Ухвала

від 03.07.2007 по справі 22а-223/07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а - 223/2007 р.                                                                                                     Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 49                                                                                                        інстанції - Соловйов В.М.

                                                                                                                                                   ( 3/141/07-АП )

У Х В А Л А

         03 липня 2007 року                                                                           м.

Дніпропетровськ

            Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - 

Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              -  Проценко О.А., Коршун А.О.,

при секретарі -  Серьогіній О.В.

за участю представників сторін:

позивача     - не

прибув

відповідача 1- Краско Ю.М. ( довіреність від 16.04.2007 р. )

відповідача 2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну скаргу ТОВ

“Сітрон”, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2007р. по

адміністративній справі № 3/141/07-АП 

за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, м.

Запоріжжя

до відповідача 1 - ТОВ “Сітрон”, м. Запоріжжя

до відповідача 2 - ПП “Прімакс”, м. Кіровоград

про визнання недійсною угоди № 55/04 від 01.06.2004 р.,

-

ВСТАНОВИЛА:

            У лютому 2007 р.  Державна податкова інспекція у Хортицькому

районі м. Запоріжжя звернулася до Господарського суду Запорізької області із

позовом, у якому просила на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України визнати

недійсною угоду № 55/04 від 01.06.2004 р., укладену між ТОВ “Сітрон”, м.

Запоріжжя та ПП “Прімакс”, м. Кіровоград, яких визначено відповідачами у

справі.

            Позовні вимоги обгрунтовано

наступним:

- згідно рішення

Ленінського районного суду м. Кіровограда установчі докуметни ПП “Прімакс”

визнані недійсними з моменту реєстрації - 28.04.2004 р.;

- в рішенні суду

встановлено, шо підприємницька діяльність 

ПП “Прімакс” здійснюється невстановленою особою.

            Сукупність зазначених обставин

свідчить, що відповідачі діяли не безпосередньо, не самостійно та не з метою

отримання прибутку. Мета відповідачів не відповідає інтересам держави та

суспільства.

            Постановою господарського суду

Запорізької області від 10.04.2007 р. позов задоволено.

            Виходячі із обставин, встановлених

під час розгляду справи, та зазначених у рішенні Ленінського районного суду м.

Кіровограда про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника

ПДВ ПП “Прімакс” , суд дійшов висновку, що “оскаржена угода купівлі-продажу,

вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства за

наявності наміру у  ПП “Прімакс”.”

            На підставі встановлених фактів та,

керуючись ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.

207 ГК України, суд визнав угоду ( господарське зобов'язання ), оформлену як

договір купівлі-продажу № 55/04 від 01.06.2004 р., недійсною.

            У апеляційній скарзі ТОВ “Сітрон”

просить скасувати постанову господарського суду та відмовити у задоволенні

позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального

права, неповне з'ясування судом обставин справи.

            Відповідач 1 зазначає:

-      наявність умислу юридичної особи та вчинення угоди, що суперечить інтересам

держави не може бути підтверджена тільки рішенням суду про визнання установчих

документів недійсними та скасування державної реєстрації.  Оскільки умисел юридичної особи реалізується

через умисні дії посадових осіб, належним доказом наявності протиправного

умислу може бути виключно вирок суду у кримінальній справі. Визнання угоди

недійсною на підставі ст. 207 ГК без наявності зазначеного вироку є порушенням

норм ст. 70 КАС України;

-      постановою старшого о/у ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Жіркова

К.М. від 04.04.2007 р. відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо

посадових осіб ТОВ “Сітрон”;

-      ПП “Прімакс” на момент розгляду справи не було

ліквідованим.

                Реченням

першим абзацу 2 п. 19 Роз'яснення ВАС України № 02-5/111 від 12.03.1999 року

«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних  з визнанням угод недійсними» встановлено, що

саме лише визнання господарським судом недійсними установчих документів

підприємтсва та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття

господарським судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними

угоди, укладні таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до

моменту виключення його з державного реєстру.

            Виходячи

з вищевикладеного, враховуючи той факт, що 

ПП “Прімакс” не

виключено з державного реєстру, відсутні підстави для визнання оскаржуваної

угоди недійсною лише з підстав визнання судом недійсними установчих документів

підприємства;

-  судом невірно застосовано норми матеріального

права, оскільки рішення суду містить посилання на нормативний акт, який втратив

чинність, а саме - на Закон України “Про підприємництво”  ( втратив чинність з 01.01.2004 року), - на

неіснуючі норми Закону, а саме: на ст. ст. 207, 208 ГПК України  ( Господарсько-процесуальний кодекс України

містить 125 статей).

            Позивач

та відповідач 2 до суду не прибули, пояснень та заперечень щодо апеляційної

скарги не надали.

            Заслухавши

представника ТОВ “Сітрон”  та розглянувши

матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячі з наступного:

            Державною

податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено

перевірку ТОВ "Сітрон", на підставі якої складено акт від

06.09.2006р. № 37-23-31491053 "Про результати виїзної планової

документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сітрон", код ЄДРПОУ 31491053 з питань дотримання вимог податкового,

валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по

31.03.2006р."                                                     

            В ході

перевірки було встановлено факт наявності господарських зобов'язань між ТОВ "Сітрон" (Покупець) та  ПП "Прімакс" (Продавець) по

укладеному договору купівлі-продажу № 55/04 від 01.06.2004р. Як зазначено в

договорі, Продавець в особі директора Войтович А.В., діючого на підставі статуту, передає у власність

Покупцю, в особі директора Дайдоєва В.І. товар: брухт та кускові відходи міді,

латуні та бронзи (змішаний).                                                                                                             

            Згідно журналу-ордеру

по рахунку № 63/1 та первинних

бухгалтерських документів в січні 2005р. ПП "Прімакс" відвантажено

ТОВ "Сітрон" брухт міді в кількості 34,7 т ( вага нетто ) на загальну

суму 386 514, 86 грн. без ПДВ.

            Згідно угоди

№ 55/04 від 01.06.2004 року, а

також податкових накладних № 2/2

від 20.01.2005 року, №3 від 28.01.2005 року, та руху по

рахунку № 63/1 за період з

01.10.2004 року по 31.03.2006 року сума угоди між ТОВ

"Сітрон" та ПП "Прімакс"

склала 463 818,21 грн., у тому числі ПДВ - 77 302,98 грн.

            Приватне

підприємство "Прімакс" (код 32095397) зареєстроване за юридичною

адресою : 25031, м. Кіровоград, вул. Гагаріна, буд. 9, к. 1.

            Рішенням

Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20.01.2005р. по цивільній справі №

2-747/05р. установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП "Прімакс"

були визнані недійсними з моменту перереєстрації на ОСОБА_1, а саме з

28.04.2004 року.

            Рішенням

суду встановлено, що:

"- ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що свій

паспорт залишав як заставу за прокат відеокасети приватному підприємцеві, в

якого його вкрали. До реєстрації ПП "Прімакс" не причетний;                                                                                        

- згідно змін до Статуту Приватного підприємства

"Прімакс" засновником та власником його виступає ОСОБА_1 Вказані

зміни внесені Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому від

28.04.2004р. Невиконання ОСОБА_1 жодних дій з підприємницької діяльності

стверджується його поясненнями, наданими в податковій інспекції. Таким чином, в

порушення вимог Закону України "Про підприємства в Україні" та Закону

України "Про підприємництво" підприємницька діяльність

здійснюється не встановленою особою”.                                               

            Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини,

встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській

справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у

яких беруть участь ті самі особи або особа, шодо якої встановлено ці обставини.

            Тобто,

не потребують доказування наступні обставини:

- згідно змін до Статуту Приватного підприємства

"Прімакс" засновником та власником його виступає ОСОБА_1   Вказані зміни внесені Реєстраційною палатою

Кіровоградського міськвиконкому від 28.04.2004р. в Реєстраційній палаті

виконавчого комітету Кіровоградської міської Ради;    

- ОСОБА_1 не виконувалось

жодних дій з підприємницької  діяльності  ПП

“Прімакс”

-  підприємницька

діяльність Приватного підприємства "Прімакс" здійснюється не

встановленою особою.                                               

            3а таких

обставин слід дійти висновку, що діяльність ПП "Прімакс", складовою

частиною якої є також укладання та виконання господарських договорів

(зобов'язань), була направлена на отримання прибутку особами, що не бажали

легалізувати свою діяльність та здійснювати її відповідно до правових засад, визначених

законодавством України, тобто під власним ім'ям, відповідно до норм

законодавства, що регулює порядок реєстрації та здійснення господарської

діяльності суб'єктами підприємництва.

