Рішення

від 06.06.2019 по справі 906/341/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/341/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" Житомирська філія ПАТ "Укртелеком"

до Приватного підприємства "Будпроект Україна"

про стягнення 19 748,58 грн

Процесуальні дії по справі.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Будпроект Україна" 19748,58 грн., з яких 18142,75 грн. - заборгованість за договором № 27/582/17 від 24.07.2017 оренди комерційної нерухомості; 259,25 грн. - 3% річних; 235,03 грн. - інфляційні витрати; 1111,55 грн. - пеня.

Ухвалою від 12.04.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.05.2019.

Згідно довідки від 10.05.2019 у зв`язку з перебуванням судді Сікорської Н.А., у відрядженні 10.05.2019 справа №906/341/19, призначена на 10.05.2019 об 11:00 в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 13.05.2019 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.05.2019.

В судовому засіданні від 28.05.2019 оголошено перерву до 06.06.2019.

В судове засідання 06.06.2019 представник позивача не з`явився. Надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

30.05.2019 на адресу суду позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 22580,15 грн., з яких: 18142,75 грн. - основний борг, 271,39 грн. - 3 % річних, 1179,27 грн. -інфляційні, 3256,74 грн. - пеня.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи провадження у справі господарським судом Житомирської області було відкрито 12.04.2019.

Судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 10.05.2019.

Згідно ч.2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Матеріалами справи підтверджено, що перше судове засідання в даній справі відбулось 28.05.2019.

Таким чином, лише до 28.05.2018 позивач вправі був скористатись своїм правом на збільшення розміру позовних вимог.

За таких обставин, подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог суперечить нормам ст. 46 ГПК України, відтак суд залишає останню без розгляду та вирішує спір в межах заявлених позивачем позовних вимог при звернені до суду.

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

В судове засідання відповідач повноважного представника не направив.

27.05.2019 на адресу суду повернулась ухвала суду від 13.05.2019, яка направлялась на юридичну адресу відповідача з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.74-77).

Суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкладення розгляду справі від 13.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди комерційної нерухомості № 27/582/17 від 24.047.2017 позивач передав відповідачу у строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Житомирі на першому поверсі триповерхового будинку № 20 по вул. Київська, загальною площею 18,6 м2.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо сплати орендних платежів виконав неналежним чином, внаслідок чого на момент звернення до суду у відповідача існує прострочена заборгованість в розмірі 18142,75 грн.

За порушення строків проведення розрахунків позивачем на підставі п. 8.2 договору заявлено до стягнення з відповідача 1111, 55 грн. пені.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 235,03 грн. інфляційних та 259,25 грн. 3% річних.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Будпроект Україна" укладено договір оренди комерційної нерухомості (а.с. 34-42).

Відповідно до п.п 1.1.1 п. 1.1 договору, орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування комерційну нерухомість (далі - Майно) розташовану в м.Житомир на першому поверсі триповерхового будинку № 20 по вул. Київська, загальною площею 18,6 м2, в тому числі коефіцієнт використання загальних площ становить 1,19 %, згідно з планом приміщення - для розміщення офісу.

Згідно п. 1.2 договору, вартість майна, яке передається в оренду, визначається по балансовій вартості будівлі і становить 10005 ,13 грн.

Пунктом 2.1 договору визначено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку № 1 до цього договору.

За умовами п. 3.1 договору, за домовленістю сторін орендна плата згідно з додатками №2 та №3 до цього Договору складається з :

- плати за приміщення: починаючи з 24.07.2017 по 23.08.2017 (на період орендних канікул) плата за оренду за 1 м2 орендованої площі комерційного приміщення (офіс) складає 50 (п`ятдесят) грн. 00 коп. без ПДВ, що за 12,5 м2 складає 625 (шістсот двадцять п`ять ) грн. 00 коп. без ПДВ та за 1 м2 приміщення кладовки плата за оренду становить 25 (двадцять п`ять ) грн. 00 коп. без ПДВ, що за 2,6 м2 складає 65 (шістдесят п`ять) грн.00 коп. без ПДВ, та службове приміщення (коридор) плата за оренду за їм становить 10 (десять) грн. 00 коп. без ПДВ, що за 3,5 м2 складає 35 (тридцять п`ять) грн. 00 коп. без ПДВ за місяць; починаючи з 24.08.2017 плата за оренду складає за 1 м2 орендованої площі комерційного приміщення (офіс) становить 100 (сто) грн. 00 коп. без ПДВ, що складає за 12,5 м2 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. без ПДВ в місяць та за приміщення кладовки, що складає за 1 м2 50 (п`ятдесят) грн. 00 коп без ПДВ, що становить за 2,6 м2 130 (сто тридцять) грн. 00 коп. без ПДВ в місяць, та службове приміщення (коридор), що складає за 1 м2 20 (двадцять) грн.00 коп. без ПДВ, що становить 70 (сімдесят) грн.00 коп. в місяць без ПДВ.

