Рішення

від 28.05.2019 по справі 445/1444/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1444/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип`як П. В.

при секретарі судового засідання Мацайло О.М.,

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача та відповідача Важного В.М.,

відповідача Олексяк Г.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області, сільського голови Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф. за участю третіх осіб: ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФОП ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області (надалі - Білокамінська сільська рада), сільського голови Важного Володимира Михайловича та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Галини Франківни про визнання протиправним та скасування рішень Білокамінської сільської ради від 06.04.2017 №298 Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та від 06.04.2017 №299 Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , визнання протиправною відмови сільського голови Білокамінської сільської ради Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г . Ф . щодо не підписання актів приймання межових знаків на зберігання та зобов`язання голову Білокамінської сільської ради Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф. підписати акти приймання межових знаків на зберігання, які є складовою частиною землеустрою, зобов`язання Білокамінську сільську раду виконати вимоги ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, зокрема у двотижневий термін з дня отримання від кожного з позивачів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачам в межах передбачених виготовленими позивачами проектами землеустрою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.10.2015 позивачі зверталися у Білокамінську сільську раду про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в урочищі Циплі с. Черемошня, орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, проте рішеннями від 16.12.2015 №30 та №31 позивачам було відмовлено у наданні такого дозволу, оскільки такі не зареєстровані та не проживають на території сільської ради. Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28.02.2017 вказані рішення визнані протиправними та скасовані та зобов`язано Білокамінську сільську раду на черговій сесії розглянути заяви позивачів. 20.03.2017 позивачі, на виконання вищевказаного рішення суду, повторно звернулися із заявами у Білокамінську сільську раду, рішеннями якої від 06.04.2017 №289 та №299 відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вказані землі відносяться до земель загального користування (п. А ч.4 ст.83 Земельного кодексу України). Таку відмову позивачі вважають невмотивованою та незаконною, оскільки згідно довідки відділу Держгеокадастру у Золочівському районі від 26.04.2017 вказана земельна ділянка в урочищі Циплі відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя-сіножаті. У зв`язку з відсутністю мотивованої відмови про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивачі скористалися своїм правом передбаченим абз.3 п.7 ст.118 Земельного кодексу України та виготовили проект землеустрою. 25.07.2017 позивачі звернулися із заявами у Білокамінську сільську раду про погодження акту приймання-передачі межових знаків на зберігання, однак отримали відповідь про відсутність межових знаків, хоча такі фізично існують.

Присутній представник позивачів дав аналогічні пояснення, просить позов задовольнити. Додатково пояснив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради №67 від 02.10.2003 в частині віднесення 8,8 га в урочищі Циплі до земель загального користування.

Відповідач Білокамінська сільська рада у письмових запереченнях зазначає, що відповідно до ст.122 Земельного кодексу України заяви позивачів були розглянуті в місячний термін та прийнято відповідні рішення від 06.04.2017 №289 та №299 про мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зокрема, земельна ділянка в межах села Черемошня в урочищі Циплі відповідно до звіту по формі 6-зем відноситься до земель загального користування сільської ради і згідно п. А ч.4 ст.83 Земельного кодексу України не може передаватися у власність.

Представник відповідача Білокамінської сільської ради та відповідач сільський голова Важний В.М. проти позову заперечив з вищевикладених підстав, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Відповідач Олексяк Г.Ф. проти задоволення позову заперечила, пояснила, що як землевпорядник Білокамінської сільської ради вона могла брати участь у передачі межових знаків на зберігання лише після прийняття відповідного рішення сільською радою. Оскільки відповідне рішення сільською радою не приймалося, жодних актів про приймання межових знаків на зберігання вона не підписувала.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у письмових поясненнях зазначив, що земельна ділянка на яку претендують позивачі знаходиться в межах населеного пункту. Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад, а згідно ст.71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у зв`язку з чим питання по даній справі не належать до компетенції третьої особи.

Третя особа ОСОБА_11 подав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши присутніх представника позивачів, відподачів та представника третьої особи, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.10.2015 звернулися до Білокамінської сільської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтованою площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в урочищі Циплі с. Черемошня.

16.12.2015 Білокамінською сільською радою прийнято рішення №30 та №31, якими було відмовлено позивачам у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, так як вони не зареєстровані і не проживають на території сільської ради.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28.02.2017 визнано протиправними та скасовано рішення Білокамінської сільської ради від 16.12.2015 №30 та №31 та зобов`язано Білокамінську сільську раду на черговій сесії розглянути заяви позивачів щодо надання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га кожному у межах села Черемошня в урочищі Циплі . Рішення вступило в законну силу 19.04.2017.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.03.2017 повторно звернулися до Білокамінської сільської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтованою площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в урочищі Циплі с. Черемошня.

