Рішення

від 03.06.2019 по справі 140/1161/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1161/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача Кромського М.В.,

представника відповідача Колбуна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке об`єднане управління ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 11 березня 2019 року, зобов`язання встановити трудовий стаж роботи на посаді тракториста з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 12 листопада 1982 року по 07 червня 1992 року в колгоспі «Заповіт Леніна», з 08 червня 1992 року по 17 квітня 2000 року у Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт», з 18 квітня 2000 року по 09 вересня 2003 року у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт»; зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 25 лютого 2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що після досягнення 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням відповідача від 18 серпня 2017 року йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю уточнюючої довідки про безпосередню зайнятість на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві у зазначених вище підприємствах. Підтверджено лише пільговий стаж 13 років 27 днів за час роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Лище».

Позивач зазначив, що він надалі звертався до Приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт», який є правонаступником Колективної сільськогосподарської агрофірми «Заповіт», а та, у свою чергу, - колгоспу «Заповіт Леніна», про видачу уточнюючої довідки про трудову діяльність. Проте поштове відділення зв`язку повернуло відправлення із заявою з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Усі спроби отримати таку довідку були безрезультатними, оскільки підприємство, хоч і не є припиненим (ліквідованим), однак посадові особи за місцем реєстрації юридичної особи не знаходяться. Не вдалося отримати таку довідку і на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2018 року. Постановою Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 21 лютого 2019 року виконавче провадження з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2018 року закінчене після вжиття усіх заходів примусового характеру, але довідка так і не видана (а.с.20).

Позивач, вважаючи, що вичерпано усі можливості отримати відповідну уточнюючу довідку, 25 лютого 2019 року повторно звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу. Вважає, що робота на вказаних підприємствах підтверджується записами трудової книжки, архівними довідками; про вжиті заходи, спрямовані на отримання уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи, він надав рішення суду та постанову державного виконавця; одночасно просив відповідача встановити факт роботи у названих вище суб`єктів господарювання показами свідків, які працювали із позивачем у ті часи. Проте 11 березня 2019 року відповідач своїм рішенням повторно відмовив у призначенні пенсії з тих самих підстав, що і першого разу.

Позивач вважає таке рішення протиправним, таким, що порушує його право на соціальний захист. З наведених вище підстав позов просив задовольнити.

Ухвалою від 12 квітня 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.1).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.26-29). В обґрунтування своєї позиції вказав, що 19 травня 2017 року позивач вперше звернувся до Луцького об`єднаного управління ПФУ Волинської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заява була прийнята із недостатніми документами: була відсутня довідка про підтвердження пільгового стажу за період з роботи з 01 січня 1983 року по 09 вересня 2003 року у колгоспі «Заповіт Леніна», перейменованого у колективну сільськогосподарську агрофірму «Заповіт», а надалі згідно з розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації - у Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт». Відповідно до пункту 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-2 (надалі - Порядок №22-1), позивачу видано розписку-повідомлення, у якій зазначено про необхідність надання додаткових документів у строк до 18 серпня 2017 року; одночасно на прохання заявника надіслано запит до Приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» про витребування довідки про підтвердження пільгового стажу. Запит повернуто без відповіді.

25 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького об`єднаного управління ПФУ Волинської області про встановлення трудового стажу роботи тракториста-машиніста в Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт». Заявнику роз`яснено порядок та підстави зарахування до пільгового стажу періоди роботи на посаді-тракториста машиніста. Враховуючи подані документи, пільговий стаж роботи заявника становить 13 років 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому відповідач вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, з наведених вище підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідь позивача на відзив (а.с.52) ґрунтується на тих самих доводах, що викладені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 08 травня 2019 року суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити, уточнивши періоди, які просив зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу: з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 17 листопада 1982 року по 09 вересня 2003 року. Представник відповідача позов заперечив та у його задоволенні просив відмовити повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи показами свідків та письмовими доказами, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 55 років, 19 травня 2017 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.35). Як видно із розписки-повідомлення (а.с.36), позивач до заяви додав, зокрема, архівні довідки Луцької районної ради Волинської області від 06 березня 2017 року №106/06-16, від 13 березня 2017 року №114/06-16 (а.с.46-47) про заробітну плату у колгоспі «Заповіт Леніна» села Лище Луцького району Волинської області за 1983-2000, від 06 березня 2017 року №108/06-16 про зміну назви підприємств (а.с.42, зворот), від 06 березня 2017 року №104/06-16 про стаж в колгоспі «Заповіт Леніна» протягом 1983-2002 років 2001-2003 роки (а.с.41), від 06 березня 2017 року №107/06-16 (а.с.42); довідку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лище» від 26 квітня 2017 року №43 по роботу трактористом-машиністом та пільговий характер такої роботи (а.с.45), архівну довідку Державного архіву Волинської області від 20 квітня 2017 року №1303/01-20 про відомості щодо нього в документах колгоспу «Заповіт Леніна» за 1983-2000 роки (а.с.43-44), трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 (а.с.37-38). Разом з тим, заявнику запропоновано надати до 18 серпня 2017 року документи про пільговий стаж за період з 01 січня 1983 року по 09 вересня 2003 року.

