Ухвала

від 06.06.2019 по справі 260/783/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/783/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Мукачівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, 151 ж, код ЄДРПОУ 37857963) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (89630, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Пузняківці, буд. 69а, код ЄДРПОУ 30854327), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Відтермінувати подання доказів з ПАТ "Укрпошта" ЗД ЦПЗ №1 м. Мукачева по пенсіонеру ОСОБА_1 за березень - травень 2019 року та докази відправлення позовної заяви відповідачу; 3. Стягнути з СТОВ "Добробут" на користь Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. "б - з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 7215,36 грн.; 4. Про день та час розгляду справи повідомити Мукачівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області."

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Однак, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від сплати судового збору на підставі статті 8 частини 3 Закону України № 3674-VI, оскільки предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю та у відповідності до статті 73 частину 2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказав, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом, а оскільки у позивача відсутні кошти призначених для сплати судового збору просив звільнити від сплати.

Відповідно до статті 133 частини 1 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статті 8 Закону України № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VI, зокрема, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Зокрема, Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України викладеної в ухвалі від 08 червня 2017 року у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458 звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

Окрім цього, Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Відповідно до приписів статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду.

Разом з тим, підстави для звільнення від сплати судового збору позивача, передбачених статтею 8 Закону України № 3674-VI відсутні.

Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України № 3674-VI розмірі.

У зв`язку з вищенаведеним, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що звернена позивачем до суду вимога є майновою.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн. 00 коп.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1921 грн..

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 161 частини 2 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

В порушення статті 161 частини 2 КАС України позивачем до позовної заяви не додано належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1921 грн. та доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити .

Позовну заяву Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати Тячівському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.Є. Гаврилко