Рішення

від 03.06.2019 по справі 913/171/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

03 червня 2019 року Справа № 913/171/19

Провадження №1/913/171/19

За позовом заступника керівника Северодонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивача:

Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр", м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 141540 грн. 35 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Рвачов О.О.

За участю прокурора відділу прокуратури Харківської області Владимирець А.О.

представники сторін не викликалися;

Суть спору: про стягнення боргу у сумі 141540 грн. 35 коп . (за період з липня 2018 року по січень 2019 року), який утворився при розрахунках за договором оренди землі від 07.07.2018 (реєстр. запис № 040842000078).

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, вислухавши прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, у цій справі має місце звернення до суду Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, а правове регулювання участі прокурора у розгляді справ у господарському процесі регулюється ст. 53 ГПК України, згідно з якою прокурор для представництва інтересів держави в господарському суді повинен обґрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва .

Прокурор зазначив, що Рубіжанська міська рада, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, не вживала належних заходів по стягненню заборгованості з орендної плати та у листі від 14.03.2019 № 013-010/1235 повідомила, що стягнення податків, у тому числі - земельного, а також орендної плати за землю належить до повноважень Державної фіскальної служби України.

19.04.2019 суд у своїй ухвалі підтвердив підстави представництва керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Рубіжанської міської ради, яка набула статусу позивача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 07.07.2008 між сторонами був укладений договір оренди землі за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пл.. Хіміків, 2ж/1 для розміщення виробничої бази, площею 3,0048 га на 49 років, зареєстрований у встановленому порядку, про що у Державному реєстрі земель 07.07.2008 вчинено запис № 040842000078.

Цей правочин укладався на підставі рішення 35-ої сесії 5-го скликання Рубіжанської міської ради від 23.04.2008 № 35/47 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «Логрус-Кемикл» та надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Цегляр» , яким, зокрема, було затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ТОВ «Цегляр» для розміщення виробничої бази у м. Рубіжне за адресою: пл. Хіміків, 2ж/1.

Доданий до справи Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16669908 від 15.11.2007 підтверджує, що нерухоме майно за вказаною вище адресою належить ТОВ «Цегляр» на праві приватної власності.

За умовами укладеного договору оренди землі орендодавець (позивач) надав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пл.. Хіміків, 2ж/1 для розміщення виробничої бази, площею 3,0048 га.

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2597893 грн. 11 коп. , а орендна плата - 6493 грн. 73 коп. на місяць, виходячи з розміру річної орендної плати в 3% від вказаної нормативної грошової оцінки.

Орендна плата вноситься щомісяця не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним (п. 11 договору).

Згідно з п. 40 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

11.02.2016 між сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі (державна реєстрація від 07.07.2008 № 040842000078), якою змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 7631146 грн. 33 коп., а розмір річної орендної плати склав 228934 грн. 39 коп.

Вказаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.02.2016 № 475-р (арк. справи 91), який доданий до справи.

Таким чином, прокурор заявив до стягнення 141540 грн. 35 коп., що за ціною позову відповідає визначенню законодавцем справи як малозначної згідно з п. 1. ч. 5 ст. 12 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України малозначні справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву у встановлений судом строк. 20.05.2019 поштою повернуто повідомлення про вручення відповідній особі ( ОСОБА_1 ) ухвали суду від 13.05.2019, тому відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи судом за позовом до нього.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно ст. 96 ЗК України землекористувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За розрахунком боргу, який складений відділом земельних відносин Рубіжанської міської ради, відповідач має заборгованість у сумі 141540 грн. 35 коп. за період з липня 2018 року по січень 2019 року у сумах по 20220 грн. 05 коп. щомісячно, у той час, як п. 11 договору оренди землі від 07.07.2018 передбачено її сплату не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно листа Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 22.05.2019 податкова заборгованість також складає 141540 грн 35 коп.

Таким чином, в порушення наведених норм цивільного та податкового законодавства, умов укладеного договору відповідач не виконав зобов`язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, орендовану за договором від 07.07.2018 (реєстр. запис № 040842000078), тому позов підлягає повному задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 75, 129, 232-233, 236-241, 247, 252 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр", м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, буд. 2ж/1, ідент. код 13389169 на користь Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області, пл. Володимирська, б. 2, ідент. код 26023286 - 141540 грн. 35 коп. боргу з орендної плати за землю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр", м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, буд. 2ж/1, ідент. код 13389169 на користь прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 2123 грн. 11 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення 07.06.2019.

Суддя Н.М.Зюбанова