Відповідно до протоколу відповідача від 18 серпня 2017 року №679 (а.с.33) спеціальний (пільговий) стаж тракториста-машиніста становить 13 років 27 днів, загальний стаж 36 років 5 місяців 3 дні. Як зазначено у рішенні відповідача від 18 серпня 2017 року (а.с.31) про відмову в призначенні пенсії відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , заява від 19 травня 2017 року прийнята з недостатніми документами, а саме, не вистачає довідки про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 01 січня 1983 року по 09 вересня 2003 року у колгоспі «Заповіт Леніна», перейменованого у Колективну сільськогосподарську агрофірму «Заповіт» та згідно з розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації у Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт». ОСОБА_1 видано розписку-повідомлення про надання до 18 серпня 2017 року документів, недостатніх для призначення пенсії. Одночасно на прохання заявника надіслано запит від 22 травня 2017 року №7359/06-50-07 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» щодо витребування довідки про підтвердження пільгової роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста за період з 15 травня 1979 року по 12 листопада 1982 року в колгоспі «Заповіт Леніна» та з 15 квітня 2000 року по 09 вересня 2003 року в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт»; запит повернуто буз відповіді. У рішенні зазначено, що враховуючи заяву ОСОБА_1 про прийняття рішення за наявними документами, станом на 18 серпня 2017 року документами підтверджено пільговий стаж роботи за період з 10 вересня 2003 року по 31 березня 2017 року у Сільського сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Лище» 13 років 27 днів (при необхідному 26 років 6 місяців). У призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

25 лютого 2019 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до відповідача із заявою, у якій просив зарахувати, крім встановленого раніше пільгового стажу 13 років 27 днів, також стаж роботи трактористом-машиністом: з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 12 листопада 1982 року по 07 червня 1992 року в колгоспі «Заповіт Леніна»; з 08 червня 1992 року по 17 квітня 2000 року у Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт»; з 18 квітня 2000 року по 09 вересня 2003 року у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт». ОСОБА_1 одночасно повідомив, що звернення до Приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» щодо видачі уточнюючої довідки про роботу трактористом-машиністом повернуто відділенням поштового зв`язку без вручення адресату з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Також 21, 26 березня 2018 року та 03 квітня 2018 року за результатами виходу за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи виявилося, що підприємство відсутнє. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2018 року у справі №161/8687/18 зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт» видати довідку ОСОБА_1 про те, що він працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у вищезгадані строки. Постановою Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 21 лютого 2019 року виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №161/8687/18 закінчене. Крім тих документів, що додавалися до заяви від 19 травня 2017 року, ОСОБА_1 додав згадувані вище копії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2018 року у справі №161/8687/18, копії постанови державного виконавця від 21 лютого 2019 року, актів від 21, 26 березня 2018 року, 03 квітня 2018 року, поштового конверту про повернення заяви від 17 березня 2018 року без вручення адресату, електронну копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Приватного сільськогосподарського підприємства «Заповіт» (а.с.12-20). У разі недостатності цих документів просив встановити трудовий стаж на підставі показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Також у заяві ОСОБА_1 просив, зарахувавши стаж, призначити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.21).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року відповідач листом від 11 березня 2019 року №99/Г-01 (а.с.5) повідомив, що переглянувши подані документи для призначення пенсії за віком та інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пільговий стаж роботи становить 13 років 27 днів.

