Постанова

від 06.06.2019 по справі 227/4537/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/4537/18 Номер провадження 22-ц/804/1532/19

Номер провадження 22-ц/804/1532/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря: Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Добропільське сортонасінницьке підприємство на рішення Добропільського міськрайонного суду від 25 березня 2019 року (ухваленого під головуванням судді Мацишин Л.С.) у цивільній справі №227/4537/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Добропільське сортонасінницьке підприємство до ОСОБА_1 , селянського (фермерського) господарства Світлана про визнання договору оренди недійсним, визнання договору оренди землі від 30 травня 2008 року поновленим на умовах викладених в додатковій угоді до договору оренди землі від 30 травня 2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , СФГ Світлана про визнання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Світлана недійсним, визнання договору оренди землі від 30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство поновленим на умовах, викладених в додатковій угоді до договору оренди землі від 30 травня 2008 року.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 30 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав позивачу у строкове платне користування земельну ділянку площею 4,8100 га, кадастровий № НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Криворізької сільської ради Добропільського району, строком на 10 років. Відповідно до вимог законодавства товариство має переважне право на поновлення договору оренди землі. Позивач 26 квітня 2018 року направив лист-повідомлення разом з проектом додаткової угоди в яких було запропоновано поновити договір оренди на той самий строк, а саме на 10 років та встановити орендну плату на рівні 13000 грн. Відповідачем на вказану пропозицію було направлено лист -повідомлення, в якому він зазначив, що не має наміру поновляти дію договору оренди та додано угоду про розірвання договору оренди землі від 30 травня 2008 року в якій запропоновано ще до закінчення строку дії договору розірвати договір за згодою сторін. Товариство належно виконувало свої обов`язки за договором оренди та як добросовісний орендар після закінчення строку дії договору, враховуючи бажання відповідача самостійно користуватись земельною ділянкою, повернув 30 червня 2018 року земельну ділянку відповідно до акту-прийому передачі. Проте їм згодом стало відомо, що відповідач уклав новий договір оренди земельної ділянки з СФГ Світлана , тим самим вважає, що його переважне право орендаря порушене.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 25 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено

В апеляційній скарзі ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів судових витрат. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, надано неналежну їх оцінку, неправильно застосовані норми матеріального права.

Зокрема позивач вважає, що він дотримався вимог, які закріплені у ст. 33 Земельного кодексу, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Крім того судом першої інстанції встановлено, що ним дотримано строки та процедуру повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. Однак відповідач, посилаючись на необхідність особистого використання земельної ділянки листом-повідомленням від 02.05.2018 року сповістив товариство про небажання пролонгувати договір оренди землі.

Також зазначає, що договір від 15 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Світлана на гірших умовах ніж були до цього в договорі оренди між ним та відповідачем. Зміни умов додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2018 року були внесені не 25.06.2018 року, а 28.11.2018 року з моменту реєстрації, тобто після подання та отримання позовної заяви відповідачем.

На апеляційну скаргу надійшли відзиви від ОСОБА_1 та директора СФГ ОСОБА_3 , в яких вони просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що позивачем не наведено жодних обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною. Звертають увагу на те, що ОСОБА_1 було направлено позивачу письмове повідомлення про відмову в поновленні договору оренди та наявні заперечення щодо поновлення договору, тобто не досягнута згода щодо істотних умов договору, що у свою чергу унеможливлює поновлення договору оренди землі з підстав передбачених ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Крім того посилання відповідача на укладення договору між ОСОБА_1 та СФГ Світлана на невигідних умовах спростовуються матеріалами справи, а саме додатковою угодою від 16.06.2018 року.

В судове засідання з`явилися директор ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство - Шаров В.С. та директор селянського (фермерського) господарства Світлана - ОСОБА_4 ..

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся із заявою про слухання справи у його відсутність.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що до закінчення строку дії укладеного між ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство та ОСОБА_1 останній виявив свою волю не продовжувати строк його дії, а тому відсутні підстави зазначені в ст. 33 ЗУ Про оренду землі для поновлення зазначеного договору на той самий строк, крім того на інших умовах.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам та узгоджуються із положеннями ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,810 га на території Криворізької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на праві власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .

30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство укладено договір оренди земельної ділянки розміром 4,8100 га, що розташована на території Криворізької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № НОМЕР_1 , строком на 10 років.

26 квітня 2018 року ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство звернулося до ОСОБА_1 з листом-повідомленням та з проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 30 травня 2008 року з пропозицією поновити договір оренди землі від 30 травня 2008 року на той самий строк та встановити орендну плату на рівні 13000 грн. на рік. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав лист-повідомлення 28 квітня 2018 року.

02 травня 2018 року ОСОБА_1 направив позивачеві повідомленням про те, що не має наміру поновляти дію договору оренди землі від 30 травня 2018 року на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_3 :0157 та просить вжити всіх заходів виділення його земельної ділянки та її передачі в натурі.

Крім того, 03 травня 2017 року та 06 квітня 2018 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство з заявою про розірвання договору оренди землі, відповідно до якої, що у зв`язку з особистою потребою користуватись земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності, вважати договір оренди землі розірваним з 30 травня 2018 року у зв`язку з закінченням строку дії договору, та попереджав, що з 31 травня 2018 року він буде використовувати власну земельну ділянку, а тому просить не обробляти її і не проводити посів.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 30 червня 2018 року ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство повернуло ОСОБА_1 земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки.

15 червня 2018 року ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки з Селянським (фермерським) господарством Світлана строком на 20 років,з виплатою орендної плати в сумі 13500 грн. на рік . Договір зареєстрований 25 червня 2018 року за № запису:26852835.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що переважне право орендаря, яке підлягало захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушене укладанням договору оренди з новим орендарем, а тому і не підлягає захисту згідно положень статті 33 Закону України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, при поновленні договору оренди землі згідно із частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, у якій законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як встановлено судом, 02.05.2018 року ОСОБА_1 , у встановлений законом строк повідомив позивача листом про те, що він не має наміру поновлювати дію договору оренди землі та залишає за собою право самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону відсутній такий юридичний факт як згода орендодавця на продовження договору оренди земельної ділянки, а за таких умов переважне право позивача на укладання договору оренди припинилося, а тому правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Таким чином договір оренди землі від 16.08.2018 року укладений між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством Світлана не порушує права та обов`язки позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ Добропільське сортонасінницьке підприємство належним чином виконувало умови договору про оренду земельної ділянки від 30 травня 2008 року та повідомило ОСОБА_1 про намір продовжити його дію на новий строк, а тому має переважне право на оренду, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За змістом вищенаведеної норми права такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Судом встановлено, що орендар, з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі дотрималось процедури та строків передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі сповіщення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, повідомивши орендодавця до спливу строку договору оренди землі 30 травня 2008 року у строк, встановлений цим договором, і не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, орендарю було вчасно направлено лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення з запереченням щодо поновлення договору оренди землі. Тобто згода орендодавця отримана не була.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі переважне право орендаря на укладення договору оренди землі вважається припиненим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Добропільське сортонасінницьке підприємство залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду від 25 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 червня 2019 року.

Судді: