Рішення

від 07.06.2019 по справі 910/4084/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2019Справа № 910/4084/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/4084/19

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця

(03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815)

в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця

(03049, м.Київ, пр-т.Повітрофлоцький, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД

(03680, м.Київ, вул.Академіка Кримського, буд.27, код ЄДРПОУ 39998322)

про стягнення 231 991,42 грн, -

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця 1 квітня 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД про стягнення 231 991,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД неналежно виконано умови Договору поставки №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018, в частині здійснення своєчасної поставки, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути штрафні санкції у розмірі 231 991,42 грн, з яких 50 717,47 грн - пеня та 181 273,95 грн -штраф, передбачений п.10.1 Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі №910/4084/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, та заперечень на відповідь на відзив, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД 15.04.2019 отримано поштове відправлення з Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі №910/4084/19, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0103049857385.

06.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, проте, судом встановлено, що відповідач подав відзив після встановленого судом строку.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД не подавало клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд вирішив відзив на позовну заяву, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД , залишити без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2018 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА- ЛТД (далі - Постачальник) укладено Договір поставки №ЦЗВ-0З-02118-01 (далі - Договір).

У відповідності до пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємної частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору визначено найменування Продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Відповідно до п.4.3. Договору загальна сума Договору на момент його підписання складає 1 289 250,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 257 850,00 грн, що разом становить 1 547 100,00 грн.

Розділом 5 Договору Сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції.

Так, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010) (п.5.1. Договору).

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосування електронної пошти.

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки Замовника, якщо Інше не вказано у рознарядці (пункт 5.2 Договору).

Відповідно п.5.3. Договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби/філії залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

У пункті 10.1 Договору зазначено, що за порушення термінів постачання Постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому. Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Згідно із п.13.7. Договору термін дії даного Договору встановлюється з момент його підписання сторонами до 31.12.2018. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

У статті 655 Цивільного кодексу України вказано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, Філія Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Укрзалізниця направила на поштову адресу (03.08.2018) та на електронну пошту (E-mail) Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (02.03.2018) рознарядку (дозвіл) на відвантаження продукції від 02.08.2018 №ЦЗВ-20/2910 на суму 1 547 100,00 грн.

Відповідач забезпечив поставку договірного об`єму товару Вимикач рідинний на суму 1 504 920,00 грн, а саме:

-03.09.18 на суму 112 869,00 грн;

-14.09.18 на суму 225 738,00 грн;

-21.09.18 на суму 52 672,20 грн;

-21.09.18 на суму 180 590,40 грн;

-02.10.18 на суму 75 246,00 грн;

-02.10.18 на суму 225 738,00 грн;

-02.10.18 на суму 75 246,00 грн;

-16.10.18 на суму 361 180,80 грн;

-16.10.18 на суму 195 639,60 грн.

Продукція на суму 42 180,00 грн на момент подання позовної зави не поставлена.

Разом з тим, позивачем зазначено, що відповідно до п.5.2. Договору кінцевою датою поставки згідно з рознарядкою є 01.09.2018.

За умовами статті 253 Цивільного кодексу України, початок перебігу строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відлік строків поставки починається з 02.08.2018 - з моменту відправлення рознарядки електронною поштою, таким чином 30-ти денний строк закінчується 01.09.18 включно.

За умовами ч.5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 01.09.2018 є неділею, тобто вихідним днем, отже першим робочим днем в який спливає 30-ти денний термін є 02.09.18 (включно).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач почав здійснювати поставку товару з 03.09.2018 окремими партіями, при чому домовленостей щодо поставки Товару партіями між Сторонами не вчинялося.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.5.2. Договору своє зобов`язання зі своєчасної поставки товару не виконав, у зв`язку з чим, Акціонерне товариство Укрзалізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Укрзалізниця нарахувало штрафні санкції у розмірі 231 991,42 грн, згідно розрахунку:

Розрахунок пені:

Сума боргу (гри.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 11 547 100.00 02.09.2018- 02.09.2018 1 0.1 % 1 547.10 1 434 231.00 03.09.2018- 13.09.2018 11 0.1 % 15 776.54 1 208 493.00 14.09.2018- 20.09.2018 7 0.1 % 8 459.45 975 230.40 21.09.2018- 01.10.2018 11 0.1 % 10 727.53 599 000.40 02.10.2018- 15.10.2018 14 0.1 % 8 386.01 42 180.00 16.10.2018- 02.03.2019 138 0.1% 5 820.84 Загальна сума пені 50 717,47 грн

Розрахунок суми штрафу:

1 208 493,00 грн. (вартість непоставленої в строк продукції понад 15 календарних днів за рознарядкою від 29.01.2018 № ЦЗВ-20/563 з ПДВ) х 15% штраф, передбачений п. 10.1 Договору) = 181 273,95 грн.

Отже, загальна сума штрафних санкцій складає: пеня 50 717,47 грн. + 15% штраф 181 273,95 грн. = 231 991,42 грн.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При цьому, відповідно до пункту 10.1 Договору зазначено, що за порушення термінів постачання Постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування суми пені у розмірі 50 717,47 грн, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач нараховує пеню з 02.09.2018, в той час, коли вказана дата була кінцевою датою для поставки товару за рознарядкою, таким чином пеню необхідно рахувати з 03.09.2018, а отже позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 50 717,47 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 49 170,37 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування суми штрафу, суд визнає його арифметично вірним, а отже позовні вимоги щодо стягнення 15% штрафу у розмірі 181 273,95 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 щодо своєчасної поставки товару доведений, документально підтверджений і в той же час належними доказами відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (03680, м.Київ, вул.Академіка Кримського, буд.27, код ЄДРПОУ 39998322) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця (03049, м.Київ, пр-т.Повітрофлоцький, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) пеню у розмірі 49 170 (сорок дев`ять тисяч сто сімдесят) грн 37 коп та штраф у розмірі 181 273 (сто вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят три) грн 95 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (03680, м.Київ, вул.Академіка Кримського, буд.27, код ЄДРПОУ 39998322) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця (03049, м.Київ, пр-т.Повітрофлоцький, 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 456 (три тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 66 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5 . Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська