на умовах поставки EXW та підпорядковуються умовам Інкотермс-2010.

Відповідно до п.12.1. договору договір набирає законної сили з моменту підписання сторонами і діє до 30.11.2018 0:00:00, у випадку несвоєчасного виконання сторонами/однією із сторін своїх зобов`язань до повного виконання сторонами/однією із сторін своїх зобов`язань відповідно до договору.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №339/10 від 05.10.2017, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №339/10 від 05.10.2017 є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту та суб`єктного складу договору свідчить, що у зв`язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору та додатку №31/01 від 29.01.2018 до даного договору позивачем передано відповідачу соняшник:

по видатковій накладній №102 від 20.03.2018 з урахуванням акту перерахунку ціни по якості №00031 від 20.03.2018 вартістю 461179грн.12коп.;

з урахуванням акту перерахунку ціни по якості №00032 від 21.03.2018 по видатковим накладним №103 від 21.03.2018 вартістю 332361грн.76коп.; №104 від 21.03.2018 вартістю 239589грн.29коп., №105 від 21.03.2018 вартістю 255999грн.29коп.;

з урахуванням акту перерахунку ціни по якості №00033 від 22.03.2018 по видатковим накладним №106 від 22.03.2018 вартістю 241165грн.66коп.; №107 від 22.03.2018 вартістю 341742грн.44коп.; №108 від 22.03.2018 вартістю 231107грн.98коп.; №109 від 22.03.2018 вартістю 169887грн.26коп.

Загальна вартість товару, поставленого позивачем відповідачу по вищевказаним видатковим накладним, становить 2273032грн.80коп.

Про отримання відповідачем товару, погодження з ціною, якістю та кількістю поставленого товару свідчать відбитки печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних, якою засвідчено підписи особи, яка отримувала товар від позивача для відповідача.

Відповідачем доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача на підставі договору по видатковим накладним, покладеним в основу позову, соняшнику загальною вартістю 2273032грн.80коп. під час розгляду справи не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов`язання в частині поставки товару відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В розділі 2 договору сторонами узгоджено порядок розрахунків та умови оплати та встановлено, що покупець сплачує вартість товару шляхом банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, на підставі наданих рахунків продавця, в терміни та на умовах згідно додатків до договору та надання покупцю документів зазначених в пункті 5.3. даного договору (п.2.1.). Оплата партії товару здійснюється після погодження з продавцем або згідно наданих до сплати дійсних рахунків (п.2.2.). Документи по п.5.3. передаються за описом, підписаним уповноваженими представниками сторін. У випадку ненадання цих документів або неповного їх надання, покупець має право затримати оплату товару (п.2.3.).

Згідно із п.5.3. договору при доставці товару продавець зобов`язується надати покупцю наступні документи: 1) оригінали даного договору і додатків до нього, підписані уповноваженим представником продавця та завірені печаткою; 2) аналізна картка зерна (форма №47), видана елеватором (у випадку оформлення на елеваторах); 3) товарно-транспортна накладна (не вимагається у випадку переоформлення на елеваторах); 4) карантинний сертифікат (якщо потрібно); 5) видаткова накладна; 6) рахунок-фактура; 7) податкова накладна.

В пункті 6 додатку №31/01 від 29.01.2018 сторонами встановлені додаткові умови оплати та узгоджено, що оплата згідно рахунка від продавця проводиться таким чином: протягом 5-ти (п`яти) банківських днів по факту поставки товару покупець сплачує 80% від суми отриманої партії товару та 20% протягом 1-2х банківських після реєстрації податкових накладних у єдиному державному реєстрі, та після отримання від продавця переліку документів згідно додатку до цієї угоди про походження товару, та оригіналів видаткових накладних.

Враховуючи, що п.5.3. договору передбачається передача оригіналів документів, зокрема видаткових накладних, при доставці товару, а у видаткових накладних, які покладені в основу позову, відсутні будь-які застереження відповідача про відсутність документів, що мають бути передані разом з товаром, тому суд доходить висновку, що позивачем товаросупровідні документи, передбачені п.6 додатку №31/01 від 29.01.2018, передані відповідачу під час доставки товару.

Отже, приймаючи до уваги встановлений в п.6 додатку №31/01 від 29.01.2018 строк сплати 20% вартості отриманого товару - 1-2 банківських дня, тобто не пізніше 2-х банківських днів, відповідач був зобов`язаний сплатити товар у такі строки: по видатковій накладній №102 від 20.03.2018 - не пізніше 22.03.2018; по видаткових накладних №103 від 21.03.2018, №104 від 21.03.2018, № 105 від 21.03.2018 - не пізніше 23.03.2018; по видаткових накладних №106 від 22.03.2018, №107 від 22.03.2018, № 108 від 22.03.2018, №109 від 22.03.2018 - не пізніше 26.03.2018.

За повідомленням позивача, відповідачем в рахунок оплати отриманого товару перераховано: 22.03.2018 - 368943грн.00коп.; 22.03.2018 - 662360грн.00коп.; 23.03.2018 - 787122грн.00коп.; 23.01.2019 - 227303грн.45коп.

Крім того, за твердженням позивача, за попередніми поставками, здійсненими на підставі договору №339/10 від 05.10.2017, залишалася переплата відповідача в розмірі 90 копійок, яка була врахована позивачем.

Таким чином, позивач зазначає про здійснення відповідачем часткової оплати товару на суму 2045729грн.35коп.

Відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи, що позивачем визнається факт здійснення відповідачем часткової оплати отриманого товару на суму 2045729грн.35коп., суд доходить висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню.

За твердженням позивача більше коштів в рахунок оплати отриманого товару від відповідача не надходило, внаслідок чого за ним обліковується борг у сумі 227303грн.45коп., який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів, які спростовують наявність боргу в розмірі 227303грн.45коп., в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов`язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору №339/10 від 05.10.2017 та додатку №31/01 від 29.01.2018 до даного договору по видатковим накладним, покладеним в основу позову, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 227303грн.45коп. боргу є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 3409грн.56коп., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача також в повному обсязі.

Керуючись ст.74, 129, 165, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПОН (вул. Глинки, б.7, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 39928103) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР (проспект Перемоги, 93, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 31818929) про стягнення 227303грн.45коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПАРТНЕР , проспект Перемоги, 93, м. Чернігів, 14000 (ідентифікаційний код 31818929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПОН , вул. Глинки, б.7, м. Дніпро, 49000 (ідентифікаційний код 39928103) 227303грн.45коп. боргу та 3409грн.56коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06 червня 2019 року.

Суддя Т. Г. Оленич