Ухвала

від 05.06.2019 по справі 761/19911/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19911/19

Провадження № 1-кс/761/13999/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника ТОВ «Проимінь+» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Проминь+» ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Представник ТОВ «Проминь+» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23 листопада 2017 року.

28.03.2019 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/12712/19 (провадження № 1-кс/761/9112/2019) задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_4 , про накладення у кримінальному провадженні № 22017000000000423 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Проминь+» ЄДРПОУ 42758417), що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в AT КБ "Приватбанк" (м.Миколаїв, МФО 326610).

У своєму клопотанні заявник посилається на те, що вказаний арешт на грошові кошти ТОВ «Проминь+» (ЄДРПОУ 42758417), що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в AT КБ "Приватбанк" (м.Миколаїв, МФО 326610), накладено без об`єктивно з`ясованих обставин та без дослідження доказів, які вказують на законність походження коштів наявних на рахунках товариства.

Представник ТОВ «Проминь+» - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22017000000000423 від 23 листопада 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшомузастосуванніцього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому,у відповідності до ч.2,ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року вбачається, що дане майно є речовим доказом, оскільки грошові кошти на рахунках ТОВ «Проминь+» набуті кримінально протиправним шляхом та можуть використовуватись для продовження злочинної діяльності, а додані до клопотання матеріали містили достатньо даних щодо необхідності арешту вказаного майна. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того,що наданій стадіїрозслідування вищезазначенийзахід забезпеченнявтратив своюактуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається представник ТОВ ТОВ «ПРОМИНЬ+», в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174,309,372,392 КПК України,слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Проминь+» ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1