Всього за базовий місяць орендна плата за 18,6 м комерційного приміщення становить 1450 ,00 грн. без ПДВ.

- плати за послуги з утримання комерційної нерухомості за 18,6 м2 становить 91,88 грн. без ПДВ за місяць.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що починаючи з 2018 року, кожного 24 липня кожного року оренди, ставки орендної плати за нежитлове приміщення, за виключенням плати за послуги з утримання комерційної нерухомості, автоматично збільшуються на 10% (відсотків) від ставок орендної плати, що діяли за попередній період оренди.

При цьому Сторони погодилися, що така зміна ставок орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору. Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення Орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 40 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п. 3.3. договору).

За умовами п. 3.4 договору, послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в додатку № 2.

Відповідно до п. 3.7 договору, орендна плата за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 20 робочих днів після підписання акту приймання-передачі орендованого майна.

Згідно п. 3.8 договору, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає орендарю акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Згідно п. 3.12 договору, орендна плата за перший та останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується орендарем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання акта передачі-приймання майна.

Приписами п.п. 6.1.3 п. 6.1. договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

За умовами п. 8.2 договору, у разі порушення, строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 23.07.2018 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що згідно зі ст.631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 24.07.2017 року.

На виконання умов укладеного договору 24.07.2017 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору № 27/58217 від 24.07.2017 у будинку № 20 по вул. Київська у м. Житомир, комерційне приміщення загальною площею 18,6 м.кв. для розміщення офісу. Технічний та санітарний стан майна задовільний (а.с. 43).

13.11.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 27/835/17 від 13.11.2017 до договору № 27/582/17 від 24.07.2017 (а.с. 33), згідно якої підпункт 3.1.1.1. викладено в новій редакції; починаючи з 13.11.2017р. плата за оренду складає 100 (сто) грн.00 коп. без ПДВ за 1 кв.м. орендованої площі, що становить 2690 (дві тисячі шістсот дев`яносто) грн.00 коп. без ПДВ за 26,9 м2 офісу та за 1 м2 кладовки, що складає 50 (п`ятдесят) грн.00 коп. без ПДВ, що становить за 2,6 м2 130 (сто тридцять) грн.00 коп. без ПДВ в місяць, та службове приміщення (коридор), що складає за 1 м2 20 (двадцять) грн.00 коп без ПДВ, що становить за 3,5 м2 70 (сімдесят) грн.00 коп. в місяць без ПДВ.

Пунктом 3 додаткової угоди викладено пункт 3.1.2. в наступній редакції: "плата за послуги з утримання комерційної нерухомості за 33,00 кв.м. становить 164,74 грн. без ПДВ за місяць.

21.02.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 27/190/18 про розірвання договору оренди комерційної нерухомості (а.с 32).

Згідно п. 1 даної додаткової угоди сторони погодили за ініціативою орендаря (лист від 21.02.2018 розірвати договір № 27/58217 від 24.07.2017 оренди частини комерційної нерухомості (далі майно) площею 18,6 м.кв. розташованої за адресою: м.Житомир, вул. Київська, буд. № 20 за згодою сторін з 21.02.2018.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони підтвердили, що на момент припинення дії Договору в орендаря є невиконане зобов`язання по оплаті наданих орендодавцем послуг в сумі 18142,75 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладеного договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату орендних платежів (а.с. 12-14,18-20).

Всього позивачем виставлено відповідачу в межах договору рахунків на оплату орендних платежів на загальну суму 21158,34 грн.

Відповідач зобов`язання щодо сплати орендних платежів виконав частково на суму 3015,59 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 26,27).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 18142,75 грн.

Вказану суму заборгованості відповідач підтвердив, підписавши додаткову угоду угоду № 27/190/18 про розірвання договору оренди комерційної нерухомості.

22.03.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою до 30.03.2019 погасити існуючу заборгованість в розмірі 18142,75 грн. (а.с. 25).

Однак відповідач заборгованість не погасив та відповіді на претензію не надав.

За несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати позивачем на підставі п. 8.2 заявлено до стягнення з відповідача 1111,55 грн. пені.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано до сплати відповідачу 259,25 грн. 3% річних та 235,03 грн. інфляційних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди комерційної нерухомості № 27/582/17 від 24.07.2017, який за своєю правовою природою є договором найму.

Згідно ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статті 759 ЦК України за договором найму( оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Дана норма кореспондується з приписами статті 283 Господарського кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв, а позивач передав у строкове платне користування у будинку АДРЕСА_1 комерційне приміщення загальною площею 18,6 м.кв., що вказує на належне виконання зобов`язань позивачем.

Відповідно до ч.1,5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У пункті 3.9 договору сторони погодили порядок сплати орендних платежів орендарем, а саме що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано зобов`язання за договором оренди щодо виставлення рахунків на оплату орендної плати, однак відповідач розрахунки за користування орендованими приміщеннями здійснював неналежним чином.

Відповідач на виконання взятих себе зобов`язань з оплати орендних платежів провір розрахунки на суму 3015,59 грн., а саме 03.10.2017 в сумі 1732,01 грн. та 15.11.2017 в сумі 1383,58 грн. (а.с.26-27) .

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у останнього утворилась перед позивачем заборгованість, яка за розрахунком позивача, відповідно до умов договору та виставлених рахунків склала 18142,75 грн. Вказану суму заборгованості відповідач підтвердив, підписавши додаткову угоду № 27190/18 від 21.02.2018 (а.с. 32).

Станом на день вирішення спору в суді вказану суму заборгованості відповідач не оспорив, доказів погашення заборгованості у заявленій сумі суду не надав.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача, яка виникла за заявлений позивачем період не змінилась та становить 18142,75 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 18142,75 грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного договору і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1111,55 грн. пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 даного Закону України визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 28), пеню заявлено на суму простроченої заборгованості з орендної плати за січень 2018 року в сумі 5186,44 грн., яка становить 753,95 грн. та на суму простроченої заборгованості з орендної плати за лютий 2018 року в сумі 3013,01 грн., яка становить 357,60 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що в розрахунку відсутнє посилання на початок та кінець періоду нарахування пені.

Однак, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України (шестимісячний період нарахування), судом здійснено власний розрахунок, згідно якого сума пені є більшою, ніж та що заявлена позивачем, що є його правом.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 1111,55 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 259,25 грн. 3% річних та 235,03 грн. інфляційних, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.29) 3% річних заявлено періодами на суму простроченої заборгованості, що існувала у відповідний період, які в загальній сумі склали 259,25 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок суд встановив, що при нарахуванні 3 % річних позивачем допущено арифметичну помилку, а саме не враховано, що в серпні 2017 року 20.08.2017 був вихідним днем та в січні 2018 року 20.01.2018 був вихідним днем. Отже останній день проведення оплат з орендних платежів переносились на перші робочі дні - 21.08.2017 та 22.01.2018 відповідно. Крім того, при розрахунку позивач в період нарахування включив дні, в які відповідачем були проведені оплати.

За таких обставин, з урахуванням встановлених обставин та враховуючи вихідні дані позивача, суд здійснив власний розрахунок 3 % річних, які складають 257,93 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 1,32 грн. 3% річних суд відмовляє за безпідставністю вимог.

Інфляційні позивачем нараховано з серпня 2017 року по лютий 2018 року на суму простроченої заборгованості, яка існувала у відповідному місяці, які склали 235,03 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок інфляційних суд встановив, що останній є правомірним, арифметично вірним, заявленим у відповідності до умов чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 19747,26 грн., з яких: 18142,75 грн. - основний борг, 1111, 55 грн. - пеня, 257,93 грн. - 3% річних та 235,03 грн. - інфляційні.

В частині стягнення 1,32 грн. 3% річних суд відмовляє в позові за безпідставністю вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будпроект Україна" (10003, м.Житомир, вул. Короленка, 5/20 кв. 57, код ЄДРПОУ 39434165)

на користь ПАТ "Укртелеком" (10014, м.Київ, бульвар Шевченка,18, код ЄДРПОУ 21560766)

- 18142,75 грн. - основний борг;

- 1111,55 грн. - пеня;

- 257,93 грн. - 3% річних;

- 235,03 грн. - інфляційні;

- 1920,87 грн. судового збору

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.06.19

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2-4- сторонам (рек. з повід.)