Рішення

від 06.06.2019 по справі 235/72/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/72/19

Номер провадження 2/235/503/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоекономічної селищної ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно успадковане позивачем шляхом подачі заяви до нотаріуса. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки власність на дане нерухоме майно не підтверджено правовстановлюючими документами відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . За таких обставин ОСОБА_1 , з посиланням на положення ст. ст. 328, 392, 1276 ЦК України заявлено вимоги захисту майнових прав.

Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надіслала на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в її відсутність, при чому позовні вимоги підтримані, заперечень проти ухвалення заочного рішення не має.

Відповідачем Новоекономічною селищною радою Донецької області, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника органу місцевого самоврядування, заперечень по суті заявлених вимог не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Новоекономічне Покровського району Донецької області, зареєстрованим місцем проживання є адреса: АДРЕСА_2 (відомості з паспорта громадянина України - а.с. 4-5).

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , - шлюбні відносини підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 - а.с. 8), в силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України, після його смерті відкрилася спадщина.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя не скористався наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 , позивач по справі.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строк, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54786428 від 18.01.2019 року за спадкодавцем ОСОБА_3 відкрито спадкову справу № 8/2018, місце зберігання - приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Донецької області Богатова І.М. (а.с. 31).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 входить нерухоме майно - домоволодіння (житлові будинки А-1 , Б-1 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належне спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчено 27.12.1979 року Новоекономічною селищною радою, р/реєстр 177 та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності від 24.06.1983 року).

Згідно листа Другої покровської державної нотаріальної контри Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 62/01-16 від 18.01.2019 року - з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася дружина померлого - ОСОБА_1 ; інших заяв по спадковій справі № 346/2012 не надходило; 02.06.2016 спадкоємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 25).

Постановою державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 на житлові будинку в АДРЕСА_1 (а.с. 19). Постанова нотаріуса вмотивована положенням п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердж. наказом МЮ № 296/5 від 22.02.2012 р., п. 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", - з поясненням, що документи, які встановлюють право власності та реєстрації житлових будинків А-1 та Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається в порядку встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

На підтвердження підставності та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 надано наступні докази.

Згідно технічного паспорта на домоволодіння, виготовлений КП Бюро технічної інвентаризації станом на 11.12.2018 року об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 має наступну характеристику будинку, господарських будівель та споруд: житловий будинок А-1 - 1927 р.побудови, житловий будинок Е-1 - 1989 р.побудови, тамбур а-1 - 1930 р.побудови, прибудова е-1 - 1989 р.побудови, сарай Б-1 - 1940 р.побудови, гараж Д-1 - 1980 р.побудови, гараж Ж-1 - 1989 р.побудови, убиральня З-1 - 1988 р.побудови, ганок е1-1 - 1989 р.побудови, огорожа № 2, ворота № 3, огорожа № 4 (а.с. 13-17).

Згідно листа комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації № 1510/01-02 від 11.12.2018 року - домоволодіння АДРЕСА_1 1927 року побудови є власністю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Новоекономічною селищною радою від 27.12.1979 року, р/реєстр 177; будинок Е -1 , 1989 року побудови - не зареєстрований (а.с. 12).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що договір купівлі-продажу, посвідчений Новоекономічною селищною радою від 27.12.1979 року, р/реєстр 177 - втрачено.

Суд наголошує, що втрата документа не тягне за собою втрату права власності.

Згідно дублікату договору купівлі-продажу від 27 грудня 1979 року - ОСОБА_2 набуто право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 37).

Згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності від 24.06.1983 року виконкомом Новоекономічної селищної ради на підставі рішення № 29 від 21.07.1983 року відведено ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва будинку площею 40,9 кв. м. (а.с. 9-10). За життя ОСОБА_2 реєстрацію будинку Е -1 з обслуговуючими їх будівлями і спорудами відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинку та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 р. (чинна до 19.01.1996 р.) - не здійснив.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває у їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкоємцем не було отримано правовстановлюючий документ.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично, будучи титульним власником спірного спадкового майна змушена в судовому порядку захистити свої майнові права та інтереси, оскільки будь-яких інший спосіб відсутній. Таке рішення відповідає ст. ст. 316, 328 ЦК України, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування витрат за рахунок відповідача не заявлено.

На підставі ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоекономічної селищної ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається з житлового будинку А-1 загальною площею 26,9 квадратних метри, в тому числі 10,1 квадратних метри жилої площі, житлового будинку Е-1 загальною площею 57,8 квадратних метри, в тому числі 42,5 квадратних метри жилої площі, господарських будівель та споруд: тамбур а-1 , прибудова е-1 , сарай Б-1 , гараж Д-1 , гараж Ж-1 , убиральня З-1 , ганок е1-1 , огорожа № 2, огорожа № 4, ворота № 3.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення - 06.06.2019 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

- відповідач: Новоекономічна селищна рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341643, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, смт. Новоекономічне, пров. Центральний, 7

Суддя: