Рішення

від 06.06.2019 по справі 182/1773/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1773/19

Провадження № 2/0182/1708/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.06.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

представник відповідача - адвокат Булкіна Олена Іванівна на підставі ордеру ДП №1025/000046 від 02.05.2019 року( а.с. 60-61)

Заяви по суті справи.

Позивач звернулась до суду з позовними вимогами до відповідача та просить суд стягнути пеню за несплату аліментів в розмірі 84760,80 грн.(а.с. 1-13)

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач не виконує рішення суду та не сплачує на утримання дитини аліменти у визначеному розмірі, у зв`язку з чим станом на 01.02.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 15444,34 грн., що підтверджується довідкою державного виконавця. Оскільки будь-якої поважної причини для несплати аліментів відповідач не має, то з нього підлягає стягненню на її користь пеня за несплату аліментів, що згідно з розрахунком станом на 01.02.2019 року становить 84760,80 грн.

Відповідач подав на позовну заяву відзив , проти позову заперечує, оскільки він не має такої заборгованості по аліментам станом на 01.02.2019 року, так як здійснював перекази відповідачу, які не враховані у розрахунку державного виконавця, який додано позивачем до позову. Крім цього зазначає, що нарахування розміру пені не відповідає вимогам ч.1 статті 196 СК України. Просить суд відмовити в задоволенні позову(а.с.63-65).

Представник Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.84)

Інших заяв та клопотань по суті справи учасники не подавали.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 04.04.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження(а.с.21), витребувано копію виконавчого провадження(а.с.22), відомості про доходи сторін(а.с.29-30)

03.05.2019 року ухвалою суду залишено заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення(а.с.34-35).

Судом встановлено .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5)

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.09.2007 року по 07.08.2017 рік (а.с.4,6)

Після розірвання шлюбу син ОСОБА_4 залишився проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1\4 частина всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку, щомісяця, починаючи з 16.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття(а.с.7).

Згідно довідки державного виконавця та розрахунку станом на 01.02.2019 року ОСОБА_2 нараховано заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина в розмірі 15444,34 грн.(а.с.8)

В судовому засіданні встановлено , що станом на 01.05.2019 року у ОСОБА_2 наявна переплата по аліментам на утримання дитини в розмірі 8917,16 грн.(а.с.105)

У відповідності до ч. 1ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

В п. 22 Постанови Пленуму ВСУ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 р. № 3 зазначено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 СК України суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішення суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Згідно частин 1-3статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, N 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що відповідач станом на 01.05.2019 року має переплату зі сплати аліментів на сина ОСОБА_6 в розмірі 8917,16 грн.

Відповідно до наданих відповідачем письмових доказів судом встановлено, що відповідач сплачував аліменти за певні періоди у сумах наперед та має переплати .

Як вбачається з копії виконавчого провадження державним виконавцем визначався розмір аліментів боржнику ОСОБА_2 і при цьому будь-яких повідомлень від державного виконавця про нараховану заборгованість та визначений щомісячний розмір аліментів на утримання сина на адресу відповідача не було направлено, що підтверджується копією виконавчого провадження (а.с. 84-105).

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не ухилявся від виконання свого обов`язку щодо утримання сина, сплачував аліменти на утримання сина у більшому розмірі ніж визначено державним виконавцем, мав постійно переплати по аліментам, а про визначений державним виконавцем розмір аліментів боржник не був повідомлений , не був він також повідомлений державним виконавцем і про наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка йому нарахована до звернення позивача із цим позовом до суду.

Отже, враховуючи досліджені письмові доказі, які додані сторонами до матеріалів справи судом не встановлено наявності вини відповідача у простроченні сплати аліментів у визначеному державним виконавцем розмірі, а тому на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність. Таким чином у позивача відсутнє право на стягнення неустойки з відповідача.

Враховуючи вище викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 847 грн. слід компенсувати за рахунок держави

На підставі ст.196 СК України, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 76, 78, 89, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Судовий збір у розмірі 847 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду ( м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 06.06.2019 року.

Дані про учасників справи :

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання : АДРЕСА_2 )

Третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ( ЄДРПОУ 35004297, місце знаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Отоманська, буд. 2)

Суддя: А. Г. Багрова