Оскільки за повторно поданою заявою відповідач не провів перерахунок стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач вважає порушеним своє право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 25 лютого 2019 року є досягнення віку 55 років, наявність страхового стажу 27 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З огляду на доводи сторін, не всю трудову діяльність позивача на посаді тракториста відповідач зарахував до пільгового стажу, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах. За розрахунком Луцького об`єднаного управління ПФУ станом на 31 березня 2017 року пільговий стаж становить 13 років 0 місяців 27 днів (при необхідному 20 років), а страховий стаж - 36 років 5 місяців 3 дні (при необхідному 26 років 6 місяців на період звернення за пенсією з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року та при необхідному 27 років при зверненні за пенсією з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року). Станом на 25 лютого 2019 року (на день звернення із другою заявою) відповідач розрахунок стажу не проводив, хоч позивач продовжував працювати трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Лище».

Досліджуючи у судовому засіданні оригінал трудової книжки НОМЕР_1 (копії якої наявні в матеріалах справи), судом встановлено, що 15 травня 1979 року ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу «Заповіт Леніна» Луцького району та призначений на посаду тракториста. Після служби в армії позивач 12 листопада 1982 року знову продовжив роботу в колгоспі «Заповіт Леніна» на посаді тракториста. Наступний запис трудової книжки свідчить про те, що агрофірма «Заповіт» 01 квітня 2000 року реорганізована в Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт». З 15 квітня 2000 року по 09 вересня 2003 року ОСОБА_1 безперервно працював трактористом в Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» (а.с.37-38).

Саме вказані вище періоди роботи позивача трактористом (з 15 травня 1979 року по 09 вересня 2003 року) є спірними, оскільки не зараховані відповідачем до стажу, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.

З 10 вересня 2003 року і донині позивач працює трактористом тракторної бригади в Сільськогосподарському товаристві «Лище». Стаж роботи у цьому підприємстві з 10 вересня 2003 року по 31 березня 2017 року зарахований до пільгового стажу з урахуванням довідки товариства від 26 квітня 2017 року №43 (а.с.45) та за розрахунком відповідача становить 13 років 27 днів. З матеріалів справи слідує, що цей стаж є безспірним, однак недостатнім для призначення пенсії позивачу як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі, інших підприємствах сільського господарства.

Перевіряючи доводи сторін, судом також встановлено, що правонаступником колгоспу «Заповіт Леніна» села Лище є Колективна сільськогосподарська агрофірма «Заповіт», статут якої затверджено розпорядженням Представника Президента України у Луцькому районі від 08 червня 1992 року №58-рп, а згідно з розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації від 18 квітня 2000 року №144 зареєстроване Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт». Ці відомості випливають з архівної довідки Луцької районної ради від 06 березня 2017 року №108/06-16 (а.с.42, зворот), яка подавалася позивачем із заявою про призначення пенсії. І хоч у трудовій книжці ОСОБА_1 зміни щодо реорганізації колгоспу «Заповіт Леніна» не відображені у такій послідовності, водночас, про безперервність роботи позивача (за виключенням періоду військової служби) на посаді тракториста на цих підприємствах свідчать інші письмові докази.

Так в матеріалах справи наявна архівна довідка Луцької районної ради від 06 березня 1979 року №105/06-16 (а.с.39), згідно з якою виходи ОСОБА_1 з червня по грудень 1979 року становлять 166 днів; з період січень - жовтень 1980 року ним відпрацьовано 234 дні (відсутні виходи у лютому, квітні, липні). Як свідчить довідка Луцького об`єднаного міського військового комісаріату від 19 квітня 2017 року №240 (а.с.40), позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 29 жовтня 1980 року по 16 листопада 1982 року (запис у трудовій книжці - з 28 жовтня 1980 року фактично по 11 листопада 1982 року, оскільки 12 листопада 1982 року є запис про прийняття на посаду тракториста в колгосп «Заповіт Леніна»). У Книгах нарахування заробітної плати за 1981-1982 роки ОСОБА_1 не значиться, що не дає можливості встановити та перевірити записи трудової книжки, які, як видно із наведених документів, містять неточності.

Разом з тим, на підставі відомостей книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та книги нарахування заробітної плати за 2002 рік Луцькою районною радою сформовано архівну довідку від 06 березня 2017 року №104/06-16 (а.с.41), з якої встановлено, що у 1983-2000 роках ОСОБА_1 має відпрацьовані вихододні, які перевищують встановлений мінімум (крім 1985 року відпрацьовано 206 днів за рік при мінімуму 230); у 2001 та 2002 році відпрацьовано 268 та 252 дні відповідно. Відомості про виконання вихододнів у 1983 - 2001 роках та нараховану заробітну плату відображено також і у трудовій книжці колгоспника; тут же зазначено, що мінімум вихододнів в 2001-2003 роках не встановлено (а.с.38, зворот).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Архівні довідки Луцької районної ради від 06 березня 2017 року №106/06-16 та від 13 березня 2017 року №114/06-16 (а.с.46-47) містять відомості про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за 1983-2000 роки, а також за 2001-2002 роки за даними книги нарахування заробітної плати (тракторна бригада №1); за 2003 рік відомості щодо позивача відсутні. З архівної довідки від 06 березня 2017 року №107/06-16 вбачається, що відомості про переведення ОСОБА_1 на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем та про відпустку без збереження заробітної плати в документах архівного фонду колгоспу «Заповіт Леніна» з 1983 по 2002 рік не значаться (а.с.42). Отже, наведене дає підстави вважати, що у ці періоди позивач працював на посаді тракториста, на яку його було призначено, безперервно.

З архівної довідки Державного архіву Волинської області від 20 квітня 2017 року №1303/01.20 (а.с.43-44) вдається встановити, що в документах колгоспу «Заповіт Леніна» згадується посада ОСОБА_1 тракторист, механізатор під час надання відпустки за 1983 рік у 1985 році, а також у 1986 році. Про характер виконуваної роботи свідчать відомості про нарахування механізатору ОСОБА_1 безкоштовно зерна за роботу з ядохімікатами. Як зазначено у цій довідці, документи передані на зберігання до Держархіву по 2000 рік.

Також варто зауважити, що позивач ОСОБА_1 вживав заходів, спрямованих на отримання відомостей (довідок) про трудову діяльність в колгоспі «Заповіт Леніна», Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт», у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» (юридична особа останнього відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16 березня 2018 року не припинена - а.с.14-16). Так рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2018 року у справі №161/8687/18, яке набрало законної сили 30 жовтня 2018 року (а.с.18-19), зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт» надати ОСОБА_1 відомості про його трудову діяльність у періоди його роботи з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року, з 12 листопада 1982 року по 07 червня 1992 року, з 08 червня 1992 року по 17 квітня 2000 року, з 18 квітня 2000 року по 09 вересня 2003 року. Не дивлячись на конституційний принцип обов`язковості судових рішень, це рішення суду залишається не виконаним, хоч для його виконання вживалися заходи примусового характеру органами державної виконавчої служби, про що свідчить постанова Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 21 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження (а.с.20).

Отже, можливість отримати уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посаді тракториста з 15 травня 1979 року по 09 вересня 2003 року в колгоспі «Заповіт Леніна», Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт», Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» у позивача відсутня з незалежних від нього причин. Про усі ці обставини відповідачу було відомо із заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за показаннями яких ОСОБА_1 просив відповідача зарахувати його трудову діяльність на посаді тракториста до пільгового стажу, підтвердили, що працювали із позивачем спочатку у колгоспі «Заповіт Леніна», Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт», Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» протягом 1979-2003 років. Свідки підтвердили, що позивач ОСОБА_1 постійно працював трактористом у зазначених суб`єктів господарювання. При цьому судом встановлено, що з 1981 року ОСОБА_2 був бригадиром тракторної бригади №1 колгоспу «Заповіт Леніна», у якій саме і працював позивач. Свідок ОСОБА_3 працював трактористом у тракторній бригаді №2 з 1978 року (звільнений 09 вересня 2003 року, як і позивач). Показання свідків підтверджуються записами їх трудових книжок колгоспника № НОМЕР_2 та №418 (а.с.81-84). Свідки також підтвердили, що ОСОБА_1 виконував роботу за посадою упродовж усього циклу польових робіт з вирощування сільськогосподарської продукції.

Таким чином, відомості за формою ОК-5 за 1999 2003 рік підтверджують ту обставину, що страхувальник Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт» (ідентифікаційний код юридичної особи 03737304), яке ухиляється видати уточнюючу довідку про трудову діяльність та характер виконуваної ОСОБА_1 роботи, надаючи інформацію про застрахованих осіб працівників, підтверджувало пільговий стаж роботи позивача як тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем та які у сукупності дають підстави для висновку про одночасну наявність усіх основних умов для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, які є тотожними: на час подання заяви 25 лютого 2019 року він досягнув віку 55 років, мав страховий стаж понад 27 років (для осіб, які звернулися за пенсією у період з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року), необхідний стаж роботи трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві 20 років (з них 13 років 27 днів безспірний пільговий стаж). Період роботи позивача з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 17 листопада 1982 року по 09 вересня 2003 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача. Суд не визначає спосіб та механізм такого розрахунку (календарно чи за фактичною тривалістю з урахуванням положень статті 56 Закону №1788-XII), оскільки до повноважень суду не належить обраховувати стаж. Але враховуючи ту обставину, що станом на 31 березня 2017 року відповідач обрахував страховий стаж позивача 36 років 5 місяців 3 дні, а як встановлено судом, позивач усю свою трудову діяльність перебував на посаді тракториста спочатку в колгоспі, а потім сільськогосподарських підприємствах, що були утворені на його базі, то його пільговий стаж буде становити понад 20 необхідних років, що свідчить про виконання усіх умов, необхідних для призначення йому пільгової пенсію за віком.

Вирішуючи спір в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями частини третьої 3 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); … 5) добросовісно; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінюючи ситуацію, в якій опинився позивач, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача період роботи в колгоспі «Заповіт Леніна», Колективній сільськогосподарській агрофірмі «Заповіт», Приватному сільськогосподарському підприємстві «Заповіт» у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посаді тракториста, проявив надмірний формалізм, діяв з порушенням принципів, визначених у пунктами 3, 5, 8 частини третьої статті 2 КАС України, адже за сукупністю усіх доказів мав можливість для зарахування стажу до пільгового. Про його поверхневе дослідження порушеного питання свідчить те, що у розписці-повідомленні до заяви від 19 травня 2017 року відповідач пропонував позивачу подати підтверджуючі документи про пільговий стаж лише з 01 січня 1983 року по 09 вересня 2003 року, хоч при цьому, як вбачається з протоколу від 18 серпня 2018 року №679, стаж з 15 травня 1979 року по 31 грудня 1982 року не зарахував до пільгового без пояснень про причини таких дій.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за заявою позивача від 25 лютого 2019 року, оскільки рішення як таке ним за результатами розгляду цієї заяви не приймалося. Водночас, необхідно зобов`язати Луцьке об`єднане управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII , пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 17 листопада 1982 року по 09 вересня 2003 року в колгоспі «Заповіт Леніна», правонаступником якого є Колективна сільськогосподарська агрофірма «Заповіт», а в подальшому - Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт». Такий спосіб захисту буде свідчити про те, що спір вирішено.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням цих положень та пунктів 1.6, 1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії 25 лютого 2019 року, що не заперечується сторонами, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з дня подання заяви, тобто, з 25 лютого 2019 року.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1536,80 грн., який належало сплатити позивачу за ставками, визначеними підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за вимоги немайнового характеру основну та похідні. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Президента Грушевського, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за заявою від 25 лютого 2019 року.

Зобов`язати Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25 лютого 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 15 травня 1979 року по 28 жовтня 1980 року та з 17 листопада 1982 року по 09 вересня 2003 року в колгоспі «Заповіт Леніна», правонаступником якого є Колективна сільськогосподарська агрофірма «Заповіт», а в подальшому - Приватне сільськогосподарське підприємство «Заповіт».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

СуддяЖ.В. Каленюк

Рішення у повному обсязі складено судом 07 червня 2019 року