Рішення

від 30.05.2019 по справі 910/3274/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/3274/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом керівника Білоцерківської місцевої прокуратури

в інтересах Білоцерківської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр"

про стягнення 279 407,00 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури Галась О.М. - прокурор (посвідчення № 031869 від 02.02.15)

від позивача Черєпєніна Т.П. - представник (довіреність № 501/01-07 від 13.02.19)

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах Білоцерківської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" (далі - відповідач) про стягнення 279 407,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 272 від 30.01.2008 про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/3274/19 та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 18.04.2019.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача, в інтересах якого подано позов керівником Білоцерківської місцевої прокуратури, надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач підтримує у повному обсязі позовні вимоги.

Представник відповідача 18.04.2019 на виклик суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 викликано відповідача у підготовче засідання на 07.05.2019.

У підготовче засідання 07.05.2019 представник відповідача повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань по справі не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.05.2019.

У судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача та прокурор заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань по справі не подавав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.05.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

30.01.2008 між Білоцерківською міською радою (Сторона 1) та ТОВ ЛеЮр (Сторона 2 - Забудовник) був укладений договір про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 272 (надалі - договір), відповідно до умов якого Сторона 2 приймає пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що являє собою одноразовий внесок, який інвестор сплачує до бюджету міста при реконструкції власної не житлової будівлі по бул. 1 Травня, 13 під торговий та культурно-побутовий комплекс в м. Біла Церква Київської області (п.1.1. договору).

Умовами даного договору регламентовані обов`язки сторін. Частиною 3 договору визначено обов`язки Сторони 1: - дозволяє Стороні 2 виступити Замовником з будівництва вищевказаного об`єкту; - забезпечиє контроль за своєчасним залученням коштів Сторони 2 на часткову участь у будівництві за даним Договором.

З метою забезпечення розвитку соціально-економічної інфраструктури міста у відповідності до частини п`ятої статті 27 Закону України Про планування і забудову територій та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. № 40 вартість одноразового пайового внеску становить 558,814 тис. грн. (з розрахунку 10% пайового внеску від вартості будівництва в сумі 5588,140 тис. грн.: 5588,140 х 10% х 1,0 = 558,814 тис. грн.) (п.4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, Забудовник перераховує на рахунок цільового фонду Білоцерківської міської ради кошти наступним чином: 100,00 тис. грн. до початку будівництва та отримання дозволу на будівництво; 179,407 тис. грн. - не пізніше 31 березня 2008р; 279,407 тис. грн. - протягом будівництва об`єкту, але не пізніше чим за три місяці до введення об`єкту в експлуатацію.

Додаткові обсяги робіт, які збільшують вартість будівництва виконуються згідно з погодженими Сторонами додатковими угодами до даного Договору. При збільшенні вартості будівництва за даним Договором, Сторона 2 - Забудовник зобов`язується внести додатковий пайовий внесок, розрахований на суму збільшення вартості будівництва. Дозвіл на будівництво буде видаватись після реєстрації договору. Оформлення акту на пред`явлення закінченого будівництвом об`єкту проводиться після повного розрахунку Стороною 2 по пайовим внескам, згідно п. 4.2 Договору (п. 4.3., п. 4.4., п. 4.5., п. 4.6. договору).

Пунктами 6.1. та 6.2. передбачено, що термін дії договору складає: з моменту підписання до введення об`єкта в експлуатацію. Даний Договір може бути пролонгований (продовжений) Сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений термін.

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки у порядку передбаченому законодавством. Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за даним договором, може при взаємній згоді розірвати договір (п.7.1., п.7.2. договору).

Спори пов`язані з виконанням даного Договору вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити таким способом, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством України (п. 8.1., п. 8.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, загальна сума пайового внеску, передбачена договором, становить 558 814,00 грн. На виконання умов вищевказаного договору відповідачем сплачено до міського бюджету 279 407,00 грн. (перший платіж від 31.01.2008 у розмірі 100 000,00 грн. та другий платіж від 31.03.2008 у розмірі 179 407,00 грн.), що підтверджується копіями виписок по рахунку, долучених до позовної заяви.

Решта суми пайового внеску згідно умов договору мала бути сплачена протягом будівництва об`єкту, але не пізніше ніж за три місяці до введення об`єкту в експлуатацію.

Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради 09.06.2017 ТОВ ЛеЮр видано декларацію № КС143171600343 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-3 категорії складності Реконструкція власної нежитлової будівлі під торговий та культурно-побутовий комплекс по бул. 1 Травня, 13 в м. Біла Церква Київської області , долучену до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, процесуальний позивач зазначає, що відповідач, у порушення умов договору, не здійснив оплату грошової суми пайової участі у встановлений договором строк, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 279 407,00 грн.

У зв`язку з невиконанням умов договору, Білоцерківською міською радою на адресу ТОВ ЛеЮр надіслано листи-претензії від 25.04.2017 № 140 та від 11.12.2018 № 524 з вимогою виконання умов вищевказаного договору та перерахування коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква до місцевого бюджету міської ради. Однак, дану претензію, як повідомляє процесуальний позивач, проігноровано та кошти на даний час не сплачено.

Необхідність звернення прокурора з позовною заявою обґрунтована потребою захистити інтереси територіальної громади м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, оскільки невиконання відповідачем умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква зумовлює ненадходження коштів пайової участі до місцевого бюджету для подальшого створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, чим порушуються економічні інтереси держави загалом та конкретної територіальної громади. Оскільки Білоцерківською міською радою протягом тривалого часу самостійно цивільно-правові заходи щодо стягнення вказаної заборгованості не вживались, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу місцевого самоврядування.

За змістом частини 1 статті 173, Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом статті 2 зазначеного Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об`єктів.

Приписами ч. 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 3, 5, 9 та 10 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Отже, статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов`язок замовника будівництва брати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом і деталізованому актом органу місцевого самоврядування.

Зі змісту цієї норми слідує, що на замовника, який має намір здійснювати будівництво у відповідному населеному пункті, покладено зобов`язання взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим (постанова Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 917/2118/16).

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 279 407,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в розмірі 4 191,11 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" (02225, м. Київ, вул. Бальзака, будинок 12, ідентифікаційний код 31987926) на користь Білоцерківської міської ради (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ідентифікаційний код 26376300) заборгованість у розмірі 279 407,00 грн. (двісті сімдесят дев`ять тисяч чотириста сім грн. 00 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" (02225, м. Київ, вул. Бальзака, будинок 12, ідентифікаційний код 31987926) на користь прокуратури Київської області (01601, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 191,11 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто одну грн. одинадцять коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 06.06.2019.

Суддя О.Г. Удалова