            Отримання

прибутку шляхом здійснення такої діяльності є діями, що суперечать як інтересам

держави, так і інтересам суспільства.

            Частиною

1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не

відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відаосин

з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної

правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного

органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

            Відповідно

до ч.1 ст. 208 ГК України, якщо

господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в

обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави

за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі

виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход

держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на

відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе

одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або

належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход

держави.                                                     

            Тобто,

необхідними умовами для визнання господарського зобов'язання недійсним  відповідно до ст. 207, ч.1 ст. 208 ГК

України є укладення його з метою завідомо суперечною інтересу держави і

суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання

відповідних наслідків.

            Згідно п. 11 ст. 10 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні'' державні податкові інспекції в

районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані

державні податкові інспекції виконують такі функції:

               "...11)  

подають   до  судів позови до  підприємств, установ, організацій та

громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход

держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів,

одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення

заборгованості перед бюджетом і державними 

цільовими фондами за рахунок їх майна;                                             

            Матеріали

справи свідчать, що договір купівлі-продажу № 55/04 від 01.06.2004 р., який

оспорює податкова, було укладено у 2004 р., під час дії ЦК України та ГК

України, згідно яких поряд з терміном “угода” з'явилися терміни “господарське

зобов'язання” та “правочин”.

            За таких

обставин слід визнати, що позов подано уповноваженим органом, позовні вимоги є

обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

            Отже

рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі правильно встановлених

обставин, з додержанням норм процесуального та матеріального права.

            Посилання

апелянта на невірне застосування судом норм матеріального права, а саме Закону

України “Про підприємництво”, ст. ст. 207, 208 ГПК України не можуть бути

прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, а саме тексту

постанови суду, який свідчить, що на названі Закон та норми ГПК України суд не

посилався, а зазначав їх як частину рішення Ленінського районного суду та

описку у позовній заяві.

            Посилання

апелянта на те, що доведеними можуть визнаватись лише факти, встановлені вироком

суду у кримінальній справі, а отже належним доказом може визнаватися тільки

вирок, а не рішення суду, не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що

суперечать

ч. 1 ст. 72 КАС України.

            Посилання

апелянта на відмову у порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ

“Сітрон” не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у рішенні господарського

суду взагалі не йдеться про наявність протиправного умислу у зазначених осіб.

            Посилання

апелянта на ту обставину, що на момент здійснення повадження по справі, в т. ч.

апеляційного, ПП “Прімакс”  не є

ліквідованим, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки поняття угоди, що

суперечить інтересам держави та суспільства, не є ідентичним поняттю угоди,

укладеної недієздатною ( ліквідованою) особою.

            Посилання

позивача на ту обставину, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК

України правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, на що

посилається податкова, не можуть визнаватися судом недійсними, не приймаються

до уваги, виходячі з наступного:

-      цивільний кодекс України не регулює

публічно-правові відносини та застосовується при вирішенні спорів між

суб'єктами, що діють на засадах юридичної рівності та вільного волевиявлення,

зокрема між сторонами за угодою ( правочином);

-      господарський кодекс України регулює у т. ч. відносини,

що виникають між суб'єктом підприємницької діяльності  та державою, як  суб'єктом публічно-правових відносин ( розд.

23, 26 та інші).

             Отже відносини, що виникають між

органом державної податкової служби та учасниками угоди ( господарського  зобов'язання) регулюються нормами ст. 207 ГК

України, яка передбачає, що 

господарське  зобов'язання,

вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, на

вимогу відповідного органу державної влади може бути визнано судом  недійсним повністю або в частині: Зазначені

норми ст. 207 ГК кореспондуються з нормами ст. 10 Закону України “Про державну

податкову службу в Україні.”       

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206

Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

            Апеляційну скаргу  ТОВ “Сітрон”, м. Запоріжжя на постанову

господарського суду Зпорізької області від 10.04.2007 р. залишити без

задоволення, постанову суду - без змін.

            Ухвала набирає чинності відповідно

до ст. 254 КАС України.

            Ухвала підлягає оскарженню

відповідно до ст. 212 КАС України.

   Головуючий

суддя:                                                                       

Туркіна Л.П.

   Судді:                                                

                                             Коршун

А.О.

Проценко О.А.

            Оригіналу відповідає:

                помічник судді                                                                                                       

Порохова К.А.