Постанова

від 21.05.2019 по справі 455/1494/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/1494/17 Головуючий у 1 інстанції: Ніточко Л.Й.

Провадження № 22-ц/811/2546/18 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справі:

головуючого судді Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: представника позивача- прокурора Панькевича Р.В., представника відповідача-сільського голови Топільницької сільської ради Дикого С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу № 455/1494/17 за апеляційною скаргою Прокуратури Львівської області на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року у справі за позовом Самбірської місцевої прокуратури Львівської області до Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

17.12.2017 року Самбірська місцева прокуратура Львівської області звернулася до суду з позовною заявою до Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідно до постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 20.06.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень та 1700 гривень. Судове рішення (постанова) набрало законної сили 30.06.2017 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 , будучи відповідно до рішення №2 від 19.11.2015 року обраним депутатом Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області сьомого скликання, тобто, згідно п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , всупереч інтересам держави та територіальної громади, порушивши вимоги ст.ст. 28, 38 та 39 Закону України Про запобігання корупції , ст. 59-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 18 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, приймав рішення та вчиняв дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті (за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 від 15.09.2015 року та 16.08.2016 року) під час проведення 25.02.2016 року засідання третьої сесії Топільницької сільської ради сьомого скликання рішення №49 від 25.02.2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , яким дочці ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,1130 га та при проведенні 22.08.2016 року засідання шостої сесії Топільницької сільської ради сьомого скликання прийнято рішення №141 від 22.08.2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , яким ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,1130 га, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі вищевказаного рішення Топільницької сільської ради Мельник Н.В. 26.08.2016 року зареєструвала право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, кадастровий № НОМЕР_1 , площею 0,113 га, в с. Топільниця Старосамбірського району Львівської області, про що державним реєстратором Старосамбірської державної адміністрації 26.08.2016 року внесено запис №16152909 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням уточнення до позовної заяви позивач просить:

-визнати незаконним рішення Топільницької сільської ради №49 від 25.02.2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ;

-визнати незаконним рішення Топільницької сільської ради та №141 від 22.08.2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніть ;

-витребувати із володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області земельну ділянку, площею 0,1130 га, вартістю 118708 гривень, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована по АДРЕСА_1 .

Оскаржуваним рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила Прокуратура Львівської області. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду, вважає його необґрунтованим та незаконним. Судом першої інстанції не враховано ч.2 ст.35 Закону України Про запобігання корупції , яка передбачає, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , прирівняної до неї особи , яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, тощо) вона не має права брати участь у прийнятті цим органом рішення, а відтак ОСОБА_2 не мав права голосувати за прийняття оскаржуваних рішень. Незважаючи на імперативну норму ст.67 Закону України Про запобігання корупції суд дійшов хибного висновку про те, що порушення норм Закону не є безумовною підставою для визнання незаконним такого рішення та для автоматичного його скасування, а підлягає відповідній оцінці суду. Більше того, вказана стаття визначає лише 2 способи скасування рішення органу місцевого самоврядування-добровільне скасування уповноваженою особою або скасування у судовому порядку. Суд не взяв до уваги практику Верховного Суду , зокрема, висновок у справі №6-2510цс15, а також на свій розсуд тлумачив вимоги ст.67 ЗУ Про запобігання корупції . Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) сільський голова Топільницької сільської ради надіслав суду Відзив на апеляційну скаргу. У Відзиві відповідачем заперечуються доводи апеляційної скарги, законні підстави визнавати нечинними в судовому порядку оскаржувані рішення Топільницької сільської ради відсутні, оскільки вони прийняті на підставі вимог Закону України Про місцеве самоврядування . Просить не витребовувати із приватної власності ОСОБА_1 земельну ділянку, надану їй для будівництва та врахувати, що ОСОБА_1 та її чоловік є мешканцями села з народження, у житловому будинку, де вони проживають у батьків, проживає ще три сім`ї, у самої ж ОСОБА_1 троє малолітніх дітей, а відтак необхідність у будівництві окремого житла є нагальною.

Відповідач по справі ОСОБА_1 та 3-я особа по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Згідно пояснень сільського голови ОСОБА_3 таким відомо про день і час слухання справи, однак із важким матеріальним становищем, відсутністю коштів на дорогу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли з`явитися в судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача-прокурора Панькевича Р.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги сільського голови Топільницької сільської ради Дикого С.С., вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 15.09.2015 року на ім`я в.о. сільського голови Топільницької сільської ради надійшла заява ОСОБА_1 , яка є рідною дочкою ОСОБА_2 , про надання їй дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 площею 0,12 га..

Рішенням ІІІ сесії УІІ демократичного скликання Топільницької сільської Ради від 25.02.2016 року № 49 вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 жительці с. АДРЕСА_1 Старосамбірського району Львівської області, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Галицькій площею 0, 1130 га із земель житлової і громадської забудови, а також звернутись ОСОБА_1 до землевпорядної організації та замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . (а.с. АДРЕСА_2 ).

Третя особа по справі ОСОБА_2 на час прийняття оспорюваного рішення та голосування був депутатом Топільницьої сільської ради та проголосував за прийняття рішення.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.8 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися Правил депутатської етики; керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; не використовувати депутатських мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

На депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження, встановлені антикорупційним законодавством.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Топільницької сільської ради, всупереч інтересам держави та територіальної громади, порушивши вимоги ст. ст. 28, 38 та 39 Закону України Про запобігання корупції , ст. 59-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 18 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді заяв його доньки ОСОБА_1 від 15.09.2015 року та від 16.08.2016 року на засіданні сесії Топільницької сільської ради 25.02.2016 року та проголосував за прийняття рішення №49 від 25.02.2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та при проведенні 22.08.2016 року засідання сесії Топільницької сільської ради також проголосував за прийняття рішення №141 від 22.08.2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

На підставі рішення №141 Топільницької сільської ради, ОСОБА_1 26.08.2016 року зареєструвала право власності на вищевказану земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 , про що державним реєстратором Старосамбірської державної адміністрації 26.08.2016 року внесено запис № 16152909 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Старосамбірського районного суду від 20.06.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП та накладено штраф за порушення вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при прийнятті оспорюваного рішення.

Згідно ч.2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона немає права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься у протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону України Про запобігання корупції , нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема, Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Відмовляючи у задоволенні позову Самбірської місцевої прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що, навіть, за умов усунення депутата ОСОБА_2 від участі у голосуванні при прийнятті оскаржуваних рішень внаслідок конфлікту інтересів, колегіальний орган (Топільницька сільська рада) не втратила б своєї правомочності з урахуванням кількості депутатів, які голосували на сесіях за оскаржувані прокуратурою рішення. Присутність та участь депутата ОСОБА_2 не вплинула би на кількість голосів при прийнятті оскаржуваних рішень, які становили більшість за та 0 проти.

Із висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Враховуючи вимоги Конституції України, Закон України Про запобігання корупції судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що депутат ОСОБА_2 не мав права голосувати за прийняття вищезазначених рішень, повинен був заявити про конфлікт інтересів.

Згідно ч.10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи те, що оспорювані прокуратурою рішення Топільницької сільської ради прийнято внаслідок вчинення депутатом даної сільської ради ОСОБА_2 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останнім покладеного ст.ст. 28, 67 Закону України Про запобігання корупції зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваних рішень, що встановлено постановою Старосамбірського районного суду від 20.06.2017 року, таке підлягає скасуванню у судовому порядку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17, провадження № 114-557цс18, де прописано, що з аналізу частини другої ст.59-1 № 280/97-ВР вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію інших депутатів відповідної ради.

У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-УІІ член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься у протокол засідання колегіального органу.

Згідно з частиною першою ст. 67 Закону № 1700-УІІ нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 376 ч.1 п.4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За ч.2 ст. 376 ЦПК неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 378 ч.1 п.4, 383, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області задовольнити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Самбірської місцевої прокуратури Львівської області задовольнити.

Визнати незаконним рішення Топільницької сільської ради №49 від 25.02.2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність .

Визнати незаконним рішення Топільницької сільської ради №141 від 22.08.2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність .

Витребувати із володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області земельну ділянку площею 0,1130 га вартістю 118708 гривень, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) та Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04371093) в користь прокуратури Львівської області 13 556, 93 грн. сплаченого судового збору (по 6 778,47 грн. з кожного).

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 30 травня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк