Рішення

від 04.06.2019 по справі 916/453/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/453/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Кірющенко А.В.,

від позивача (Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миколаївського району Одеської області): не з`явився,

від позивача (Головного управління Держгеокадастру в Одеській області): Ярошенко Г.Ю.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миколаївського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЄВРОС» про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/453/19, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 26.03.2019 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.04.2019 р.

Протокольною ухвалою від 16.04.2019 р. господарським судом з власної ініціативи продовжено строк підготовчого провадження на 12 днів до 14.05.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/453/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.05.2019 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 р. відкладено розгляд справи на 04.06.2019 р.

Стрюківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Миколаївського району Одеської області повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому ухвалено рішення, про що свідчать, зокрема, повідомлення про вручення поштових відправлень.

Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ЄВРОС» на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштової установи про закінчення встановленого строку зберігання. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керівник Комінтернівської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Стрюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миколаївського району Одеської області (далі - Школа), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Управління) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЄВРОС» (далі - ТОВ ,,ЄВРОС» ), згідно якої просить:

- визнати недійсним договір про спільний обробіток землі та ведення навчальних і дослідницьких цілей від 02.04.2018 р., укладений між Школою та ТОВ ,,ЄВРОС» ;

- зобов`язати ТОВ ,,ЄВРОС» звільнити земельну ділянку площею 48,3 га вартістю 1505397,98 грн, розташовану на території Школи, та повернути її Школі за актом прийому-передачі;

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 24501,97 грн.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на приписи ст.ст. 203,207 ГК України, ст.ст.2,15,203,215,216,235,792,1130-1137,1139 ЦК України, ст.ст.5,78,84, 92,93,95,122,124,125,134,152 ЗК України, ст.ст.4,6,13,15 Закону України ,,Про оренду землі» , ст.ст.80,81 Закону України ,,Про освіту» , ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру» , рішення Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 р. у справі ,,Трегубенко проти України» , рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, постанови Верховного Суду від 01.03.2018 р. у справі № 908/546/17, від 10.05.2018 р. у справі № 924/263/17, п.п.2.9,2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11, п.п.1,31 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, умови договору про спільний обробіток землі та ведення навчальних і дослідних цілей від 02.04.2018 р., державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1 , листи Школи від 11.12.2018 р. та від 28.01.2018 р., лист Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31.01.2019 р. № 62/113-19 тощо та вказує, що договір про спільний обробіток землі та ведення навчальних і дослідних цілей, який за своєю суттю є договором оренди, укладено з порушенням Закону України ,,Про оренду землі» та Закону України ,,Про освіту» .

Управління в письмових поясненнях підтримало позовні вимоги Прокурора, натомість Школою подано письмове клопотання про залишення позову без розгляду в зв`язку з розірванням за згодою сторін договору про спільний обробіток землі та ведення навчальних і дослідних цілей від 02.04.2018 р., у задоволення якого протокольною ухвалою суду від 26.03.2019 р. відмовлено, оскільки факт розірвання договору не породжує процесуальних наслідків у вигляді застосування ст.226 ГПК України.

В процесі вирішення спору Прокурором заявлено письмове клопотання про закриття провадження у справі № 916/453/19 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 24501,97 грн. Клопотання мотивовано тим, що між Школою та ТОВ ,,ЄВРОС» під час розгляду справи врегульовано всі спірні питання, в т.ч. розірвано оспорюваний правочин, а земельну ділянку повернуто Школі. В задоволенні цього клопотання, яке підтримали позивачі, судом відмовлено частково з мотивів, названих в тексті цього рішення нижче.

ТОВ ,,ЄВРОС» письмовий відзив на позов не подало та не скористалось наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданні суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників учасників справи фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 27.09.2004 р. серії НОМЕР_2 205548 земельну ділянку площею 48,30 га на підставі розпорядження Миколаївської райдержадміністрації від 21.11.2003 р. № 587/А-2003 надано у постійне користування Школі.

02.04.2018 р. між ОСОБА_1 (Користувач) та ТОВ ,,ЄВРОС» (Учасник) укладено договір спільного обробітку землі та ведення навчальних і дослідних цілей (Договір), за змістом п.1.1 якого предметом цього Договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Стрюківської сільської ради, площею 48,3 га, з цільовим призначенням - для дослідницьких та навчальних цілей, щодо якої Користувач передає Учаснику право цільового використання вказаної земельної ділянки.

Земельна ділянка, зазначена в п.1.1 цього Договору, відведена в натурі (на місцевості) у встановленому порядку і належить Користувачу на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_2 205548 від 27.09.2004 р. (п.1.2 Договору).

Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки не визначена та вираховується, виходячи з середньої вартості 1 га сільськогосподарських угідь в Одеській області, що складає 31167,66 грн (п.1.3 Договору).

Земельна ділянка, зазначена в п.1.1 цього Договору, передається Учаснику з метою спільного обробітку землі та ведення навчальних і дослідних цілей (п.1.4 Договору).

Користувач надає для спільної діяльності земельну ділянку розміром 48,30 га, у т.ч. 48,30 га ріллі, яка належить Користувачу на праві постійного користування (п.2.1 Договору).

Учасник надає насіння сільськогосподарських культур, виконує всі агротехнічні заходи, пов`язані з їх вирощуванням та проводить реалізацію вирощеної продукції (п.2.2 Договору).

Договір укладено строком до 31.12.2025 р. (п.3.1 Договору).

Прибуток розподіляється між сторонами пропорційно їх вкладу, а саме Користувач отримує свою частку прибутку, у визначених п.4.2 Договору розмірі та строках, незалежно від понесених Учасником витрат по вирощуванню та збуту сільськогосподарської продукції (п.4.1 Договору).

Кошти вносяться Учасником у вигляді грошового внеску на розрахунковий рахунок 31552273232842 УДКСУ Миколаївського району Одеської обл., код 02145234, МФО 828011 за спільний обробіток земельної ділянки та здійснення навчальних та дослідних цілей у розмірі 2000,00 грн за 1 га. Загальний розмір плати за Договором складає 96600,00 грн. Плата вноситься щоквартально у розмірі 1/4 від зазначеної вище суми не пізніше 20 числа другого місяця, наступного за закінченням звітного кварталу, якщо про інше не досягнуті інші окремі домовленості (п.4.2 Договору).

Плата за користування визначається з урахуванням індексу інфляції (п.4.3 Договору).

Користувач зобов`язується передати Учаснику земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору… (п.9.1 Договору).

12.03.2019 р. за взаємною згодою Школи та ТОВ ,,ЄВРОС» Договір розірвано, у зв`язку з чим укладено додаткову угоду б/н.

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується визнання недійсним укладеного між Школою та ТОВ ,,ЄВРОС» Договору як такого, що є удаваним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Господарський суд зазначає, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

За змістом п.п.4.2,4.3,9.1 Договору на його підставі ТОВ ,,ЄВРОС» фактично отримано за плату право користування державним майном - земельною ділянкою площею 48,30 га, яка розташована на території Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Отже, оспорюваний правочин між Школою та ТОВ ,,ЄВРОС» спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, тобто Договір є удаваним згідно з ч.1 ст.235 ЦК України.

Враховуючи наведене та зміст ч.2 ст.235 ЦК України, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) землі державної форми власності, зокрема положення Закону України ,,Про оренду землі» .

Відповідно до ст.1 Закону України ,,Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання Договору, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.4 Закону України ,,Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи… Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

В ст.6 Закону України ,,Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Частиною 2 ст.16 Закону України ,,Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.124 ЗК України в редакції, чинній на момент укладання Договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, Школа як постійний користувач землі не могла розпорядитись нею шляхом передачі у платне користування без рішення компетентного органу та без проведення аукціону.

Крім того відповідно до ч.4 ст.80 Закону України ,,Про освіту» в редакції, чинній на момент укладання Договору, об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Згідно ч.6 ст.81 цього ж Закону України передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у т.ч. земельних ділянок, - забороняється.

Земельна ділянка площею 48,3 га, передана навчальному закладу у постійне користування, належить до об`єктів освіти, тому за правилами ст.ст.80,81 Закону України ,,Про освіту» не може використовуватися не за призначенням та передаватись в оренду для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом.

Відтак, оспорюваний Договір, за яким передано в оренду земельну ділянку державної форми власності, не відповідає наведеним вище приписам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним за правилами ст.ст.203,215 ЦК України, тому позов Прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ТОВ ,,ЄВРОС» повернути Школі земельну ділянку, то в цій частині господарський суд закриває провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки в процесі вирішення спору сторонами укладено додаткову угоду від 12.03.2019 р. про дострокове розірвання Договору, за наслідками якої ТОВ ,,ЄВРОС» повернуто передану йому в користування земельну ділянку, що не заперечується учасниками справи, господарський суд вважає, що провадження у справі в частині зобов`язання повернути земельну ділянку слід закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору. У задоволенні клопотання Прокурора про закриття провадження у справі в частині вимоги про визнання Договору недійсним суд відмовляє, адже припинення дії останнього 12.03.2019 р. не свідчить про неможливість визнання цієї угоди недійсною в судовому порядку з моменту укладання.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п.5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. у апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням часткового закриття провадження у справі та надходження відповідного клопотання від Прокурора йому слід повернути з бюджету 22471,82 грн. Решта судового збору в сумі 1921,00 грн, сплаченого за вимогу немайнового характеру, покладається на ТОВ ,,ЄВРОС» та Школу, які винні в укладанні недійсного правочину. При цьому на користь Прокуратури суд стягує судовий збір лише з ТОВ ,,ЄВРОС» , т.я. про покладання судових витрат на Школу в позові прохання немає.

Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про спільний обробіток землі та ведення навчальних і дослідницьких цілей від 02.04.2018 р., укладений між Стрюківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Миколаївського району Одеської області (67050, Одеська обл., Миколаївський р-н, с. Стрюкове, вул. Леніна, буд. 67, код 24772115) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ЄВРОС» (65100, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 77, каб. № 6, код 24527692).

У решті позову провадження у справі № 916/453/19 закрити.

Повернути Прокуратурі Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р/р 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 03528552) з Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, Казначейство України (ЕАП), р/р 34319206083034, МФО 899998, КБК 22030101) 22471/двадцять дві тисячі чотириста сімдесят одну/грн 82 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 14.02.2019 р. № 184, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/453/19.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЄВРОС» (65100, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 77, каб. № 6, код 24527692) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р/р 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 03528552) 960/дев`ятсот шістдесят/грн 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 червня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман