Рішення

від 06.06.2019 по справі 925/522/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/522/19 Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС , м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 70

про стягнення 44 249,55 грн. збитків власнику землі,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Житнікова Т.А. - за довіреністю;

від відповідача: Маковський П.М. - за довіреністю.

Черкаська міська рада звернулася в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС про стягнення 44 249,55 грн. збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою протягом 15.05.2018р. - 30.11.2018р. - без належного оформлення права користування ділянкою, та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.05.2019р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.06.2019. За клопотанням позивача справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Вказав, що міська рада не отримала плату за землю, на якій розташована нерухомість відповідача. Відповідач ухиляється від оформлення ділянки в користування. Рішення виконкому міської ради від 19.02.2019р. №196 про затвердження Акту визначення розміру збитків власнику землі - не скасоване судом та є дійним.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив повністю. Вказав, що на спірній земельній ділянці розташовані чотири будівлі з різними власниками. Право на користування земельною ділянкою позивачем документально не оформлено. Відповідач неодноразово звертався до міської ради письмово для оформлення ділянки в користування. 22.07.2018р. подано заяву на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, у задоволенні якої позивач відмовив. Вказав, що відповідач вчинив всі дії для отримання можливості користування земельною ділянкою комунальної власності за плату, земельна ділянка не сформована. Вважає, що позивач безпідставно заявляє до стягнення збитки.

Представник позивача предмет чи підставу спору не змінив.

Представники сторін заявили, що подані всі документи для вирішення спору.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.09.2018р., нерухоме майно, Б-2 - незавершене будівництво адміністративної будівлі готовністю 90%, огорожа №3, 4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вул. 30 АДРЕСА_2 Перемоги, 70, зареєстроване 15.05.2018р. на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС (а.с. 17).

Підставою для виникнення права власності є акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, що виданий 08.05.2018р. та засвідчений приватним нотаріусом Кондаковою Н.В.

Позивач вказав, що з часу реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно відповідач не оформив документів на землю під зазначене майно.

Позивач зазначає, що землекористувачем земельної ділянки з 15.05.2018р. (дата державної реєстрації нерухомого майна) по 30.11.2018р., площею 0,2132 га (кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:05:027: НОМЕР_1 ) по АДРЕСА_3 фактично є ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС , яке використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2017р. №505/0/25-17, наданого Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. 30 - річчя Перемоги, 70, у м. Черкаси становить 11819606,17 грн. (а.с. 18).

Листом від 19.10.2018р. №5786-01-25 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради направив на адресу ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС два примірника договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу), підписаного з однієї сторони Черкаською міською радою.

Станом на день подачі позовної заяви, відповідач даний договір з Черкаською міською радою не підписав, збитки не відшкодував, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом права та примусового стягнення збитків.

Позивач вказує, що протиправність поведінки ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС полягає у використанні останнім земельної ділянки у період з 15.05.2018р. (дата державної реєстрації нерухомого майна) по 30.11.2018р. без належного оформлення права користування нею та в ухиленні від сплати орендної плати, що позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Позивач стверджує, що збитками позивача є ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС земельною ділянкою без належного оформлення права на неї.

На думку позивача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС і завданими ним збитками позивачу, полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача, позивач не одержав дохід, який він міг би отримати у разі своєчасного укладання відповідачем договору оренди землі.

З урахуванням даних проведеної перевірки та керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, було визначено розмір збитків у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою без договору оренди за період з 15.05.2018р. (дата державної реєстрації нерухомого майна) по 30.11.2018р., розмір яких склав 44249, 55 грн.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2019р. №196 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 19.12.2018р. №43-2018 , затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 19.12.2018р. №43-2018. Пунктом 2 даного рішення визначено, що зазначену суму збитків відповідач повинен відшкодувати не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення (а.с. 12-14).

07.12.2018р. Позивач направив відповідачу лист-повідомлення №6642-01-25 про проведення засідання комісії з питання визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (а.с. 20).

Відповідач на засідання комісії не з`явився.

Листом від 25.03.2019р. №481/18-08 департамент фінансової політики Черкаської міської ради повідомив департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, що станом на 25.03.2019р. рішення міськвиконкому не виконано, сума збитків міському бюджету не відшкодована (а.с. 15).

Відповідач заперечив спричинення збитків позивачу. Вказав на вчинення всіх юридично значимих дій для оформлення в користування спірної земельної ділянки та умисне ухилення міської ради від поділу ділянки та відведення її в користування відповідачу на умовах оренди. Надано листування з позивачем та примірник рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1013/18 про відмову у стягненні збитків з ФОП Маковського П.М.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Діяльність позивача - як органу місцевого самоврядування - регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Діяльність відповідача - як суб`єкта господарювання - регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України, ПК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше.

Предметом спору у даній справі є вимога Черкаської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС збитків у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування земельною ділянкою, на якій розмішений об`єкт нерухомості, що належить відповідачу на праві власності.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єкту незавершеного будівництва, набувши право власності на нерухоме майно, відповідно до статті 120 ЗК України набув право користування земельною ділянкою на якій розміщений цей об`єкт нерухомості. З метою оформлення свого права на землекористування відповідач звернувся до власника землі з проханням надати земельну ділянку у користування на правах оренди.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, визначений у статті 123 ЗК України, та передбачає, зокрема, прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, згідно з статей 124 ЗК України здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Згідно статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває у державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки.

Проте, як встановлено судом договір оренди між орендарем та орендодавцем укладений не був. У пункті «д» частини 1 статті 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» був затверджений відповідний Порядок за яким власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. У цьому Порядку передбачено, що з метою визначення розміру збитків Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад створюються відповідні комісії, результати роботи яких оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Згідно цього Порядку, серед іншого, до відшкодування підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Суд враховує, що диспозиція постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» не передбачає процедури відшкодування збитків власнику землі власником нерухомості, підставно розміщеної на спірній земельній ділянці.

Визначення поняття збитків міститься, зокрема, у статті 22 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Як зазначено у статті 1 статті 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, серед іншого, входить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Умови і порядок відшкодування збитків, визначений у статті 226 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Аналогічні положення викладені також у частині 4 статті Цивільного кодексу України (ЦК України), якою встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов`язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів тощо). Це положення орієнтує потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби зобов`язання було виконано належним чином.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Так, згідно зазначеної норми права цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням наведених правових норм суд прийшов до таких висновків, що відповідач набувши право на користування земельною ділянкою в силу цивільного закону був зобов`язаний отримати відповідний правовстановлюючий документ, який би посвідчував це право, у даному випадку - договір оренди землі.

Натомість, враховуючи положення статті 123 ЗК України для реалізації права відповідача на оформлення свого конституційного права використання за плату земельної ділянки державної чи комунальної власності, суд встановив необхідність вчинення певних дій самим позивачем. Із наданих відповідачем доказів суд вважає, що відповідач вживав всі залежні від нього заходи для оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства, що вказує про відсутність протиправної поведінки відповідача, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження виконання ним дій, спрямованих на оформлення за відповідачем права користування земельною ділянкою комунальної власності.

Загальний порядок укладання господарських договорів, урегульований у статті 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту архітектури та містобудування від 16.01.2018р. №2377-а Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси незавершеному будівництвом адміністративній будівлі (літ. Б-2) залишено адресу: вул. 30-річчя Перемоги, 70.

Заявою від 25.07.2018р. №57880-з Відповідач звернувся до міської ради з проханням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2132 га.

Листом департаменту архітектури та містобудування від 15.08.2018р. №57880-з вказана заява залишена без розгляду у зв`язку з тим, що необхідний розподіл уже сформованої земельної ділянки площею 0,9323 га (яка перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_1 ) і заявнику - ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС рекомендовано було звернутись повторно через ЦНАП із відповідною заявою (про надання згоди на поділ або об`єднання земельної ділянки).

На офіційному сайті Черкаської міської ради був розміщений проект рішення Черкаської міської ради №3110-8-з Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул АДРЕСА_4 30-річчя Перемоги, АДРЕСА_5 , з метою подальшого оформлення ТОВ ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС права користування її частиною , який мав бути розглянутий на найближчому засіданні сесії Черкаської міської ради. На момент розгляду справи в суді сесія міської ради це питання не розглядала на не включила в порядок денний сесії.

Суд вважає, що своїми діями позивач допустив спричинення збитків в частині отримання доходу, у якості орендних платежів на підставі договору оренди, та не вчинив ніяких дій на зменшення таких збитків.

Згідно з частиною 3 статті 226 ГК України сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Отже, незважаючи на те що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов`язання належним чином.

Суд встановив відсутність дій відповідача, які б спричинили завдання збитків Черкаській міській раді.

Суд також враховує відсутність будь-яких договірних чи господарських відносин між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС стосовно оплатного використання спірної земельної ділянки комунальної власності в м. Черкаси, що позбавляє можливості застосування до відповідача відповідальності у виді стягнення збитків. Такі дії можуть кваліфікуватись як отримання чи утримання грошових коштів без достатніх підстав - приписи ст. 1212 ЦК України, але така вимога позивачем не заявлялась і предмет спору позивачем не змінювався.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено, що діями відповідача йому були спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС . В задоволенні вимог Позивачу належить відмовити повністю за недоведеністю та необґрунтованістю вимог.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542

до товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА-ЦЕНТР-СЕРВІС , м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 70, код ЄДРПОУ 42122547

про стягнення 44 249,55 грн. збитків - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 07.06.2019р.

Суддя Г.М. Скиба