Постанова

від 06.06.2019 по справі 804/10741/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2019 року

Київ

справа №804/10741/15

адміністративне провадження №К/9901/26045/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 (суддя: Юрков Е.О.) та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 (колегія суддів у складі: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі №804/10741/15 за позовомПриватного акціонерного товариства Дніпропетровський комбінат харчових концентратів доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський комбінат харчових концентратів звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000544901 від 04.08.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 121327 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 30331,75 грн.

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів , в результаті якої було складено акт від 17.07.2015 за №37/28-01-39/00374048 Про результати позапланової невиїзної перевірки ПАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП Орім за період з 01.10.2014. по 30.11.2014., ТОВ Дніпротранс ЛТД за період 01.07.2014 по 31.07.2014 та з 01.10.2014 по 31.10.2014, ТОВ Техносфера ЛТД за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 28.02.2015 до отримання поштового повідомлення про вручення листа, яким надіслані копії наказу про проведення цієї документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проведена з порушенням законодавчо визначеної процедури проведення позапланової невиїзної перевірки. Крім того, позивач посилається на необґрунтованість висновків проведеної перевірки та відповідно безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з недотримання податковим органом вимог закону в частині своєчасного повідомлення платника податків про проведення перевірки, що обмежило право суб`єкта господарювання на належний захист та відстоювання власних інтересів. А також з необґрунтованості висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно.

10.11.2018 відповідач заявив клопотання про заміну процесуального правонаступника та просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на її правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а також з урахуванням доводів у касаційній скарзі лише стосовно незаконності судових рішень в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 19.06.2015 по 10.07.2015 СДПІ у м. Дніпропетровську відповідно до наказу від 16.06.2015 №364 та на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП Орім за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ Дніпротранс ЛТД за період 01.07.2014 по 31.07.2014 та з 01.10.2014 по 31.10.2014, ТОВ Техносфера ЛТД за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 28.02.2015.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 17.07.2015 №37/28-01-39/00374048 Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ПАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП Орім (код ЄДРПОУ 39355541) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ Дніпротранс ЛТД (код ЄДРПОУ 38837644) за період 01.07.2014 по 31.07.2014 та з 01.10.2014 по 31.10.2014, ТОВ Техносфера ЛТД (код ЄДРПОУ 33806627) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 28.02.2015 , яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, зокрема порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів занижено суму податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Орім , ТОВ Дніпротранс ЛТД , ТОВ Техносфера ЛТД на загальну суму ПДВ 121327,56 грн.

На підставі акта перевірки від 17.07.2015 №37/28-01-39/00374048 СДПІ у м. Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0000544901 від 04.08.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 121327 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 30331,75 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ПП Орім з надання маркетингових послуг, ТОВ Дніпротранс ЛТД з перевезення вантажів та ТОВ Техносфера ЛТД з виконання ремонтних робіт, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

При укладенні договорів сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами.

Судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Водночас суди, оцінюючи висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, дійшли правильних висновків про те, що факт нікчемності правочинів або визнання їх недійсними, і такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, має бути визнаний в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на реорганізацію позивача у справі касаційний суд вважає за необхідне замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі викладеного, керуючись статтями 52, 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити.

2. Допустити заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС) його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

3. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 - без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду з