Ухвала

від 07.06.2019 по справі 916/1538/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"07" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1538/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву (вх. ГСОО №1575/19) подану:

Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт» (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4; код ЄДРПОУ 01125695)

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аквабуд-Херсон" (65003, м. Одеса, вул. М.Гефта, 7 офіс 5; код ЄДРПОУ 38497418)

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 року до Господарського суду Одеської області від Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» надійшла заява про видачу судового наказу (вх. №1575/19 від 03.06.2019р.) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аквабуд-Херсон" про стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 134476,41 грн., з яких: 121180,44 грн. - основний борг, 10167,21 грн. - пеня, 857,24 грн. - 3% річних, 2271,52 грн. - інфляційні втрати, а також 192,10 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на укладений 07.06.2018 року між ДП „ХМТП» (підприємство) та ТОВ "Компанія Аквабуд-Херсон" (клієнт) договір на перевантаження каботажних вантажів №76Д (надалі - договір), відповідно до якого заявник організовує і здійснює своїми силами і засобами за кошти клієнта навантажувально-розвантажувальні операції каботажного вантажу клієнта - піску насипом, що слідує через підприємство, а також за письмовою згодою сторін, забезпечує короткочасне накопичення вантажу на відкритих складських майданчиках підприємствах для подальшого відвантаження вантажу з підприємства на вагони та автотранспорт. Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31.12.2018 року включно.

При цьому, заявник зазначає, що починаючи з січня 2019 року ТОВ "Компанія Аквабуд-Херсон" виставлені до сплати рахунки за період з 31.01.2019 року по 05.03.2019 року у повному обсязі не оплатило, в зв`язку з чим за боржником рахується заборгованість у сумі 121180,44 грн., сплату якої у своєму листуванні боржник просив відстрочити до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але станом на момент подачі заяви борг не оплачено.

ДП „ХМТП» до заяви про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "Компанія Аквабуд-Херсон" грошових коштів у розмірі 134476,41 грн. було додано наступні документи: договір №76Д від 07.06.2018р. з додатками №1 та №2; рахунок №291 від 31.01.2019р. на суму 11 498,94 грн. акт надання послуг №172 від 30.01.2019р. на суму 5624,94 грн. та №155 від 30.01.2019р. на суму 5874,00 грн.; рахунок №312 від 01.02.2019р. на суму 12 437,57 грн. акт надання послуг №200 від 31.01.2019р. на суму 6411,61 грн. та №182 від 31.01.2019р. на суму 6025,96 грн.; рахунок №344 від 05.02.2019р. на суму 13 168,91 грн., акт надання послуг №201 від 01.02.2019р. та №184 від 01.02.2019р. на суму 6067,50 грн.; рахунок №345 від 05.02.2019р. на суму 3683,30 грн., акт надання послуг №206 від 02.02.2019р. на суму 2065,55 грн., та №190 від 02.02.2019р. на суму 1617,75 грн.; рахунок №346 від 05.02.2019р. на суму 2591,56 грн., акт №207 від 02.02.2019р. на суму 1106,26 грн. та №191 від 02.02.2019р. на суму 1485,30 грн.; рахунок №347 від 05.02.2019р. на суму 7671,65 грн., акт надання послуг №208 від 04.02.2019р. на суму 3752,75 грн. та №192 від 04.02.2019р. на суму 3918,90 грн.; рахунок №371 від 07.02.2019р. на суму 6693,55 грн., акт наданих послуг №243 від 05.02.2019р. на суму 3450,55 грн. та №227 від 05.02.2019р. на суму 3243,00 грн.; рахунок №372 від 07.02.2019р. на суму 4795,19 грн., акт надання послуг №244 від 06.02.2019р. на суму 2585,83 грн. та №228 від 06.02.2019р. на суму 2209,36 грн.; рахунок №476 від 15.02.2019р. на суму 10968,56 грн., акт надання послуг №324 від 09.02.2019р. на суму 6366,10 грн. та №300 від 09.02.2019р. на суму 4602,46 грн.; рахунок №477 від 15.02.2019р. на суму 9116,63 грн., акт №325 від 11.02.2019р. на суму 5931,23 грн. та №301 від 11.02.2019р. на суму 3185,40 грн.; рахунок №478 від 15.02.2019р. на суму 13 453,97 грн., акт надання послуг №326 від 12.02.2019р. на суму 9001,37 грн. та №302 від 12.02.2019 року на суму 4452,60 грн.; рахунок №479 від 15.02.2019р. на суму 13 985,68 грн., акт надання послуг №303 від 13.02.2019р. на суму 4396,36 грн. та №327 від 13.02.2019р. на суму 9589,32 грн.; рахунок №481 від 15.02.2019р. на суму 13385,42 грн., акт надання послуг „328 від 14.02.2019р. на суму 9378,76 грн. та №305 від 14.02.2019р. на суму 4006,66 грн.; рахунок №643 від 05.03.2019р. на суму 4600,28 грн., акт надання послуг №421 від 18.02.2019р. на суму 1377,00 грн. та №453 від 18.02.2019р. на суму 3223,28 грн.; підсумкову виписку по рахунку станом на 05.04.2019р.; листування між сторонами з приводу заборгованості; розрахунок суми пені та штрафних санкцій на підставі п. 7.2, 7.3 договору.

Ухвалою суду від 07.06.2019 року у задоволенні заяви ДП „Херсонський морський торговельний порт» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аквабуд-Херсон" про видачу судового наказу в частині стягнення грошових коштів у сумі 121180,44 грн. було відмовлено.

Так, щодо заявлених вимог про стягнення нарахувань передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України та пені суд зазначає таке:

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність , яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, право нарахування яких виникає у кредитора у разі прострочення боржником грошового зобов`язання. Хоча вимоги про сплату інфляційних та 3% річних мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходами компенсації втрат кредитора за порушення грошового зобов`язання, що унеможливлює їх розгляд в порядку наказного провадження.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Приймаючи до уваги, що пеня за своєю правовою природою є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, а стягнення нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України є заходом компенсації втрат кредитора за порушення грошового зобов`язання боржником, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних та пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження та не відповідають положенням статті 148 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику, що згідно ч. 2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку .

Керуючись ст. 148, п. 3 ч.1, ч. 3 ст.152 ст.ст. 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аквабуд-Херсон" про видачу судового наказу в частині стягнення пені у розмірі 10167,21 грн., інфляційних у розмірі 2271,52 грн. та 3% річних у розмірі 857,24 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.М. Невінгловська