Білокамінською сільською радою 06.04.2017 прийнято рішення №298 та №299, якими відмовлено позивачам у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в межах села Черемошня в урочищі Циплі , тому що вказана земельна ділянка відноситься до земель загального користування і не може передаватися у приватну власність, відповідно до п. а ч.4 ст.83 Земельного кодексу України.

Заявами від 16.05.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виконання п.7 ст.118 Земельного кодексу України повідомили Білокамінську сільську раду про те, що вони замовили виготовлення проекту землеустрою.

26.07.2017 позивачі звернулись із заявами до голови Білокамінської сільської ради, в яких просять погодити акти приймання-передачі межових знаків на зберігання, які є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в урочищі Циплі с. Черемошня.

Листами від 07.08.2017 №197 та №198 Білокамінська сільська рада повідомила позивачів, що дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність сільська рада не надавала, акти приймання-передачі межових знаків на зберігання складалися без представників сільської ради і при обстеженні даних земельних ділянок в натурі, межових знаків, вказаних в проекті землеустрою, не виявлено, а тому сільський голова не може погодити акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, яких не існує в натурі.

Позивачі не погодившись з такою відмовою звернулися до суду з метою захисту їх порушеного права.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено п.а-б ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 ЗК України встановлено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 цього ж Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

В матеріалах справи наявні заяви позивачів та додатки до них, зміст яких вказує на те, що позивачами дотримано вимог законодавства при їх оформленні.

Згідно з ч. 7 цієї ж статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведена норма вказує на те, що законодавцем визначено вичерпний перелік на підставі, яких допускається відмова у наданні згаданого дозволу.

В матеріалах справи наявний лист відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Львівської області від 31.07.2017 №13-0.24-163/106-17, згідно якого земельна ділянка в с. Черемошня ур. Циплі , угіддя сіножаті, згідно форми 6-зем станом на 01.01.2016 належить до земель загального користування.

Проте, враховуючи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №813/2184/18, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області №67 від 02.10.2003 Про інвентаризацію (уточнення) земель сільськогосподарських угідь в частині віднесення 8,8 га в урочищі Циплі до земель загального користування, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав, передбачених ст.118 ЗК України , для відмови позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Відтак, такі дії відповідача щодо відмови є протиправними, оскільки не відповідають критерію законності (п.1 ч.3 ст.2 КАС України) та обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України).

Абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України передбачено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Із наявних у матеріалах справи заяв від 16.05.2017 вбачається, що позивачі повідомили Білокамінську сільську раду про те, що вони замовили виготовлення проекту землеустрою, відтак вони діяли у спосіб передбачений ч.7 ст.118 ЗК України.

Відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

Механізм встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686 (надалі - Інструкція), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з п.3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Виконавцем, відповідно до п.1.3 Інструкції, є юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа -

підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним

забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих

днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм Інструкції дає підстави для висновку що відмова власника (користувача) земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб від підписання ата приймання-передачі межових знаків на зберігання не свідчить про тре, що погодження меж земельних ділянок не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення зміни або припинення будь яких прав у процесі приватизації земельної ділянки. Окрім того, непогодження меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для відмови погодження та затвердження проекту землеустрою відповідними суб`єктами владних повноважень.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалось, що третя особа ФОП ОСОБА_12 , як сертифікований інженер-землевпорядник, здійснював дії передбачені п.3.12 Інструкції щодо закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправною відмови сільського голови Білокамінської сільської ради Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф . щодо не підписання актів приймання межових знаків на зберігання та зобов`язання голову Білокамінської сільської ради Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф. підписати акти приймання межових знаків на зберігання, задоволенню не підлягають.

Згідно ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким у даному випадку виступає Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Положеннями ч.9 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З наявних у матеріалах справи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів вбачається, що такі не погоджувались у Головному управлінні Держгеокадастру у Львівській області, а представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що вказані проекти не погоджувались у порядку передбаченому статтею 186-1 ЗК України, а тому позовні вимоги - зобов`язати Білокамінську сільську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати їх у власність позивачам, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів, понесених позивачем витрат на копіювання матеріалів справи у розмірі 1063,50 грн., суд зазначає, що відповідно до ст..132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Оскільки заявлені позивачем витрати на копіювання не відносяться до витрат пов`язаних із розглядом справи, у стягненні таких з відповідачів слід відмовити.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить покласти на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 116, 118, 122, 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ст. КАС УКраїни

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області №298 від 06.04.2017 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ".

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області №299 від 06.04.2017 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04374453, місцезнаходження: 80710, Львівська область Золочівський район село Білий Камінь вул. Шашкевича, 14, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_13 судові витрати в розмірі 806,67 грн.

Стягнути з Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04374453, місцезнаходження: 80710, Львівська область Золочівський район село Білий Камінь вул. Шашкевича, 14, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 806,67 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 червня 2019 року.

Суддя П.В. Пилип`як