Рішення

від 03.06.2019 по справі 913/169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 червня 2019 року Справа №913/169/19

Провадження №16/913/169/19

За позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Селянського (фермерського) господарства «Сармат» , с.Байдівка Старобільського району Луганської області

про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 22,8 га та зобов`язання повернути земельну ділянку до земель державної форми власності

Судя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув ;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташованою на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка була надана громадянину ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛГ№2172000008, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №257, яка фактично знаходиться у Селянського (фермерського) господарства «Сармат» .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що громадянин Бурдик В.І. (який є померлим), в порушення п.6 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до 01.01.2008 не переоформив у встановленому порядку право власності або право оренди на земельну ділянку площею 22,8 га, яка надавалася йому на підставі Державного акту на праві постійного користування, у зв`язку з чим, створене на підставі цієї земельної ділянки СФГ «Сармат» (відповідач), користується землею без належних правових підстав.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2019 о 12 годині 00 хвилин, запропоновано позивачу чітко визначити предмет та підстави позову; вказати суб`єктний склад земельних правовідносин сторін; встановити, якими діями відповідач порушує право позивача; у строк до п`ятнадцяти днів з дня отримання відзиву, надати до суду відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, надати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони правом на участь своїх повноважних представників у судовому засіданні 22.04.2019 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, будь - яких заяв чи клопотань до суду не надали.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті та для надання можливості сторонам надати додаткові документи, ухвалою господарського суду Луганської області від 22.04.2019 відкладено підготовче засідання на 20.05.2019.

У судове засідання 20.05.2019 прибули повноважні представники позивача.

Від позивача 20.05.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання б/д та №б/н про витребування доказів. Позивач просить витребувати у Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію СФГ «Сармат» за 2018 рік в підтвердження факту використання господарством спірної земельної ділянки.

Суд задовольняє клопотання позивача та вважає за необхідне витребувати у Головного управління ДФС у Луганській області (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Енергетиків,72) інформацію про стан розрахунків СФГ «Сармат» за 2018 рік за користування земельною ділянкою площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташованою на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надавалась громадянину ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛГ№2172000008, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №257.

Крім цього 20.05.2019 від позивача через канцелярію суду надійшла зава від 17.05.2019 №б/н про зміну предмету позову.

Позивач просить:

-припинити право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 , площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташованої на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області, для ведення селянського (фермерського) на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 2172000008, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №257;

-зобов`язати СФГ «Сармат» (код ЄДРПОУ 32075166) повернути земельну ділянку площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташовану на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області до земель державної форми власності.

Позивачем дотримані правила ч.3 ст.46 ГПК України, додано оригінал платіжного доручення від 16.05.2019 №674 про сплату судового збору у сумі 1921 грн та оригінал опису вкладення у цінний лист від 17.05.2019 про направлення вказаної заяви на адресу відповідача у справі, з огляду на що суд приймає вказану заяву до розгляду.

Так, предметом позову є:

-припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 , площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташованої на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області, для ведення селянського (фермерського) на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 №2172000008, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №257;

-зобов`язання СФГ «Сармат» (код ЄДРПОУ 32075166) повернути земельну ділянку площею 22,8 га, у тому числі: рілля-22,8 га, розташовану на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області до земель державної форми власності.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

У судове засідання 03.06.2019 представники сторін не прибули.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно Державного акта на право постійного користування землею від 29.12.2001 серії ЛГ №2172000008, виданого на підставі розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації від 25.12.2011 №566/1, громадянину ОСОБА_1 надана у постійне користування земельна ділянка площею 22,8 га, яка розташована на території Байдівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.14-15).

За інформацією управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 26.03.2019 №11-2321/0/1-19, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №03 (а.с.16).

Позивач звернувся з даним позовом до суду з ціллю припинити користування відповідачем - СФГ «Сармат» - спірною земельною ділянкою для реалізації самим позивачем права власності на земельну ділянку, як повноважним державним органом по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення.

Як спосіб захисту свого порушеного права позивач обрав «припинення права користування земельною ділянкою померлою особою» , якій при житті було надано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарського (фермерського) господарства і який відповідно до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» зареєстрував СФГ «Сармат» та зобов`язання СФГ «Сармат» повернути земельну ділянку до земель державної форми власності.

Позов мотивовано приписами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» , а також недоотриманням відповідних доходів місцевим бюджетом та неможливістю здійснювати повноваження органу державної влади по розпорядженню сільгоспугіддями, яким є позивач.

Відповідач правом участі у судових засіданнях не скористався, відзив не надав.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Стаття 24 ЦК України закріплює поняття фізичної особи - це людина як учасник цивільних відносин. Згідно статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, законом встановлено те, що зі смертю людини цивільна правоздатність, тобто можливість людини (громадянина) мати права і нести обов`язки в сфері дії цивільного права, припиняється. Дана норма вміщує в собі простий життєвий припис для живих людей, має імперативний характер і постановлювати судове рішення, яким припиняти майнові права померлої людини, в тому числі і право постійного користування землею у зв`язку зі смертю, - безпідставно.

Право користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право (аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 25.04.2018 у справі №399/374/16-ц та від 22.03.2018 у справі №552/3951/17).

Вочевидь, позивач обрав такий спосіб захисту своїх законних інтересів, який суперечить закону, у зв`язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог позивача зобов`язати СФГ «Сармат» повернути земельну ділянку до земель державної форми власності, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 131 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_1 (який помер) мав право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту. У зв`язку з відсутністю договорів емфітевзизу та сервітуту, землю слід повернути державі.

Договору емфітевзису та сервітуту відповідач до матеріалів справи не надав.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини (ст.ст. 1225 ЦК України).

Відповідач не оформив належним чином право користування спірною земельною ділянкою та користується земельною ділянкою безпідставно, тому зобов`язано повернути її на користь позивача.

Відповідно до постанови КМУ "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" від 14.01.2015 №15 Держгеокадастр має право виконувати, зокрема, функцію розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності. Тому, позивач є повноправним державним органом, який контролює використання земель державної форми власності для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.46, 73-79, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство "Сармат" (92763, с.Байдівка Старобільського району Луганської області, ід.код 32075166) повернути земельну ділянку площею 22,8 га, у тому числі: рілля - 22,8 га, розташовану на території Байдівської сільської ради Старобільського району Луганської області до земель державної форми власності, після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Сармат" (92763, с.Байдівка Старобільського району Луганської області, ід.код 32075166) на користь Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (93404, м.Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Центральний, 17, корп.2, ід.код 39771244) витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн, після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

4.В решті вимог відмовити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 20-денного строку з дня складення і підписання повного тексту.

Повний текст рішення складено і підписано 07.06.2019.

Суддя Р. Шеліхіна